Справа № 947/6360/25
Провадження № 1-кс/947/2718/25
15.02.2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 її захисника ОСОБА_5 розглянувши клопотання старшого СВ ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , що погоджено з в.о. керівника Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку Республіки Білорусі, м. Бобруйськ, громадянку Республіки Білорусі, не заміжню, з середньою освітою, офіційно не працевлаштовану, пенсіонера з інвалідності 2 групи, фактично проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судиму,
якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, -
До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання старшого СВ ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , що погоджено з в.о. керівника Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 .
З клопотання вбачається, що у ОСОБА_4 , у невстановлений час виник умисел на збут наркозалежним особам наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабіс та особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - МДМА (3,4-метилендіоксиметамфетамін).
Так, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, реалізуючи злочинний умисел, ОСОБА_4 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, незаконно придбала особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - МДМА (3,4-метилендіоксиметамфетамін) у великих розмірах, яку почала зберігати при собі з метою подальшого збуту та наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, який почала зберігати за місцем мешкання, з метою подальшого збуту.
13 лютого 2025 близько 13 години 00 хвилин, знаходячись за адресою
м. Одеса, проспект Небесної Сотні, біля буд. 29/2, працівниками поліції зупинено ОСОБА_4 , у якої було виявлено, та під час проведення огляду місця події вилучено 1 полімерний пакетик із 232 пігулками, що містять відповідно до проведеного швидкого тесту IDT 9000 - General Screening Drugs загальна перевірка на наркотичні засоби, (LOT:9024723АТ; EXP: 11/2026), особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - МДМА (3,4-метилендіоксиметамфетамін) у великих розмірах, які ОСОБА_4 незаконно придбала та зберігала при собі з метою подальшого збуту.
Крім цього, 13.02.2025 під час проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_2 , співробітниками поліції виявлено та вилучено 10 полімерних пакетиків з речовиною рослинного походження, що містять відповідно до проведеного швидкого тесту MARIJUANA\HASHISH швидкий тест на марихуану та гашиш, (LOT:3031024А), наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, засоби для зважування та фасування наркотичних засобів та психотропних речовин, вказані речовини ОСОБА_4 незаконно придбала та зберігала з метою подальшого збуту.
14.02.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити.
Захисник та підозрювана проти задоволення клопотання заперечували, з врахуванням необгрунтованості підозри, наявності процесуальних порушень, наявності тяжких хвороб.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Підозра ОСОБА_4 у вчиненні вказаного вище кримінального правопорушення є обґрунтованою, оскільки ґрунтується на доказах, здобутих під час досудового розслідування, зокрема: протоколом огляду місця події, протоколом проведення обшуку, протоколом огляду предмету, а саме експрес-тесту MARIJUANA\HASHISH швидкий тест на марихуану та гашиш, (LOT:3031024А), протоколом огляду предмету, а саме експрес-тесту IDT 9000 - General Screening Drugs загальна перевірка на наркотичні засоби, (LOT:9024723АТ; EXP: 11/2026), протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , протоколом затримання особи в порядку ст. 208 КПК України та іншими матеріалами кримінального провадження.
На даному початковому етапі досудового розслідування зазначені докази є достатніми, щоб стверджувати, що ОСОБА_4 має певне відношення до вказаного злочину.
Таким чином, слідчий суддя, на підставі розумної оцінки сукупності досліджених під час розгляду клопотання доказів, які об'єктивно вказують на обґрунтованість припущення про причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, приходить до висновку про обґрунтованість підозри по кримінальному провадженню № 12025162480000190 від 13.02.2025 року відносно ОСОБА_4 ..
Слідчий суддя приходить до висновку, що у ОСОБА_4 мають місце процесуальні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 може ухилятися від виконання покладених на неї процесуальних обов'язків та зашкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.
Зазначені ризики обгрунтовуються тим, що ОСОБА_4 може:
- Переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки у разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України їй може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 10 років. Крім того, підозрювана не має міцних соціальних зв'язків, є громадянкою іншої країни, офіційно не працевлаштована.
- Незаконно впливати на свідків, оскільки
Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:
- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;
- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваної.
- Вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрювана було затримано при збуті наркотичного засобу, пов'язаному з корисливим мотивом, офіційного джерела доходу вона не має, до вчинення злочину офіційно працевлаштована не була, відтак за наведених обставин, не виключно, що остання отримувала кошти на існування вчиняючи незаконний збут наркотичних засобів.
За результатами досліджень Українського медичного та моніторингового центру з алкоголю та наркотиків Міністерства охорони здоров'я України (який є загально доступним документом) за останні десять років кількість смертей серед осіб, які перебували на наркологічному обліку, зросла більше ніж у 3 рази, у тому числі від передозування майже в 4 рази. Загрозливих масштабів набули поширеність розладів психіки та поведінки внаслідок вживання наркотичних речовин (174,7 на 100 тис. населення), а також психічні захворювання (11,5 на 100 тис. населення). Україна входить до переліку країн із загрозливим рівнем немедичного споживання наркотиків.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Гафа проти Мальти», було встановлено що гарантія, передбачена статтею 5 §3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Оскільки питання, яке розглядається, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого. Нездатність національних судів оцінити здатність заявника сплатити необхідну суму може викликати виявлення Судом порушення. Проте обвинувачений, якого судові органи готові звільнити під заставу, повинні вірно подати достатню інформацію, яку можливо перевірити, якщо це буде необхідно, щодо суми застави, яку необхідно встановити.
Також, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому судді слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального злочину у сфері обігу наркотичних засобів в умовах воєнного стану, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку протиправних дій, а також високий ступінь встановлених ризиків, то слідчий суддя приходить до висновку, що лише застава в розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 181 680 грн. зможе забезпечити виконання підозрюваною ОСОБА_4 обов'язків, передбачених цим Кодексом.
На підставі вище викладеного та керуючись ст. ст. 181, 183, 196 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого СВ ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , що погоджено з в.о. керівника Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Обрати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 08 квітня 2025 року включно.
Визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язків, передбачених КПК України в сумі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 181 680(сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) гривень.
Роз'яснити підозрюваній, що вона або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м.Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1