14 лютого 2025 рокуСправа №160/31688/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бухтіярової М.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить:
-стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету у сумі 4814,33 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що на обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області як платник податків перебуває фізична особа ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та має не заявлений до суду податковий борг у сумі 4814,33грн. по орендній платі з фізичних осіб, який виник в результаті несплати платником податків у встановлений термін нарахованих контролюючим органом грошових зобов'язань згідно із податковим повідомленням-рішенням №525336-1314-0403 від 03.08.2018. Позивач зазначає, що інформація щодо оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення у контролюючого органу відсутня. З урахуванням вимог ст.ст.56, 57 Податкового кодексу України у зв'язку з несплатою відповідачем у встановлені строки податкові зобов'язання набули статусу податкового боргу. На виконання вимог статті 59 ПК України було сформовано податкову вимогу №6586-17/0316 від 01.02.2018, яку направлено на адресу відповідача засобами поштового зв'язку та повернуто поштою у зв'язку із закінченням терміну зберігання. Однак, податковий борг відповідачем не сплачений і не списаний, що зумовило звернення до суду із цим позовом.
29.11.2024 судом здійснено запит щодо зареєстрованого місця проживання відповідача до центру надання адміністративних послуг Верхньодніпровської міської ради.
04.12.2024 від Верхньодніпровської міської ради надійшла відповідь на запит суду від 29.11.2024, в якій зазначено, що за даними Реєстру територіальної громади Верхньодніпровської міської ради інформація про реєстрацію місця проживання гр. ОСОБА_1 відсутня.
Відомості щодо зареєстрованого місце проживання відповідача відсутні і в Єдиному державному демографічному реєстрі.
Ухвалою суду від 09.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/31688/24; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
Цією ж ухвалою суду було витребувано у фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) докази узгодження податкового повідомлення-рішення №525336-1314-0403 від 03.08.2018 та докази погашення боргу (за наявності).
Копія ухвали суду від 09.12.2024 надіслана позивачу засобами електронного зв'язку через підсистему «Електронний суд» та доставлена до електронного кабінету (довідка про доставку електронного листа); відповідачу - засобами поштового зв'язку за адресою.
Також, про відкриття провадження у справі повідомлено відповідача в порядку, визначеному статтею 130 КАС України, через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
08.01.2025 на адресу суду повернувся конверт з вмістом поштового відправлення, яким на адресу відповідача надсилалася вказана ухвала, з відміткою поштового відділення про невручення.
Враховуючи викладене, суд вжив усіх можливих заходів для належного повідомлення відповідача про судовий розгляд справи.
Відповідач своїм правом подати відзив на позов не скористався, витребувані ухвалою суду докази не надав, а також будь-які заяви, клопотання, повідомлення, в яких би виклав своє бажання надати до суду їх в більш пізній термін.
За приписами частини шостої статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до частини п'ятої та восьмої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Згідно з частиною п'ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований фізичною особою-підприємцем, про що 17.01.2008 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено запис про державну реєстрацію за ідентифікаційним номером 3107418756; види діяльності за КВЕД: 70.20.0 здавання в оренду власного нерухомого майна (основний) 63.40.0 організація перевезення вантажів; місцезнаходження ФОП: 51600, Дніпропетровська обл., Верхньодніпровський р-н., м. Верхньодніпровськ, вул. Садова, буд. 24/1; з 24.05.2011 - припинено підприємницьку діяльності (власне рішення).
Згідно із розрахунком, наведеного у позовній заяві, та за даними інтегрованих карток платника податків, за відповідачем рахується податкова заборгованість по орендній платі з фізичних осіб у сумі 4814,33 грн., що виникла внаслідок несплати нарахованих зобов'язань за платежем «орендна плата з фізичних осіб», код плажету 18010900, за 2018 рік згідно з податковим повідомленням-рішенням №525336-1314-0403 від 03.08.2018.
Копія податкового повідомлення-рішення №525336-1314-0403 від 03.08.2018 направлена відповідачу засобами поштового зв'язку на податкову адресу, однак конверт з вмістом поштового відправлення повернуто відправнику з відміткою поштового відділення про невручення.
Відповідачу виставлена податкова вимога форми «Ф» №6586-17/0316 від 01.02.2018 на суму 5014,38 грн., яка надіслана відповідачу засобами поштового зв'язку на податкову адресу, однак конверт з вмістом поштового відправлення повернуто відправнику з відміткою поштового відділення про невручення (за закінченням терміну зберігання).
На момент вирішення спору в суді доказів сплати суми заборгованості надано не було.
Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Статтею 8 Податкового кодексу України визначено, що в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Згідно пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України до місцевих податків належить податок на майно.
Відповідно до статті 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.
Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно з підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов'язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з підпунктами 36.1 - 36.3 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Виконанням податкового обов'язку згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Пунктом 286.5 статті 286 ПК України передбачено, що нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.
За змістом підпункту 14.1.157. пункту 14.1. статті 14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Порядок листування з платником податків встановлено статтею 42 ПК України.
Відповідно до пункту 42.1 статті 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.
Згідно з пунктом 58.3 статті 58 ПК України (в редакції до 23 травня 2020 року) податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Пункт 58.3. статті 53 ПК України змінено Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16 січня 2020 року № 466-IX (набрав чинності з 23 травня 2020 року), а саме викладено в такій редакції: «Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу».
Пунктом 42.2 статті 42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Відповідно до пункту 45.1 статті 45 ПК України платник податків - фізична особа зобов'язана визначити свою податкову адресу.
Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більш однієї адреси.
Згідно з пунктом 70.1. статті 70 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр).
За приписами підпункту 70.2.4. пункту 70.2. статті 70 ПК України до облікової картки фізичної особи - платника податків та повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) вноситься інформація про місце проживання, а для іноземних громадян - також громадянство.
Відповідно до пункту 70.7. статті 70 ПК України фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно з пунктом 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом вважається сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
За приписами підпункту 14.1.153. пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Пунктом 59.1. статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Відповідно до пункту 59.5. статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Положенням підпункту 41.1.1. пункту 41.1, пункту 41.4 статті 41 ПК України визначено, що контролюючими органами є: податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи. Органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідач перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області як платник податків - фізична особа, за ідентифікаційним кодом 3107418756, адреса місце проживання/перебування: АДРЕСА_1 . У період з 17.01.2008 по 24.05.2011 був зареєстрований фізичною особою-підприємцем, місцезнаходження ФОП: АДРЕСА_1 .
Відповідач має податкову заборгованість з орендної плати з фізичних осіб у сумі 4814,33 грн., яка виникла у зв'язку з несплатою у встановлені терміни податкових зобов'язань за податковим повідомленням-рішенням №525336-1314-0403 від 03.08.2018.
Суд зазначає, що факт узгодження податкового зобов'язання має наслідком обов'язок платника податку сплатити таке зобов'язання у встановлений законом строк. Невиконання обов'язку зі сплати узгодженого податкового зобов'язання призводить до набуття таким зобов'язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом.
При вирішенні питання узгодженості податкових повідомлень-рішень є необхідним дослідження питання щодо належного вручення/направлення таких податкових повідомлень-рішень платнику податків за його податковою адресою (адресою місце проживання).
Суд установив, що контролюючим органом податкове повідомлення-рішення №525336-1314-0403 від 03.08.2018 надіслано відповідачу засобами поштового зв'язку на адресу: 51660, м. Верхньодніпровськ, вул. Садова, буд. 24, однак конверт з вмістом поштового відправлення повернуто відправнику з відміткою поштового відділення про невручення.
Докази оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення в адміністративному та/або в судовому порядку відповідачем на вимогу суду не надано, а матеріали справи не містять.
За викладених обставин, такі податкові зобов'язання відповідача набули статусу податкового боргу.
Відсутні і докази оскарження надісланої відповідачу податкової вимоги форми «Ф» №6586-17/0316 від 01.02.2018.
З огляду на викладене, з урахуванням наведених судом законодавчих норм та встановлених обставин, суд доходить висновку, що позивачем доведено наявність у відповідача податкового боргу в сумі 4814,33грн. та здійснення всіх передбачених чинним законодавством заходів щодо його стягнення.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом положень частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідачем не спростовано обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, докази оплати суми податкового боргу, в тому числі часткової, також не надано.
Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, не здійснювались, підстави для розподілу таких витрат відсутні.
Керуючись ст.ст.77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658, місцезнаходження: 49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А) до фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути податковий борг з платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) до бюджету в сумі 4814,33 грн. (чотири тисячі вісімсот чотирнадцять гривень 33 копійки).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя М.М. Бухтіярова