Справа № 761/36422/24
Провадження №1-кп/761/2527/2025
іменем України
14 лютого 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Шевченківського районного суду м. Києва матеріали кримінального провадження №12024105100001822, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 27 вересня 2024 року по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, інваліда ІІІ групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
26.10.2023 року вироком Шевченківського районного суду м.Києва за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання строком на 1 рік,
11.12.2023 року вироком Шевченківського районного суду м.Києва за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком тривалістю на 1 рік,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, -
Так, 27.09.2024 року о 15 годині 20 хвилин ОСОБА_4 проходячи повз будинок №68 по вул. Д.Щербаківського у м.Києві та зберігаючи при собі в чорній сумці через плече, одягненій на ньому, вказаний вище наркотичний засіб, був виявлений і зупинений з метою перевірки документів оперуповноваженими ВКП Шевченківського УП ГУНП у м.Києві, якими у встановленому законом порядку було виявлено ознаки скоєння ОСОБА_4 кримінального правопорушення у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та здійснено повідомлення органу Національної поліції.
У подальшому, 27.09.2024 року у період часу з 16 години 41 хвилин по 16 годин 50 хвилин поблизу будинку №68 за адресою: м.Київ, вул.Д.Щербаківського, дізнавачем ВД Шевченківського УП ГУНП в м.Києві у ході особистого обшуку під час затримання в порядку ст.298-2 КПК України у ОСОБА_4 виявлено та вилучено 1 (один) згорток, обмотаний синім скотчем, всередині якого паперовий згорток з білою речовиною, яка містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон) масою 0,028 г.
Вищевказаними діями, ОСОБА_4 повторно протягом року після засудження за ст.309 КК України, незаконно придбав, зберігав наркотичний засіб без мети збуту, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.309 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повідомив, що точної дати та часу подій не пам'ятає, однак біля лікарні, що у м.Києві по вул. Д.Щербаківського, знайшов згорток синього скочу, який поклав до себе до сумки та почав зберігати. Пізніше перебуваючи за вказаною адресою був зупинений працівниками поліції та зазначив, що при собі має знайдений згорток. Крім того, обвинувачений зазначив, що усвідомлював що у вказаному зготку знаходиться наркотична речовина, однак не знав яка саме.
Таким чином, показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Так відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України зі згоди учасників судового провадження, які на думку суду правильно розуміють зміст обставин по справі і не оспорюють їх, та немає сумнівів у добровільності їх позиції, суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і визначив обсяг доказів, що підлягає дослідженню в судовому засіданні, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_4 , показання, якого відповідають фактичним обставинам справи та дослідженням документів, що характеризують особу обвинуваченого. При цьому судом було роз'яснено учасникам судового провадження, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження проведено у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України.
Аналізуючи в сукупності надані прокурором та перевірені в судовому засіданні матеріали, які узгоджуються між собою, суд за вказаних обставин вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України, що слід кваліфікувати, як як незаконне придбання, зберігання психотропниї речовини без мети збуту, вчинене повторно протягом року після засудження за цією статтею..
Обираючи обвинуваченому вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, обставини вчинення кримінального правопорушення, який відносяться до категорії нетяжкого злочину, умисний винний протиправний характер діяння, форму й ступінь вини, мотивацію вчиненого, дані про його особу та обставини, що пом'якшують та обтяжують обвинуваченому покарання.
Зокрема, судом враховано особу обвинуваченого, який раніше судимий за аналогічне кримінальне правопорушення, має постійне місце проживання, офіційно не працює, є особою з обмеженими можливостями з інвалідністю ІІІ групи, на обліку у лікаря психіатра, нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо,
Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_4 , суд визнає його щире каяття.
Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
Відповідно до правил призначення покарання закріплених ч. 2 ст. 50, ч. 2 ст. 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, та повинно бути необхідним та достатнім для такого виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженим, так і іншими особами.
Крім того, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 , засуджений 26.10.2023 року вироком Шевченківського районного суду м.Києва за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання строком на 1 рік, 11.12.2023 року засуджений вироком Шевченківського районного суду м.Києва за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком тривалістю на 1 рік.
Як вбачається із матеріалів провадження, ОСОБА_4 дане кримінальне правопорушення у даному провадженні вчинив 27.09.2024, тобто будучи засудженим за ч. 1 ст. 309 КК України, не відбувши покарання призначенні вироками, підчас перебування на іспитовому строці вчинив нове кримінальне правопорушення .
Так, відповідно до листа начальника Подільського районного відділу філії ДУ "Центр пробації"іспитовий строк ОСОБА_4 за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 26.10.2023 та за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 11.12.2023 закінчився, але останній продовжує перебувати на обліку, оскільки, у період іспитового строку вчинив кримінальне правопорушення переббачене ч. 2 ст. 309 КК України.
Відповідно до положень статті 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Враховуючи, що ОСОБА_4 вчинив нове кримінальне правопорушення після постановлення попередніх вироків, а саме 26.10.2023 року вироком Шевченківського районного суду м.Києва за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання строком на 1 рік, 11.12.2023 року вироком Шевченківського районного суду м.Києва за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком тривалістю на 1 рік, суд приходить до висновку про необхідність засудження останнього із застосуванням ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за попередніми вироками.
У зв'язку з наведеним, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі, із визначенням остаточного покарання у порядку ст. 71 КК України. Саме вказаний вид покарання за вчинене кримінальне правопорушення відповідатиме тяжкості вчиненого та особі обвинуваченого, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Між тим, суд не знаходить підстав для застосування положень ст.69, 75 КК України при призначенні покарання.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 під час судового розгляду кримінального провадження не обирався.
Питання про долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати по справі, а саме за проведення експертизи №СЕ-19/111-24/56310-НЗПРАП від 28.09.2024, на суму 1193 (тисяча сто дев'яносто три) гривні 85 копійок, слід покласти на ОСОБА_4 .
Керуючись ст. ст.100, 349, 369-371, 374 КПК України, ст.70, 309 КК України суд -
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, і призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ст.ст.71, 72 КК України за сукупністю вироків, до покарання призначеного даним вироком суду у виді 1 (одного) року позбавлення волі, частково приєднати невідбуту частину покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 26.10.2023 року та невідбуту частину покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 11.12.2023 року та призначити остаточно до відбуття ОСОБА_4 покарання виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 2 (два) місяці.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 , слід рахувати з моменту звернення вироку до виконання.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави процесуальні витрати по даному кримінальному провадженню, а саме за проведення експертизи №СЕ-19/111-24/56310-НЗПРАП від 28.09.2024, на суму 1193 (тисяча сто дев'яносто три) гривні 85 копійок.
Запобіжний захід у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 не застосовувався.
Речовий доказ по даному кримінальному провадженню - один пакет з об'єктом дослідження, в якому згідно висновку експерта №СЕ-19/111-24/56310-НЗПРАП від 28.09.2024, надана на дослідження кристалоподібна речовина білого кольору містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якої обмежено - метадон (фенадон). Загальна маса метадону в речовині складає 0,028 г -знищити.
Вирок суду першої інстанції, в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, оскарженню не підлягає. В іншій частині, може бути оскаржено учасниками процесу, протягом 30-ти діб з моменту його проголошення, до Київського апеляційного суду, шляхом подачі апеляції до Шевченківського районного суду м. Києва.
Вирок суду набирає законної чинності після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Шевченківського
районного суду м. Києва ОСОБА_5