13 лютого 2025 року
м. Київ
справа №160/32345/23
адміністративне провадження № К/990/50996/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мацедонської В.Е.,
суддів - Желєзного І.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2024 року
у справі № 160/32345/23 за позовом ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати наказ Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 29 вересня 2023 року № 1683/13.1-03 «Про зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса ОСОБА_1 ».
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2024 року, позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Ухвалами Верховного Суду від 13 серпня 2024 року, від 07 жовтня 2024 року та від 25 листопада 2024 року касаційну скаргу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було повернуто скаржнику у зв'язку тим, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
30 грудня 2024 року касаційна скарга відповідача вчергове надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2025 року визнано неповажними підстави пропуску строку Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) на касаційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2024 року, касаційну скаргу залишено без руху та вказано, що протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку із наданням доказів на їх підтвердження.
31 січня 2025 року до Верховного Суду надійшла заява про поновлення строку на касаційне оскарження.
В обґрунтування скаржник зазначає, що первісна касаційна скарга подана Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) до Верховного Суду 23.07.2024 року, тобто в межах тридцятиденного строку, встановленого статтею 329 КАС України. Після повернень та залишення касаційної скарги без руху, як зазначає відповідач, останній здійснював без необґрунтованих зволікань надсилання касаційної скарги, виправляючи недоліки зазначені у ухвалах.
Крім того, причиною пропуску строку скаржник вказує наступне.
Підготовка касаційної скарги, з урахуванням висновків, за яких попередні касаційні скарги було повернуто особі, яка їх подала, та у зв'язку зі складністю зазначеної справи, вимагає деякого часу.
Крім того, в провадженні працівника Відділу судової роботи, що була представником у даній справі, перебувало 55 судових справ, за період з липня по грудень 2024 року представник у даній справі прийняв участь у 35 судових засіданнях. До того ж, серед посадових обов'язків представника у даній справ є такі обов'язки, як організація роботи щодо здійснення контролю за діяльністю атестованих судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ і здійснюють свою діяльність на підставі свідоцтва Мін'юсту та внесені до державного Реєстру атестованих судових експертів ( у період з липня по грудень 2024 було проведено 3 перевірки робочого місця та 1 діяльності, про що складені відповідні акти про перевірку).
Також, у період усунення недоліків касаційної скарги та повторного її подання до Верховного Суду представник Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - Васильєва Світлана Олегівна перебувала на лікарняному, а також у щорічних відпустках, зокрема з 30.09.2024 по 11.10.2024 та з 02.12.2024 по 06.12.2024.
Разом з тим, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та численними повітряними тривогами, а разом з тим і ворожими обстрілами з боку російської федерації у м. Одеса, де перебуває представник Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), умови роботи дещо ускладнені, наприклад, через відсутність електроенергії у разі масованого обстрілу.
Перевіривши заявлене клопотання, Суд зазначає наступне.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, в частині строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
У заяві про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень скаржник вказує, що первісна касаційна скарга подана Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) до Верховного Суду в межах строку та з врахуванням ним всіх зауважень, викладених в ухвалах про повернення, подання повторних касаційних скарг в найкоротші строки.
У контексті наведеного, зважаючи на приписи правових норм, невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчать про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Також скаржник зазначає про військову агресію російської федерації проти України, повітряні тривоги, обстріли та відсутність електроенергії як підстави пропуску строку.
Так питання поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення у всіх абсолютно випадках.
Посилання відповідача на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання касаційної скарги без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу відповідача, що, в свою чергу, обумовило пропуск строку на подання касаційної скарги.
Введення воєнного стану, безумовно, є поважною причиною пропуску процесуального строку, оскільки впливає на життєдіяльність в державі в цілому. Але між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий, причинний зв'язок. При вирішенні питання про поновлення процесуального строку судом не може не враховуватися, зокрема, коли збіг процесуальний строк, яким чином запроваджені обмеження перешкоджали своєчасно звернутися з касаційною скаргою.
При цьому, із заяви скаржника не вбачалось, що неможливість подання скарги у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку саме із введенням воєнного стану, а також не надано будь-яких доказів в підтвердження зазначеного.
Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 стосується введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків вказаний указ не містить, зміни в частині процесуальних строків до КАС України не вносились.
Крім того, повітряні тривоги, відсутність електрозабезпечення не можуть бути поважними причинами для поновлення строку звернення до суду, оскільки такі обставини не мають постійного та довготривалого характеру, та не доводять фактичну неможливості подання скаржником касаційної скарги протягом встановленого процесуальним законом строку.
Щодо великого навантаження на працівника Відділу судової роботи, перебування останнього на лікарняному, у щорічних відпустках, то скаржником не надано суду касаційної інстанції доказів про кількість працівників в період з серпня 2024 року по лютий 2025 року у Відділу судової роботи, які відповідальні за підготовку та подання касаційних скарг. До того ж, суд відхиляє надання відповідачем наказу від 05 листопада 2024 року про надання відпустки Васильєвій С. О. з огляду на те, що касаційну скаргу підписує уповноважена особа Юлія Петрук. Водночас, внутрішня організація роботи, визначення пріоритетних напрямків реалізацій завдань та функцій впливають на навантаженість причин пропуску строку, оскільки залежить виключно від відповідача.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Також Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі "Перес де Рада Каванілес проти Іспанії" зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним; воно підлягає обмеженням, дозволеним за змістом, зокрема, коли умови прийнятності скарги визначені, оскільки за своєю природою вона потребує регулювання з боку держави, яка користується певною свободою розсуду в цьому відношенні.
У цій справі у скаржника було достатньо часу для приведення своєї касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України.
Сукупність цих обставин свідчить про допущення Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України.
Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
За таких обставин, суд касаційної інстанції зазначає, що неналежне використання наданих процесуальних прав не може визнаватись судом як поважна причина пропуску процесуального строку, а відтак зазначені скаржником причини пропуску строку касаційного оскарження є неповажними.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Отже, учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Установлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України процесуальних обов'язків.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Слід зазначити, що право на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Ураховуючи зазначене, зважаючи на те, що з моменту прийняття оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції до моменту подання повторної касаційної скарги пройшло майже 6 місяців, доводи заяви про поновлення строку на касаційне оскарження є необґрунтованими та не можуть бути визнані Судом поважною причиною пропуску строку, встановленого КАС України.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
З огляду на викладене, зважаючи на те, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними, наявні підстави для відмови у відкритті касаційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 121, 329, 333 КАС України,
Відмовити у задоволенні заяви Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про поновлення строку на касаційне оскарження.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2024 року у справі № 160/32345/23 за позовом ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправним та скасування наказу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді І. В. Желєзний
Ж. М. Мельник-Томенко