14 лютого 2025 року Справа № 280/11547/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Тетерюк Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 )
до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ),
ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ),
Військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України ( АДРЕСА_4 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_5 )
про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач 1, ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - відповідач 2, ІНФОРМАЦІЯ_4 ), Військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України (далі - відповідач 3, ВЧ НОМЕР_4 НГУ) в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (номер невідомий) від 05 грудня 2024 року, в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період резервістів і військовозобов'язаних, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , відповідно до поіменного списку (номер не відомий) у складі команди (номер не відомий);
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (номер невідомий) від 05 грудня 2024 року, в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період резервістів і військовозобов'язаних, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , відповідно до поіменного списку (номер не відомий) у складі команди (номер не відомий);
- визнати протиправним та скасувати наказ командира ВЧ НОМЕР_4 НГУ (по стройовій частині) № 340 від 05 грудня 2024 року в частині зарахування до списків особового складу Військової частини НОМЕР_4 солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на посаду стрільця - санітара 1 - го відділення 2 - го стрілецького взводу 4 - ої стрілецької роти (з охорони та оборони важливого державного об'єкту № 99) 3 - го стрілецького батальйону (з охорони та оборони важливих державних об'єктів) військової частини НОМЕР_4 (ВОС - 100915П658).
- зобов'язати командира ВЧ НОМЕР_4 НГУ виключити солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України.
Позовна заява подана представником позивача адвокатом Руднєвою І.С., яка діє на підставі ордеру серія АН №1574745 від 10.12.2024.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачами в супереч вимог чинного законодавства України вжито заходів щодо призову позивача на військову службу по мобілізації. Так, представник позивача зазначає, що позивач перебував на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розшуку не перебував, отже співробітники ТЦК та СП у місті Чернівці не мали повноважень щодо призову позивача на військову службу. Крім того, представник позивача вказувала на те, що відповідачами було підроблено документи, на підставі винесено спірні накази в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період позивача, оскільки позивач ніяких документів з питання його призову на військову службу, у тому числі рапортів, власноруч не підписував та не подавав. З урахуванням викладеного, вважає, що дії і рішення відповідачів суперечать принципу верховенства права та не узгоджуються чинним законодавством. Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 13.12.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 23.12.2024 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Ухвалою суду від 06.01.2025 клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено частково; витребувано докази по справі.
15.01.2025 відповідач 3 подав витребувані докази та відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що на військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку. Посилання представника позивача щодо не можливості призову позивача на військову службу працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 за територіальним принципом є помилковими, оскільки у відповідності до пункту 3 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок №560), призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період проводиться незалежно від місця їх перебування на військовому обліку. Вказує на те, що станом на 05.12.2024 у позивача були відсутні військово-облікові документи у паперовій або електронній формі, які б вказували на те, що даний громадянин являється заброньованим або користується відстрочкою від призову на військову службу по мобілізації. Крім того, згідно бази даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, станом на 05.12.2024 ОСОБА_1 , значився як такий, що відноситься до категорії військовозобов'язаних «Оберіг». Жодних витягів у паперовому або електронному форматі («Оберіг», «Резерв+» або з порталу «Дія») про те, що він являється заброньованим або користується відстрочкою від призову на військову службу, останнім надано не було і не могло бути надано, оскільки станом на 05.12.2024 заброньованим він не являвся. Звертає увагу суду на те, що до позову також не надано відповідного витягу (документа) у паперовому або електронному форматі («Оберіг», «Резерв+» або з порталу «Дія») про те, що станом на 05.12.2024 ОСОБА_1 являвся заброньованим або користувався правом на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на період воєнного стану. Крім того, зауважив, що позивача зараховано до списків особового складу ВЧ НОМЕР_4 НГУ не на підставі його рапорту, як помилково зазначає представник позивача, а на підставі поіменного списку ІНФОРМАЦІЯ_7 ( АДРЕСА_5 ). Вважає, що призов позивача на військову службу під час мобілізації на період воєнного стану та його подальше зарахування в списки особового складу ВЧ НОМЕР_4 НГУ відбулося у законний спосіб, а отже оспорюванні накази суб'єктів владних повноважень є законними, а підстави для їх скасування - відсутні. Просить у задоволенні позову відмовити.
20.01.2025 представник позивача подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що представники ВЧ НОМЕР_4 НГУ сфальсифікували «переробили» оскаржуваний наказ, шляхом зазначення в ньому неправдивих даних, що, на його думку, також підтверджує незаконність мобілізації позивача. Вказує, що поіменний список у відповідності до діючого законодавства України не може бути підставою для прийняття наказу про зарахування військовозобов'язаного до особового складу військової частини. Саме рапорт (заява) є підставою для включення військовозобов'язаного до наказу про призначення на посаду. Військовозобов'язаний рахується таким, котрий прийняв посаду, з моменту написання рапорту та розгляду його командиром. Якщо рапорт ОСОБА_1 не складався, як стверджує у відзиві представник відповідача 3, то і наказ про зарахування позивача в особовий склад ВЧ НОМЕР_4 НГУ є протиправним та підлягає скасуванню в судовому порядку та позивач повинен бути виключений зі списків особового складу ВЧ НОМЕР_4 НГУ.
23.01.2025 представник ВЧ НОМЕР_4 НГУ подав заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначив, що саме поіменний список військовозобов'язаних, які призвані районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки і відправлені у складі команди, передбачений додатком №14 до Порядку №560 та положеннями розділу «Відправлення призваних на військову службу під час мобілізації громадян до місць проходження військової служби» цієї ж постанови та наказу МВС від 17.01.2017 №73, є підставою для зарахування в списки особового складу. Перед зарахуванням до списків особового складу ВЧ НОМЕР_4 НГУ, відповідними службовими особами було проведено огляд солдата ОСОБА_1 , а також вивчення документів та проведено особисту співбесіду. Оскільки документи відповідали чинному законодавству, наказом командира ВЧ НОМЕР_4 НГУ (по стройовій частині) №340 від 06.12.2024 ОСОБА_1 був зарахований до списків особового складу та усіх видів забезпечення ВЧ НОМЕР_4 НГУ. На спростування тверджень представника позивача, про те, що підставою для зарахування в списки особового складу ВЧ НОМЕР_4 НГУ солдата ОСОБА_1 являється рапорт останнього, зазначає, що підставою для зарахування є поіменний список ІНФОРМАЦІЯ_7 ( ОСОБА_2 ), про що зазначено безпосередньо у пункті 3.4. наказу командира ВЧ НОМЕР_4 НГУ (по стройовій частині) №340 від 06.12.2024 і відправлені у складі команди «3113» від 05.12.2024 №4605. З огляду на вищевикладене, вважає, що відповідь на відзив не містить спростувань аргументів, висловлених у відзиві на позовну заяву.
Ухвалою суду від 28.01.2025 у задоволенні заяви представника позивача про повернення відзиву на позовну заяву у зв'язку з пропуском строку його подання відмовлено. Заяву представника ВЧ НОМЕР_4 НГУ задоволено. Визнано поважними причини пропуску строку подання відзиву на позовну заяву ВЧ НОМЕР_4 НГУ у справі №280/11547/24 та поновлено такий строк.
Ухвалою суду від 28.01.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів та призначення судової почеркознавчої експертизи.
Ухвалою суду від 29.01.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника ВЧ НОМЕР_4 НГУ про передачу справи за територіальною підсудністю та призначення розгляду справи в порядку загального позовного провадження.
Інші учасники справи (відповідач 1 та відповідач 2) правом на подання заяв по суті справи не скористались, судом перевірено, що копія ухвали про відкриття провадження у справі від 23.12.2024 із застосуванням засобів системи «Електронний суд» 23.12.2024. При цьому, до позовної заяви надано докази надіслання копії позовної заяви та доданих документів в електронній формі іншим учасникам справи.
Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.
21.02.2013 ОСОБА_1 взято на військовий облік військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_8 , де йому оформлено та видано 21.02.2013 посвідчення про приписку до призовної дільниці № 308/240 к - 32/96.
05.12.2024 ОСОБА_1 прибув до міста Чернівці, де був зупинений та доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
05.12.2024 солдату запасу ОСОБА_1 було проведено медичний огляд військово-лікарською комісією (далі також ВЛК) при ІНФОРМАЦІЯ_9 , де було встановлено, що позивач придатний до військової служби, що підтверджується довідкою №221/4609 від 05.12.2024.
Відповідно до витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_4 НГУ (по стройовій частині) від 05.12.2024 №340 солдата ОСОБА_3 , який прибув із ІНФОРМАЦІЯ_10 , зараховано до списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення військовослужбовця, який призваний на військову службу за призивом під час мобілізації на особливий період, призначено на посаду стрільця-санітара 1-го відділення 2-го стрілецького взводу 4-ої стрілецької роти (з охорони та оборони важливого державного об'єкта №99) 3-го стрілецького батальйону (з охорони та оборони важливих державних об'єктів) Військової частини НОМЕР_4 (ВОС-100915П658). Підстава: поіменний список ІНФОРМАЦІЯ_3 від 05.12.2024 №4605 (а.с.192).
За змістом поіменного списку військовозобов'язаних, які призвані ІНФОРМАЦІЯ_3 і відправлені в складі команди «3113», від 05.12.2024 №4605, копія якого долучена до матеріалів справи, ОСОБА_1 рекомендується до проходження військової служби.
Позивач, не погодившись з правомірністю його призову на військову службу, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану», затвердженим Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває до теперішнього часу.
Крім того, Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України № 2105-IX від 03.03.2022, оголошено та постановлено провести загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва. Строк проведення загальної мобілізації неодноразово продовжувався (Указом від 17 травня 2022 року № 342/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2264-IX, Указом від 12 серпня 2022 року № 574/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2501-IX, Указом від 7 листопада 2022 року № 758/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2739-IX, Указом від 6 лютого 2023 року № 59/2023, затвердженим Законом України від 7 лютого 2023 року № 2916-IX, Указом від 1 травня 2023 року № 255/2023, затвердженим Законом України від 2 травня 2023 року № 3058-IX, Указом від 26 липня 2023 року № 452/2023, затвердженим Законом України від 27 липня 2023 року № 3276-IX, Указом від 6 листопада 2023 року № 735/2023, затвердженим Законом України від 8 листопада 2023 року № 3430-IX, Указом від 5 лютого 2024 року № 50/2024, затвердженим Законом України від 6 лютого 2024 року № 3565-IX, Указом від 6 травня 2024 року № 272/2024, затвердженим Законом України від 8 травня 2024 року № 3685-IX, Указом від 23 липня 2024 року № 470/2024, затвердженим Законом України від 23 липня 2024 року № 3892-1X, та Указом від 28 жовтня 2024 року № 741/2024, затвердженим Законом України від 29 жовтня 2024 року № 4025-IX, Указом від 14 січня 2025 року №27/2025, затвердженим Законом України № 4221-IX від 15.01.2025), та тривав на момент виникнення спірних правовідносин.
Згідно із положеннями ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.12.2015 №389-VIII (далі - Закон №389-VIII) воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).
Частинами 1-3 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до ч.ч.2, 4 ст. 2 Закону №2232-ХІІ, проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 37 Закону №2232-ХІІ взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України підлягають, крім іншого, військовозобов'язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання.
Відповідно до ч.1 ст. 39 Закону №2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.
Згідно з абз.4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-XII) мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Частиною 2 ст. 4 Закону №3543-XII встановлено, що загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Згідно абз.1 ч.1 ст. 22 Закону №3543-XII громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Частина 5 ст. 22 Закону № 3543-XII передбачає, що призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Поряд з цим, статтею 23 Закону №3543-ХІІ передбачені підстави відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Згідно ч.7 ст.23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154, тут і в подальшому в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
За змістом положень пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема:
ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам;
розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який серед іншого визначає процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення (Порядок №560).
Пунктом 3 Порядку №560 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період проводиться незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.
Відповідно до п.25 Порядку №560 громадяни чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Відповідно до п. 81 Порядку №560 призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період оформляється наказом керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, командира військової частини, керівника розвідувального органу або визначеного ним керівника відповідного підрозділу, Голови СБУ, його заступників чи керівника підрозділу, органу, закладу, установи СБУ.
У разі призову військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період не за місцем їх перебування на військовому обліку (крім тих осіб, що добровільно виявили бажання проходити військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період) такі особи перед призовом на військову службу беруться на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, який здійснює їх призов. Відомості про взяття таких осіб на військовий облік вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів перед їх направленням на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Отже, сама по собі подія призову на військову службу під час мобілізації в особливий період позивача в місті Чернівці, який перебував на загальному обліку військовозобов'язаних в ІНФОРМАЦІЯ_11 , не може бути підставою для визнання наказу в частині призиву та направлення позивача для проходження військової служби протиправним, оскільки вищенаведені положення чинного законодавства прямо передбачають можливість призову військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період не за місцем їх перебування на військовому обліку із постановленням на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, який здійснює їх призов, перед призовом на військову службу беруться.
Таким чином, суд дійшов висновку, що здійснення призову позивача на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_4 не за місцем перебування на військовому обліку, та постановлення на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_12 узгоджується з вимогами чинного законодавства, а відповідні посилання у позовній заяві є помилковими.
Інструкцією з організації обліку особового складу Національної гвардії України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.01.2017 № 73 (далі - Інструкція №73, зі змінами), визначено організацію і порядок обліку в мирний час та в особливий період осіб офіцерського, рядового, сержантського і старшинського складу, курсантів та працівників Національної гвардії України (далі - НГУ); завдання і види обліку, призначення облікових документів, порядок їх складання, ведення, зберігання та розсилки; обов'язки посадових осіб, відповідальних за організацію і ведення обліку особового складу; порядок персонального обліку незворотніх втрат особового складу в особливий період; порядок видання, обліку, зберігання, реєстрації і розсилки наказів по особовому складу.
Відповідно до п.3 розділу ІІІ Інструкції №73 особовий склад, який прибув по мобілізації, зараховується в день прибуття до списків особового складу військової частини в порядку, установленому пунктами 7, 8 глави 2 розділу ІІ цієї Інструкції. Призначення (переміщення) офіцерів, осіб рядового, сержантського і старшинського складу проводиться наказом по стройовій частині після закінчення відмобілізування командирами цих частин відповідно до мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом незалежно від номенклатури посад для призначення на мирний час. Ці накази є підставою для визначення посадового становища офіцерів, осіб рядового, сержантського і старшинського складу, запису відомостей про них до облікових документів, виписки та видачі їм документів, що посвідчують особу. Зазначені накази не дублюються наказами по особовому складу.
Відповідно до п.8 підрозділу 2 розділу ІІ Інструкції №73 зарахування до списків військової частини прибулих військовослужбовців проводиться наказом по стройовій частині в день прибуття особового складу до військової частини.
Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини (про прийом на роботу працівника) є: для військовослужбовців - іменні списки команд, накази по особовому складу, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця.
З матеріалів справи судом встановлено, що під час зарахування позивача до списків військової частини були надані наступні документи: військовий квиток серії НОМЕР_6 ; обліково-послужна картка на сержантів і солдатів до військового квитка серія НОМЕР_6 ; копія довідки ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_9 від 05.12.2024 №221/4609; поіменний список військовозобов'язаних, які призвані 6 відділом ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_5 ) і відправлені у складі команди « НОМЕР_4 » від 05.12.2024 №4605, копії яких надано відповідачем 3 до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів.
Судом встановлено 05.12.2024 позивач визнаний придатним до військової служби та зарахований до списків особового складу ВЧ НОМЕР_4 НГУ відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_4 НГУ (по стройовій частині) №340 від 05.12.2024.
Відтак, позивач є військовозобов'язаним, який визнаний придатним до військової служби. Належними та допустимими доказами не підтверджено, що на момент вчинення відповідачами дій та прийняття рішень щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації на особливий період, позивач не підлягав призову на військову службу під час мобілізації згідно законодавчо встановлених підстав.
При цьому, як на час винесення оскаржуваного наказу, так і під час розгляду зазначеної справи, позивач не надав доказів того, що мав підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період та/або є військовозобов'язаним, який заброньований на період мобілізації та на воєнний час.
Враховуючи наведені обставини, суд доходить до висновку, що відповідачами правомірно здійснено призов позивача на військову службу під час мобілізації на особливий період, оскільки це є конституційним обов'язком позивача.
З огляду на вказане, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог, оскільки доводи позивача про незаконність призову на військову службу під час мобілізації на особливий період не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Крім того, суд зазначає, що надана представником позивача копія документу «Витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_4 НГУ (по стройовій частині) №340 від 05.12.2024» не приймається судом в якості належного та допустимого доказу, оскільки такий документ являє собою фотокопію друкованого тексту, та не містить таких обов'язкових реквізитів витягу з наказу НГУ як підпис уповноваженої особи, яка його засвідчила, та відбиток печатки, що суперечить п.93 Інструкції з документування управлінської інформації та організації роботи з документами в Національній гвардії України в паперовій формі, затвердженої наказом командувача Національної гвардії України 30.11.2020 №511.
Відповідно до ч.1 та 2 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За змістом пунктів 1 та 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень (частина перша статті 5 КАС України).
Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає в захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізує владні управлінські функції стосовно заявника.
У межах розгляду даної адміністративної справи суд відхиляє посилання представника позивача на підробку (фальсифікацію) відповідачами документів, оскільки матеріали справи не містять вироків про притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності з приводу даних фактів, а суд адміністративної юрисдикції не уповноважений надавати оцінку таким твердженням. Крім того, матеріали справи не містять підтверджуючих доказів того, що під час призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації позивачем подавались до відповідачів будь-які письмові заяви (рапорти), письмові пояснення тощо, про фальсифікацію яких стверджує представник позивача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, норми чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги не знайшли свого підтвердження матеріалами справи, є не обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про відмову в задоволені позову.
З урахуванням положень статті 139 КАС України, у зв'язку з відмовою в позові розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ),Військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України ( АДРЕСА_4 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 14.02.2025.
Суддя М.О. Семененко