СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/995/25
ун. № 759/3261/25
11 лютого 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання старшого слідчого Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_3 , та подане у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 9 лютого 2025 року за № 12025100080000624, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лоташеве Тальнівського району Черкаської області, громадянина України, який здобув середню освіту, не працює, неодружений, пільг та утриманців не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , без визначеного місця проживання, згідно зі ст. 89 КК України не судимий,у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України,
До Святошинського районного суду міста Києва надійшло клопотання старшого слідчого СВ Святошинського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_3 , та подане в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 9 лютого 2025 року за № 12025100080000624, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 .
Дане клопотання обґрунтовано тим, що СВ Святошинського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 9 лютого 2025 року за № 12025100080000624, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, щоприблизно в травні 2024 року, точної дати органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , використовуючи невстановлений гострий предмет по типу ножа, вчинив умисне вбивство двох осіб, а саме ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Так, в травні 2024 року, точної дати органом досудового розслідування не встановлено, у вечірній час доби, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 перебували в кімнаті квартири за адресою: АДРЕСА_2 , де спільно проводили особисте дозвілля, розпиваючи алкогольні напої. В подальшому, під час розпивання алкогольних напоїв між ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_4 утворився словесний конфлікт, який переріс в сварку, під час якої останній відчуваючи до ОСОБА_8 та ОСОБА_7 раптово виниклу особисту неприязнь, вирішив умисно позбавити їх обох життя.
Безпосередньо реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне протиправне позбавлення життя ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , ОСОБА_4 продовжуючи перебувати в кімнаті зазначеної квартири, взяв з невстановленого місця кімнати невстановлений гострий предмет по типу ножа, та, діючи з прямим умислом, спрямованим на вбивство двох осіб, розуміючи, що вказаний предмет за своїми характеристиками здатен заподіяти тілесні ушкодження несумісні з життям, вказаним предметом наніс декілька ударів в область життєво-важливих органів ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , від чого останні від отриманих тілесних ушкоджень померли на місці.
В подальшому, з метою приховання зазначеного злочину ОСОБА_4 трупи вбитих ним ОСОБА_7 та ОСОБА_8 помістив до поліетиленових пакетів та виніс їх до підвального приміщення будинку АДРЕСА_3 , де залишив в одній з кімнат, а сам з місця вчинення злочину втік.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вбивстві двох осіб, тобто в умисному протиправному заподіянні смертей іншим людям, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України.
У вчиненні даного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , якому 10 лютого 2025 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 України.
Обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 9 лютого 2025 року, протоколами огляду місця події (трупа) від 9 лютого 2025 року, протоколами допитів свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , повідомленням ОСОБА_4 про підозру у вчиненні злочину, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 , протоколом проведення слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_4 , іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Підставою застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є згідно з ч. 2 ст. 177; ст. 194 КПК України наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому за погодженням з прокурором звернутися з клопотанням до суду про обрання запобіжного заходу у зв'язку з тим, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити спроби: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вважати так дають такі обставини: ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, яке згідно ст. 12 КК України, відносяться до категорії особливо тяжкого злочину та за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років або довічне позбавлення волі. Тобто враховуючи міру покарання, яка загрожує підозрюваному у разі визнання судом його винуватим, ця обставина вже обґрунтовує ризик того, що з метою уникнення покарання підозрюваний може вчинити спробу переховування. Крім того, згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», на всій території України від 24 лютого 2022 року, введений воєнний, який в подальшому було неодноразово продовжено та який діє по сьогоднішній день. Тобто, ОСОБА_4 , користуючись ситуацією в країні, знаходячись на волі буде мати змогу переховуватися від органів досудового розслідування, зокрема, в місцях постійного проведення бойових дій або місцях непідконтрольних органам державної влади України. Про ризик можливого переховування свідчить й поведінка підозрюваного відразу після вчинення злочину, зокрема, останній після вчинення інкримінуємого йому злочину, з метою його приховання, трупи ОСОБА_7 та ОСОБА_8 сховав в підвалі будинку, а сам з місця вчинення злочину втік. Перебуваючи не під вартою, підозрюваний ОСОБА_4 може чинити спроби незаконного впливу на свідків. Так, ОСОБА_4 раніше знайомий зі свідком у кримінальному провадженні, а саме ОСОБА_13 , оскільки орендував в неї квартиру. Тому, перебуваючи на волі, останній з метою зміни чи взагалі відмови від дачі показів та уникнення від кримінальної відповідальності може впливати, зокрема й на зазначеного свідка. Оскільки злочин в якому на теперішній час підозрюється ОСОБА_4 вчинений із застосуванням насильства, тому є підстави вважати, що останній, з метою зміни або ненадання свідками викривальних показань, може здійснювати на них незаконний вплив, в тому числі шляхом залякування, примусу, погроз або застосування насильства, оскільки підозрюваний має схильність до таких дій. У випадку не застосування саме такого запобіжного заходу як тримання під вартою - факт перебування підозрюваного на волі вже буде впливати як на свідків так і на потерпілих, бо буде свідчити про те, що після таких злочинних дій можна уникнути відповідальності і далі вести звичайне життя.
Також є підстави вважати, що перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення.Крім того, ОСОБА_4 офіційно не одружений, пільг та утриманців не має, офіційно не працює, постійного місця проживання не має, згідно зі ст. 89 КК України не судимий, підозрюється у вчиненні насильницького злочину, тобто в підозрюваного фактично відсутні міцні соціальні зв'язки, які б як важелі впливу могли утримати останнього від вчинення інших злочинів. З метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, приймаючи до уваги, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, беручи до уваги особу підозрюваного, обставини вчинення кримінального правопорушення та для дієвого виконання кримінального провадження доцільним є застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави. Жоден з інших запобіжних заходів не може бути застосованим у зв'язку з тим, що вони не будуть дієвими на підставі тої інформації, яка зазначена вище.
У судому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання, з підстав зазначених в ньому та просив його задовольнити.
У судому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 заперечував проти клопотання про обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначивши, що підозра є необґрунтованою, просив відмовити в задоволенні клопотання..
У судому засіданні захисник ОСОБА_5 при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 покладався на розсуд суду.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та долучені до нього додатки, слідчий суддя дійшов такого висновку.
У судовому засіданні встановлено, що СВ Святошинського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 9 лютого 2025 року за № 12025100080000624, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України.
10 лютого 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Щодо оцінки слідчою суддею обґрунтованості підозри, то слід зазначити, що вимога обґрунтованої (розумної) підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Отже, на початковій стадії розслідування слідча суддя, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинна пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду (рішення у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32; рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування». Крім того, на початковій стадії розслідування слідчий суддя, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, на даний час повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 9 лютого 2025 року (а. 11-14); протоколами огляду місця події (трупів) від 9 лютого 2025 року (а. 15-26); протоколами допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 (а. 27-60); протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 10 лютого 2025 року (а. 91-94), протоколом проведення слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_4 від 10 лютого 2025 року (а. 102-106), іншими матеріалами кримінального правопорушення в їх сукупності.
Враховуючи наведене, слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, правильність кваліфікації його дій, належність та допустимість доказів на підтвердження вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього документів можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, отже, про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України.
При аналізі питання наявності зазначених прокурором ризиків, слідчий суддя дійшов до висновку про їх наявність з огляду на фактичні обставини кримінального провадження, та особу ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину.
Вирішуючи питання про існування, передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя враховує те, що ризиками у даному випадку є дії, які можуть вчинятися з високим ступенем ймовірності.
Так, слідчий суддя вважає, що прокурор у судовому засіданні довів, що вагомою підставою для вирішення питання про необхідність застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинення іншого кримінального правопорушення.
За таких обставин, за результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК.
При цьому, слідчий суддя враховує, що сама по собі тяжкість покарання за кримінальне правопорушення, яке інкримінується підозрюваному не є виправданням застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак, суворість такого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторно вчинення кримінальних правопорушень.
Також слідча суддя, на виконання вимог ст. 178 КПК України, приймає до уваги дані про особу підозрюваного ОСОБА_4 , а саме те, що він офіційно не одружений, пільг та утриманців не має, офіційно не працює, постійного місця проживання не має, згідно зі ст. 89 КК України не судимий.
Враховуючи наведене, переслідуючи мету захисту інтересів суспільства, які очевидно переважають в даному випадку принцип поваги до особистої свободи, зважаючи, що надані органом досудового розслідування докази про причетність підозрюваного до вчинення злочину є вагомими, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винуватим, а також доведеність в ході розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання прокурора є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а перебування підозрюваного під вартою буде виправданим за вказаних умов та таким, що не порушуватиме принципу пропорційності, та не буде свавільним.
При цьому, на даному етапі досудового розслідування жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не зможе запобігти зазначеним ризикам та не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Крім того, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , слідчийа суддя на підставі п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України не вбачає підстав для застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Керуючись ст. 131, 132, 176-178, 183, 184, 193-197, 309, 369-372, 376 КПК України, слідча суддя,
Клопотання старшого слідчого Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 11 квітня 2025 року включно без визначення розміру застави.
Взяти ОСОБА_4 під варту в залі суду негайно.
Для утримання підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає направленню до ДУ "Київський слідчий ізолятор".
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали оголошений 14 лютого 2025 року об 11 год. 30 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1