Справа № 758/11286/24
Категорія 17
29 січня 2025 року
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючої судді - Будзан Л.Д.,
за участі секретаря судового засідання - Губенко О.М.,
позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження заяву позивача ОСОБА_1 про зміну предмету позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Національного університету «Києво-Могилянська академія» про визнання договору недійсним, стягнення грошових коштів та моральної шкоди, -
У провадженні Подільського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Національного університету «Києво-Могилянська академія» про визнання договору недійсним, стягнення грошових коштів та моральної шкоди.
Ухвалою суду від 13 вересня 2024 відкрито провадження у вказаній справи та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін.
28 листопада 2024 року позивачем подано до суду заяву про зміну предмету позову, в якій просить: розірвати договір №13.01.21 ПВ МП у зв'язку з істотним порушенням зобов'язання стороною НаУКМА; визнати договір №МП ПВ (37.04.23) про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців між НАУКМА та фізичною та/або юридичною особою укладений позивачем та НАУКМА з іншої сторони від 25.04.2023 - недійсним у зв'язку з тим, що його укладання суперечить нормі абз. 2 ч. 2 ст. 46 ЗУ «Про вищу освіту», та правочин укладено при тяжких обставинах та на вкрай невигідних умовах для позивача; відшкодувати завдані збитки у розмірі 36238 грн відповідачем за порушення зобов'язання за договором №13.01.21 ПВ МП та/або відшкодувати прямі збитки завдані відповідачем, стороною, яка створила та скористалася тяжкою обставиною, у розмірі 36238 грн; відшкодувати моральну шкоду у розмірі 18116 грн.
В судовому засіданні позивач підтримав заяву про зміну предмету позову, просив її задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надіслав заяву про неможливість явки представника у судове засідання.
Суд, заслухавши думку позивача та дослідивши матеріали справи, вважає, що в заяві позивача про зміну предмету позову слід відмовити за наступних підстав.
Процесуальні права та обов'язки сторін визначені ст. 49 ЦПК України, тож відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України у справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Верховний Суд у постанові від 09 липня 2020 року по справі №922/404/19 зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним Судом у постанові від 16.03.2018 в справі №916/1764/17.
Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі №924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі №922/2575/19, у постанові Верховного суду від 22 липня 2021 року по справі №910/18389/20.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Суд вбачає, що звертаючись у вересні 2024 року з позовною заявою до суду, позивач просив визнати договір №МП ПВ (37.04.23) про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців між НАУКМА та фізичною та/або юридичною особою укладений позивачем та НАУКМА з іншої сторони від 25.04.2023 - недійсним, відшкодувати прямі збитки завдані відповідачем, стороною, яка створила та скористалася тяжкою обставиною, у розмірі 36238 грн, відшкодувати моральну шкоду у розмірі 18116 грн.
Як підставу для позову, позивач вказав на те, що укладання договору №МП ПВ (37.04.23) суперечить нормі абз. 2 ч. 2 ст. 46 ЗУ «Про вищу освіту», та правочин укладено при тяжких обставинах та на вкрай невигідних умовах для позивача.
Згідно заяви про зміну предмету позову, поданої в листопаді 2024 року, позивач просив суд розірвати договір №13.01.21 ПВ МП від 12.08.2021, укладений при вступі у вищий навчальний заклад; визнати договір №МП ПВ (37.04.23) про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців між НАУКМА та фізичною та/або юридичною особою укладений позивачем та НАУКМА з іншої сторони від 25.04.2023 - недійсним; відшкодувати завдані збитки у розмірі 36238 грн відповідачем за порушення зобов'язання за договором №13.01.21 ПВ МП та/або відшкодувати прямі збитки завдані відповідачем, стороною, яка створила та скористалася тяжкою обставиною, у розмірі 36238 грн, відшкодувати моральну шкоду у розмірі 18116 грн.
Як на підставу подачі заяви про зміну предмету позову в листопаді 2024 року позивач зіслався на те, що відповідач істотно порушив зобов'язання за договором №13.01.21 ПВ МП від 12.08.2021 про надання освітніх послуг, укладання договору №МП ПВ (37.04.23) суперечить нормі абз. 2 ч. 2 ст. 46 ЗУ «Про вищу освіту», та правочин укладено при тяжких обставинах та на вкрай невигідних умовах для позивача.
Отже, дослідивши редакцію первісного позову та заяву сторони позивача від 28 листопада 2024 року про зміну предмету позову, суд вбачає, що стороною позивача змінено не лише предмет позовних вимог, а і його підстави; викладено нові обґрунтування та обставини позовних вимог, визначено нові правові підстави позовних вимог.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - зміну обставин, на яких ґрунтуються вимоги особи, яка звернулася з позовом. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову. Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.
Правовий висновок Верховного Суду, що регулює подібні правовідносини викладений у постановах Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі №826/19197/16, від 22 липня 2021 року.
Отже, суд вбачає, що у заяві про зміну предмету позову, що надійшла на адресу суду 28 листопада 2024 року фактично змінено як предмет, так і підстави позову, що суперечить положенням ст. 49 ЦПК України, та не допускається.
За результатами викладеного, суд приходить до висновку про необхідність відмови у прийнятті до розгляду та повернення заяви позивача про зміну предмету позову, яка надійшла на адресу суду 28 листопада 2024 року.
Керуючись ст. 49, 260, 279, 353 ЦПК України, суд, -
Відмовити позивачу ОСОБА_1 у прийнятті заяви про зміну предмету позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Національного університету «Києво-Могилянська академія» про визнання договору недійсним, стягнення грошових коштів та моральної шкоди.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Леся БУДЗАН