Справа № 305/1304/13-ц
Іменем України
28 січня 2025 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі:
головуючого судді: Джуги С.Д.
суддів: Собослоя Г.Г., Мацунича М.В.
з участю секретаря судового засідання: Чичкало М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Філіп Іван Юрійовича, на рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 24 лютого 2020 року у складі судді Марусяк М.О., у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-
встановив:
У червні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 17 грудня 2012 року між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ПАТ «АКІБ» було укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «АКІБ» відступило ТОВ «Кредитні ініціативи» право грошової вимоги, в тому числі, за кредитним договором № 819 від 08 грудня 2006 року, що був укладений між ПАТ «АКІБ» та ОСОБА_1 . Відповідно до умов вищевказаного кредитного договору, банк зобов'язався надати позичальнику кредит в розмірі 49 500 дол. США, а відповідач зобов'язався повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором про іпотечний кредит. Кредитор свої зобов'язання за вказаним договором виконав у повному обсязі, надавши позичальнику кредитні кошти в сумі 49 500 дол. США. Однак, позичальник неналежно виконує взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, в результаті чого, станом на 28 лютого 2013 року має прострочену заборгованість в розмірі: заборгованість за кредитом 44 000 дол. США та по відсоткам 25 697,62 дол. США.
З метою забезпечення належного виконання зобов'язання за кредитним договором, між ПАТ «АКІБ» та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір, за умовами якого відповідач надав банку в іпотеку будинок з надвірними спорудами, загальною площею, 274,89 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . На виконання умов договору про іпотечний кредит та іпотечного договору, відповідачу було направлено вимогу, а саме - повідомлення про усунення порушень та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки, але на дату подання позовної заяви вимога залишилася невиконаною.
На підставі наведеного позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: будинок з надвірними спорудами, загальною площею 274,89 кв.м., житловою площею 185,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи», в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 08 грудня 2006 року, в сумі, яка станом на 28 лютого 2013 року складається із заборгованості за кредитом - 351 692 грн.; по відсоткам - 205 401,07 грн., шляхом проведення прилюдних торгів відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 24 лютого 2020 року позов задоволено. Звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме будинок з надвірними спорудами, загальною площею 274,89 кв.м., житловою площею 185,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи», в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 819 від 08 грудня 2006 року, в сумі, яка станом на 28 лютого 2013 року складається з заборгованості: за кредитом - 351 692 грн.; по відсотках - 205401,07 грн., шляхом проведення прилюдних торгів відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчий дій. Вирішено питання по судовим витратам.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 24 лютого 2020 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 19 листопада 2021 року постанову Закарпатського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанову касаційної інстанції мотивовано тим, що справа в суді апеляційної інстанції була розглянута 17 грудня 2020 року за відсутності відповідача ОСОБА_1 та його представника, які не були належним чином повідомлені про час і місце слухання справи відповідно до статей 128-130 ЦПК України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 грудня 2021 року головуючим суддею було визначено суддю ОСОБА_2 .
Ухвалою апеляційного суду від 14 грудня 2021 року справу призначено до розгляду.
На підставі рішення Вищої ради правосуддя від 28 вересня 2023 року суддю ОСОБА_2 звільнено з посади судді Закарпатського апеляційного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 жовтня 2023 року визначено для розгляду колегію суддів у складі: головуючого (судді-доповідача) ОСОБА_3 , суддів Собослоя Г.Г., Кондора Р.Ю.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року колегією суддів у складі головуючого (судді-доповідача) ОСОБА_3 , суддів Собослоя Г.Г., Кондора Р.Ю. цивільну справу №305/1304/13-ц прийнято до свого провадження та призначено справу до розгляду.
На підставі рішення Вищої ради правосуддя від 09 січня 2024 року суддю ОСОБА_4 звільнено з посади судді Закарпатського апеляційного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 лютого 2024 року визначено для розгляду колегію суддів у складі: головуючого (судді-доповідача) Джуги С.Д., суддів Собослоя Г.Г., Мацунича М.В.
В апеляційній скарзі скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Філіп І.Ю., просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд розглянув справу на підставі ксерокопій документів, наданих позивачем; відповідач заперечує, що уповноважував ОСОБА_5 на укладення кредитного та іпотечного договорів; суд безпідставно дійшов висновку про наявність кредитної заборгованості; позивачем не дотримано строків добровільного врегулювання спору в позасудовому порядку; позивачем обрано невірний спосіб захисту своїх прав.
У письмовому відзиві на апеляційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.
В судовому засіданні представник апелянта - адвокат Філіп Іван Юрійович підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про дату час, місце розгляду справи належним чином повідомлені.
На підставі ч.2 ст. 372 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності нез'явившихся осіб.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта, розглянувши і дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних мотивів.
Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з його обґрунтованості та доведеності.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 08 грудня 2006 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) в особі керуючого філією «Відділення Промінвестбанку в м. Рахів Закарпатської області» Климпуша Ігоря Онуфрійовича та ОСОБА_1 , від імені якого на підставі довіреності, посвідченої державним нотаріусом Рахівської державної нотаріальної контори Пріц О.І. від 07.12.2006 за реєстром №3658 діє ОСОБА_5 укладено кредитний договір №819 (далі - Договору), згідно умов якого Банком надано позичальнику кредит у сумі 49500 (сорок дев'ять тисяч п'ятсот) доларів США. За користування кредитом встановлено процентну ставку в розмірі 12%. Річних. Кінцевий термін повернення кредиту та процентів за ним - не пізніше - 07 грудня 2021 року.
Пунктом 2.3 Договору передбачено, що в разі несвоєчасної сплати відсотків за користування кредитом, остаточною датою повернення кредиту є шістдесятий календарний день від дня нарахування процентів, що не сплачені у встановлений цим Договором строк.
Згідно п.2.4 Договору погашення кредиту здійснюється позичальником щомісячно, відповідно до графіку (Додатку №1), який є невід'ємною частиною договору.
Розділом 4 Договору встановлено, що виконання зобов'язань за договором забезпечується іпотекою, предметом якої є будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 274,89 м. кв., житловою площею 185,40 м. кв., оціночною вартістю 1036147 гривень.
У розділі 6 Договору передбачено відповідальність за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе згідно умов цього договору зобов'язань, де винна Сторона сплачує іншій Стороні суму неустойки та збитків, передбачених цим Договором. За несвоєчасну сплату сум кредиту та/або відсотків позичальник сплачує Банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, а також передбачено сплату штрафу у розмірі 15 % річних від суми кредиту за кожний випадок невиконання. Позичальник несе відповідальність за погашення кредиту всім своїм майном, на яке відповідно до законодавства України може бути звернено стягнення.
Розділом 7 Договору передбачено, що зазначений договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до його повного повернення позичальником кредиту, сплати у повному обсязі процентів за користування за ним та до повного виконання позичальником будь-яких інших грошових зобов'язань, прийнятих ним на себе згідно умов цього договору.
На забезпечення виконання умов кредитного договору від 08 грудня 2006 року між сторонами було укладено іпотечний договір №818/819, відповідно до якого іпотекодавець ОСОБА_1 передав в іпотеку будинок із надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 274,89 кв.м, житловою площею 185,40 кв.м, загальна оціночна вартість 1036147 грн., що належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , виданого виконкомом Середньоводянської сільської ради 10 жовтня 2006 року на підставі рішення виконкому №49 від 20.09.2006 року. Сторони цього договору оцінили предмет іпотеки у 1036147 грн. Термін дії іпотечного договору встановлений до повного виконання зобов'язань за кредитним договором (з урахуванням всіх змін та доповнень до нього) або припинення права іпотеки у випадках, що прямо передбачені чинним законодавством (п.7.4).
17 грудня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні Ініціативи» укладено договір відступлення прав вимоги, згідно якого первісний кредитор передає (відступає), а новий кредитор приймає кредитний портфель та зобов'язується сплатити за нього первісному кредиторові грошову винагороду (ціну продажу) на умовах визначених цим договором.
Окрім того, 17 грудня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні Ініціативи» укладено договір про передачу права за договорами забезпечення, згідно якого у зв'язку з передачею (відступленням) кредитного портфелю за договором відступлення цедент, в порядку та на умовах, визначених цим договором, передає цесіонарію права, що передаються, та зобов'язується передати цесіонарію договори забезпечення, а цесіонарій приймає та набуває права, що передаються, та зобов'язується прийняти договори забезпечення.
Витягами з Додатку №1 до договору про відступлення прав вимоги від 17 грудня 2012 року та з Додатку №1 до договору про передачу прав за договорами забезпечення від 17 грудня 2012 року підтверджується передача в рамках договору про відступлення прав вимоги та договору про передачу прав за договорами забезпечення від 17 грудня 2012 року прав на кредитний договір №819 від 08 грудня 2006 року, де позивальником є ОСОБА_1 та іпотечного договору №819 від 08 грудня 2006 року, де іпотекодавцем є ОСОБА_1 .
Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.ст. 526, 611 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (пені).
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Розділом 5 іпотечного договору №818/819 від 08 грудня 2006 року визначено порядок звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізації.
Так, пунктами 5.1 та 5.2 іпотечного договору №818/819 від 08 грудня 2006 року передбачено можливість звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію у випадку порушення строків сплати кредиту, сум відсотків, сум неустойки, що передбачені договором про іпотечний кредит. Звернення стягнення на предмет іпотеки може відбуватися будь-яким способом, у тому числі й шляхом звернення до суду із позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ст.33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
У разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку. (ч.1, ч.2 ст. 35 Закону України «Про іпотеку»).
24 травня 2013 року позивач направив ОСОБА_1 повідомлення про усунення порушень, зокрема виконання умов кредитного договору №819 від 08 грудня 2006 року і попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки. У ході розгляду справи було встановлено, що ця вимога залишилася поза увагою відповідача, оскільки він жодних повідомлень з цього приводу позивачу не направляв.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо), належить виключно позивачеві.
Статтею 39 Закону України «Про іпотеку» (у редакції, чинній на момент ухвалення рішення) встановлено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються, зокрема, загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації (у разі необхідності); спосіб реалізації предмета іпотеки; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки. У разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Зі змісту статті 41 Закону України «Про іпотеку» (у редакції, чинній на момент ухвалення рішення) вбачається, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.
Звертаючись до суду з позовом, товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» надало належні докази, які підтверджують право вимоги позивача за кредитним договором №819 від 08 грудня 2006 року, де позивальником є ОСОБА_1 , та іпотечним договором №819 від 08 грудня 2006 року, де іпотекодавцем є ОСОБА_1 , а також порушення та невиконання відповідачем умов вказаних договорів.
Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом проведення прилюдних торгів відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач не уповноважував ОСОБА_5 на укладення кредитного та іпотечного договорів спростовуються наявною у матеріалах справи довіреністю від 07 грудня 2006 року, посвідченою державним нотаріусом Рахівської державної нотаріальної контори Пріцом О.І., згідно якої ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_5 укласти кредитний та іпотечний договір. Відомості про її скасування у суду відсутні.
Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що апелянт звертався до суду з позовом про визнання недійсних кредитного та іпотечного договору, однак такі в судовому порядку недійсним не визнавались.
З поданого представником апелянта - адвокатом Філіпом Іваном Юрійовичем у судовому засіданні листа Рахівського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Закарпатській області №8689-2025 від 27.01.2025 слідує, що у межах досудового розслідування кримінального провадження №12013070140000764 від 19.07.2013 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який згідно актового запису Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Рахівського районного управління юстиції Закарпатської області №18 від 03.07.2012 змінив своє прізвище, ім'я, по-батькові на ОСОБА_6 . 01.09.2021 досудове слідство зупинено у зв'язку з оголошенням у розшук підозрюваного ОСОБА_6 .
З матеріалів справи не вбачається, що видана на час виникнення спірних правовідносин довіреність була скасована або визнана недійсною в судовому порядку.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про наявність кредитної заборгованості є необґрунтованими, оскільки спростовуються наявними у матеріалах справи кредитним договором №819 від 08 грудня 2006 року, розрахунком заборгованості за кредитним договором.
Необґрунтованими та безпідставними є також доводи апеляційної скарги про недотримання позивачем строків добровільного врегулювання спору в позасудовому порядку, оскільки з матеріалів справи вбачається, що товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» у відповідності до вимог статті 35 Закону України «Про іпотеку» надсилалася рекомендованим повідомленням вимога про усунення порушень, які виникли через невиконання грошового зобов'язання, однак така залишилася без виконання.
Окрім того, не заслуговують на увагу також доводи апеляційної скарги про обрання позивачем невірного способу захисту своїх прав, адже позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, повністю відповідають характеру спірних правовідносин, обставинам справи та нормам матеріального закону, що регулює спірні правовідносини.
Зважаючи на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Судове рішення ухвалено судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, у відповідності до ст.375 ЦПК України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення - залишити без змін.
Разом з тим, апеляційний суд зазначає, що відповідно до Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено відповідний Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому законами України строк дії воєнного стану в Україні продовжувався, він діє і дотепер.
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» доповнено розділ VI «Прикінцеві положення» Закону України «Про іпотеку» пунктом 5-2, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об'єкти), статей 41, 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах) цього Закону.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що вказаний вище Закон має бути застосований у цій справі, оскільки на сьогодні в Україні триває воєнний стан, тому виконання рішення суду у справі на період дії в Україні воєнного стану та на тридцятиденний строк після його припинення або скасування підлягає зупиненню.
Оскільки апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, відтак підстави для нового розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. ст. 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Філіп Іван Юрійовича, залишити без задоволення.
Рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 24 лютого 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складено 07 лютого 2025 року.
Головуючий :
Судді: