Справа № 309/777/24
Іменем України
23 січня 2025 року м. Ужгород
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:
головуючого Собослой Г.Г.
суддів Мацунич М.В., Кожух О.А.
з участю секретаря Ормош О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діє представник - адвокат Індутний-Шматько Станіслав Миколайович, на рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 19 квітня 2024 року, у справі № 309/777/24 (Головуючий: Ткач О.О.), -
У лютому 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» звернулися в суд з із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 20.07.2021 року між сторонами було укладено договір №315134-КС-004 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію». 20.07.2021 позивачем направлено відповідачу пропозицію (оферту) укласти договір і 20.07.2021 року ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору. Зі своєї сторони ТОВ «Бізнес Позика» направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G-2451, на його номер мобільного телефону, який ним було введено.
Відповідно до умов кредитного договору позивач надав відповідачу кредитні кошти у сумі 20 000 грн., які відповідач зобов'язався повернути. Процентна ставка за кредитом є фіксованою та становить 0,867325 процентів за кожен день користування кредитом. Позивач свої зобов'язання виконав та перерахував позичальнику грошові кошти в сумі 20 000 на банківську картку.
Окрім того, 31.07.2021 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов додаткової угоди позивач надав позичальнику додатково кредит в сумі 10000 грн. і комісія пов'язана з наданням додаткового кредиту 1500 грн.
Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, а лише частково сплатив кошти, чим порушено зобов'язання і Станом на 09.01.2024 року у відповідача виникла заборгованість в сумі 70 583,25 грн., яка складається з 27 744,89 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 39 406,31 грн. - заборгованість за відсотками; 3432,05 грн. - прострочена комісія.
Посилаючись на вказані обставини позивач просив задовольнити заявлені позовні вимоги.
Рішенням Хустського районного суду від 11 квітня 2024 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором у розмірі 70583 грн. 25 коп., яка складається з 27 744,89 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 39 406,31 грн. - заборгованість за відсотками; 3432,05 грн. - прострочена комісія.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп.
Не погоджуючись із даним рішенням суду першої інстанції представник ОСОБА_1 - адвокат Індутний-Шматько Станіслав Миколайович подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення суду, як таке що постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки підстав передбачених чинним законодавством для задоволення позовних вимог відсутні, так як оригіналу кредитного договору з додатками не існує, що визнано позивачем, його ненадання на виконання ухвали суду, а відтак неможливість застосувати умови наданих позивачем не підписаних текстів до правовідносин сторін, у т. ч. нарахування відсотків та комісії Посилання банку на наявність роздрукованого розрахунку заборгованості за договором як на підставу задоволення позовних вимог є необґрунтованими, оскільки сам розрахунок, виписка по розрахунку та довідки про відкриття кредитного рахунку та умови кредитування є внутрішніми документами банку та не містять відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи видавалася кредитна картка, на який строк, правильність нарахування відсотків позивачем, а також за відсутністю оригіналу самого договору, зробити висновок, що ця заборгованість виникла, саме внаслідок порушення відповідачем умов кредитного договору б/н від20 травня 2018 року та неможливо встановити,які саме умови спірного договору порушені відповідачем. Роздруківка електронного листування не може вважатися електронним документом ( копією електронного документа) у розумінні положень частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», тобто не може вважатися доказом, бо не містить електронного підпису, який є обов'язком реквізитом електронного документа, оскільки у такому разі неможливо встановити відправника повідомлення і зміст такого документа не захищений від внесення поправок і викривлення. Крім того, суд першої інстанції не надав жодної оцінки запереченням відповідача щодо розміру заборгованості, вимоги позивача не відповідають також і наданим ним копіям та розрахункам та розрахунок позивача є математично хибним і не відповідає наданим ним же копіям, а позивач навіть якби надав докази укладення договору з додатками та руху коштів відповідно до ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування не має вимагати більш ніж передбачено у копіях договору з додатками, тобто 58 160,07 грн.
Перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.
ОСОБА_1 та його представник адвокат Індутний-Шматько Станіслав Миколайович і представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» у судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи належним чином повідомлені, про що свідчить розписка та довідки про доставку електронного листа і їх неявка не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ч 2 ст. 372 ЦПК України.
До матеріалів позовної заяви долучено паспорт споживчого кредиту у кредитодавця ТОВ «Бізнес Позика», у якому викладено усі умови кредитування у даній фінансовій установі, і який підписано ОСОБА_1 електронним підписом - одноразовим ідентифікатором G-0384, направленим на номер телефону НОМЕР_1 .
20.07.2021 року між позивачем та відповідачем було укладено договір №315134-КС-004 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», і який підписано ОСОБА_1 20.07.2021 о 13 год. 11 хв. електронним підписом - одноразовим ідентифікатором G-2451.
20.07.2021 направлено відповідачу пропозицію (оферту) укласти договір, 20.07.2021 ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору.
ТОВ «Бізнес Позика» направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор, на його номер мобільний телефону, котрий ним було введено.
Відповідно до умов кредитного договору позивач надав відповідачу кредитні кошти у сумі 20 000 грн., які відповідач зобов'язався повернути та сплатити проценти за користування кредитом, процентна ставка за кредитом є фіксованою та становить 0,8673500 процентів за кожен день користування кредитом із датою повернення кредиту 04.01.2022.
ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання виконали та перерахували 20.07.2021 позичальнику грошові кошти у сумі 20 000 на банківську картку відповідача, що підтверджується як платіжним дорученням №299941 від 20.07.2021 .
Разом з тим, 31.07.2021 року між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію».
31.07.2021 року направлено відповідачу пропозицію (оферту) укласти Додаткову угоду №1 до договору, яку цим же днем ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення додатково угоди.
ТОВ «Бізнес Позика» направила ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор, на його номер мобільного телефону, котрий ним було введено.
Відповідно до умов додаткової угоди позивач надав позичальнику додатково кредит в сумі 10000 грн., комісія пов'язана з наданням додаткового кредиту 1500 грн. та визначено новий графік платежів згідно з яким останнім днем погашення кредиту є 04.01.2022 року.
Позивач свої зобов'язання виконав та перерахував 31.07.2021 позичальнику грошові кошти в сумі 10 000 на банківську картку відповідача, що підтверджується відповідним платіжним дорученням.
Згідно розрахунку наданого позивачем, станом на 09.01.2024 року у відповідача виникла заборгованість в сумі в сумі 70 583,25 грн., яка складається з 27 744,89 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 39 406,31 грн. - заборгованість за відсотками; 3432,05 грн. - прострочена комісія.
При постановленні рішення, суд першої інстанції із посиланням на вимоги ст..ст. 204,205, 207, 625, 638, 639, 652, 1054, 1055 ЦК України, ст..ст. 3, 11 ч 5, 12 Закону України «Про електронну комерцію» обґрунтовано вважав, що підпис є обов'язковим реквізитом правочину, вчиненого у письмовій формі, наявність підпису підтверджує наміри та воно й фіксує волевиявлення учасника правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин та внаслідок цього підписання правочину, здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі №674/461/16-ц ( провадження №61-37764св18.
Оскільки, у даному випадку договір про надання фінансового кредиту та додаткова угода №1 до нього підписані ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, не оскаржені, відповідачем частково була проведена оплата по укладеним договорам, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину по якому сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.
За таких обставин, суд першої інстанції встановивши правовідносини сторін, які випливають із встановлених обставин яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин із посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.
Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає.
Доводи апеляційної скарги, судова колегія до уваги не приймає, так як вони не ґрунтуються на вимогах закону та фактичних обставинах справи.
Керуючись ст.ст. 374,375,381-384 ЦПК України, судова колегія
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє представник - адвокат Індутний-Шматько Станіслав Миколайович залишити без задоволення.
Рішення Хустського районного суду від 19 квітня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 03 лютого 2025 року.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
Згідно з оригіналом:
Суддя Закарпатського
апеляційного суду Г.Г. Собослой