13 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 190/385/23
провадження № 61-1524ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Литвиненко І. В., розглянувши питання про прийняття до розгляду касаційної скарги Приватного сільськогосподарського підприємства «Каспій» на рішення П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 07 серпня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Каспій» Кам'янського району Дніпропетровської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,
06 лютого 2025 року ПСП «Каспій», в інтересах якого діє представник - адвокат Зеленова О. Р., через підсистему «Електронний суд» надіслало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 07 серпня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 січня 2025 року у зазначеній справі.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до
касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату
судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Заявник, всупереч зазначеному пункту до касаційної скарги не додав
документ, що підтверджує сплату судового збору, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір»за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір»
судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового
мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на
01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається
до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому
розмірі.
Зважаючи на те, що позовну заяву ОСОБА_1 було подано у
2023 року, судовий збір підлягає сплаті за ставками, встановленими законом станом на 01 січня 2023 року.
Станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 684 грн.
Зі змісту положень пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України вбачається, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
При цьому вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач у справі. В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані договори
купівлі-продажу цього майна, відомості про його залишкову балансову вартість, звіт про оцінку майна тощо.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20), судовий збір за подання до суду позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначаються з урахуванням вартості спірного майна, як у спорі майнового характеру.
Зі змісту оскаржених судових рішень вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, заявивши, як одну із вимог, вимогу про повернення належної їй земельної ділянки сільськогосподарського призначення, тобто із позовом про захист свого майнового права на використання та розпорядження власністю (земельною ділянкою), інакше кажучи із вимогою майнового характеру, так і з вимогою немайнового характеру про скасування запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про інше речове право.
При цьому аналіз скарги та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціну позову щодо вимоги майнового характеру на день подання позовної заяви.
Згідно з частиною третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України
«Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни
позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 073,60 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (13 420,00 грн).
Також частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, заявникові слід надати належні докази вартості спірного нерухомого
майна - земельної ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 9,450 га, з кадастровим номером 1224588000:02:002:0014 (наприклад, позовна заява з визначеною ціною позову станом на день її подання, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел), які підтверджують ціну позову
на день подання позовної заяви, та власноруч обчислити суму судового
збору за формулою: С = (А х 1%) + 1 073,60 (судовий збір за вимогу
немайнового характекру) х 200% х 0,8, де «С» - остаточна сума судового збору, а «А» - вартість спірної земельної ділянки, встановлена у визначеному
законом порядку, при цьому добуток «А х 1%» повинен становити не
менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1073,60 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
(13 420,00 грн).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у
м. Києві/Печерс. р-н/22030102, ЄДРПОУ - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, ККДБ - 22030102, найменування податку, збору, платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору заявнику необхідно надати до суду документ, що підтверджує сплату ним судового збору за подання касаційної скарги, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній
скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб)
або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
У порушення пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі не зазначено відомості про наявність або відсутність в осіб, які беруть участь у справі, електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.
Верховний Суд також повідомляє адвоката Зеленову О. Р., що з 18 жовтня
2023 року введено в дію Закон України від 29 червня 2023 року № 3200-ІХ
«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі),
що забезпечує обмін документами» щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.
Так, частиною п'ятою статті 14 ЦПК України встановлено, що суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі,
судові експерти, органи державної влади та інші державні органи,
органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють
свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами,
в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її
окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення
до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини
зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала
його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої
особи у справі представляє адвокат (частина шоста статті 14 ЦПК України).
Відповідно до частини сьомої статті 14 ЦПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній
системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами,
суд надсилає будь-які документи у справах, в яких така особа бере
участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до
електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати
копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі (частина восьма статті 14 ЦПК України).
Також Верховний Суд вважає за необхідне зауважити, що реєстрація
ПСП «Каспій» та ОСОБА_1 в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, є добровільною.
Враховуючи викладене, заявнику необхідно подати до Верховного Суду підписану касаційну скаргу у новій редакції із зазначенням відомостей про наявність/відсутність в учасників справи електронного кабінету та яка відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, визначити ціну позову та надати документ, що підтверджує сплату судового збору, надати копії скарги (в новій редакції) та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята судом до
розгляду та підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства «Каспій» на рішення П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 07 серпня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 січня 2025 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. В. Литвиненко