Справа № 208/12652/24
Провадження № 2/522/3930/25
14 лютого 2025 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси - Косіцина В.В., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,-
12 лютого 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси за підсудністю надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 у якій позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за: договором позики №76665388 у розмірі 17 750,00 гривень; договором позики №4167556 у розмірі 13 875,00 гривень; кредитним договором №34291-12/2023 у розмірі 12 000,00 гривень; кредитним договором №26642-12/2023 у розмірі 17 500,00 гривень; кредитним договором №149043 у розмірі 13 044,00 гривень; кредитним договором №16899-12/2023 року у розмірі 17 500,00 гривень та здійснити розподіл судових витрат.
За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями, вона передана на розгляд судді Косіциній В.В.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
У ч.9 ст.28 ЦПК України зазначено, що позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Враховуючи те, що відповідачем у вказаному позові є фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, на виконання вимог ч. 6 ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України та керуючись положеннями ч. 8 ст. 187 ЦПК України, судом було направлено запит до Єдиного державного демографічного реєстру, відповідь за №1115443 з якого надійшла до суду 13 лютого 2025 року та з якої вбачається, що ОСОБА_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально знаходиться у Приморському районі міста Одеси, проте, знятий з реєстрації 20 червня 2024 року.
З огляду на те, що останнім відомим зареєстрованим місцем проживання відповідача є Приморський район міста Одеси, суд вважає, що справа підсудна Приморському районному суду м. Одеси.
Так, відповідно до ст. 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження
При вирішенні питання про відкриття провадження встановлено наявність обставин, що слугують підставою для його повернення.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що вона містить дві позовних вимог, а саме:
- стягнення заборгованості за договором позики від 07.11.2023 року №76665388 у розмірі 17 500,00 гривень;
- стягнення заборгованості за договором позики від 15.12.2023 року №4167556 у розмірі 13 875,00 гривень;
- стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту від 21.12.2023 року №34291-12/2023 року у розмірі 12 000,00 гривень;
- стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту від 16.12.2023 року №26642-12/2023 у розмірі 17 500,00 гривень;
- стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит від 22 грудня 2023 року №149043;
- стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту від 20.12.2023 року №16899-12/2023 у розмірі 17 500,00 гривень.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Частиною 6 ст. 188 ЦПК України передбачено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства.
Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога позивача, як заінтересованої особи та зміст порушеного права і характер правопорушення, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Таким чином, позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. При цьому однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
При цьому об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.
За змістом частини першої статті 188 ЦПК України порушення правил об'єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги:
- не пов'язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними);
- не співвідносяться між собою як основна та похідна.
Постанова ВС від 16 жовтня 2020 року у справі № 910/7186/19 містить висновок про те, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення у сторін цього правовідношення цивільних прав і обов'язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного кредитного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового прововідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов'язаними між собою (різні кредитні договори, договори забезпечення тощо).
У постанові Верховний Суд погодився з висновками судів першої інстанції про те, що:
- вимоги про стягнення шкоди у конкретно визначеному позивачем за кожним окремим кредитним договором розмірі є самостійними вимогами, які не пов'язані ні підставами виникнення, ні поданими доказам та не є основними і похідними одна від одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших;
- сумісний розгляд заявлених у даній справі позовних вимог перешкоджатиме з'ясуванню взаємних прав і обов'язків сторін та суттєво ускладнить вирішення спору, оскільки під час розгляду справи суд повинен буде надавати оцінку умовам кожного з укладених кредитних договорів, встановлювати обставини дотримання, виконання/невиконання сторонами умов цих договорів, мети та обставин їх укладення, правильність заявлених до стягнення сум;
- позивач при поданні позову порушив правила об'єднання позовних вимог, оскільки ці вимоги ґрунтуються на різних кредитних договорах з окремими договорами забезпечення виконання зобов'язання (поруки) за кредитними договорами; відповідні договори є різними за предметом, обсягом зобов'язань та строками виконання, а також укладені на підставі різних рішень, які приймалися пов'язаними з Банком особами окремо по кожному з дванадцяти кредитних договорів, що матиме наслідком дослідження окремо кожного рішення, договору та окремо - заборгованостей, які виникла з різних підстав, що має підтверджуватися також окремими, не пов'язаними між собою доказами;
- сумісний розгляд таких позовних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво ускладнить вирішення спору в межах однієї справи та у строки, передбачені законом, що свідчить про порушення правил об'єднання позовних вимог;
- порушення правил об'єднання та роз'єднання позовів, , не передбачено, як одну із підстав для залишення позовної заяви без руху;
- положення чинного законодавства встановлюють саме право, а не обов'язок суду на роз'єднання позовних вимог.
На думку суду, заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитними договорами та договорами позики є самостійними вимогами, які не пов'язані ні підставами виникнення, ні поданими доказам та не є основними і похідними одна від одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших.
Зокрема, у позовній заяві містяться вимоги про стягнення заборгованості за різними за правовою природою договорами (договір позики та кредитний договір), що характеризуються наявністю різного правового регулювання.
Більше того, право вимоги на зазначені договори були набуті позивачем на підставі договорів факторингу (договорів про відступлення права вимоги), при цьому, ТОВ «ФК «ЄАПБ» не є стороною жодного із договорів, за якими позивач просить стягувати заборгованість.
Кредитором (позикодавцем) за договорами є різні юридичні особи. Договори характеризуються різними датами укладання, різними істотними умовами договору (розмір кредиту (позики), строк надання кредиту, дата настання платежів, розмір відповідальності, порядок та умови пролонгації стоку дії договору тощо.
Про це свідчить те, що договір позики від 07.11.2023 року №76665388 було укладено між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВОР НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 , розмір кредиту - 5 000,00 гривень, строк кредитування - 30 днів, процентна ставка - 2,5%.
Догові позики від 15.12.2023 року №4167556 було укладено між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВОР НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 , розмір кредиту - 3 500,00 гривень, строк кредитування - 20 днів, процентна ставка за перший день користування кредитом - 53,81%, процентна ставка починаючи з другого дня користування кредитом - 3,0% за день користування.
Договір про надання фінансового кредиту від 21.12.2023 року №34291-12/2023 року було укладено між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 , розмір кредиту - 3 000,00 гривень, строк кредитування - 120 днів, процентна ставка - 2,5%.
Договір про надання фінансового кредиту від 16.12.2023 року №26642-12/2023 року було укладено між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 , розмір кредиту - 5 000,00 гривень, строк кредитування - 120 днів, процентна ставка - 2,5%.
Договір про споживчий кредит від 22.12.2023 року №149043 було укладено між ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та ОСОБА_1 , розмір кредиту - 4 000,00 гривень, строк кредитування 105 днів, комісія - 12%, проценти за користування протягом пільгового періоду - 1,7%, проценти за користування протягом поточного періоду - 2,3%.
Договір про надання фінансового кредиту від 20.12.2023 року №16899-12/2023 було укладено між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 , розмір кредиту - 5 000,00 гривень, строк кредитування - 100 днів, проценти за користування кредитом - 2,50%.
Тому, суд вважає, що кожна із зазначених фінансових операцій є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення у сторін цього правовідношення цивільних прав і обов'язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного кредитного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового прововідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками.
Суд також звертає увагу на те, що сумісний розгляд заявлених у даній справі позовних вимог перешкоджатиме з'ясуванню взаємних прав і обов'язків сторін та суттєво ускладнить вирішення спору, оскільки під час розгляду справи суд повинен буде надавати оцінку умовам кожного з укладених договорів, встановити належність виконання кредиторами (позикодавцями) зазначених договорів, встановити обставини, що свідчать про виконання/часткове виконання/невиконання умов договору боржником, здійснити розрахунок заборгованості за договорами для перевірки правильності заявлених до стягнення сум, що значно ускладнюватиме розгляд справи, впливатиме на належність строків розгляду справи тощо.
Суд виходить з того, що положення чинного законодавства встановлюють саме право, а не обов'язок суду на роз'єднання позовних вимог.
Пунктом 2 ч. 4ст. 185 ЦПК Українивизначено, що заява повертається у випадках, коли порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень ст. 188 цього Кодексу). Також це питання може бути вирішено одноособово суддею до першого судового засідання у справі з урахуванням положень ст.ст. 279, 210 ЦПК України.
Таким чином, розгляд усіх заявлених вимог в одному провадженні суперечить вимогам цивільно-процесуального закону, оскільки підстави для застосування положень ст. 188 ЦПК України не встановлено, а об'єднання таких вимог не тільки суперечить вимогам наведених норм ЦПК, а і є процесуально недоцільним, тому така позовна заява підлягає поверненню, що не перешкоджає зверненню з позовом повторно, з урахуванням необхідності роз'єднати позовні вимоги в окремі позови (заяви) за предметом спору, сплати судового збору та дотримання інших вимог щодо форми та змісту такої заяви.
На підставі зазначеного, керуючись ст.185, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - вважати неподаною та повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із вказаною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею.
Ухвалу може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду.
Суддя Косіцина В.В.