05 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 466/4940/22
провадження № 61-4667св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Луспеника Д. Д.,
суддів:Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,Гулька Б. І., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1 ,
відповідач - Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 12 березня
2024 року у складі колегії суддів: Ніткевича А. В., Бойко С. М., Копняк С. М.,
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» (далі - АТ «Львівгаз») про захист прав споживача.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що вона є співвласником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Для забезпечення газопостачання цього житлового будинку між нею та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» (далі -
ПАТ «Львівгаз»), правонаступником якого є АТ «Львівгаз», укладались такі договори:
- договір про надання послуг з газопостачання від 09 січня 2002 року № 1090528;
- договір про надання послуг з газопостачання від 07 вересня 2006 року № 1090528;
- договір про надання послуг з газопостачання від 22 липня 2008 року № 1090528;
- договір про надання населенню послуг з газопостачання (без зазначеного номеру та дати).
Їй як споживачеві було присвоєно особовий рахунок № НОМЕР_1 , а облік об'єму спожитого в цьому будинку природного газу здійснювався встановленим лічильником газу марки «МЕТRIX G-4», заводський номер № 157693 від 1995 року випуску.
Зазначала, що протягом дії договірних відносин вона належним чином виконувала свої зобов'язання та вчасно проводить розрахунок за спожитий газ.
30 травня 2022 року представниками АТ «Львівгаз» складено акт про порушення № LV 001187 від 30 травня 2022 року, яким встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем: «Несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ», а саме: пошкоджена рамка облікового механізму.
16 червня 2022 року за результатом засідання центральної комісії по розгляду актів про порушення відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем прийнято рішення щодо задоволення акта про порушення від 30 травня 2022 року № 001187.
Вона була присутня на засіданні комісії 16 червня 2022 року та зазначала, що
25 серпня 2009 року представниками відповідача було проведено повірку, за результатом якої проведено встановлення захисної стрічки А065578, опломбовано пломбою КН8091. За результатом перевірки цілісність заводської пломби не порушена. Повірка проводилась не за адресою: вул. І. Франка, 122, м. Винники,
а шляхом демонтажу ЗВТ представниками відповідача та в подальшому відправленням на повірку. Після повернення ЗВТ вона помітила, що захисна стрічка була замінена. Саме в тому місці, де в 2009 році здійснювалася заміна захисної стрічки, представники відповідача при перевірці 30 травня 2022 року зафіксували пошкодження.
Стверджувала, що жодних зауважень до неї як споживача, за період з 2009 року до 30 травня 2022 року у відповідача не було, водночас повторних повірок відповідачем не проводилось.
У подальшому поштовим листом їй було скеровано акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості від 01 липня 2022 року та рахунок на оплату від 01 липня 2022 року № 62092397 на суму 174 168,80 грн разом з повідомленням про припинення газопостачання/розподілу природного газу від 01 липня 2022 року.
Вважала, що оскаржуване нею рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки відповідач порушив процедуру проведення перевірки лічильника газу, що є підставою вважати недійсним акт про порушення.
Вона жодного втручання у ЗВТ не здійснювала та стверджувала, що факту умисного ушкодження лічильника не встановлено. Відповідач не встановив, що під час проведення експертизи досліджувалося питання можливості вчинення конкретних дій з метою викривлення даних обліку природного газу тощо, що свідчить про несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу, а припущення відповідача про те, що пошкодження може впливати на роботу відлікового механізму, не є беззаперечним доказом такого впливу саме зі сторони позивачки.
З огляду на наведені в позовній заяві обставини, положення Кодексу газорозподільних систем та судову практику, позивачка просила ухвалити рішення, яким:
- визнати протиправним та скасувати рішення центральної комісії з розгляду актів про порушення АТ «Львівгаз» щодо задоволення акта про порушення від 30 травня 2022 року № LV 001187;
- визнати протиправним донарахування АТ «Львівгаз» обсягів природного газу
у розмірі 5 924,40 куб. м на суму 174 168,80 грн;
- стягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати.
АТ «Львівгаз» проти первісного позову заперечило та 17 жовтня 2022 року подало до суду зустрічну позовну заяву, в якій, зіславшись на викладені в зустрічному позові обставини, положення Кодексу газорозподільних систем та судову практику, просить ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на свою користь вартість необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу в сумі 174 168,80 грн.
Позовні вимоги в зустрічній позовні заяві, зокрема, обґрунтовувало тим, що
ОСОБА_1 вчинила порушення, передбачене підпунктом 3 пункту 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем - несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу).
Відповідно до акта про порушення від 30 травня 2022 року № 001187, який був складений працівниками АТ «Львівгаз», встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем (підпункт 3 пункту 1 глави 2 розділу ХІ) - несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу) - пошкоджена рамка облікового механізму за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає позивачка.
Згідно з протоколом від 30 травня 2022 року № 0007329 лічильник ОСОБА_1 було направлено на експертизу в сервісний центр АТ «Львівгаз».
Відповідно до акта експертизи ЗВТ від 02 червня 2022 року № 462 виявлено втручання в роботу ЗВТ (лічильника Метрікс G4, зав. № 157693), а саме:
- пошкоджено захисне покриття під кришкою облікового механізму, подряпини на захисному вкладиші;
- пошкоджено фарбове покриття знизу облікового механізму під стрічкою НОМЕР_2 ;
- знизу облікового механізму тріснута та відсутня рамка скла кришки облікового механізму, з правої сторони приклеєна рамка скла кришки облікового механізму;
- ці пошкодження свідчать про втручання та вплив на роботу облікового механізму.
АТ «Львівгаз» вважало, що вказані пошкодження свідчать про втручання позивачки в роботу облікового механізму лічильника, а тому правомірно проведено донарахування ОСОБА_1 необлікованого об'єму природного газу за виявлене порушення.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 22 листопада 2022 року зустрічний позов АТ «Львівгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу прийнято до розгляду та об'єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до АТ «Львівгаз» про захист прав споживача шляхом визнання протиправним та скасування рішення.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 30 серпня 2023 року
у складі судді Кавацюка В. І. первісний позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з розгляду актів про порушення споживачами вимог Кодексу ГРС АТ «Львівгаз» від 16 червня
2022 року щодо задоволення акта про порушення від 30 травня 2022 року
№ LV 001187.
Визнано протиправним донарахування АТ «Львівгаз» ОСОБА_1 обсягу природного газу у розмірі 5 924,40 куб. м на суму 174 168,80 грн.
У задоволенні зустрічного позову АТ «Львівгаз» відмовлено.
Стягнуто з АТ «Львівгаз» на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.
Стягнуто з АТ «Львівгаз» в дохід держави судовий збір у розмірі 1 984,80 грн.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов ОСОБА_1 , виходив із того, що сам факт наявності пошкодження лічильника газу, за відсутності інших обов'язкових елементів, а саме: витрати (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковуються (обліковується частково чи з порушенням законодавства), або наявність інших дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу, не свідчить про наявність несанкціонованого втручання споживача у роботу ЗВТ/лічильника газу. З огляду на наведене, суд дійшов висновку про те, що акт порушення від 30 травня 2022 року № LV 001187 не доводить факту несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, а лише фіксує факт можливого порушення, що в подальшому може бути підставою для прийняття рішення про його задоволення або незадоволення. Донарахування ціни необлікованого об'єму газу не є штрафними санкціями, а витратами за використаний, але несплачений газ. Підставами для здійснення донарахування ціни необлікованого газу має бути встановлений факт, що газ дійсно не обліковувався та оплата за його споживання не проводилася. Для підтвердження правомірності рішення про задоволення акта про порушення від 30 травня 2022 року № LV 001187 відповідач повинен був довести наслідки втручання в роботу ЗВТ позивачкою, оскільки для проведення розрахунку необлікованих об'ємів природного газу у порядку, визначеному Кодексом газорозподільних систем, належить перевірити та встановити всі елементи складу цього правопорушення.
Крім того, АТ «Львівгаз» не було надано доказів, які б підтверджували проведення оператором ГРМ періодичної повірки лічильника газу, що вказує на порушення відповідачем вимог чинного законодавства в частині своєчасного проведення періодичної повірки лічильника газу Метрікс G4, зав. №157693, 1995 року виготовлення.
З огляду на це, суд першої інстанції вважав, що рішення комісії АТ «Львівгаз»
з розгляду актів про порушення споживачами вимог Кодексу ГРС від 16 червня 2022 року щодо задоволення акта про порушення від 30 травня 2022 року № LV 001187 є протиправним та підлягає скасуванню. Відповідно, відсутня правова підстава для проведення донарахування споживачу ОСОБА_1 вартості необлікованого природного газу, а тому у задоволенні зустрічного позову
АТ «Львівгаз» необхідно відмовити.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Львівського апеляційного суду від 12 березня 2024 року апеляційну скаргу АТ «Львівгаз» задоволено. Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 30 серпня 2023 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким
у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Зустрічний позов АТ «Львівгаз» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Львівгаз» вартість необлікованого (донарахованого) об'єму (обсягу) природного газу в розмірі
174 168,80 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Львівгаз» витрати зі сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви в розмірі 2 612,53 грн та за подання апеляційної скарги в розмірі 4 325,92 грн, разом - 6 938,45 грн.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції, не погодився із його висновками про те, що сам факт наявності пошкодження лічильника газу, за відсутності інших обов'язкових елементів, а саме: витрати (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковуються (обліковується частково чи з порушенням законодавства), або наявність інших дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу, не свідчить про наявність несанкціонованого втручання споживача у роботу ЗВТ/лічильника газу.
Щодо інших висновків районного суду апеляційний суд вказав, що згідно із положеннями пункту 4 глави 6 розділу Х Кодексу газорозподільних систем за збереження і цілісність комерційних та дублюючих вузлів обліку газу і пломб (відбитків їх тавр) відповідає власник (користувач), на території або у приміщенні якого вони встановлені, тому виявлене пошкодження ЗВТ є достатньою підставою вважати, що споживачем допущено порушення, наслідком якого є донарахування спожитого газу. Не встановлення будь яких фактів викривлення даних обліку природного газу, тобто наслідків (дії, що призвела до викривлення даних обліку природного газу та причинно-наслідкового зв'язку між втручанням в лічильник та діями позивача), не спростовує факту втручання в роботу ЗВТ, що підтверджено відповідною експертизою.
Посилаючись на покладення відповідальності за збереження і цілісність лічильника на власника, на території якого встановлено такий лічильник, і оскільки актом № 462 експертизи лічильника газу від 02 червня 2022 року встановлено втручання в роботу лічильного механізму, апеляційний суд дійшов висновку про наявність всіх елементів складу правопорушення та доведеності факту несанкціонованого втручання споживача в роботу лічильника.
Вирішуючи по суті позовні вимоги ОСОБА_1 про захист прав споживачів та зустрічний позов АТ «Львівгаз» про відшкодування необлікованих (донарахованих) об'ємів (обсягів) природного газу, апеляційний суд виходив із того, що позивачка не навела належних аргументів, підтверджених належними і допустимими доказами, які б безспірно свідчили про неправомірні дії працівників АТ «Львівгаз» при складанні акта про порушення Кодексу газорозподільних систем за адресою виявлення порушення, демонтажу лічильника газу та направлення його на експертизу, а також при проведенні експертизи з метою перевірки факту несанкціонованого втручання у роботу лічильника газу та нарахуванні вартості необлікованого об'єму та вартості природного газу. Натомість АТ «Львівгаз» довело факт несанкціонованого втручання в роботу лічильника.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиція інших учасників справи
У березні 2024 року ОСОБА_1 звернулася засобами поштового зв'язку до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного суду від 12 березня 2024 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.Разом із касаційною скаргою заявниця подала клопотання про зупинення дії оскаржуваної постанови Львівського апеляційного суду від 12 березня 2024 року.
Підставами касаційного оскарження судового рішення суду апеляційної інстанції заявниця зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, вказавши, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 26 червня 2020 року у справі № 911/720/19, від 11 жовтня 2021 року у справі № 646/6354/19, від 25 січня 2023 року у справі № 635/8494/20, від 12 липня 2023 року у справі № 454/934/21, від 11 жовтня 2023 року у справі № 646/4703/18 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України, далі - ЦПК України).
У касаційній скарзі заявниця, окрім цього, посилається на те, що апеляційний суд неправильно застосував пункт 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем (що є несанкціонованим втручанням в роботу ЗВТ/лічильника газу). Для виявлення несанкціонованого втручання необхідно довести такі складові цього порушення: дію, тобто несанкціоноване втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку; спосіб втручання, тобто вчинене шляхом підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурацій даних обчислювача/коректора об'єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації); наслідки, тобто витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу. Для притягнення особи до майнової відповідальності необхідним є встановлення наявності всіх складових частин складу правопорушення (наявність неправомірного діяння, наявність шкоди, наявність причинного зв'язку між протиправним діянням та спричиненою шкодою та наявність вини). Окрім пошкодженої рамки облікового механізму, інші порушення не виявлені актом відповідача, наявність сторонніх предметів всередині ЗВТ не виявлено. Таким чином, експертним дослідженням не встановлено жодних характерних трасологічних слідів втручання в роботу лічильного механізму. З акта експертизи ЗВТ та/або пломби від 02 червня
2022 року № 462 не вбачається, що зафіксовані у ньому пошкодження могли призвести чи призвели до таких наслідків: витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу, некоректного обліку обсягів спожитого природного газу.
Окрім цього, заявниця зазначає, що всупереч підпункту 3 пункту 1 глави 8
розділу Х Кодексу газорозподільних систем оператором ГРМ не забезпечено періодичну повірку лічильника протягом міжповірочного інтервалу; до неї як до споживача не було зауважень, із 2009 року до 30 травня 2022 року повторних повірок чи ремонту не проводилося. Спеціаліст Кицай І. С. , який не брав участі
в проведенні експертизи, не міг здійснювати безпосередній огляд лічильника та вирішувати питання про його придатність/непридатність, що є очевидним зі змісту акта експертизи від 02 червня 2022 року.
У травні 2024 року до Верховного Суду від АТ «Львівгаз» через систему «Електронний суд» надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому, посилаючись на необґрунтованість касаційної скарги, відповідач просить залишити її без задоволення, оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін, оскільки вона є законною.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду касаційну скаргу ОСОБА_1 передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 11 квітня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків, зокрема для сплати судового збору.
У визначений в ухвалі строк ОСОБА_1 усунула недоліки касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 10 травня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі (з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України), витребувано матеріали справи № 466/4940/22 із Шевченківського районного суду м. Львова, відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення дії постанови Львівського апеляційного суду
від 12 березня 2024 року та надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У червні 2024 року матеріали справи № 466/4940/22 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 22 січня 2025року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій
Позивачка ОСОБА_1 є співвласником житлового будинку за адресою:
АДРЕСА_1 .
У вказаному житловому будинку зареєстровано 4 особи: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
09 січня 2002 року між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» (далі - ВАТ «Львівгаз») та ОСОБА_1 укладений договір про надання послуг з газопостачання № 1090528.
07 вересня 2006 року між ВАТ «Львівгаз» та ОСОБА_1 укладений договір про надання послуг з газопостачання № 1090528.
22 липня 2008 року між ВАТ «Львівгаз» та ОСОБА_6 укладений договір про надання послуг з газопостачання № 1090528.
Останній договір про надання населенню послуг з газопостачання укладено між ПАТ «Львівгаз» та позивачкою ОСОБА_1 .
Споживачеві ОСОБА_1 присвоєно особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Облік об'єму природного газу, спожитого за вказаною адресою, здійснювався встановленим лічильником газу марки «МЕТRIX G-4», заводський номер № 157693, 1995 року випуску.
Зазначені обставини підтверджуються поясненнями представників сторін, долученими до справи письмовими доказами та ці обставини ніким з учасників процесу в судовому засіданні не оспорювались.
30 травня 2022 року представниками АТ «Львівгаз» було здійснено повірку газового лічильника за місцем проживання позивачки, за результатами якої складено акт про порушення від 30 травня 2022 року № LV 001187, згідно з яким встановлено порушення підпункту 3 пункту 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних мереж: несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема, лічильника газу), а саме: пошкоджена рамка облікового механізму.
В акті про порушення № LV 001187 від 30 травня 2022 року (пункт 8) замість зазначення дати засідання комісії було зазначено, що про дату та орієнтовний час проведення засідання комісії споживача буде повідомлено додатково.
Як випливає із протоколу щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу
від 30 травня 2022 року № 0007329, лічильник споживача ОСОБА_1 демонтовано та направлено на експертизу в сервісний центр АТ «Львівгаз».
02 червня 2022 року комісією працівників сервісного центру АТ «Львівгаз»
в складі: інженера з метрології 1-ої категорії Срібника І. Н., інженерів з метрології Васільєва В. В. та Чернікова Ю. С. , майстра відділу інспектування Чикайло Н. В., техніка відділу лабораторії з повірки лічильників Ледахівської В. В. , головного фахівця ВЕБ Козінського Д. М. складено акт № 462 експертизи ЗВТ та/або пломби, в якому зазначено, що виявлено втручання в роботу ЗВТ (лічильника Метрікс G4, зав. №157693, 1995 р.виг.), а саме: пошкоджено захисне покриття під кришкою облікового механізму, подряпини на захисному вкладиші; пошкоджено фарбове покриття знизу облікового механізму під стрічкою НОМЕР_2 ; знизу облікового механізму тріснута та відсутня рамка скла кришки облікового механізму, з правої сторони приклеєна рамка скла кришки облікового механізму. Дані пошкодження, як зазначено в цьому акті, свідчать про втручання та вплив на роботу облікового механізму.
16 червня 2022 року відбулось засідання комісії з розгляду актів про порушення споживачами вимог Кодексу ГРС в складі: секретаря комісії - провідного фахівця відділу продажів Щерби С., членів комісії - головного фахівця з фінансово-економічної безпеки Дуць О., юриста (головного юрисконсульта АО «Правовий альянс») Булат Н., інженера з метрології Чернікова Ю. , за результатом якого прийнято рішення щодо задоволення акта про порушення від 30 травня 2022 року № 001187.
Акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості від 01 липня 2022 року та рахунок на оплату від 01 липня 2022 року № 62092397 на суму 174 168,80 грн направлено на адресу позивачки ОСОБА_1 .
Під час судового розгляду справи також встановлено, що остання повірка лічильника Метрікс G4, зав. №157693, 1995 р.виг. до цього відбулась 25 серпня 2009 року.
З інформацієї з відкритих джерел (паспорт лічильника розміщений в мережі Інтернет: https://tsfera.com.ua/images/cms/content/Metrix/folder/manual_metrix.pdf) випливає, що міжповірочний інтервал лічильника Metrix G-4 становить 8 років. Тобто, строк проведення повірки та технічного обслуговування лічильника газу Metrix G-4, встановленого у будинку позивачки ОСОБА_1 , сплив у 2017 році.
З перегляду в судовому засіданні суду першої інстанції відеозапису засідання комісії з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС від 16 червня 2022 року за участю ОСОБА_1 випливає категорична незгода позивачки із актом про порушення від 30 травня 2022 року № LV 001187, яка на засіданні комісії заперечила будь-які втручання в роботу вказаного лічильника.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У справі, що переглядається, суд першої інстанції задовольнив первісний позов ОСОБА_1 та відмовив у задоволенні зустрічного позову АТ «Львівгаз», оскільки відсутні всі складові правопорушення, необхідні для висновку про наявність несанкціонованого втручання споживача у роботу ЗВТ/лічильника газу та настання негативних наслідків такого втручання, а також через непроведення оператором ГРМ періодичної повірки лічильника газу, що вказує на порушення відповідачем вимог чинного законодавства в частині своєчасності проведення таких повірок.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, зважаючи на таке.
Взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем визначені Кодексом газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРС, далі - у редакції, чинній для спірних правовідносин).
Підпунктом 4 пункту 1 глави 9 розділу Х Кодексу ГРС передбачено, що суміжні суб'єкти ринку природного газу, зокрема, Оператор ГРС та споживач, під час введення в експлуатацію або протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових, у тому числі, в разі позаштатної ситуації чи виникнення спірних питань щодо результатів вимірювань об'єму природного газу, мають право здійснювати з дотриманням вимог цього Кодексу перевірку комерційного ВОГ та його складових щодо відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та/або несанкціонованого газопроводу.
Підпунктом 6 пункту 7 глави 9 розділу Х Кодексу ГРС передбачено, що у разі виявлення під час перевірки комерційного ВОГ чи його складових або контрольного огляду вузла обліку ознак нижченаведених порушень представник Оператора ГРМ на місці перевірки складає у порядку, визначеному цим Кодексом, акт про порушення, зокрема про: 1) пошкодження пломб; 2) пошкодження ЗВТ (лічильника газу); 3) наявність зміни параметрів параметризації обчислювача чи коректора об'єму газу; 4) непрацездатність комерційного ВОГ чи його складових та/або його (їх) невідповідність умовам експлуатації чи узгодженій проєктній документації або умовам договору; 5) наявність ознак несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ; 6) наявність несанкціонованого газопроводу;
7) несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок чого перевищується діапазон обчислення лічильника газу (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення лічильником газу).
Згідно з підпунктом 3 пункту 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу, належить несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу).
Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС несанкціоноване втручання
в роботу ЗВТ/лічильника газу є втручанням в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (у тому числі, лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об'єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу.
Положення наведеного пункту прямо вказує на те, що несанкціонованим
є втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу за наявності факту того, що витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), або інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу.
Несанкціонованим втручанням є не лише доведення факту пошкодження конструкції ЗВТ/лічильника, а й встановлення факту викривлення даних обліку природного газу (коли витрати природного газу комерційним вузлом обліку не обліковуються, обліковуються частково чи з порушенням).
Схожий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 31 липня 2019 року
у справі № 904/4030/18, від 05 листопада 2019 року у справі № 922/137/19,
від 28 грудня 2019 року у справі № 911/721/19, від 12 березня 2020 року у справі № 920/1217/16, від 26 червня 2020 року у справі № 911/720/19, від 08 вересня
2020 року у справі № 922/4351/19, від 03 листопада 2020 року у справі № 908/554/19, від 11 жовтня 2021 року у справі № 646/6354/19.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у постанові від 12 липня 2023 року у справі № 454/934/21 (провадження № 61-10775св22) дійшов висновку про те, що для покладення на споживача відповідальності у виді нарахування вартості необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу вимагається встановлення фактів несанкціонованого втручання споживача у роботу засобу вимірювальної техніки (лічильника) та викривлення даних обліку природного газу (коли витрати природного газу комерційним вузлом обліку не обліковуються, обліковуються частково чи з порушенням).
Також у постанові від 14 квітня 2021 року у справі № 509/4515/18 (провадження № 61-4953св20) Верховний Суд виснував, що «згідно із підпунктом 37 пункту 4 глави 1 Кодексу Газорозподільних систем для виявлення несанкціонованого втручання необхідно довести три складові цього правопорушення, а саме: 1) дію, тобто несанкціоноване втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку; 2) спосіб втручання, тобто вчинене шляхом підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об'єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації); 3) наслідки, тобто витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу). При цьому, тільки наявність всіх трьох складових правопорушення дає змогу стверджувати, що споживачем було вчинено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ».
Не будь-які дії споживача тягнуть відповідальність та донарахування вартості природного газу, а лише ті, які можуть або могли вплинути на показники, об'єми, облік його споживання (див. постанову Верховного Суду від 11 жовтня 2023 року
у справі № 646/4703/18).
Пунктами 1, 8, 11 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРСМ передбачено, що у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених
у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 20 до цього Кодексу.
Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення.
За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акту про порушення.
При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості.
Періодична повірка (у тому числі демонтаж, транспортування монтаж, технічне обслуговування та пов'язаний з такою повіркою ремонт) лічильників газу, які встановлені для розрахунків за спожитий природний газ побутовими споживачами (населенням) для їх побутових потреб, здійснюється за рахунок Оператора ГРМ незалежно від того, чи є він власником ЗВТ (пункт 1 глави 8 розділу X Кодексу ГРС).
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У результаті повірки газового лічильника за місцем проживання позивачки
30 травня 2022 року представниками АТ «Львівгаз» установлено порушення підпункту 3 пункту 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС, а саме: пошкоджена рамка облікового механізму.
Після демонтажу та направлення лічильника на експертизу до сервісного центру АТ «Львівгаз» виявлено втручання в роботу ЗВТ (лічильника Метрікс G4, зав. № 157693, 1995 р.виг.), а саме: пошкоджено захисне покриття під кришкою облікового механізму, подряпини на захисному вкладиші; пошкоджено фарбове покриття знизу облікового механізму під стрічкою А№ 065578; знизу облікового механізму тріснута та відсутня рамка скла кришки облікового механізму, з правої сторони приклеєна рамка скла кришки облікового механізму. Ці пошкодження, як зазначено в акті експертизи ЗВТ та/або пломби від 02 червня 2022 року № 462, свідчать про втручання та вплив на роботу облікового механізму.
Водночас сам факт наявності пошкодження лічильника газу за відсутності інших обов'язкових елементів, а саме: витрати (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковуються (обліковуються частково чи з порушенням законодавства), або наявність інших дій, що призводять до викривлення даних обліку природного газу, не свідчить про наявність несанкціонованого втручання споживача у роботу ЗВТ/лічильника газу.
Також актом експертизи ЗВТ та/або пломби від 02 червня 2022 року № 462 не зазначено про пошкодження цілісності та місцезнаходження пломби, наявність сторонніх предметів всередині ЗВТ не виявлено.
Документи відповідача не містять інформації щодо наявності необлікованого (облікованого частково) газу або висновків про те, що правопорушення призвело до викривлення даних обліку природного газу, на підставі чого газопостачальною організацію здійснено відповідний розрахунок.
Для покладення обов'язку на споживача відшкодувати необлікований об'єм та обсяг природного газу необхідно встановити як факт пошкодження конструкції ЗВТ/лічильника, так і факт викривлення даних обліку природного газу витрат (споживання) (висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 11 жовтня 2021 року у справі № 646/6354/19, від 25 січня 2023 року у справі № 635/8494/20). Враховуючи те, що у цій справі не встановлено, що у будинку позивачки спожитий газ лічильником не обліковувався, тому відсутні підстави для донарахування об'ємів та обсягів природного газу.
Остання повірка лічильника газу відбулася у 2009 році, відтоді і до 30 травня
2022 року у відповідача, незважаючи на необхідність своєчасного проведення періодичної повірки лічильника газу оператором ГРМ, не було претензій до
ОСОБА_1 як споживача щодо обліку газу за лічильником.
Отже, задовольняючи позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції, встановивши, що
АТ «Львівгаз» не довело належними та допустимими доказами факту несанкціонованого втручання позивачки у роботу лічильнику газу, дійшов правильного висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення комісії АТ «Львівгаз» з розгляду акта про порушення позивачкою вимог Кодексу ГРС від 16 червня 2022 року щодо задоволення акта про порушення від 30 травня 2022 року № LV 001187; визнання протиправним донарахування АТ «Львівгаз» ОСОБА_1 обсягу природного газу у розмірі
5 924,40 куб. м на суму 174 168,80 грн, оскільки такі рішення прийнято із порушенням норм чинного законодавства України.
Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції правильно визначився
з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, надав їм належну оцінку та дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічного позову.
У свою чергу апеляційний суд не встановив на підставі належних та допустимих доказів у розумінні статей 77, 78 ЦПК України, чим підтверджується викривлення даних обліку природного газу, не встановив необхідних складових вказаного порушення (протиправне втручання в його роботу зі сторони позивачки, наявність викривлення даних обліку природного газу та відповідного причинно-наслідкового зв'язку між втручанням і викривленням обліку), в результаті чого скасував правильне та законне рішення районного суду.
Неправильним є посилання суду апеляційної інстанції на позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 12 червня 2019 року у справі № 922/1790/18 (виявлене в акті експертизи втручання у газовий лічильник, є свідченням встановлення факту викривлення даних обліку природного газу) на підтвердження своїх висновків, оскільки у наведеній справі: «13. Суди попередніх інстанцій встановили, що за результатами огляду представниками ПАТ «Харківміськгаз» був складений акт про порушення № 1239/18 від 08.05.2018, відповідно до якого Відповідачем було зазначено про несанкціоноване втручання в роботу засобу обліку, а саме - механічне пошкодження на корпусі та рахунковому механізмі поряд з пломбою заводу виробника, що встановлений за адресою м. Харків, вул. Краснодарська, 171-Г. 14. Також в оскаржуваних судових рішеннях встановлено, що в присутності Позивача була проведена експертиза лічильнику газу про що свідчить акт експертизи № 55БЕ від 10.05.2018, який особисто підписаний Позивачем. Згідно Акту № 55БЕ від 10.05.2018, було виявлено наступне: пломба не відповідає зразку заводу виробника. Також виявлені механічні пошкодження корпусу та кронштейну відлікового пристрою в місці встановлення пломби заводу виробника. Відповідно до висновків експертизи, виявлено втручання в газовий лічильник. Крім того, 25.05.2018 Позивачем була оплачена вартість експертизи лічильника газу».
У справі, яка переглядається, вказані обставини не були достеменно встановлені судами.
Суд касаційної інстанції окремо зауважує, що не надає оцінку доводам касаційної скарги щодо того, що спеціаліст Кицай І. С. , який не брав участі в проведенні експертизи, не міг здійснювати безпосередній огляд лічильника та вирішувати питання про його придатність/непридатність, оскільки у суді першої інстанції позивачка не посилалася на це у позовній заяві чи у відзиві на зустрічну позовну заяву, у свою чергу відповідно до частини другої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
Переглянувши у касаційному порядку судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов переконання, що доводи касаційної скарги знайшли своє підтвердження.
ЄСПЛ зазначав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (§ 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», заява № 63566/00).
Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Враховуючи те, що апеляційний суд скасував судове рішення, яке відповідає закону, суд касаційної інстанції скасовує постанову апеляційного суду та залишає
в силі рішення суду першої інстанції.
Розподіл судових витрат
Статтею 416 ЦПК України передбачено, що постанова суду касаційної інстанції складається, в тому числі із розподілу судових витрат.
Відповідно до частин першої-другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).
З огляду на висновок щодо задоволення касаційної скарги ОСОБА_1 та скасування оскаржуваної постанови апеляційного суду, на користь позивачки із
АТ «Львівгаз» мають бути стягнуті її витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 5 225,06 грн.
Керуючись статтями 141, 400, 406, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Львівського апеляційного суду від 12 березня 2024 року скасувати, рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 30 серпня 2023 рокузалишити в силі.
Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» на користь ОСОБА_1 5 225,06 грн (п'ять тисяч двісті двадцять п'ять гривень 06 коп.) витрат за подання касаційної скарги.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийД. Д. Луспеник
Судді:І. Ю. Гулейков
Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць
Р. А. Лідовець