1Справа № 335/1363/25 2-з/335/5/2025
14 лютого 2025 року м.Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді Алєксєєнка А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
13 лютого 2025 року через систему «Електронний суд» до Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя надійшла заява ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Тивоненка Д.Р., про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
В обґрунтування заяви зазначено про те, що 06.09.2024 року о 21 год. 15 хв. у м.Запоріжжя, на пр.Соборний, 208, ОСОБА_2 керуючи мотоциклом YAMAHA DRAG STAR 400, р.н. НОМЕР_1 скоїв зіткнення з автомобілем KIA Stinger, р.н. НОМЕР_2 , під керуванням позивача. Вина відповідача - 1 у вказаній ДТП встановлена Орджонікідзевським районним судом м.Запоріжжя згідно з Постановою від 02.10.2024 року у справі № 335/10516/24.
Фактичні витрати позивача на відновлювальний ремонт автомобіля КІА склали 202 027,00 грн. За фактом звернення позивача до відповідача - 2 щодо відшкодування завданої в ДТП шкоди, позивач 06.12.2024 року отримав від відповідача - 2 страхове відшкодування в сумі 52 271,93 грн. Позивач звернувся до відповідача - 2 із Заявою від 30.12.2024 року в якій просив здійснити доплату страхового відшкодування з урахуванням фактично понесених витрат, у задоволені якого відповідач-2 відмовив.
Таким чином, на даний момент із суми завданої позивачу внаслідок ДТП матеріальної шкоди в сумі 202 027 грн, йому відшкодовано лише 52 271,93 грн. Тобто не відшкодованими залишаються 149 755,07 грн (202 027 - 52 271,93) і саме ця сума підлягає стягненню з відповідачів.
Відтак, між сторонами наявний спір про право, щодо стягнення з відповідачів на користь позивача суми страхового відшкодування, завданого внаслідок ДТП.
Як вбачається з відкритих реєстрів майна у відповідача - 1 відсутнє зареєстроване нерухоме майно, однак наявне рухоме майно: YAMAHA DRAG STAR 400, 1999 року випуску, чорного кольору, р.н. НОМЕР_1 ; GEON SCRAMBLER 250, 2024 року випуску, чорного кольору, р.н. невідомий.
Отже у випадку відчуження відповідачем - 1 вказаного рухомого майна, витрачення коштів, які ймовірно наявні на банківських рахунках останнього, можливо буде втрачена можливість виконання судового рішення та відновлення порушених прав позивача.
З огляду на викладені обставини просить суд постановити ухвалу про забезпечення позову, якою накласти арешт на все нерухоме та рухоме майно та грошові кошти, які наявні на відповідних рахунках у банківських або інших фінансових установах України відповідача - 1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) в межах суми 42 027,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Розгляд заяви здійснено у строки, визначені ч.1 ст.153 ЦПК України, в порядку письмового провадження за наявними у суду матеріалами без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання, що відповідає правилам ч.13 ст.7 та ч.1 ст.153 ЦПК України.
За наслідками розгляду заяви та доданих до неї матеріалів, суддя дійшов таких висновків.
Згідно ч.ч. 1 та 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Види забезпечення позову визначені зазначені у статті 150 ЦПК України та до них належать: накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладення арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; заборона вчиняти певні дії; встановлення обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупинення митного оформлення товарів чи предметів; арешт морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; інші заходи у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
При цьому, відповідно до вимог ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи за ним рішення, суд зобов'язаний враховувати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості забезпечення позову з урахуванням співмірності із заявленими вимогами, відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу.
Так, згідно ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Судом встановлено, що 12 лютого 2025 року до Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Моторне (транспортне) страхове бюро України про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
13 лютого 2025 року через систему «Електронний суд» до Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя надійшла заява ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Тивоненка Д.Р., про забезпечення позову у вищевказаній цивільній справі.
Як вбачається з матеріалів справи предметом спору є стягнення майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди .
Підставою позову представник позивача зазначив те, що 06.09.2024 року о 21 год. 15 хв. у м.Запоріжжя, на пр.Соборний, 208 ОСОБА_2 керуючи мотоциклом YAMAHA DRAG STAR 400, р.н. НОМЕР_1 скоїв зіткнення з автомобілем KIA Stinger, р.н. НОМЕР_2 , під керуванням позивача. Вина відповідача ОСОБА_2 у вказаній ДТП встановлена Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя згідно з Постановою від 02.10.2024 року у справі № 335/10516/24.
На час звернення до суду із суми завданої позивачу внаслідок ДТП матеріальної шкоди в сумі 202 027 грн, йому було відшкодовано лише 52 271,93 грн. Відтак не відшкодованими залишаються 149 755,07 грн., у зв'язку із чим позивачем подано до суду позовну заяву про стягнення з відповідачів на його користь майнової шкоди.
Підставами для необхідності вжиття заходів забезпечення позову заявник зазначає захист своїх прав та попередження умисного створенні відповідачем ОСОБА_2 ситуації щодо відсутності майна, що може у подальшому унеможливити виконання рішення суду та відшкодування завданої позивачу шкоди.
При цьому заявник просить накласти арешт на все нерухоме та рухоме майно та грошові кошти, які наявні на відповідних рахунках у банківських або інших фінансових установах України відповідача - 1 ОСОБА_2 , в межах суми 42 027,00 грн.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.
Необхідність застосування заходів забезпечення позову випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Аналогічні правові висновки сформульовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19), а також Верховним Судом у постановах від 13 грудня 2021 року у справі № 367/3765/20 (провадження № 61-549св21), від 12 січня 2022 року у справі № 568/525/21 (провадження № 61-14463св21), від 19 травня 2022 року у справі № 619/2293/21 (провадження № 61-15440св21).
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання, тощо.
Частиною третьою статті 12 і частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Разом з цим, заява про забезпечення позову не містить належного та переконливого обґрунтування про те, що невжиття вказаних заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Крім того, суд звертає увагу на те, що представник позивача у заяві про забезпечення позову зазначає про те, що у відповідача - 1 ОСОБА_2 відсутнє нерухоме майно, проте все ж таки просить суд накласти арешт на нерухоме майно, що належить відповідачу - 1 ОСОБА_2 .
Також представник позивача зазначає про наявність у відповідача - 1 ОСОБА_2 рухомого майна, проте не надає жодних доказів на підтвердження цього.
Крім цього, суд звертає увагу на те, що позивачем заявлено вимогу до відповідача - 1 ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 107 944,95 грн. та моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн., проте накласти арешт позивач просить в межах суми 42 027,00 грн.
За таких обставин, суд доходить висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суддя, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 14 лютого 2025 року.
Суддя: А.Б.Алєксєєнко