1Справа № 335/5967/24 2/335/136/2025
10 лютого 2025 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Макарова В.О.,
за участю секретаря судового засідання Філатової О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Концерн «Міські теплові мережі» (далі Концерн «МТМ», позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості.
Позов обґрунтований тим, що у квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 , надавались послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання.
При цьому, за період з 01.03.2019 по 30.04.2024 загальна сума заборгованості за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання становить 59620,93 грн.
Факт отримання послуги з постачання теплової енергії до житлового будинку в якому знаходиться квартира відповідача підтверджується рішеннями виконавчого комітету Запорізької міської ради про початок та закінчення опалюваного сезону відповідно до яких позивачем було розпочато і закінчено опалюваний сезон в м. Запоріжжі.
Посилаючись на викладене, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість з централізованого опалення та гарячого водопостачання, з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (особовий рахунок, договір № 600500723) за період з 01.03.2017 по 30.04.2024 на загальну суму 59620,93 грн. Також просив стягнути судові витрати з відповідача.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04.06.2024 відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін та надано відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
09.09.2024 до суду (засобами поштового зв'язку) надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги Концерну «МТМ» визнає частково, а саме в частині стягнення заборгованості за період з червня 2021 по червень 2024 в сумі 35470,72 грн., в тому числі: за спожиту теплову енергію 32721,84 грн., за постачання гарячої води 1984,88 грн., абонплата 654,00 грн.; абонплата ГВ 110,00 грн.
Вказує щодо заборгованості за період з березня 2019 по червень 2021, згідно розрахунку, доданого до позовної заяви, що складає 24150,21, в тому числі: за спожиту теплову енергію 19065,36 грн.; за постачання гарячої води 5084,855 грн., ОСОБА_1 вказану суму не визнає, оскільки вважає, що вона заявлена поза межами строку позовної давності. Зазначає, що позивач звернувся до суду 29.05.2024 року, тому стягнення заборгованості повинно бути за останні три роки, що передували дню звернення до суду з вказаним позовом, а саме за період з червня 2021 по квітень 2024, у зв'язку з чим просить суд застосувати до даного спору загальний строк позовної давності у три роки.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, у позовній заяві та у відповіді на відзив на позовну заяву просив розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких підстав.
Встановлено, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухомого майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 376768252, відповідачу ОСОБА_1 належить на парів власності квартира АДРЕСА_1 (частка 1/1).
У період з 01.03.2019 по 30.04.2023 позивачем Концерном «МТМ» на вищезазначену адресу надано послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання та теплової енергії, гарячої води.
Відповідачу для здійснення оплати за надані послуги відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Відповідно до положень ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно з ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Згідно п. 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 за № 830, фактом приєднання споживача до умов договору є вчинення Споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надану послугу, а також факт отримання послуги.
Частинами 1, 4 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов'язує.
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є споживачі (індивідуальні та колективні), управитель, виконавці комунальних послуг.
Індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017).
Згідно з ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Пунктом 28 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 (чинних на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, що споживачі, які встановили у квартирі багатоквартирного будинку індивідуальні (автономні) системи опалення, квартирні засоби обліку теплової енергії, оплачують послуги з централізованого опалення місць загального користування будинку відповідно до методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Згідно довідки щодо заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, а також розрахунку суми позову, за період з 01.03.2019 по 30.04.2024 загальна сума заборгованості за адресою: АДРЕСА_2 , за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, з постачання теплової енергії та постачання гарячої води становить 59620,93 грн. Субсидія становить: 0,00 грн. Загальна сума оплат: 8000,00 грн.
Разом з тим, відповідач висловив заперечення щодо позовних вимог позивача про стягнення заборгованості за період з березня 2019 по червень 2021 та покликався на сплив строку позовної давності.
Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Зазначений трирічний строк діє після порушення суб'єктивного матеріального цивільного права (регулятивного), тобто після виникнення права на захист (охоронного).
Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (ч. 3 ст. 264 ЦК України).
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями) у період з 12.03.2020 до 22.05.2020 встановлений карантин на всій території України, який в подальшому був продовжений до 30.06.2023.
Законом України № 530-ІХ від 17.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).
Законом України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину». Закон набрав чинності 02.04.2020, таким чином, строки позовної давності, які сплили до 02.04.2020 є такими що не продовжені цим Законом.
У пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30.03.2020 № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб'єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).
Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені в постановах Харківського апеляційного суду від 12.10.2023 у справі № 639/5866/21, від 11.10.2023 у справі № 645/3569/23.
Згідно з п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Позивачем заявлено вимоги про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, з постачання теплової енергії та постачання гарячої води за період з 01.03.2019 по 30.04.2024.
Ураховуючи наведене та продовження (зупинення) строків позовної давності на строк дії карантину та воєнного стану, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення заборгованості за період з 01.03.2019 по 30.04.2024 заявлені з дотриманням строків позовної давності, встановлених ст. 257 ЦК України, отже позивачем не пропущено та відсутня необхідність поновлення такого.
Відповідачем розрахунок заборгованості, наданий позивачем не спростовано, контр-розрахунок ним не надано (зазначені обставини ураховуються судом, виходячи із висновків щодо застосування норм права, викладених в постанові Харківського апеляційного суду від 12.10.2023 у справі № 639/5866/21; постанові Верховного Суду від 25.01.2023 у справі № 209/3103/21).
З огляду на викладене, оскільки відповідачем неналежно виконано зобов'язання щодо оплати наданих послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, з постачання теплової енергії та постачання гарячої води за період з 01.03.2019 по 30.04.2024, відтак з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за вказані послуги у розмірі 59620,93 грн.
Вирішуючи питання стягнення судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 10-13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,
Позов Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на корись Концерну «Міські теплові мережі» заборгованість з централізованого опалення та гарячого водопостачання, з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (особовий рахунок, договір № 600500723) за період з 01.03.2019 по 30.04.2024 на загальну суму 59620,93 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на корись Концерну «Міські теплові мережі» судові витрати, які складаються: зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Концерн «Міські теплові мережі», ЄДРПОУ 32121458, місцезнаходження: 69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку «Азов».
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .
Суддя В.О. Макаров