1Справа № 335/13675/24 2/335/787/2025
10 лютого 2025 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Макарова В.О.,
за участю секретаря судового засідання Філатової О.О.,
розглянувши у відкритому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, з постачання теплової енергії та постачання гарячої води,
16.12.2024 Концерн «Міські теплові мережі», в особі представника Стандартюк О.В., через систему «Електронний суд», звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, з постачання теплової енергії та постачання гарячої водив загальній сумі 26118,83 грн.
Відповідно до статуту підприємства, основною метою діяльності Концерну «Міські теплові мережі» є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності позивача та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу позивача.
Предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій, її збут та інше.
Правовідносини між позивачем та споживачем в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України, від 21.07.2005 № 630 та від 21.08.2019, № 830, Положеннями про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.11.2018, № 315 про затвердження «Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг» та іншими нормативно-правовими актами України.
Позивач по відношенню до відповідача, як споживача послуг, являється виконавцем комунальних послуг, а саме, з централізованого опалення та гарячого водопостачання, з постачання теплової енергії.
Обов'язок споживача сплачувати за житлово-комунальні послуги закріплений у Житловому кодексу УРСР (ст.ст. 64, 67, 68).
Квартира АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 знаходиться на території Вознесенівського району м. Запоріжжя, тому позивач звертається саме до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою.
Згідно пункту 30 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 за № 630, які діяли під час виникнення спірних правовідносин з 01.11.2018 по 31.10.2021, споживач зобов'язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.
З 01.11.2021 між позивачем та відповідачем укладений типовий індивідуальний договір № 16101339 про надання послуги з теплової енергії, послуги гарячої води.
02.10.2021 на офіційному веб-сайті Концерну «Міські теплові мережі» опубліковано типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.
Загальна сума боргу за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання та теплової енергії за період з 01.11.2018 по 31.08.2024 становить 26118,83 грн.
Факт отримання послуги з постачання теплової енергії до житлового будинку в якому знаходиться квартира відповідача підтверджується рішеннями виконавчого комітету Запорізької міської ради про початок та закінчення опалюваного сезону відповідно до яких позивачем було розпочато і закінчено опалюваний сезон в м. Запоріжжя.
На підставі викладеного, представник позивача просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість з централізованого опалення та гарячого водопостачання, з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (особовий рахунок, договір № 16101339) за період з 01.11.2018 по 31.08.2024 на загальну суму 26118,83 грн. Крім того, стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» судові витрати у розмірі судового збору 2422,40 грн.
Ухвалою суду від 20.12.2024, у справі за вказаним позовом відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.
В судове засідання представник позивача не з'явився, у позовній заяві просив провести судовий розгляд без участі позивача. Заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.
14.01.2025 на адресу суду від відповідача надійшли відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, та заява про застосування строку позовної давності у зв'язку з порушенням строку подання позову.
В відзиві на позовну заяву відповідач просив суд відмовити КП «Міські теплові мережі» у задоволенні позовних вимог в частині стягнення грошових коштів за період з вересня 2018 року по 16 грудня 2021 року, у зв'язку з порушенням строку подання позову, згідно ст. 267 ЦК України. Застосувати строки позовної давності, відповідно до ст. 267 ЦК України, і відмовити у стягненні боргу за період з вересня 2018 року по 16 грудня 2021 року.
В судовому засіданні відповідач також заперечував проти задоволення позовних вимог, з підстав зазначених у відзиві на позов, просив суд відмовити в позову в повному обсязі у зв'язку з порушенням строку подання позову, згідно ст. 267 ЦК України.
Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши надані сторонами докази, суд встановив наступні обставини ті відповідні їм правовідносини.
Концерн «Міські теплові мережі» включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та є юридичною особою.
Згідно Статуту Концерну «Міські теплові мережі», предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, її розподілення для обігріву житла і побутової потреби населення та на комунально-побутові потреби підприємств, організацій, установ і її збут, тобто Концерн «Міські теплові мережі» є виконавцем послуг з централізованого опалення та підігріву гарячої води.
Система теплопостачання квартири відповідача є загальнобудинковою, від'єднання від централізованого опалення не проводилось, тому послуги відповідачу надавались постійно і в повному обсязі.
Концерн «Міські теплові мережі» по відношенню до відповідача, як споживача послуг, являється виконавцем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання.
Судом встановлено, що відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_1 , є власником квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1). Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 2). У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням (ч. 3).
02.10.2021 Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії було опубліковано на офіційному веб-сайті Концерну «Міські теплові мережі».
Відповідно до п.п. 1, 2, 4 Договору цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.
Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на сайті Концерну «Міські теплові мережі».
З 01.11.2021 року між позивачем та відповідачем був укладений Типовий індивідуальний договір № 16101339 про надання послуги з теплової енергії та гарячої води.
Встановлено, що позивач у період з 01.11.2018 по 31.08.2024 надав на адресу: АДРЕСА_2 послуги на загальну суму 27018,83 грн. Загальна сума оплат: 900,00 грн. Субсидія 0,00 грн. Заборгованість за період з 01.11.2018 по 31.08.2024 становить 26118,83,81 грн., що підтверджується Довідкою фахівця зі збуту теплової енергії відділу договірної роботи Концерну «Міські теплові мережі» Мигловець О.Ю., розрахунком суми позову.
Відповідно до приписів Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-IV, та Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII, які були чинні у певному періоді утворення заборгованості, житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу. Крім того, вказаним законом передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. При цьому такому праву прямо відповідає визначений обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно ст. 1 Закону України «Про теплопостачання», споживач теплової енергії фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.
Теплова енергія це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.
Згідно з абз. 8 п. 2 Правил «Про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, централізоване опалення це послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормальної температури повітря у приміщеннях квартири, яка надається виконавцем з використанням внутрішньо будинкових систем теплопостачання.
Виходячи із змісту ст.ст. 67, 68 ЖК УРСР, наймачі (власники) квартир зобов'язані щомісяця своєчасно вносити плату за комунальні послуги, до числа яких входять послуги з водопостачання гарячої води та опалення.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Послуги з опалення квартири не відносяться до тих, які не надаються виключно мешканцям житла, а одночасно забезпечують утримання житла в належному стані, тож відповідач в даному випадку є споживачем житлово-комунальних послуг, які надаються за вказаною адресою.
Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України № 1875, споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ст. 32 ч. 1 Закону № 1875).
Як передбачено п. 18, 20 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.2005 № 630, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору або вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як зазначає ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 1 ст. 81 ЦПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи заяву відповідача про застосування позовної давності до вимог позивача про стягнення заборгованості за період з 01.11.2018 до 31.08.2024, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовною давністю є строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно із приписами ст. ст. 260, 261 ЦК України, позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. При цьому норма частини першої статті 261 ЦК України містить презумпцію обізнаності особи про стан своїх суб'єктивних прав, відтак обов'язок доведення терміну, з якого особі стало (могло стати) відомо про порушення права, покладається на позивача.
Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Зазначений трирічний строк діє після порушення суб'єктивного матеріального цивільного права (регулятивного), тобто після виникнення права на захист (охоронного).
Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (ч. 3 ст. 264 ЦК України).
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями) у період з 12.03.2020 до 22.05.2020 встановлений карантин на всій території України, який в подальшому був продовжений до 30.06.2023.
Законом України № 530-ІХ від 17.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).
Законом України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину». Закон набрав чинності 02.04.2020, таким чином, строки позовної давності, які сплили до 02.04.2020 є такими що не продовжені цим Законом.
У пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30.03.2020 № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб'єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).
Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені в постановах Харківського апеляційного суду від 12.10.2023 у справі № 639/5866/21, від 11.10.2023 у справі № 645/3569/23.
Згідно з п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Таким чином, до вимог позивача не можуть бути застосовані наслідки пропуску строку позовної давності, строк позовної давності не сплив на час подання позивачем позову з врахуванням часу дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, позивачем строк позовної давності не порушено, а заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідача за період з 01.11.2018 по 31.08.2024, складає 26118,83 грн.
Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. Доказів понесення інших судових витрат позивачем суду не надано.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, ЦПК України, суд
Позов Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, з постачання теплової енергії та постачання гарячої води - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , заборгованість з централізованого опалення та гарячого водопостачання, з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (особовий рахунок, договір № 16101339) за період з 01.11.2018 по 31.08.2024 на загальну суму 26118,83 грн. на користь Концерну «Міські теплові мережі», ЄДРПОУ 32121458, перерахувавши на розрахунковий рахунок НОМЕР_2 у Філії АТ «Укрексімбанк» у м. Києві, МФО 322313, код ЄДРПОУ 32121458.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Концерну «Міські теплові мережі», ЄДРПОУ 32121458, на розрахунковий рахунок НОМЕР_3 , ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478, код ЄДРПОУ 32121458, судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:
Позивач: Концерн «Міські теплові мережі», ЄДРПОУ 32121458, юридична адреса: м. Запоріжжя вул. Героїв полку «Азов», б. 137.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його оголошення.
Рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України , не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя В.О. Макаров