Справа № 405/5281/24
Номер провадження 2/383/68/25
10 лютого 2025 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді - Бондаренко В.В.,
при секретарі судового засідання - Могиленко В.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У липні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі - ТОВ «Юніт Капітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що 17.01.2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №755728568 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, за умовами якого кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 7000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику.
Первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі.
28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01, строк дії якого закінчується 28.11.2019 року.
28.11.2019 року, 31.12.2020 року, 31.12.2021 року сторони договору факторингу уклали додаткові угоди №19, №26, №27, якими продовжено строк дії договору факторингу до 31.12.2020 року, до 31.12.2021 року, до 31.12.2022 року. При цьому, в додатковій угоді №26 договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року викладено у новій редакції, із залишенням дати укладення 28.11.2018 року та №28/1118-01.
Предметом договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року є відступлення прав вимоги, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №221 від 21.03.2023 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 13904 грн. 80 коп.
Позивач вважає, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило дійсне право вимоги до ТОВ «Таліон Плюс», оскільки з урахуванням визначених строків дії цього договору, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії.
Тобто, право вимоги за кредитним договором №755728568 перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» 21.03.2023 року відповідно до підписаного сторонами реєстру прав вимоги №221.
23.02.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №23/0224-01, предметом якого є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №1 від 23.02.2024 року до договору факторингу №23/0224-01 від 23.02.2024 року, до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 31844 грн. 40 коп.
05.07.2024 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №05/07/24.
Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №05/07/24 від 05.07.2024 року до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 31844 грн. 40 коп.
Посилаючись на те, що відповідач не виконав умови договору належним чином, зв'язку з чим утворилась заборгованість в сумі 31844 грн. 40 коп., яка складається з наступного: 7000 грн. 00 коп. - заборгованість за кредитом; 24844 грн. 40 коп. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, яку позивач просив стягнути з відповідача на свою користь, а також понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422 грн. 40 коп., та на правову допомогу у розмірі 6000 грн.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 06.09.2024 року цивільну справу за вищевказаним позовом передано на розгляд за підсудністю до Бобринецького районного суду Кіровоградської області (а.с.166).
Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 17.10.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін (а.с.173-174).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. В прохальній частині вимог позовної заяви просив проводити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення (а.с.12).
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи вважається повідомленим належним чином (а.с.185, 194, 203). Своїм правом надати відзив на позовну заяву відповідач не скористався та не повідомив суд про причини неявки в судове засідання.
Згідно ч.2 ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 08 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05 лютого 2004 року та інші).
Приймаючи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, предмет спору, його значення для сторін, за відсутності заперечень представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи без участі сторін та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України, ч.2 ст.247 ЦПК України.
Суд, дослідивши зібрані в судовому засіданні докази вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю з наступних підстав.
Судом встановлено, що 17.01.2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №755728568
(далі кредитний договір), за умовами п.2.1 якого кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 7000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначеному у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с.22-38).
За умовами п.3.1 кредитного договору кредит надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником (дисконтний період).
У пунктах 8.1, 8.3, 8.4 кредитного договору передбачено, зокрема, що за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом.
За умови якщо позичальник не скористається умовами зменшення витрат та загальної вартості кредиту за договором на умовах пункту 8.5 договору, то зобов'язання позичальника по сплаті процентів за весь строк дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 766,50 відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,10 відсотків в день від суми залишку кредиту що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним.
Зобов'язання по сплаті процентів за користування кредитом після закінчення дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 1087,70 відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним.
Відповідно до п. 14.1 кредитного договору, невід'ємною частиною цього договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватися Правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця - www.moneyveo.ua.
Відповідно до п.14.2 кредитного договору, сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем з приводу укладення цього договору в якості підписів сторін використовується електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
Відповідно до п.14.12 кредитного договору, цей договір є електронним документом, створеним і збереженим в Інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та перетвореним електронними засобами у візуальну форму.
Вказаний кредитний договір був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, одноразовий персональний ідентифікатор MNV29НХ7 відправлено позичальнику 17.01.2023 року о 13:53:47, на номер мобільного телефону вказаний ним в Заявці на отримання грошових коштів в кредит від 17.01.2023 року - НОМЕР_1 . Одноразовий персональний ідентифікатор введено позичальником у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства 17.01.2023 року о 13:54:07, після чого відповідач натиснув кнопку «відправити/підписати», що є підписанням договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором, одразу після вчинених дій, 17.01.2023 року о 13:54:19 товариством перераховано грошові кошти в сумі 7000 грн. 00 коп. на номер банківської картки НОМЕР_2 позичальника, вказаний ним в Заявці на отримання грошових коштів в кредит від 17.01.2023 року.
Вказане підтверджено довідкою щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с.39-40), заявкою на отримання грошових коштів в кредит від 17.01.2023 року (а.с.41), платіжним дорученням від 17.01.2023 року (а.с.42) та довідкою АТ КБ «Приват Банк» №06_2/2024 (а.с.44-46).
На підтвердження укладення кредитного договору позивачем надано до суду: Паспорт споживчого кредиту продукту «Смарт» (а.с.19-21); Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с.42-58); порядок дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору та отримання фінансових послуг під торгівельною маркою «MONEYVEO» (нова редакція) (а.с.92-104).
Цивільний кодекс України у статтях 3, 6, 203, 626, 627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема, поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Порядок укладення договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про електронну комерцію».
У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарськими кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч.5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
З огляду на викладене вище, враховуючи факт підписання відповідачем електронного договору шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, суд приходить до висновку, що укладення кредитного договору №755728568 від 17.01.2023 року узгоджується з вимогами ст.ст. 6, 627 ЦК України та ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
З наведеного суд доходить висновку про доведеність укладення кредитного договору №755728568 від 17.01.2023 року на умовах, викладених у ньому.
Первісний кредитор свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надав відповідачу кредит у розмірі 7000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 17.01.2023 року (а.с.42) про перерахування ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на рахунок відповідача №4441-11ХХ-ХХХХ-0539, вказаний ним в Заявці на отримання грошових коштів в кредит від 17.01.2023 року, коштів в сумі 7000 грн. 00 коп. згідно договору №755728568 від 17.01.2023 року, а також довідкою АТ КБ «Приват Банк» №06_2/2024 (а.с.44-46).
На підтвердження розміру заборгованості відповідача перед ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» позивачем надано розрахунок заборгованості за кредитним договором №755728568 від 17.01.2023 року, згідно з яким заборгованість станом на 21.03.2023 року становить 13904 грн. 80 коп., з яких: 7000 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 6904 грн. 80 коп. - заборгованість за процентами (а.с.74-76).
28.11.2018 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали договір факторингу №28/1118-01, за умовами п.2.1 умов якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Згідно п.1.3 договору право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Згідно п. 4.1 договору, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі, встановленій у відповідному додатку. Згідно п.8.2 договору, строк цього договору закінчується 28.11.2019 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором (а.с.124-130).
28.11.2019 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду №19 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, згідно якої сторони дійшли згоди викласти п. 8.2 договору в іншій редакції, а саме, що строк дії цього договору закінчується 31.12.2020 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором (а.с.59).
31.12.2020 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду №26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, згідно якої сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції (а.с.64-70). Згідно п.2.1 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року (в редакції від 31.12.2020 року) клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Відповідно до п.1.3 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року (в редакції від 31.12.2020 року), під правом вимоги розуміються права грошових вимог клієнта до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Пунктом 1.2 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року (в редакції від 31.12.2020 року) визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимог. Відповідно до п.8.2 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року (в редакції від 31.12.2020 року) строк дії цього договору закінчується 31.12.2021 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.
31.12.2021 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду №27 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, згідно якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31.12.2022 року включно (а.с.60).
31.12.2022 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду №31 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, згідно якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31.12.2023 року включно (а.с.158).
31.12.2023 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду №32 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, згідно якої сторони зокрема дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31.12.2024 року (а.с.159).
Відповідно до реєстру прав вимоги №221 від 21.03.2023 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №755728568 від 17.01.2023 року на суму 13904 грн. 80 коп., з яких: 7000 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 6904 грн. 80 коп. - заборгованість за процентами (а.с.61-62).
На підтвердження переходу права вимоги за кредитним договором №755728568 від 17.01.2023 року до ТОВ «Таліон Плюс» позивачем також надано довідку ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 04.07.2024 року №755728568/ФК, за змістом якої товариство підтверджує, що 21.03.2023 року було здійснено відступлення права вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «Таліон Плюс» згідно укладеного договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року (а.с.146).
23.02.2024 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» уклали договір факторингу №23/0224-01, за умовами п.2.1 якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Згідно п.1.3 договору під правом вимоги розуміється всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Відповідно до п. 8.2 договору строк дії цього договору закінчується 31.12.2024 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором (а.с.115-121).
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №1 від 23.02.2024 року до договору факторингу №23/0224-01 від 23.02.2024 року до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №755728568 від 17.01.2023 року на суму 31844 грн. 40 коп., з яких: 7000 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 24844 грн. 40 коп. - заборгованість за процентами (а.с.84-87).
На підтвердження розміру заборгованості відповідача перед ТОВ «Таліон Плюс» позивачем надано розрахунок заборгованості за кредитним договором №755728568 від 17.01.2023 року, згідно з яким заборгованість станом на 23.02.2024 року становить 31844 грн. 40 коп., з яких: 7000 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 24844 грн. 40 коп. - заборгованість за процентами (а.с.77-79).
05.07.2024 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу №05/07/24, за умовами п.1.1 якого передбачено, що фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту (а.с.136-142).
Відповідно до реєстру боржників від 05.07.2024 року до договору факторингу №05/07/24 від 05.07.2024 року, до позивача перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №755728568 від 17.01.2023 року на суму 31844 грн. 40 коп., яка складається з наступного: 7000 грн. 00 коп. - заборгованість за кредитом; 24844 грн. 40 коп. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом (а.с.88-90).
За змістом виписки з особового рахунку за кредитним договором №755728568 від 17.01.2023 року ТОВ «Юніт Капітал» за 05.07.2024 року сума заборгованості склала 31844 грн. 40 коп., з яких: 7000 грн. 00 коп. - заборгованість за кредитом; 24844 грн. 40 коп. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом (а.с.43).
За приписами п.1 ч 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч.1 ст.513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).
Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Частиною 1 статті 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином.
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 року у справі №914/868/17, від 18.10.2018 року у справі №910/11965/16.
Встановлюючи дійсність майбутньої вимоги, що переходить до нового кредитора, необхідно з'ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора, та чи існують ці права на момент переходу.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 року у справі №752/8842/14-ц.
Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 року у справі №905/306/17 зробив правовий висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Звертаючись до суду з даним позовом ТОВ «Юніт Капітал», вказувало, що заборгованість за кредитним договором №755728568 від 17.01.2023 року становить 31844 грн. 40 коп., яка складається з наступного: 7000 грн. 00 коп. - заборгованість за кредитом; 24844 грн. 40 коп. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, яку позивач просив стягнути як правонаступник первісного кредитора у спірних правовідносинах.
З досліджених доказів судом встановлено, що кредитний договір №755728568 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладений 17.01.2023 року, тобто більш ніж чотири роки після укладення 28.11.2018 року договору факторингу між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс».
Право вимоги до ОСОБА_1 вказано лише у реєстрі прав вимоги №221 від 21.03.2023 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, яке не існувало на момент укладення вказаного договору факторингу від 28.11.2018 року.
Права майбутньої вимоги на момент укладення договору має бути визначеною, тоді як жодної визначеної вимоги у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» щодо ОСОБА_1 на момент укладення договору факторингу від 28.11.2018 року не існувало та сторони не могли передбачити, що 17.01.2023 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» буде укладено договір з відповідачем.
Таким чином, позивач не надав доказів переходу до нього права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №755728568, оскільки кредитний договір був укладений 17.01.2023 року, а договір факторингу, за умовами якого попередньому фактору ТОВ «Таліон Плюс» передано право вимоги за кредитним договором, був укладений 28.11.2018 року, тобто задовго до укладення кредитного договору.
Крім того, суд звертає увагу, що позивачем не надано доказів на підтвердження оплати за договорами факторингу.
При цьому розділом 3 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року визначено фінансування та порядок розрахунків. Зокрема, пунктом 3.1.1 передбачено, що фінансування - належна до сплати клієнту сума грошових коштів встановлюється в кожному реєстрі прав вимог окремо. Розмір фінансування сторони погоджують шляхом укладання додаткової угоди. Згідно п.3.1.2 фінансування - належна до сплати клієнту сума грошових коштів, яка вказана у відповідному реєстрі прав вимог, сплачується фактором одним платежем протягом п'яти банківських днів з моменту підписання сторонами такого реєстру прав вимог, якщо інші умови сторони не погодили шляхом укладання додаткової угоди. Пунктом 3.1.3 передбачено, що фінансування сплачується фактором на банківський рахунок клієнта, зазначений у 13 розділі цього договору. Сума фінансування вважається отриманою після її зарахування на рахунок клієнта.
Аналогічні положення передбачено також у договорі факторингу №23/0224-01 від 23.02.2024 року, укладеному між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс».
З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що ТОВ «Юніт Капітал» не довело порушення його прав з боку відповідача та наявність у нього права звернення до суду з позовом до нього про стягнення заборгованості за кредитним договором, який укладений після відступлення ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги за кредитними договорами на користь ТОВ «Таліон Плюс», а тому підстави для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» відсутні, оскільки ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» не мали права на подальше відступлення права вимоги, якою вони не володіли.
Відповідно до вимог ч.1, п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Враховуючи, що судом ухвалено рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, судові витрати покладаються на позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 76-81, 141, 259, 263-265, 280-289 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії №755728568 від 17.01.2023 року у розмірі 31844 грн. 40 коп. - відмовити повністю.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: вул. Рогнідинська, 4-А, офіс 10, м. Київ, п.і. 01024.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено 14.02.2025 року.
Суддя В.В. Бондаренко