Справа № 354/239/25
Провадження № 2-з/354/3/25
(про забезпечення позову)
13 лютого 2025 року м. Яремче
Яремчанський міський суд Івано-Франківської області у складі головуючої судді Остап'юк М.В., при секретарі судового засіданні Крицкалюк Я.М., з участю представника заявника адвоката Ігнатенка О.О., представника відповідача Банашко І.Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛУК 2013», ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про визнання права власності та права користування в порядку спадкування за законом та витребування майна з чужого незаконного володіння.
Одночасно із позовною заявою ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову у якій просить: 1) заборонити державним реєстраторам, нотаріусам здійснювати будь-які реєстраційні дії в тому числі і реєстрацію (перереєстрацію), пов'язану з відчуженням, зміною, поділом, заставою, іпотекою або іншого виду зміни власників нерухомого майна - готельно-ресторанного комплексу, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 198513026110, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки за кадастровим номером: 2611092001:22:002:0475, цільове призначення: для будівництва та обслуговування ресторанно-готельного закладу, площа: 0.0968 га; 2) накласти арешт на зазначені вище готельно-ресторанний комплекс та земельну ділянку; 3) заборонити ТОВ «ЛУК 2013», ОСОБА_2 передавати в оренду, суборенду, чи інше користування вказаний готельно-ресторанний комплекс та земельну ділянку; 4) заборонити ТОВ «ЛУК 2013» ОСОБА_2 вчиняти дії щодо обмеження ОСОБА_1 права володіння, користування вищевказаними готельно-ресторанним комплексом та земельною ділянкою.
Заява мотивована тим, що між її чоловіком ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладено договір суперфіцію від 27.12.2011, відповідно до якого ОСОБА_3 надав її чоловікові ОСОБА_4 у строкове безоплатне спільне користування земельну ділянку з кадастровим номером 2611092001:22:002:0475, що розташована на території села Поляниця, урочище Вишня, Івано-Франківської області для будівництва та розміщення готельно-ресторанного комплексу. Строк дії договору до 27.12.2041 року. З 2010 року ОСОБА_3 вчинив шахрайські дії з метою заволодіння майном її чоловіка ОСОБА_4 , а саме на підставі рішення Поляницької сільської ради від 23.08.2012 року № 167/22/2012 отримав свідоцтво про право власності 30.08.2012 НОМЕР_1 на увесь готельно-ресторанний комплекс, збудований її чоловіком ОСОБА_4 на вказаній вище земельній ділянці. За такі шахрайські дії ОСОБА_3 вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 25.03.2019 року по справі № 354/369/16-к був визнаний винним та засуджений за ч. 4 ст. 190 КК України до п'яти років позбавлення волі. З метою вчинення перешкод в оформленні її чоловіком права власності на готельно-ресторанний комплекс та з метою позбавлення права користування земельною ділянкою останнього ОСОБА_3 вчинив ряд шахрайських дій з перереєстрації права власності, зокрема, передав у іпотеку готельно-ресторанний комплекс ОСОБА_2 . Ухвалою суду від 15.11.2013 року у справі № 354/802/13-ц накладено арешт на вказаний готельно-ресторанний комплекс та заборонено ОСОБА_3 передавати іншим особам у володіння та користування цей комплекс. Рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 05.06.2014 року визнано за її чоловіком ОСОБА_4 право власності на зазначений вище готельно-ресторанний комплекс. ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік помер. Вона є його єдиним спадкоємцем. Вважає, що успадкувала побудований за час шлюбу готельно-ресторанний комплекс та успадкувала право користування зазначеною вище земельною ділянкою. Однак, після поновлення роботи реєстрів, 21.01.2025 року з Державного реєстру прав на нерухоме майно було отримано інформаційну довідку № 408909377 з якої вбачається, що незважаючи на наявність арештів та обтяжень відносно земельної ділянки та готельно-відпочинкового комплексу, 22.11.2024 року перереєстровано державним реєстратором право власності з ОСОБА_4 на ТОВ «ЛУК 2013». А тому, враховуючи зазначене та з метою гарантування ефективного і дієвого судового захисту прав та інтересів Позивача у останнього виникає легітимні очікування в необхідності вжиття заходів забезпечення позову по справі.
У судовому засіданні представник заявниці адвокат Ігнатенко О.О. підтримав доводи заяви, з підстав, викладених вище.
У судовому засіданні представник відповідача ТОВ «ЛУК 2013» адвокат Банашко І.Ю. заперечила відносно задоволення заяви про забезпечення позову у зв'язку з безпідставністю та необґрунтованістю. Зазначила, що 22.11.2024 року дійсно внесено відомості до Державного реєстру про право власності ТОВ «ЛУК 2013» на готельно-відпочинковий комплекс, однак це не була реєстрація права власності за Товариством, а поновлення його прав на підставі ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2015 у справі № 809/4064/14, яким визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора про реєстрацію прав та їх обтяжень на спірний готельно-ресторанний комплекс та земельну ділянку з кадастровим номером 2611092001:22:002:0475 за громадянином ОСОБА_4 , скасовано запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на вказаний об'єкт, та зобов'язано Реєстраційну службу Яремчанського міського управління юстиції Івано-Франківської області поновити запис про реєстрацію права приватної власності на спірний об'єкт нерухомості за Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛУК 2013». Зазначила, що з 2012 року по даний час спірним об'єктом нерухомості користується ОСОБА_1 , позивачка у справі. ТОВ «ЛУК 2013», яке є власником спірної нерухомості, не користується ним на даний час. Також повідомила, що в рамках цивільної справи № 354/802/13-ц за позовом ОСОБА_4 про визнання за ним права власності на готельно-ресторанний комплекс, правонаступником якого є заявниця ОСОБА_1 , 07.09.2016 року ухвалою суду вжито заходи забезпечення позову та вже накладено арешт на спірний готельно-відпочинковий комплекс. Просила відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову повністю.
Представник відповідача ОСОБА_2 , адвокат Залуцький В.Н. у письмових запереченнях на заяву про забезпечення позову заперечив відносно задоволення заяви з підстав необґрунтованості та безпідставності.
Заслухавши учасників, зваживши доводи заяви, вивчивши письмові матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до частини першої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно із частиною другою статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 150 ЦПК України одними із видів забезпечення позову є накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також забороною вчиняти певні дії.
Відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, необхідним для суду при вирішенні питання про забезпечення позову є:
1)пересвідчитися, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову,
2)з'ясувати обсяг позовних вимог;
3)дані про особу відповідача;
4)а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Як вбачається зі змісту позовної заяви позивачка ставить чотири позовні вимоги:
1. визнати за нею право власності у порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_4 на готельно-ресторанний комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
2. визнати за нею право користування у порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_4 на земельну ділянку за кадастровим номером: 2611092001:22:002:0475, цільове призначення: для будівництва та обслуговування ресторанно-готельного закладу, площа: 0.0968 га;
3. витребувати з чужого незаконного володіння у ТОВ «ЛУК 2013», ОСОБА_2 зазначений вище готельно-ресторанний комплекс на користь ОСОБА_1 ;
4. витребувати з чужого незаконного володіння у ТОВ «ЛУК 2013», ОСОБА_2 зазначену вище земельну ділянку на користь ОСОБА_1 .
Таким чином, перші дві позовні вимоги про визнання за ОСОБА_1 права власності на готельно-ресторанний комплекс та права користування на земельну ділянку у порядку спадкування за законом - є основними вимогами.
Наступні дві вимоги: про витребування у ТОВ «ЛУК 2013» готельно-ресторанного комплексу та земельної ділянки з чужого незаконного володіння у користь ОСОБА_1 є похідними від перших двох позовних вимог.
Тобто задоволення перших двох вимог призведе до задоволення наступних двох похідних вимог.
Таким чином, суду необхідно пересвідчитися чи дійсно є між ОСОБА_1 та відповідачами у справі ТОВ «ЛУК 2013» та ОСОБА_2 спір щодо спадкування після смерті її чоловіка ОСОБА_4 у порядку закону зазначених вище об'єктів нерухомості.
Зі змісту позовної заяви та в ході розгляду справи з'ясовано, що у провадженні суду перебуває цивільна справа № 354/802/13-ц (провадження № 2/354/4/25) за позовом покійного чоловіка позивачки ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , Поляницької сільського ради, ОКП «Коломийське МБТІ», ОСОБА_6 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛУК 2013», ОСОБА_2 , однією із позовних вимог якого є визнати за ОСОБА_4 право власності на готельно-ресторанний комплекс.
Отже, на даний час триває судовий спір щодо визнання права власності за покійним чоловіком позивачки ОСОБА_4 на готельно-рестораннний комплекс, право власності на який у поряду спадкування після його смерті просить визнати за нею позивачка ОСОБА_1 .
Відтак, спір між відповідачами та позивачкою щодо спадкування готельно-ресторанного комплексу, що є предметом цього спору, може виникнути в майбутньому після визнання права власності на готельно-рестораниий комплекс за покійним чоловіком позивачки ОСОБА_1 .
Вирішуючи питання про те, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову позивачки у цій справі, суд виходить з такого.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Таким чином, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Однак, у матеріалах поданої заяви про забезпечення позову відсутні докази, які б свідчили про те, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову у даній справі, що свідчить про те, що наведені у заяві доводи не можуть бути покладеними в обґрунтування відповідної ухвали.
Заявницею не надано жодних письмових доказів на підтвердження того, що на даний час відповідачами ТОВ «ЛУК 2013» та ОСОБА_2 чи іншими особами вчиняються будь-які дії, направлені на відчуження вказаного нерухомого майна, або про намір такого відчуження, чи вчинення інших дій, що можуть стати підставою для вжиття заходів забезпечення позову у рамках саме цієї справи.
Відтак, суд не вбачає з поданої заяви наявність реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів ОСОБА_1 та ймовірність ускладнення виконання судового рішення в цій справі у разі задоволення позову при невжитті таких заходів, оскільки із заяви про забезпечення позову та самої позовної заяви з додатками не вбачається, що відповідачі вчиняли дії з відчуження оспорюваного майна, а також здійснили заходи, спрямовані на нівелювання ризиків, пов'язаних із вчиненням дій, що можуть вплинути на цілісність і схоронність цього майна. Також в ході судового розгляду заяви було встановлено, що незалежно від того, що право власності на оспорюваний готельно-ресторанний комплекс та земельну ділянку зареєстровані за ТОВ «ЛУК 2013» цими об'єктами фактично користується позивачка ОСОБА_1 .
Таким чином, на час судового розгляду, мотиви заяви про забезпечення позову базуються на припущеннях позивачки.
Крім того, судом встановлено, що ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 07.09.2016 року за клопотанням ОСОБА_4 (покійного чоловіка позивачки) в рамках цивільної справи № 354/802/13-ц (провадження № 2/354/346/16) накладено арешт на спірний готельно-ресторанний комплекс.
Враховуючи все викладене вище, вимоги діючого законодавства, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову є передчасною та на необґрунтованою, підстав для застосування заходів забезпечення позову на даний час не встановлено, а тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 в рамках цієї справи про забезпечення позову слід відмовити.
При цьому суд звертає увагу, що згідно із частиною другою статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Проте заявник має це довести належними доказами.
На підставі викладеного, керуючись статтями 149, 150, 151 ЦПК України, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Яремчанський міський суд Івано-Франківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту цієї ухвали.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 14.02.2025 року.
Суддя: Марія ОСТАП'ЮК