Єдиний унікальний номер 205/9300/24
1-кс/205/98/25
14 лютого 2025 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю: заявника ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 від розгляду нею скарги від 29.01.2025 року про скасування постанови від 25.12.2024 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024046690000380 від 06.07.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п.2 ч.1 ст.284 КК України,-
В провадження слідчого судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 від розгляду нею скарги від 29.01.2025 року про скасування постанови від 25.12.2024 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024046690000380 від 06.07.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п.2 ч.1 ст.284 КК України.
За узагальненими доводами заявника, підставою, на думку останнього, для відводу слідчого судді є те, що 25.09.2024 року слідчий суддя ОСОБА_4 позбавила його доступу до правосуддя, адже відмовила йому, ОСОБА_3 , у задоволені його заяви про відвід слідчого судді ОСОБА_5 від розгляду скарги ОСОБА_3 від 16.07.2024 року за вхідним номером 24995 по справі №205/9300/24 за провадженням 1кс/205/907/24 на бездіяльність дізнавача, слідчого, яка полягала у невнесенні достовірних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не врахувавши суб'єктивні та об'єктивні принципи безсторонності суду, умисно порушила засади рівності учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в надані ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, не врахувала порушення додержання розумних строків і не проведення досудового розслідування щодо внесення вірних відомостей до ЄРДР, не звернула уваги на чисельні порушення органу дізнання, що згодом призвело до більш тяжких наслідків не додержання законності у кримінальному провадженні.
За версією заявника у сукупності наслідків та помилковість висновків ухвали від 25.09.2024 року слідчим суддею ОСОБА_4 свідчать про неприязнь та негативне відношення такого слідчого судді до заявника, що викликало, як наслідок (реакцію) у слідчого судді до потерпілого ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 12024046690000380 від 06.07.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п.2 ч.1 ст.284 КК України. В подальшому дана ухвала унеможливила виникнення у потерпілого сумніву в об'єктивності прийнятого судового рішення крім того, уникнення зневіри щодо справедливості правосуддя у Ленінському районному суді м. Дніпропетровська.
У зв'язку з чим, скаржник змушений звернутися до суду та просити задовольнити відвід слідчого судді ОСОБА_4 від розгляду неї скарги від 29.01.2025 року про скасування постанови від 25.12.2024 року про закриття кримінального провадження № 12024046690000380 від 06.07.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п.2 ч.1 ст.284 КК України, оскільки така слідча суддя, з огляду на її попередні процесуальні рішення, не має здатності здійснити її розгляд у відповідності до вимог закону.
В судовому засіданні ОСОБА_3 заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_4 підтримав у повному обсязі.
Дослідивши матеріали проваджень, на які посилається заявник, зміст та підстави заявленого відводу, заслухавши доводи заявника, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви, виходячи з наступного.
Частиною 1 статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Відповідно до ч.1 ст.21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Заява про відвід судді може бути заявлена особами, які беруть участь у кримінальному провадженні (ч.2 ст.80 КПК України).
Згідно ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим, тобто повинен містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність.
Вимога мотивувати відвід означає, що особа, яка його заявила, повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов'язує необхідність усунення судді від участі в судовому провадженні.
Для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.
При цьому саме стаття 75 КПК України визначає підстави, за наявності яких слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні, якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
В даному випадку заявник посилався на наявність такої обставини, як наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості слідчого судді.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися згідно з суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах: «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
В даному випадку наведені заявником підстави відводу слідчого судді не є обставинами, що відповідно до ст. 75 КПК України виключають участь судді в кримінальному провадженні.
Адже більшість вказаних заявником доводів заявленого відводу ґрунтуються винятково на його незгоді із мотивуванням ухвали слідчого судді ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, та зводяться до ревізії такої ухвали на предмет її належної вмотивованості та законності.
Суд із цього приводу вказує, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.
Інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.
Водночас, такий інститут не є інструментом перегляду судового рішення чи додаткового роз'яснення мотивів його ухвалення.
Позиція заявників щодо відводу з підстав того, що слідчий суддя ОСОБА_4 раніше винесла необґрунтоване та упереджене, на думку заявника, рішення яким відмовила у задоволенні заяви про відвід іншого слідчого судді по суті є формою прояву незгоди з рішеннями судді, внаслідок якої у заявника і виникло враження щодо упередженості слідчого судді ОСОБА_4 .
Суд з цього приводу вказує, що незгода з судовим рішенням має втілюватися у його апеляційному оскарженні або, якщо рішення окремому оскарженню не підлягає, - у включенні заперечень проти таких рішень до апеляційної скарги на судове рішення.
Таким чином, незгода учасника кримінального провадження із судовим рішенням не може бути розцінена як прояв упередженості суду, а тому не може бути підставою для його відводу.
Суд звертає увагу, що процесуальні рішення слідчого судді, їх зміст та форма, не можуть бути підставою для відводу судді, слідчого судді. Незгода з рішеннями судді має здійснюватись у порядку, передбаченому чинним процесуальним законодавством України, яким передбачено процедуру оскарження будь-яких процесуальних рішень судді окремо або разом з кінцевим процесуальним рішенням по кримінальному провадженню з наведенням мотивів такої незгоди, а заперечення на ухвалу суду, що не підлягає оскарженню, можна включити до апеляційної скарги на рішення суду за наслідками розгляду справи.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10 травня 2018 року (справа №800/592/17) та від 1 жовтня 2018 року (справа №9901/673/18).
Також подібні висновки на кшталт того, що незгода з процесуальними рішеннями судді не може свідчити про упередженість й необ'єктивність судді та бути підставою для відводу, були відображені і в ряді рішень Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, зокрема у постанові від 23.01.2020 по справі №335/3479/13-к, ухвалі від 18.02.2020 по справі №202/4467/14-к.
Також в ухвалі від 18 грудня 2018 року у справі № 910/2968/18 Верховний Суд визнав відвід завідомо безпідставним, а його заявлення зловживанням процесуальними правами, оскільки вказаний відвід по суті «є висловленням незгоди з процесуальним рішенням Верховного Суду після того, як суд мотивував таке рішення».
Згідно з роз'ясненнями, які містяться в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 «Про незалежність судової влади» від 13 червня 2007 року, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
В даному випадку будь-яких об'єктивних даних, які б вказували на необ'єктивність та упередженість слідчого судді в розгляді вказаної справи, або наявної в неї зацікавленості у розгляді справи за участю ОСОБА_3 не встановлено, та будь-яких доказів такої упередженості заява про відвід не містить, а незгода з процесуальним рішенням не може бути підставою для відводу.
Також, Верховний Суд вважає відвід завідомо безпідставним, якщо у заяві про відвід відсутні будь-які докази, які свідчили б про необ'єктивність чи упередженість судді щодо заявника, тобто підстави для відводу ґрунтуються на власних припущеннях заявника, або якщо підставою для відводу є непогодження сторони з процесуальними рішеннями судді.
Проаналізувавши заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_4 , суд стверджує, що доводи такої заяви полягають у незгоді з судовим рішенням, яке ухвалено вказаною слідчим суддею не на користь заявника, що може бути оцінено лише апеляційною інстанцією у порядку передбаченому процесуальним законом.
Доводи заявника щодо упередженості слідчого судді ОСОБА_4 та постановлення нею у майбутньому неприйнятних для заявника судових рішень, носять характер припущень та знову таки в цілому зводяться лише до оцінки прийнятих слідчим суддею рішень щодо організації розгляду скарги та непогодження з ними, що само по собі не може вказувати на упередженість слідчого судді.
З доводів заявника не простежується жодної залежності чи взаємозв'язку, що прямо чи опосередковано вказували б на упередженість чи необ'єктивність слідчого судді, у зв'язку із чим була висловлена заявником недовіра до нього, тому слід вважати, що заява про відвід є по суті без доказовою, та ґрунтується на бажанні заявника отримати такий склад суду, дії якого фактично будуть зводиться до винесення рішень виключно на його користь.
Таким чином, відсутні підстави для відводу слідчого судді ОСОБА_4 у зв'язку з чим, заява про відвід слідчого судді являється необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись до ст. ст. 75, 80, 81 КПК України, слідчий суддя, -
1.У задоволені заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 від розгляду нею скарги від 29.01.2025 року про скасування постанови від 25.12.2024 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024046690000380 від 06.07.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п.2 ч.1 ст.284 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1