09 січня 2025 року Справа № 915/653/23
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,
при секретарі судового засідання Шараєвої М.В.,
за участю представників
від позивача: Шевченко А.О.
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (01001, м.Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50; ідентифікаційний код 14360570; представник позивача: адвокат Будьонний В.С., адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 )
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лінкор Україна" (02000, м. Київ, вул. Шовковича, буд. 42/44; ідентифікаційний код 40568367)
про вилучення майна та стягнення 186816,51 грн
01.05.2023 Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № б/н від 23.03.2023 (вх. №5386/23), в якій просить суд:
- вилучити у Товариства з обмеженою відповідальністю "Лінкор Україна" (54017, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Московська, буд. 47, кв. 19Б; ЄДРПОУ 40568367) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ЄДРПОУ 14360570) транспортні засоби марка - Opel, модель - Mokka, серійний номер - НОМЕР_1 , рік виробництва - 2021; марка - Opel, модель - Mokka, виробництво - Імпортне, серійний номер - VXKUSHNEKMW024268, рік виробництва - 2021, комплектність -;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лінкор Україна" (54017, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Московська, буд. 47, кв. 19Б; ЄДРПОУ 40568367) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за лізинговими платежами у розмірі 135245,09 грн, несплачене відшкодування частини вартості предмету лізингу за фактичний строк користування, 51571,42 грн заборгованість за винагородою за користування предметом лізингу, а разом 186816,51 грн;
- вирішити питання про розподіл судових витрат.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.05.2023 автоматизованою системою документообігу суду визначено головуючого суддю у справі № 915/653/23 - Адаховську В.С.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 08.05.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 07.06.2023 об 11:00; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
Від позивача до суду надійшло клопотання № б/н від 04.06.2023, в якому товариство підтримує повністю позовні вимоги і просить суд, на підставі ст. 196 господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), розглянути справу за відсутності його представника.
07.06.2023 судове засідання не відбулося у зв'язку з перебуванням головуючого у справі судді у відпустці.
Ухвалою суду від 18.08.2023 призначено підготовче засідання на 26.09.2023 о 09:30.
Від позивача до суду надійшло клопотання № б/н від 22.09.2023, в якому товариство підтримує повністю позовні вимоги та просить суд долучити до матеріалів справи виписку по рахунку відповідача № 29098041701605, в якій відображаються лізингові платежі, сплачені відповідачем за вказаним договором фінансового лізингу.
Ухвалою суду від 26.09.2023, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20 листопада 2023 року о 14:00, про що повідомлено учасників справи ухвалою суду від 16.10.2023.
20.11.2023 судове засідання не відбулося у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого у справі судді.
Від відповідача до суду надійшло клопотання № б/н від 20.11.2023 в порядку ст.42 ГПК України, в якому просить відкласти розгляд справи у зв'язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи.
Ухвалою суду від 28.10.2024 призначено судове засідання на 25.11.2024 о 15:00.
Від позивача до суду надійшла заява № б/н від 04.11.2024, в якій просить надати можливість участі в судовому засіданні, призначеному на 25.11.2024 о 15:00, та в подальших судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних можливостей.
Ухвалою суду від 22.11.2024 задоволено заяву представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі №915/653/23 та постановлено проводити засідання у справі №915/653/23, призначене на 25.11.2024 о 15:00, та усі наступні судові засідання у даній справі за участю представника позивача в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 14:51 до 15:27 у Миколаївській області була оголошена повітряна тривога, судове засідання у справі 25.11.2024 не відбулось.
Ухвалою суду від 28.11.2024 призначено розгляд справи на 19.12.2024 о 15:00.
Ухвалою суду від 19.12.2024, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено розгляд справи на 09 січня 2025 року о 15:00. Повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю "Лінкор Україна" про процесуальні наслідки, передбачені ч. 4 ст. 170 ГПК України, щодо подання до суду відповідних заяв (клопотань) як особи, що зобов'язана відповідно до положень цього Кодексу зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Відповідач правом, передбаченим ст. 165 ГПК України щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, не скористався.
Ухвалою суду від 08.05.2023 про відкриття провадження у справі встановлено відповідачу строк у 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання суду відзиву на позовну заяву і всіх наявних доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Копію ухвали суду від 08.05.2023, направлену на адресу відповідача, вручено останньому 19.05.2023.
Таким чином, встановлений судом строк на подання відзиву, з урахуванням вихідних днів, для відповідача тривав, до 05.06.2023 включно.
Разом із тим, протягом всього розгляду справи відповідач відзив на позовну заяву не надав, позовні вимоги не заперечив.
У судове засідання 09.01.2025 з'явився представник позивача (в режимі відеоконференції), відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Так, ухвалу суду від 19.12.2024 надіслано відповідачу засобами поштового зв'язку, рекомендованим листом з повідомленням про вручення, за адресою місцезнаходження (02000, м. Київ, вул. Шовковича, буд. 42/44), проте вказане поштове відправлення повернуто відділенням поштового зв'язку з відміткою від 31.12.2024 "адресат відсутній за вказаною адресою".
В силу п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, відповідач вважається повідомленим про судовий розгляд належним чином.
Крім того, 09.01.2025 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Лінкор Україна" Фролової Ірини-Христини Романівни до суду надійшло клопотання (вх.№260/25 від 09.01.2025), в якому представник просила:
1) Відкласти розгляд справи або оголосити в судовому засіданні перерву.
2) Про місце, дату і час наступного судового засідання завчасно повідомити її засобами зв'язку, вказаними у даному клопотанні.
Проте, вказане клопотання повернуто без розгляду, оскільки подано без дотримання вимог ст. 170 ГПК України, а саме не подано доказів на підтвердження повноважень на підписання вказаного клопотання.
Статтею 42 ГПК України визначено права та обов'язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.
Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, суд, керуючись засадами рівності учасників судового процесу перед законом і судом, розумності строків розгляду справи, вважає відсутніми підстави для подальшого відкладення розгляду цієї справи та доходить висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 09.01.2025 за відсутності представника відповідача.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідно до змісту ст. 233, 240 ГПК України, 09.01.2025 за результатами розгляду даної справи, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Згідно з приписами ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
Розгляд справи здійснено поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
29.07.2021 між Акціонерним товариством Комерційним банком "ПриватБанк" (далі - банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лінкор Україна" (далі - лізингоодержувач, відповідач) укладено договір фінансового лізингу №NKMSFLOWWQ5NJ-1 (далі - договір), відповідно до п.1.1 якого банк зобов'язується набути у власність у ТОВ АВТОДОМ-Н, місцезнаходження: 54028, Україна, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, буд. 81/1, код в ЄДРПОУ 37630094, (далі - продавець) предмет лізингу (далі - майно) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій (далі - Додаток №1) та передати його в користування лізингоодержувачу на строк, що зазначений в цьому договорі, а лізингоодержувач зобов'язується сплатити банку лізингові платежі в розмірі та порядку, визначеними цим договором.
Строк лізингу - 60 місяці, що обчислюється з дати підписання сторонами акту прийому-передачі майна, та який не може бути меншим одного року з моменту передачі майна лізингоодержувачу (п.1.2 договору).
Загальна вартість майна за цим договором становить 1043997,7 грн, ПДВ 208799,54 грн, усього до сплати 1252797,24 грн, у т.ч. вартість пристрою GPS зі встановленням у розмірі 3717,24 грн (п.2.1 договору).
Відповідно до п. 2.1.1. договору загальна вартість майна за цим договором складається з: - авансового платежу лізингоодержувача в рахунок викупу майна, що становить 249816,00 грн (з ПДВ) та підлягає сплаті протягом 1 робочого дня з моменту підписання цього договору (п. 2.1.1.1. договору); загальної суми лізингових платежів у частині, що йде на викуп переданого лізингоодержувачу майна, 999264,00 грн (з ПДВ) з додатком №2 до цього договору (п. 2.1.1.2. договору); - вартості пристрою GPS зі встановленням у розмірі 3717,24 грн, що сплачується лізингоодержувача частинами в рахунок викупу майна згідно з додатком №2 до цього договору (п.2.1.1.3. договору).
Відповідно до п.2.2 договору розмір, структура, строки сплати лізингових платежів встановлюються цим договором і додатком №2 до нього, та включають:
2.2.1. Винагороди, що підлягають сплаті одноразово у день укладання цього договору:
- винагорода за відкриття рахунку "Фінансовий лізинг (оренда)" у розмірі 50 грн;
- винагорода за обслуговування операції фінансового лізингу у розмірі 1,5% від суми зазначеної в п. 2.1.1.2. та п. 2.1.1.1. цього договору, що становить 18736,20 грн.
2.2.2. Винагороду за користування майном у розмірі 7% річних від суми залишку несплаченої вартості майна, виходячи з фактичної кількості днів користування майном, та 360 днів у році, на дату сплати чергового лізингового платежу згідно додатку № 2.
2.2.3. У випадку порушення лізингоодержувачем зобов'язань по сплаті лізингових платежів, передбачених цим договором, винагорода за користування майном складає розмір 22% річних від суми залишку несплаченої вчасно частини вартості майна, згідно з додатком № 2 до договору.
2.2.4. Платежі в рахунок викупу майна, що підлягають сплаті згідно з цим договором та додатком № 2 до нього, у тому числі компенсація вартості пристрою GPS зі встановленням.
2.2.5. Інші документально підтверджені витрати банку, безпосередньо передбачені та пов'язані з виконанням цього договору, що відшкодовуються лізингоодержувачем на підставі окремих рахунків протягом 3 банківських днів від дати рахунку, якщо договором або домовленістю сторін не встановлено іншого.
Пунктом 3.3. договору передбачено що, майно повинне бути передане лізингоодержувачу згідно з актом прийому-передачі майна протягом 10 календарних днів після сплати авансового платежу відповідно до умов цього договору, але не раніше дати підписання акту приймання-передачі майна.
Відповідно до п. 4.1. договору протягом усього строку цього договору майно є власністю банка. Майно переходить у власність лізингоодержувача після сплати банку всієї суми лізингових та інших платежів за цим договором, але не раніше одного року з моменту передачі майна лізингоодержувачу.
Банк має право вимагати повернення майна у випадках, передбачених п. 10.1 та п. 10.2 цього договору (п. 6.1.3. договору).
Банк має право достроково розірвати цей договір та вимагати погашення заборгованості згідно з умовами цього договору (п. 6.1.7. договору).
Умовами пп. 7.2.8 п. 7.2 договору передбачено, що лізингоодержувач зобов'язується повернути майно банку у випадках, передбачених п. 10.1 та п. 10.2 цього договору, у стані, в якому воно було отримано з урахуванням нормального зносу, сплативши при цьому банку заборгованість по лізингових платежах на поточну дату, інших платежах за цим договором, а також відшкодувавши заподіяні цим збитки, в строк не пізніше дати розірвання цього договору.
Лізингоодержувач зобов'язується здійснювати лізингові платежі в розмірі та строки, що зазначені в додатку 2, не зменшувати суму лізингових платежів, а також не затримувати виплату чергового лізингового платежу, якщо дані зміни не погоджені сторонами та не передбачені договорами про внесення змін до цього договору (пп.7.2.13 п. 7.2 договору).
Відповідно до пп. 10.1.2. п. 10.1. договору цей договір може бути достроково розірваний за ініціативою банка в односторонньому порядку шляхом письмового повідомлення про це лізингоодержувача за 3 робочі дні у випадку повної або часткової несплати лізингового платежу або страхової премії лізингоодержувачем згідно з умовами цього договору, якщо прострочення сплати становить більше 30 календарних днів.
Згідно з п. 10.4. договору у випадку дострокового розірвання цього договору, якщо лізингоодержувач не скористався правом дострокового викупу майна згідно з п. 7.1.4 цього договору, майно повинне бути повернуте протягом 3 робочих днів по акту прийому-передачі майна в тому стані, в якому воно було отримано з урахуванням нормального зносу, крім випадку коли майно знищене, пошкоджене та не може бути відновлене.
У п. 10.5. договору сторони дійшли згоди, що у випадку ухвалення рішення про дострокове розірвання цього договору, сторони зобов'язуються за 3 робочі дні письмово повідомити одна одну про це із зазначенням причин дострокового розірвання цього договору. При цьому, для розірвання цього договору додаткових угод сторони не укладають.
Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами всіх зобов'язань за ним (п. 11.1 договору).
Відповідно до п. 11.3. договору додаток № 1 (специфікація майна), додаток № 2 (графік лізингових платежів), додаток № 3 (тарифи за оформлення документів), додаток № 4 (акт прийому-передачі майна), додаток № 5 (акт прийому майна на відповідальне зберігання) є невід'ємними частинами цього договору.
Цей договір підписано із використанням кваліфікованого електронного підпису в порядку, передбаченому Законами України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" (п. 11.5. договору).
Специфікацією майна, яка є додатком № 1 до договору фінансового лізингу від 29.07.2021 №NKMSFLOWWQ5NJ-1, визначена характеристика предмету лізингу, а саме: 1) Марка - Opel; модель - Mokka; серійний номер - VXKUSHNSSMW041601; рік виробництва - 2021; вартістю 657500,00 грн. 2) Марка - Opel; модель - Mokka; виробництво - Імпортне; серійний номер - VXKUSHNEKMW024268; рік виробництва - 2021; комплектність -; вартістю 591580,00 грн.
Згідно з графіком лізингових платежів, який є додатком № 2 до договору фінансового лізингу від 29.07.2021 №NKMSFLOWWQ5NJ-1, загальна сума лізингових платежів, яка включає суму кредиту та суму % до погашення, складає 1190927,27 грн та підлягає сплаті в період з 29.09.2021 по 28.07.2026.
Відповідно до акту прийому-передачі майна на відповідальне зберігання від 11.08.2021, який є додатком № 5 до договору фінансового лізингу від 29.07.2021 №NKMSFLOWWQ5NJ-1, банк передав, а лізингоодержувач прийняв на відповідальне зберігання майно: 1) Марка - Opel; модель - Mokka; серійний номер - VXKUSHNSSMW041601; рік виробництва - 2021; вартістю 657500,00 грн. 2) Марка - Opel; модель - Mokka; виробництво - Імпортне; серійний номер - VXKUSHNEKMW024268; рік виробництва - 2021; комплектність -; вартістю 591580,00 грн.
Відповідно до акту прийому-передачі майна від 31.08.2021, який є додатком № 4 до договору фінансового лізингу від 29.07.2021 №NKMSFLOWWQ5NJ-1, банк передав, а лізингоодержувач прийняв у лізинг майно: 1) Марка - Opel; модель - Mokka; серійний номер - VXKUSHNSSMW041601; рік виробництва - 2021; вартістю 657500,00 грн. 2)Марка - Opel; модель - Mokka; виробництво - Імпортне; серійний номер - VXKUSHNEKMW024268; рік виробництва - 2021; комплектність -; вартістю 591580,00 грн. 3) Датчик GPS CarGo Light - 2 шт.; серійні номери: 60906044631304, 60906044628367 на загальну суму 1845,24 грн. 4) Встановлення Датчику GPS; серійні номери: 60906044631304, 60906044628367 на загальну суму 1872 грн.
Вказані акти підписано сторонами із використанням кваліфікованого електронного підпису в порядку, передбаченому Законами України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".
Як зазначає позивач, в порушення умов договору лізингоодержувач не здійснював відшкодування вартості майна, у зв'язку з чим у останнього утворилась прострочена заборгованість зі сплати такого відшкодування. Також, лізингоодержувач не сплачує винагороду за користування майном, у зв'язку з чим у нього утворилась прострочена заборгованість зі сплати такої винагороди. Останній лізинговий платіж лізингоодержувач здійснив 27.01.2022, після цього лізингові платежі відповідачем не вносилися, що підтверджується випискою по рахунку відповідача № НОМЕР_2 .
09.11.2022 позивач - АТ КБ "ПриватБанк" звернувся до відповідача з повідомленням №E.65.0.0.0/3-221027/8135 від 27.10.2022, у якому повідомив, що у зв'язку з простроченням лізингоодержувачем платежів більше ніж на 30 днів, договір фінансового лізингу від 29.07.2021 №NKMSFLOWWQ5NJ-1 є розірваним з 10.11.2022; у термін до 13.11.2022 за актом приймання-передачі необхідно повернути банку лізингове майно.
Повідомлення про розірвання договору було 09.11.2022 направлено позивачем на адресу реєстрації відповідача, що підтверджується реєстром згрупованих поштових відправлень-рекомендованих листів та фіскальним чеком.
Зазначене поштове відправлення з вказаним листом було повернено відділенням поштового зв'язку з відміткою "за закінченням встановленого терміну зберігання", що підтверджується інформацією з вебсайту АТ "Укрпошта".
Матеріали справи свідчать про те, що відповідно до пункту 11.1. договору будь-яке повідомлення повинно бути адресовано одержувачу на його адресу, що вказана нижче або за іншою адресою, який може час від часу повідомляти в письмовій формі одержувачем відправнику як адреса одержувача. Для доказу вручення повідомлення або документа буде достатнім довести, що доставка була здійснена особисто або що конверт, що містить повідомлення або документ мав вірно вказану адресу і був відправлений (відповідно до вимог даного пункту, і всі поштові витрати були повністю оплачені), або що повідомлення електронною поштою було відправлено на адресу електронної пошти відповідної сторони.
Відповіді від відповідача на зазначений лист позивачем не отримано, заборгованість за договором фінансового лізингу та предмет лізингу не повернуто.
Позивач стверджує, що з 10.11.2022 договір лізингу розірвано позивачем в односторонньому порядку. Станом на час формування позову предмет лізингу лізингоодержувачем не повернуто, місце знаходження транспортних засобів позивачу невідоме, прострочену заборгованість за лізинговими платежами відповідач не сплатив.
Невиконання відповідачем умов договору фінансового лізингу від 29.07.2021 №NKMSFLOWWQ5NJ-1 в частині сплати лізингових платежів та винагороди, відповідно до графіку, стало підставою для розірвання позивачем вказаного договору в односторонньому порядку, та звернення до суду з відповідним позовом.
Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України)).
Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
За приписами ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до частини 1 статті 292 ГК України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.
До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом (ч. 3 ст. 806 ЦК України).
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" фінансовий лізинг - вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов'язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об'єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а також які передбачають при цьому додержання принаймні однієї з ознак (умов) фінансового лізингу, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 5 цього Закону.
Частинами 1 та 2 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" визначено, що лізингові платежі, належні до сплати за договором фінансового лізингу, здійснюються в порядку, встановленому договором фінансового лізингу. До складу лізингових платежів включаються: 1) сума, що відшкодовує частину вартості об'єкта фінансового лізингу; 2)винагорода лізингодавцю за отриманий у фінансовий лізинг об'єкт фінансового лізингу; 3) інші складові, зокрема платежі та/або витрати, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору фінансового лізингу та передбачені таким договором.
Згідно з ч. 4-7 ст. 17 Закону України "Про фінансовий лізинг" після отримання лізингоодержувачем об'єкта фінансового лізингу лізингодавець має право відмовитися від договору фінансового лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингоодержувача, та/або вимагати повернення об'єкта фінансового лізингу, у тому числі у безспірному порядку, на підставі виконавчого напису нотаріуса: 1) у разі якщо лізингоодержувач не сплатив за договором фінансового лізингу лізинговий платіж частково або в повному обсязі та прострочення становить більше 60 календарних днів; 2) за наявності інших підстав, встановлених договором фінансового лізингу або законом.
Для цілей цієї статті сторона вважається повідомленою про відмову від договору та його розірвання, якщо минуло шість робочих днів (у разі якщо договором не передбачено більший строк) з дня, наступного за днем надсилання іншою стороною відповідного повідомлення на поштову адресу та/або адресу електронної пошти, зазначену в договорі, що розривається.
Договір фінансового лізингу може бути достроково розірваний з інших підстав, встановлених законом або таким договором.
Лізингові платежі, сплачені лізингоодержувачем за договором фінансового лізингу до дати односторонньої відмови лізингодавця від договору фінансового лізингу або його розірвання, не підлягають поверненню лізингоодержувачу, крім випадків, якщо одностороння відмова від договору фінансового лізингу або його розірвання здійснюються до моменту передачі об'єкта фінансового лізингу лізингоодержувачу. Лізингодавець має право стягнути з лізингоодержувача заборгованість із сплати лізингових платежів на дату розірвання договору, неустойку (штраф, пеню), документально підтверджені витрати, у тому числі на оплату ремонту, відшкодування витрат на ремонт об'єкта фінансового лізингу та/або сплати інших платежів, безпосередньо пов'язаних з виконанням договору фінансового лізингу, відповідно до умов такого договору та законодавства, у тому числі витрати, понесені лізингодавцем у зв'язку із вчиненням виконавчого напису нотаріусом.
Приписами ст. 18 Закону України "Про фінансовий лізинг" встановлено, що у разі повернення лізингоодержувачем об'єкта фінансового лізингу, у тому числі з підстав розірвання договору фінансового лізингу та в інших випадках, визначених договором фінансового лізингу та цим Законом, лізингоодержувач зобов'язаний повернути об'єкт фінансового лізингу лізингодавцю у стані, в якому такий об'єкт було отримано від нього, з урахуванням нормального зносу, або у стані, визначеному договором фінансового лізингу та супровідною документацією на об'єкт фінансового лізингу.
Відповідно до п. 3-5, 8 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингодавець, зокрема, має право: у випадках, передбачених законом та/або договором фінансового лізингу, відмовитися від договору фінансового лізингу, стягнути з лізингоодержувача несплачені лізингові платежі, термін сплати яких настав на дату такої відмови, вимагати повернення об'єкта фінансового лізингу та у разі невиконання лізингоодержувачем обов'язку щодо повернення об'єкта фінансового лізингу - сплати неустойки у розмірі, встановленому цим Законом, за володіння та користування об'єктом фінансового лізингу за час прострочення повернення об'єкта фінансового лізингу, якщо інший розмір неустойки не визначений договором фінансового лізингу; стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість відповідно до умов договору фінансового лізингу та законодавства; вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків, у тому числі оплати ремонту, відшкодування витрат на ремонт об'єкта фінансового лізингу, та/або сплати інших платежів, безпосередньо пов'язаних з виконанням договору фінансового лізингу, відповідно до умов такого договору та законодавства; у разі відмови лізингодавця від договору фінансового лізингу та неповернення лізингоодержувачем об'єкта фінансового лізингу на вимогу лізингодавця у строки, передбачені договором фінансового лізингу, вимагати дострокову сплату розміру всіх майбутніх лізингових платежів у частині оплати вартості об'єкта фінансового лізингу, якщо інше не передбачено договором фінансового лізингу та/або законодавством.
Згідно з п 3, 10 ч. 2 ст. 21 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач, зокрема, зобов'язаний: своєчасно сплачувати передбачені договором фінансового лізингу лізингові та інші платежі; у разі закінчення строку, на який лізингоодержувачу передано об'єкт фінансового лізингу у володіння та користування (якщо до лізингоодержувача не переходить право власності на об'єкт фінансового лізингу), а також у разі дострокового розірвання договору фінансового лізингу та в інших випадках дострокового повернення об'єкта фінансового лізингу, повернути об'єкт фінансового лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння та користування, з урахуванням нормального зносу, або у стані, визначеному договором фінансового лізингу та супровідною документацією на об'єкт фінансового лізингу.
Приписами ч. 1 ст. 785 ЦК України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Статтею 526 ЦК України, передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що відповідачем виконано не було.
За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (ч. 3 ст. 651 ЦК України).
Господарським судом встановлено, що на виконання умов укладеного договору фінансового лізингу від 29.07.2021 №NKMSFLOWWQ5NJ-1 між АТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ "Лінкор Україна", позивач належним чином виконав свої зобов'язання та передав у лізинг відповідачу предмет лізингу, а саме майно: 1) Марка - Opel; модель - Mokka; серійний номер - VXKUSHNSSMW041601; рік виробництва - 2021; 2) Марка - Opel; модель - Mokka; виробництво - Імпортне; серійний номер - VXKUSHNEKMW024268; рік виробництва - 2021; комплектність -; з встановленими Датчиками GPS; серійні номери: 60906044631304, 60906044628367, що підтверджується копією акту прийому-передачі майна від 31.08.2021, який підписано сторонами без зауважень із використанням кваліфікованого електронного підпису в порядку, передбаченому Законами України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".
Проте, всупереч прийнятих на себе зобов'язань, відповідач не здійснює належним чином лізингові платежі, у зв'язку із чим за ним утворилася заборгованість у розмірі 135245,09 грн - несплачене відшкодування частини вартості предмету лізингу за фактичний строк користування та 51571,42 грн - заборгованість за винагородою за користування предметом лізингу.
Також судом встановлено, що 27.10.2022 позивач звернувся до відповідача з листом №E.65.0.0.0/3-221027/8135 від 27.10.2022, у якому повідомив, що у зв'язку з простроченням лізингоодержувачем платежів більше ніж на 30 днів, договір фінансового лізингу від 29.07.2021 №NKMSFLOWWQ5NJ-1 є розірваним з 10.11.2022; у термін до 13.11.2022 за актом приймання-передачі необхідно повернути банку лізингове майно.
Однак вказаний лист залишений відповідачем без відповіді, заборгованість за договором сплачена не була, предмет лізингу не був повернутий. Доказів протилежного відповідачем суду надано не було.
За таких обставин, судом встановлено, що договір фінансового лізингу від 29.07.2021 №NKMSFLOWWQ5NJ-1 є розірваним в односторонньому порядку з 10.11.2022.
Звертаючись до суду із даним позовом, позивач обґрунтовував свої вимоги щодо витребування у відповідача предмету лізингу, зокрема, ст. 387 ЦК України, якою передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним; та ст. 1212 ЦК України, якою передбачено, що особа, яка набула майно або зберігала його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Враховуючи, що обраний позивачем спосіб захисту фактично зводиться до повернення йому майна - предмету лізингу, оскільки позивач свій обов'язок щодо передачі предмету лізингу виконав належним чином, в свою чергу відповідач зобов'язання щодо своєчасної оплати лізингових платежів не здійснив, та враховуючи те, що договір фінансового лізингу було розірвано позивачем в односторонньому порядку, господарський суд дійшов висновку про необхідність вилучення у відповідача на користь позивача транспортних засобів: марка - Opel; модель - Mokka; серійний номер - VXKUSHNSSMW041601; рік виробництва - 2021; марка - Opel; модель - Mokka; виробництво - Імпортне; серійний номер - VXKUSHNEKMW024268; рік виробництва - 2021; комплектність.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача несплаченого відшкодування частини вартості предмету лізингу за фактичний строк користування, та заборгованості за винагородою за користування предметом лізингу, господарський суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що лізингові платежі в межах договору складаються з: винагороди за користування майном у розмірі 7% річних від суми залишку несплаченої вартості майна, виходячи з фактичної кількості днів користування майном, та 360 днів у році, на дату сплати чергового лізингового платежу згідно додатку №2 (п. 2.2.2. договору); у випадку порушення лізингоодержувачем зобов'язань по сплаті лізингових платежів, передбачених цим договором, винагорода за користування майном складає розмір 22% річних від суми залишку несплаченої вчасно частини вартості майна, згідно з додатком № 2 до договору (п. 2.2.3. договору); платежі в рахунок викупу майна, що підлягають сплаті згідно з цим договором та додатком № 2 до нього, у тому числі компенсація вартості пристрою GPS зі встановленням (п. 2.2.4. договору); інші документально підтверджені витрати банку, безпосередньо передбачені та пов'язані з виконанням цього договору, що відшкодовуються лізингоодержувачем на підставі окремих рахунків протягом 3 банківських днів від дати рахунку, якщо договором або домовленістю сторін не встановлено іншого (п. 2.2.5. договору).
Також судом встановлено, що умовами пп. 7.2.8 п. 7.2 договору сторони погодили, що лізингоодержувач зобов'язується повернути майно банку у випадках, передбачених п. 10.1 та п. 10.2 цього договору, у стані, в якому воно було отримано з урахуванням нормального зносу, сплативши при цьому банку заборгованість по лізингових платежах на поточну дату, інших платежах за цим договором, а також відшкодувавши заподіяні цим збитки, в строк не пізніше дати розірвання цього договору.
Лізингоодержувач зобов'язується здійснювати лізингові платежі в розмірі та строки, що зазначені в додатку 2, не зменшувати суму лізингових платежів, а також не затримувати виплату чергового лізингового платежу, якщо дані зміни не погоджені сторонами та не передбачені договорами про внесення змін до цього договору (пп. 7.2.13 п. 7.2 договору).
Перевіривши наданий позивачем розрахунок несплаченого відшкодування частини вартості предмету лізингу за фактичний строк користування, враховуючи умови укладеного договору та те, що нарахування несплаченого відшкодування частини вартості предмета лізингу позивачем здійснювалось в межах строку дії договору до його розірвання в односторонньому порядку 10.11.2022, господарський суд дійшов висновку, що розрахунок є арифметично вірним, у зв'язку з чим вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за несплачене відшкодування частини вартості предмету лізингу за фактичний строк користування в розмірі 135245,09 грн є законною та обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню.
Також, перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості за винагородою за користування предметом лізингу, судом встановлено, що він є арифметично правильним, у зв'язку з чим вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за винагородою за користування предметом лізингу в розмірі 51571,42 грн, є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідач позов не оспорив, доказів відсутності боргу та повернення предмету лізингу суду не подав.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" підлягають задоволенню повністю.
Витрати зі сплати судового збору в сумі 21594,21 грн відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Задовольнити позов повністю.
2. Вилучити у Товариства з обмеженою відповідальністю "Лінкор Україна" (54017, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Московська, буд. 47, кв. 19Б; ідентифікаційний код 40568367) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; ідентифікаційний код 14360570) транспортні засоби: марка - Opel, модель - Mokka, серійний номер - НОМЕР_1 , рік виробництва - 2021; марка - Opel, модель - Mokka, виробництво - Імпортне, серійний номер - НОМЕР_3 , рік виробництва - 2021, комплектність.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лінкор Україна" (54017, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Московська, буд. 47, кв. 19Б; ідентифікаційний код 40568367) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; ідентифікаційний код 14360570) заборгованість за лізинговими платежами у розмірі 135245,09 грн, несплачене відшкодування частини вартості предмету лізингу за фактичний строк користування, 51571,42 грн заборгованість за винагородою за користування предметом лізингу, а разом 186816,51 грн, а також 21594,21 грн судового збору.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтями 253, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення суду підписано 11.02.2025 (з урахуванням тимчасової непрацездатності головуючого у справі судді).
Суддя В.С. Адаховська