Справа № 274/523/24 Провадження № 2/0274/105/25
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області
(ЗАОЧНЕ)
14.02.25 р.м. Бердичів
Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В. (далі - Суд), за участю секретарів судового засідання Жмурко В.І., Юсової О.А.,
розглянувши у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовомОСОБА_1 , представником якої є ОСОБА_2 ,
до1) ОСОБА_3 , 2) ОСОБА_4 ,
провизнання права власності,
ОСОБА_1 звернулася з позовом, у якому просить визнати за нею право власності на 1/4 частку жилого будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 з липня 2013 р. є власником 3/4 часток жилого у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та з того ж часу проживає у цьому будинку. Інша 1/4 частка вказаного будинку належать ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які у будинку не проживають з 2011 р. та 2013 р. відповідно. З моменту проживання у зазначеному будинку ОСОБА_1 утримує його у належному стані, проводить ремонтні роботи, оплачує комунальні послуги, доглядає за прибудинковою територією та земельною ділянкою, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до будинку жодного разу не навідувалися та будь-яких витрат на його утримання не несли.
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 своєї позиції щодо предмета спору у порядку, встановленому нормами Цивільного процесуального кодексу України, не повідомили.
Судом з'ясовано, що ОСОБА_4 (Дарувальник) та ОСОБА_1 (Обдаровувана) уклали договір дарування від 30.07.2013 р., за умовами якого Дарувальник передає безоплатно у власність (дарує), а Обдаровувана приймає в дар 3/4 частки жилого будинку за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 12).
На підставі цього договору право власності на 3/4 частки жилого будинку за адресою: АДРЕСА_1 , 30.07.2013 р. було зареєстровано за ОСОБА_5 , що підтверджується інформацією від 10.01.2024 р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (а. с. 13).
Інша 1/4 частка жилого будинку за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_3 , який успадкував її після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте відповідного свідоцтва про право на спадщину не отримав та права власності на неї не зареєстрував, що підтверджується матеріалами спадкової справи № 1/2013 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_6 (а. с. 67 - 32), зокрема, свідоцтвом від 13.03.2013 р. про право на спадщину за законом (зворотній бік а. с. 87).
Таким чином посилання ОСОБА_1 у позовній заяві на те, що ОСОБА_4 разом з ОСОБА_3 є власниками 1/4 частки жилого будинку за адресою: АДРЕСА_1 , є помилковим, ОСОБА_4 не є власником жодної частки у цьому будинку, єдиним власником 1/4 частки будинку є ОСОБА_3 .
ОСОБА_1 проживає у жилому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , з липня 2013 р., протягом часу проживання самостійно вела господарство, робила ремонт у будинку, сплачувала комунальні послуги, доглядала за будинком, прибудинковою територією та земельною ділянкою, що підтверджується актом від 15.02.2019 р., затвердженим директором Міського комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства № 7 Г.М. Ханіною, довідкою від 15.02.2019 р. Міського комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства № 7, фіскальними чеками про сплату за послуги газопостачання та електропостачання (а. с. 16, 17, 23 - 27), а також показаннями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
ОСОБА_3 не проживав та не проживає у жилому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в останнє був у будинку як гість наприкінці 2011 р., що підтверджується актом від 15.02.2019 р., затвердженим директором Міського комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства № 7 Г.М. Ханіною (а. с. 16), заявою від 11.12.2012 р. самого ОСОБА_3 у якій він зазначає, що є громадянином російської федерації та проживає у с. Богатому Самарській області Богатовського району російської федерації (а. с. 75), а також показаннями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
З вказаного вбачається, що ОСОБА_1 з липня 2013 р. проживає у жилому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , як власник 3/4 часток цього будинку (тобто добросовісно), робила ремонт у будинку, сплачувала комунальні послуги, доглядала за будинком, прибудинковою територією та земельною ділянкою.
При цьому інший співвласник вказаного будинку, до якого у 2013 р. перейшло право власності на 1/4 частку цього будинку, - ОСОБА_3 , права власності на цю частку не зареєстрував, ніколи у будинку не проживав, участі в утриманні будинку не приймав, є громадянином російської федерації, де і проживає.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 344 Цивільного кодексу України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
Зважаючи на наведене, Суд вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 підлягає задоволенню.
Суд відмовляє у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , оскільки остання є неналежним відповідачем у справі, так як не є власником частки жилого будинку за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку просить визнати за нею ОСОБА_1 .
Керуючись статтями 258, 259, 263 - 265, 280 - 282 Цивільного процесуального кодексу України,
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , відомості про РНОКПП на момент ухвалення рішення у матерілаах справи відсутні) задовольнити.
2. Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частку жилого будинку з за адресою: АДРЕСА_1 .
3. У задоволенні позову до ОСОБА_4 АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач, якому рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя В.В. Корбут