Справа № 176/1741/24
Провадження № 1-в/191/6/25
іменем України
04 лютого 2025 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області клопотання засудженого ОСОБА_4 про застосування до нього Закону України «Про внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 №3886-IX,-
До Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло вищезазначене клопотання.
Прокурор в судовому засіданні просив клопотання задовольнити частково.
Представник ДУ «СВК (№94)» та засуджений надали заяви про розгляд клопотання без їх участі.
Суд, заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали клопотання та додані до нього документи, дійшов наступного висновку.
Вироком Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 06.08.2024 року ОСОБА_4 засуджений за :
-ч. ст.162 КК України у вигляді обмеження волі на строк три роки;
-ч.3 ст.15 ч.4 ст.185 КК України у вигляді позбавлення волі на строк п'ять років;
-ч.4 ст.185 КК України у вигляді позбавлення волі на строк п'ять років один місяць;
-ч.4 ст.186 КК України із застосуванням ст.69 КК України у вигляді позбавлення волі на
строк шість років.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупність кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання, більше суворим покаранням, призначено за даними кримінальними правопорушеннями покарання у вигляді позбавлення волі строком шість років. Згідно розпорядження суду вирок набрав законної сили 06.09.2024 року.
За даним вироком ОСОБА_4 засуджений за вчинення ним злочинів : 21.04.2024 року потерпілому ОСОБА_5 заподіяна майнова шкода на суму 560 грн.; 21.04.2024 року потерпілій ОСОБА_6 заподіяно майнову шкоду на суму 2207,86 грн.; 22.04.2024 року потерпілому ОСОБА_5 заподіяна майнова шкода на суму 411,50 грн.; 24.04.2024 року потерпілій ОСОБА_6 заподіяно майнову шкоду на суму 1089,60 грн.; 27.04.2024 року потерплій ОСОБА_7 заподіяно майнову шкоду на суму 3833,33 грн.; 28.04.2024 року потерпілій ОСОБА_6 заподіяно майнову шкоду на суму 714,30 грн.; 07.05.2024 року потерпілому ОСОБА_8 заподіяно майнову шкоду на суму 2965,00 грн.; 07.05.2024 року потерпілій ОСОБА_9 заподіяно майнову шкоду на суму 1282,50 грн..
На теперішній час ОСОБА_4 відбуває покарання в державній установі «Синельниківська виправна колонія (№94)».
Відповідно до ч.1 ст.539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Згідно п.2 ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Згідно з п.13 ч.1 ст.537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
09 серпня 2024 набув чинності Закон України від 18 липня 2024 року №3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі Закон №3886-IX). Зокрема, указаним законом викладено нову редакцію статті 51 КУпАП, де частинами 1, 2 визначено, що дрібним викраденням чужого майна шляхом крадіжки є викрадення майна, вартість якого на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином ст. ст. 185, 190, 191 КК України фактично містять відсилку до ст. 51 КУпАП, яка, встановлюючи верхню межу вартості викраденого майна для кваліфікації його як дрібного викрадення, тим самим визначає нижню межу цього параметра для кримінальної відповідальності за крадіжку, шахрайство, привласнення чи розтрату чужого майна.
У постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07.10.2024 року (справа №278/1566/21, провадження №51-2555кмо24), суд касаційної інстанції зробив правовий висновок, відповідно до якого Закон №3886-IX, яким внесені зміни до ст.51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст.5 КК для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.51 КУпАП. Зміни, внесені Законом №3886-IX, мають зворотну дію в часі.
Відповідно до пункту 5 підрозділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або порушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 ПКУ для відповідного року.
При цьому, підпунктом 169.1.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи на 1 січня 2024 року складає 3028 грн. 00 коп. А отже, сума соціальної пільги у 2024 році становить 1514 грн. 00 коп. (3028 грн. х 50% = 1514 грн. 00 коп.). Отже, два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розумінні ст.51 КУпАП станом на 01 січня 2024 року складає 3028 грн. 00 коп.
За загальним правилом, закріпленим у ч.2 ст.4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.
Статтею 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до ч.1 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Закон №3886-IX, яким унесені зміни до ст.51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст.5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.51 КУпАП. Зміни, внесені Законом №3886-IX, мають зворотну дію в часі. Відповідна правова позиція викладена в постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07 жовтня 2024 року у справі №278/1566/21.
У зв'язку із декриміналізацією вчинених ОСОБА_4 діянь за вироком Жовтоводським міським судом Дніпропетровської області від 06.08.2024 року, а саме :
- за ч.4 ст.185 КК України ( 21.04.2024 року у потерпілого ОСОБА_10 на суму 560 грн., 21.04.2024 року у потерпілої ОСОБА_6 на суму 2207,86 грн., 22.04.2024 року у потерпілого ОСОБА_10 на суму 411,50 грн., 28.04.2024 року у потерпілої ОСОБА_6 714,30 грн., 07.05.2024 року у потерпілого ОСОБА_8 на суму 2965,00 грн..
- за ч.3 ст.15 ч.4 ст.185 КК України ( 24.04.2024 року у потерпілої ОСОБА_6 на суму 1089,60 грн.), тому суд приходить до висновку про наявність законних підстав для його звільнення від призначеного покарання за даним вироком у зв'язку з усуненням караності діяння.
У той же час, суд зазначає, що звільнення ОСОБА_4 від призначеного покарання за вироком Жовтоводським міським судом Дніпропетровської області від 06.08.2024 року ( за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України - по епізоду крадіжки від 27.04.2024 року у потерпілого ОСОБА_7 на суму 3833,33 грн. ), за фактом вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.162 КК України, за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України ( за фактом викрадення чужого майна у потерпілої ОСОБА_9 на суму 1282,50 грн.), не звільняє його від подальшого відбування покарання, а тому останній має відбувати покарання.
Таким чином, клопотання засудженого підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до положень ч.2 ст.74 КК України (в ред. ЗУ № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року) особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
На підставі викладеного, керуючись ст.74 КК України, ст.ст.369-372, 376, 537, 539 КПК України, суд,-
Клопотання засудженого ОСОБА_4 про застосування до нього Закону України «Про внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 №3886-IX задовольнити частково.
На підставі ч.2 ст.74 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного вироком Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 06.08.2024 року, а саме за :
- ч.4 ст.185 КК України ( 21.04.2024 року у потерпілого ОСОБА_10 на суму 560 грн.; 21.04.2024 року у потерпілої ОСОБА_6 на суму 2207,86 грн.; 22.04.2024 року у потерпілого ОСОБА_10 на суму 411,50 грн.; 28.04.2024 року у потерпілої ОСОБА_6 714,30 грн.; 07.05.2024 року у потерпілого ОСОБА_8 на суму 2965,00 грн.);
- ч.3 ст.15 ч.4 ст.185 КК України ( 24.04.2024 року у потерпілої ОСОБА_6 на суму 1089,60 грн.), у зв'язку з усуненням караності діяння.
Вважати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що засуджений вироком Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 06.08.2024 року, за :
- ч.4 ст.185 КК України у вигляді 5 (п'яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі (по епізоду крадіжки від 27.04.2024 року у потерпілого ОСОБА_7 на суму 3833,33 грн.);
-ч.1 ст.162 КК України до 3 (трьох) років обмеження волі;
- ч. 4 ст.186 КК України із застосуванням ст.69 КК України у вигляді 6 (шести) років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупність кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання, більше суворим покаранням, ОСОБА_4 призначити за даними кримінальними правопорушеннями покарання у вигляді позбавлення волі строком 6 (шість) років.
Строк відбування покарання рахувати з моменту затримання, а саме з 16:10 год. 13.06.2024 року.
Копію ухвали направити засудженому, начальнику ДУ «Синельниківська виправна колонія (№94)» для відома.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1