Справа № 202/14899/24
Провадження № 1-кс/202/951/2025
06 лютого 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника володільця майна - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Індустріального районного суду м. Дніпропетровська клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , за погодженням прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про арешт майна та додані до клопотання матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024040000000375 від 28.08.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, -
До Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло зазначене клопотання, в якому слідчий просить накласти арешт на автомобіль Mitsubishi Pajero Wagon, д.н.з. НОМЕР_1 та ключ від нього, який належить ОСОБА_7 , та перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання вмотивовано тим, що в провадженні слідчих СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження №42024040000000375 від 28.08.2024 за фактом вимагання групою осіб у ОСОБА_9 грошових коштів та майна останнього, за попередньою змовою між собою, поєднаного із погрозою насильства над потерпілим, пошкодження його майна, вчиненого в умовах воєнного стану, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування здійснюється відділом нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Дніпропетровської обласної прокуратури.
Досудовим розслідуванням встановлено, що група осіб, за попередньою змовою, протягом тривалого часу вчиняла дії, спрямовані на заволодіння грошовими коштами та майном потерпілого ОСОБА_9 , поєднані з погрозами фізичної розправи над ним і його родиною. 12.08.2024 ОСОБА_9 був викликаний до офісу ОСОБА_10 , де йому висунули вимогу сплатити 60 000 доларів США, аргументуючи це його борговими зобов'язаннями. Після відмови потерпілого, йому почали погрожувати, зокрема фізичною розправою та знищенням майна.
Залякування продовжувалося із залученням інших осіб, унаслідок чого ОСОБА_9 13.08.2024 передав ОСОБА_10 169 000 грн. Надалі сума вимагання зросла до 200 000 доларів США, а на потерпілого чинився систематичний тиск. У ході реалізації злочинного плану було здійснено підпали автомобілів, а також кинуто світлошумові гранати на подвір'я потерпілого. Факти злочинної діяльності зафіксовані в матеріалах слідства.
Таким чином, в ході досудового розслідування встановлено, що до складу групи, які здійснюють вимагання грошових коштів у ОСОБА_9 входить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
30.01.2025 року ОСОБА_11 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
Підозра ОСОБА_11 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення є обґрунтованою та підтверджується матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
29.01.2025 слідчим відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області в рамках вказаного кримінального провадження, на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, проведено обшук автомобіля Mitsubishi Pajero Wagon, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_7 , та перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За результатами проведеного обшуку вилучено автомобіль Mitsubishi Pajero Wagon, д.н.з. НОМЕР_1 та ключ від нього.
30.01.2025 слідчим винесено постанову про визнання вказаного автомобіля в якості речового доказу у даному кримінальному провадженні.
Слідчий вказує, що наразі виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, з метою забезпечення збереження речових доказів, у зв'язку з чим слідчий звернувся до слідчого судді з даним клопотанням.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив накласти арешт на вилучений автомобіль з метою забезпечення збереження його як речового доказу.
Представник володільця майна в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання. Пояснив, що вилучений автомобіль не має ніякого доказового значення в цьому кримінальному провадженні, оскільки він не був знаряддям вчинення злочину та не відповідає критеріям речового доказу. Також, зауважив, що постанова про визнання авто в якості речового доказу не підписана слідчим, а т ому не може бути прийнята до уваги. Тому підстави для накладення арешту на автомобіль відсутні.
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши клопотання, дослідивши надані органом досудового розслідування матеріали кримінального провадження, слідчий суддя виходить з наступного.
Так, в слідчим суддею встановлено, що відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені за №42024040000000375 від 28.08.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України.
Відповідно до протоколу обшуку - 29.01.2025 року було вилучено автомобіль Mitsubishi Pajero Wagon, д.н.з. НОМЕР_1 та ключ від нього.
Постановою слідчого від 30.01.2025 вищевказане майно було визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Слідчий суддя звертає увагу на те, що прокурор просить арештувати майно з метою забезпечення збереження речових доказів, в порядку, визначеному п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
У ході судового засідання слідчим суддею було детально досліджено матеріали кримінального провадження, обставини вилучення автомобіля та законність його визнання речовим доказом.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арешт майна може бути накладений виключно з метою забезпечення збереження речових доказів, можливої конфіскації майна або відшкодування завданої шкоди.
Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 98 КПК України, речовими доказами можуть бути лише ті предмети, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або іншим чином містять відомості, що можуть бути використані як докази у справі.
Під час розгляду клопотання слідчий суддя встановив, що вилучений у ході обшуку автомобіль не відповідає зазначеним критеріям речового доказу, оскільки: він не є знаряддям вчинення злочину, на ньому відсутні сліди кримінального правопорушення, він не містить інформації, що має доказове значення у цьому кримінальному провадженні.
Крім того, судом встановлено, що постанова про визнання автомобіля речовим доказом від 30.01.2025 року не підписана слідчим, а надана до клопотання копія не засвідчена слідчим , що є порушенням процесуальних норм, зокрема, вимог ст. 110 та 214 КПК України. Відповідно до правових позицій Верховного Суду, документи, які не відповідають вимогам КПК України, не можуть бути належним процесуальним джерелом доказів та не мають юридичної сили.
Слідчим судом встановлено, що транспортний засіб підозрюваному не належить, не був знаряддям вчинення злочину, а тому немає підстав вважати що він має значення речового доказу в справі.
Із копії судового рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 17.11.2023 року встановлено, що шлюб між ОСОБА_8 і ОСОБА_7 - розірваний.
Таким чином, за відсутності обґрунтованих підстав для визнання автомобіля речовим доказом , слідчий суддя дійшов висновку, що немає підстав для накладення арешту на даний транспортний засіб .
За таких обставин у задоволенні клопотання про накладення арешту на автомобіль Mitsubishi Pajero Wagon слід відмовити.
Керуючись ст. 7, 110, 131, 132, 167-168, 170-173, 175, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Відмовити у задоволенні клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , за погодженням прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про арешт автомобіля Mitsubishi Pajero Wagon, д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_7 .
Відповідно до ч.3 ст.173 КПК України, відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1