Рішення від 31.01.2025 по справі 199/10000/24

Справа № 199/10000/24

(2/199/1053/25)

РІШЕННЯ

Іменем України

31.01.2025 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська в складі головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Мацак А.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Дніпра цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2024 року до суду надійшла вищезазначена позовна заява, позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість у розмірі 18956,00 грн, суму судового збору у розмірі 2422 грн 40 коп. та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 9000 грн 00 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 26.01.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київська торгово-інвестиційна компанія» та відповідачем укладений договір позики № 555165831636, відповідно до якого ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія», як первісний кредитор, надав відповідачці кредит у межах кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту та на умовах сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі.

18.12.2023 року між ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу №18/12-2023, відповідно до якого ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право вимоги за договором позики №555165831636 від 26.01.2022 р., укладеним з ОСОБА_1 . Відповідач тривалий час зобов'язання за договором не виконує, внаслідок чого станом на 14.10.2023 р. заборгованість складає 18956,00 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача. Крім того, просить стягнути судові витрати у вигляді сплаченого судового збору та витрати на правничу допомогу.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 10 грудня 2024 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористався.

Судом по справі встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

26.01.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київська торгово-інвестиційна компанія» та ОСОБА_1 укладений договір позики № 555165831636.

Відповідно до п.1.1 договору позики, на підставі заявки на позику від 26 січня 2022 року, підписаної позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, позикодавець надає на умовах строковості, зворотності, платності грошові кошти на суму 7400,00 грн, які у випадку пролонгації/реструктуризації заборгованості направляються на погашення заборгованості за договором позики №555165831636 від 26.01.2022 року, укладеного між сторонами, на строк 30 календарних днів під проценти, вказані в п.1.1.1., а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві позику та сплатити зазначені проценти. Договір діє до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором.

Відповідно до п.2.1 договору позика надається позичальнику шляхом перерахування позикодавцем позики на банківський картковий рахунок позичальника за реквізитами його банківської платіжної картки, зазначений в реєстраційної анкеті клієнта позичальника у системі «Loany» на сайті системи www.loany.cоm.ua.

Частиною п.2.2 договору визначено, що датою надання позики є дата списання грошових коштів з поточного рахунку позикодавця на банківський картковий рахунок позичальника, передбачений у п.2.1 цього договору.

Пунктом 1.1.1, п.п.1.1.1.1, 1.1.1.2 договору визначено, що сторони погодили тип процентною ставки- фіксована; процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від фактичного виконання позичальником умов договору та становить: знижена процентна ставка загальна на період, що перевищує пільговий період, 0,66% в день (240.00% річних) від суми позики у межах строку надання позики, зазначеного в п.1.1 цього договору, якщо в цей строк споживач здійснить повне погашення заборгованості або здійснить таке погашення протягом 1 календарного дня, що слідує за датою закінчення такого строку; стандартна процентна ставка, фіксована 2.60% за день (950.00% річних) від суми позики застосовується: у межах строку надання позики, зазначеного в п.1.1 цього договору, якщо позичальник не виконав умови зазначені в п.1.1.1.1 договору для застосування зниженої процентної ставки; у межах періоду прострочення, але не більше 30 календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абз.2 ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України.

Згідно з п.1.2 договору розрахунок загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки наведено у Додатку №2 до цього договору, є його невід'ємною частиною та підписується позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором у вигляді смс коду. Розрахунок розміщується в особистому кабінеті позичальника на сайті позикодавця.

Пунктом 3.1 договору визначено, що позичальник здійснює повернення позики і сплачує проценти згідно із загальними умовами та відповідно до графіку платежів.

Відповідно до п.6.4 договору підписуючи цей договір позичальник згоден з тим, що позикодавець має право укласти договір відступлення права вимоги за договором або договір факторингу з будь-якою третьою особою, відповідно до чого позикодавець у будь-який час має право відступити право вимоги до позичальника будь-якій третій особі.

Пунктом 6.7 договору визначено, що строк, на який було надано позику (вказаний в п.1.1 цього договору), не обмежує дії зобов'язань, які виникли з цього договору та/або з факту його порушення. Усі зазначені зобов'язання припиняються лише належним (повним) виконанням, з моменту такого виконання.

Договір позики підписано електронним підписом позичальником ОСОБА_1 , відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора.

26 січня 2022 року відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором також підписано графік платежів №555165831636-1, який є додатком №1 до договору позики №555165831636 від 26 січня 2022 року, розрахунок вартості кредиту, який є додатком №2 до договору позики №555165831636 від 26 січня 2022 року, паспорт позики від ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія».

Підписання договору позики, графіку платежів №555165831636 -1, розрахунку вартості кредиту, паспорту позики ОСОБА_1 свідчить про його обізнаність з умовами позики, вказаними у договорі.

18 грудня 2023 року між ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» та ТОВ «Факторинг партнерс» укладено договір факторингу №18/12-2023, відповідно до умов якого ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» передає (відступає) ТОВ «Факторинг партнерс» за плату, а ТОВ «Факторинг партнерс» приймає належні ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» права грошової вимоги (Права вимоги) до боржників і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» та боржниками, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №18/12-2023 від 18 грудня 2023 року позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 щодо погашення заборгованості за договором №555165831636 від 26 січня 2022 року в загальному розмірі 18956,00 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором №555165831636 від 26 січня 2022 року станом на 14 жовтня 2023 року відповідач має заборгованість за вказаним договором позики в розмірі 18956,00 грн, з яких: 7400,00 грн заборгованість за сумою позики, 11556,00 грн - заборгованість за процентами за користування позикою.

Вказаний договір факторингу є дійсним та чинним, відомості про те, що він оскаржувався в судовому порядку відсутні.

Станом на час розгляду справи відповідач не надав суду доказів сплати ним зазначеної суми заборгованості за договором позики.

Так само відповідач не надав доказів виконання ним зобов'язань за договором позики первісному кредитору.

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За нормою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 628 ЦК України).

Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (ч. 1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ч. 3).

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно зі ст. 3 якого електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини першої, третьої, четвертої, сьомої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов'язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 цього Кодексу).

Відповідно до ч.1 ст.1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Згідно з правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «… боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору … неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі».

У зв'язку із невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за вказаним вище договором позики утворилась заборгованість, що підтверджується наданим розрахунком заборгованості.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач не скористався своїми процесуальними правами, несучи ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій, не подав відзиву на позов, не надав будь-яких заперечень проти позову чи доказів на спростування позиції позивача.

Відповідач не спростував суми заборгованості, заявленої до стягнення, не надав контррозрахунку у разі незгоди з таким розрахунком.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, з врахуванням того, що відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов'язань, у добровільному порядку не повернув отримані грошові кошти та не сплатив проценти за користування ними, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як визначено ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 9000 грн.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу до матеріалів справи долучено: копію Договору про надання правової допомоги №02-09/2024-5 від 02 вересня 2024 року, укладеного між ТОВ «Факторинг партнерс» та ОСОБА_2 , тарифи на послуги, платіжну інструкцію переказу коштів, заяву на надання юридичної допомоги №6 від 12 жовтня 2024 року щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , витяг з акту №2 про надання юридичної допомоги від 12 листопада 2024 року.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24 січня 2019 року у справі №910/15944/17).

Таким чином, суд вважає, що витрати в розмірі 9000 грн. не відповідають у повній мірі критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, сторони до суду не з'являлися, а отже вона не відноситься до складних справ.

Однак, враховуючи, що рішенням суду позов задоволено, що дає суду підстави зазначити про здійснення адвокатом належного захисту позивача, але судом враховується недотримання співмірності затрат на правничу допомогу і тому необхідно зменшити розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача до суми 2000 грн., що відповідає критерію розумності, встановлений їхньою дійсністю та необхідністю у цій справі.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду із вказаною позовною заявою було сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 509,526,530,1048,1049,1050,1054ЦК України, статтями 77-82,141, 259,263-265,268,280,284 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про стягнення заборгованості за договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (ЄДРПОУ 42640371, м. Київ, вул.Гедройця Єжи, 6, офіс 521) заборгованість за договором №555165831636 від 26 січня 2022 року в розмірі 18956,00 грн, з яких: 7400,00 грн заборгованість за сумою позики, 11556,00 грн - заборгованість за процентами за користування позикою, 2422,40 грн. витрати по сплаті судового збору та 2000 гривень судових витрат на професійну правничу допомогу, а всього 23378 (двадцять три тисячі триста сімдесят вісім) гривень 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі у тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя В.В. Руденко

Попередній документ
125150704
Наступний документ
125150706
Інформація про рішення:
№ рішення: 125150705
№ справи: 199/10000/24
Дата рішення: 31.01.2025
Дата публікації: 17.02.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (31.01.2025)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 02.12.2024
Предмет позову: стягнення заборгованості