12 лютого 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/32420/24
Провадження № 33/820/122/25
Суддя Хмельницького апеляційного суду Матущак М.С., за участю секретаря судового засідання Дюг А.М., захисника - адвоката Кравецького Е.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та її захисника Ткачука Б.М. на постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 грудня 2024 року,
Цією постановою
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 ,
визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто на користь держави судовий збір в сумі 605 грн 60 коп.
За постановою судді, ОСОБА_1 24 листопада 2024 року о 18 год 02 хв на вул. Кам'янецькій, 175 в м. Хмельницькому, на порушення п.2.9 «а» Правил дорожнього руху керувала автомобілем «Renault», номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 грудня 2024 року скасувати, а провадження в справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Уважала, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, що вплинуло на обґрунтованість і законність оскаржуваного рішення.
Указувала, що щиро розкаюється та повністю визнає свою провину у вчиненому.
Посилалась на те, що суд першої інстанції непропорційно застосував до неї адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами в даній справі.
Звертала увагу, що позбавлення її права керування транспортними засобами, з урахуванням конкретних обставин справи (стан здоров'я), є надмірним заходом, який не відповідає принципам пропорційності та розумності.
Окрім того, вона проживає у віддаленій місцевості, де відсутнє регулярне автобусне чи маршрутне сполучення. Особистий транспортний засіб для неї є єдиним засобом пересування для забезпечення базових потреб, таких як відвідування магазину, аптеки чи лікарні. Позбавлення права керування транспортним засобом суттєво ускладнить її життя, особливо враховуючи стан здоров'я.
Просила врахувати відсутність шкідливих наслідків правопорушення, а саме те, що вчинені дії не спричинили істотної шкоди громадським або державним інтересам, та окрім того, будь-яких обставин, які обтяжують її відповідальність, також не встановлено.
Тому, на її думку, вказані обставини в своїй сукупності дають підстави дійти висновку про те, що використання нею транспортного засобу є не розкішшю, а необхідністю для забезпечення її життєдіяльності.
В апеляційній скарзі захисник Ткачук Б.М. просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 грудня 2024 року, вказану постанову скасувати, а провадження в справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Указував, що в судовому засіданні суду першої інстанції сторони не були присутні, а копію постанови отримано наручно 19 грудня 2024 року.
Посилався на те, що судом першої інстанції несправедливо позбавлено ОСОБА_1 права керування транспортними засобами.
Окрім того, санкція ч.1 ст.130 КУпАП не передбачає застосування альтернативного стягнення, оскільки вказана норма закону передбачає одночасне накладення штрафу та позбавлення водія права керування транспортними засобами.
Однак, позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортним засобом з урахуванням конкретних обставин справи є надмірним заходом, ураховуючи стан її здоров'я.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши захисника Кравецького Е.В. на підтримання доводів апеляційної скарги з викладених у ній мотивів, приходжу до висновку про таке.
Відповідно до довідки місцевого суду, у зв'язку з відсутністю фінансування на оплату поштових послуг, копії постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 грудня 2024 року учасникам справи в паперовій формі засобами поштового зв'язку не направлялись.
Оскаржувана постанова не була своєчасно отримана ОСОБА_1 та її захисником Ткачуком Б.М., участі у судовому засіданні суду першої інстанції вони не брали, відтак, строк на її оскарження був пропущений з поважних причин, зазначених у апеляційній скарзі захисника, та підлягає поновленню апеляційним судом.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Відповідно до вимог ст.ст.251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам.
Цих вимог закону суд першої інстанції при розгляді даної справи про адміністративне правопорушення дотримався.
Відповідно до п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджену Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015року № 1452/735 та зареєстровану в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, (далі - Інструкція) - визначений порядок проведення огляду на стан сп'яніння.
Обставини вчиненого ОСОБА_1 порушення п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України та відповідно вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджені:
-відомостями протоколу про адміністративне правопорушення, в якому зафіксовані обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення;
-відомостями з акту огляду щодо наявності в останньої ознак алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння рук, почервоніння обличчя);
-результатом тесту «Драгер» № 6810 (тест № 2565 від 24 листопада 2024 року, результат 0,87 проміле) щодо перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння;
-постановою інспектора УПП в Хмельницькій області серії ЕНА № 3540268 від 24 листопада 2024 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.2 ст.122 КУпАП, за керування транспортним засобом у вищевказаних місці та час без увімкненого ближнього світла фар у темну пору доби;
-відеозаписами, на яких зафіксовані обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення.
Відповідно до положень ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Посилання ОСОБА_1 та її захисника про суворість накладеного стягнення, а саме позбавлення права керування транспортним засобом, є необґрунтованими.
Санкція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Цей вид стягнення, що визначений законодавцем у ч.1 ст.130 КУпАП, як основний, так і додатковий, є безальтернативним.
Твердження про те, що накладене стягнення не відповідає вимогам ст.33 КУпАП, апеляційний суд до уваги не бере, оскільки вважає, що стягнення у вигляді адміністративного штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік накладене на правопорушника з дотриманням вимог ст.33 КУпАП.
Зокрема, враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини та воно є необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст.23 КУпАП мети виховного впливу та запобігання вчиненню нових правопорушень.
З огляду на безальтернативність та імперативність приписів ч.1 ст.130 КУпАП щодо необхідності одночасного накладення, як основного, так і додаткового стягнення, апеляційний суд не бере до уваги посилання ОСОБА_1 про визнання своєї провини, щирого каяття як на підставу для застосування адміністративного стягнення без позбавлення права керування транспортними засобами.
Інший підхід суперечитиме положенням ст.7 КУпАП, відповідно до якої провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Нормами законодавства не передбачено призначення більш м'якого стягнення, ніж передбачено законом нижче від найнижчої межі.
Положення ст.22 КУпАП містять пряму заборону щодо можливості звільнення осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення за ст.130 КУпАП.
Щодо доводів та посилання захисника Кравецького Е.В. на підстави закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 на підставі протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №181270 від 24 листопада 2024 року за ч.1 ст.130 КУпАП апеляційний суд зазначає, таке.
Відповідно до «Порядку державної реєстрації медичної техніки та виробів медичного призначення», затвердженого Постановою КМУ від 09 листопада 2004 року №1497, ввезення на митну територію, реалізація та застосування в Україні медичних виробів дозволяється тільки після їх державної реєстрації.
Отже, на момент продажу та введення в експлуатацію будь-яких медичних виробів повинен мати чинне свідоцтво про державну реєстрацію. Окремі виключення щодо цієї вимоги можуть визначатись Міністерством охорони здоров'я у встановленому порядку.
Медичні вироби були зареєстровані в Україні у встановленому порядку і внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення згідно свідоцтву про державну реєстрацію №7261/2007 від 10 лютого 2010 року. Назва ВМ: Прилади електродіагностичні Alcotest 7410 Plus com, Alcotest 6510, Alcotest 6810. Виробник: Drager Safety AG & Co. KGaA, Germany. Свідоцтво дійсне до 10 лютого 2015 року.
У випадку, коли медичний виріб вже введено у експлуатацію і він застосовується за прямим призначенням, а терміни дії свідоцтва про державну реєстрацію на нього закінчився, користувач має право використовувати цей виріб щонайменше упродовж терміну, вказаного в експлуатаційній документації та забезпечення його характеристик вимогам.
Відтак, використання медичних виробів, які були завезені в Україну, придбані споживачем та введені у експлуатацію протягом часу дії Свідоцтва про державну реєстрацію, після закінчення дії такого Свідоцтва є можливим.
Також необхідно відмітити, що процедура реєстрації та перереєстрації виробів медичних регламентується для виробника та/або його представника в Україні, а не користувача таких виробів.
При втраті чинності Свідоцтва про державну реєстрацію забороняється не взагалі використання раніше закупленої і введеної в експлуатацію медичної техніки, а лише її ввезення в Україну та розповсюдження (продаж) кінцевому споживачу за призначенням.
Отже, використання медичних виробів, серед іншого приладу електродіагностичного Alcotest 6810, які були завезені в Україну, придбані споживачем та введені у експлуатацію протягом часу дії Свідоцтва про державну реєстрацію №7261/2007 від 10 лютого 2010 року, після закінчення дії однозначного Свідоцтва (10 лютого 2015 року) є можливим за умов дотримання умов експлуатації, технічного обслуговування,калібрування та повірки.
Газоаналізатори Drager Alcotest 6510 та Drager Alcotest 6810 ввозилися на митну територію України у період з 2007 року по 2014 рік.
Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про метроголію та метрологічну діяльність» №1314-VII від 05 червня 2014 року експлуатація засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, здійснюється з дотриманням правил застосування таких засобів, встановлених у нормативно-правових актах, і вимог щодо їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах та такі засоби.
Згідно з положенням п.4 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена спільним наказом МОЗ/МВС №1452/735 від 09 листопада 2015 року, огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу.
Тому, враховуючи наведене, можна прийти до висновку, що прилад Drager Alcotest 6810 відноситься до числа дозволених для застосування газоаналізаторів на території України.
Окрім того, не заслуговують на увагу твердження захисника Кравецького Е.В. про те, що ОСОБА_1 не були роз'яснені її права та обов'язки, передбачені ст.268 КУпАП, чим істотно порушено її права.
Вказане твердження спростовується відеозаписом, де зафіксовано, що ОСОБА_1 належним чином було роз'яснено її права, зокрема передбачені ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України.
Обставин, які б виключали провадження у справі, на що є посилання у апеляційній скарзі відповідно до ст.247 КУпАП, не вбачається.
Підстави для закриття провадження у справі з наведених в апеляційних скаргах мотивів відсутні.
Отже, неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді місцевого суду, апеляційним судом не встановлено.
Керуючись ст.294 КУпАП,
Постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 грудня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін, а апеляційні скарги ОСОБА_1 та її захисника Ткачука Б.М. - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду Матущак М.С.