Справа №592/21067/24 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-сс/816/98/25 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - бездіяльність слідчого, прокурора
10 лютого 2025 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5
прокурора - ОСОБА_6
заявника - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Суми матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 25 грудня 2024 року, якою зобов'язано прокурора Окружної прокуратури м. Суми ОСОБА_6 вчинити процесуальну дію за клопотанням ОСОБА_7 ,
Ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 25 грудня 2024 року, на задоволення скарги заявника ОСОБА_7 , було зобов'язано прокурора Окружної прокуратури м. Суми ОСОБА_6 вчинити процесуальну дію за клопотанням заявника ОСОБА_7 від 09 грудня 2024 року, відповідно до вимог чинного законодавства.
Своє рішення слідчий суддя обґрунтував тим, що подане, в рамках кримінального провадження №12021205520000366 від 16 березня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, заявником клопотання щодо проведення прокурором особисто у найкоротший термін слідчого експерименту з ОСОБА_8 та його ( ОСОБА_7 ) участі, у передбачений ст. 220 КПК України строк розглянуто не було і прокурором не надано доказів на підтвердження того, що це сталося з поважних причин.
Не погодившись з вказаним судовим рішення, прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 25 грудня 2024 року якою зобов'язано прокурора Окружної прокуратури м. Суми вчинити процесуальну дію за клопотанням ОСОБА_7 - скасувати, постановити нову ухвалу, якою у задоволенні скарги останнього - відмовити.
В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на те, що слідчим суддею прийнято рішення, яке виходить за межі його повноважень, а тому, у даному випадку, наявні підстави для оскарження його до суду вищої інстанції.
Як вказує прокурор, при прийнятті оскаржуваної ухвали, слідчий суддя не врахував висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові 14 лютого 2023 року у справі №405/680/22, в якому зазначено, що слідчий суддя не має повноважень визначати, яке саме рішення повинен прийняти слідчий або прокурор у конкретному випадку, оскільки таким чином суддя втрутиться в здійснення повноважень цих осіб і фактично прийме участь у діяльності сторони обвинувачення всупереч своїй ролі у кримінальному провадженні. Крім того, у даному рішенні Верховий Суд висловив свою позицію щодо можливості оскарження в апеляційному порядку такого рішення слідчого судді.
Також, як зауважує прокурор, поза увагою слідчого судді залишилось і те, що у Постанові від 01 грудня 2022 у справі №522/7836/21 Верховний Суд зауважив, що «…слідчий суддя під час здійснення судового контролю може скасовувати постанови слідчого/прокурора та зобов'язувати вчиняти певні дії передбачені КПК України, однак при цьому не повинен втручатися в процесуальну діяльність слідчого. Виходячи з цього, слідчий суддя на етапі досудового розслідування не виконує функції слідчого у провадженні, а лише забезпечує судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та позбавлений змоги надати вказівку слідчому щодо прийняття конкретного за змістом процесуального рішення, адже слідчий є самостійним у своїй процесуальній діяльності».
При цьому, прокурор зауважує, що у кримінальному провадженні № 12021205520000366, процесуальне керівництво здійснюється групою прокурорів у складі прокурорів Окружної прокуратури міста Суми ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_6 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , старшим якої визначено ОСОБА_9 .
Йому, прокурору ОСОБА_6 , потерпілим у даному кримінальному провадженні ОСОБА_7 09 грудня 2024 року було подано вказане клопотання, 12 грудня 2024 року прокурором Окружної прокуратури міста Суми ОСОБА_13 вказане клопотання розглянуто, про що повідомлено потерпілого ОСОБА_7 листом від 12 грудня 2024 року №10967 вих-24.
Прокурор вказує, що оскільки зазначені обставини при прийнятті рішення слідчою суддею вказані не були, вважати оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою підстави відсутні.
Заслухавши доповідь головуючого - судді щодо змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги, прокурора на підтримку апеляційних доводів та вимог, заявника ОСОБА_7 , який просив ухвалу слідчого судді залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
У поданій апеляційній скарзі, окрім іншого, прокурор посилається на підстави, за яких оскаржувана ухвала підлягає перегляду судом апеляційної інстанції.
Так, за результатом поданої ОСОБА_7 скарги, слідчим суддею було постановлено ухвалу, якою зобов'язано Окружної прокуратури м. Суми ОСОБА_6 вчинити процесуальну дію за клопотанням заявника ОСОБА_7 від 09 грудня 2024 року, відповідно до вимог чинного законодавства, з вказівкою на те, що дана ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Проте, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду, у постанові від 14 лютого 2023 року по справі №405/680/22, зазначив, що суд апеляційної інстанції не вправі відмовити у перевірці законності такого рішення, посилаючись на приписи ч. 4 ст. 399 КПК України. Право на апеляційне оскарження такого судового рішення підлягає забезпеченню на підставі п. 17 ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 24 КПК України, які його гарантують, з огляду на положення ч. 6 ст. 9 КПК України, яка встановлює, що у випадках, коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України.
З огляду на вказане, апеляційна скарга прокурора була прийнята апеляційним судом до свого провадження.
При цьому, колегія суддів зауважує, що ст. 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Перевіряючи законність прийнятого рішення в межах поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що вищезазначені вимоги закону слідчим суддею, дотримано не було, і доводи прокурора стосовно того, що слідчим суддею за результатом поданої ОСОБА_7 скарги прийнято рішення, яке виходить за межі його повноважень, є слушним та такими, що заслуговують на увагу, з таких підстав.
Так, п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України визначено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Частиною 2 ст. 307 КПК України визначено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:
1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;
1-1) скасування повідомлення про підозру;
2) зобов'язання припинити дію;
3) зобов'язання вчинити певну дію;
4) відмову у задоволенні скарги.
Крім того, ст. 220 КПК України встановлено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
З матеріалів даного кримінального провадження вбачається, що до Ковпаківського районного суду м. Суми ОСОБА_7 було подано скаргу на бездіяльність прокурора Окружної прокуратури м. Суми ОСОБА_6 .
Заявник посилався на те, що вказаному прокурор ним було подано клопотання від 09 грудня 2024 року, в якому він просив особисто прокурора ОСОБА_6 у найкоротший термін провести слідчий експеримент з ОСОБА_17 та його ( ОСОБА_7 ) участі, особисто, саме вказаного прокурора, надати йому відповідь на це клопотання та надіслати рішення за результатом його розгляду. Проте, 12 грудня 2024 року він отримав постанову прокурора Окружної прокуратури м. Суми ОСОБА_18 про відмову у задоволенні його клопотання від 09 грудня 2024 року та відповідь вказаного прокурора на подане клопотання.
При цьому, жодних пояснень, як вказував заявник, з приводу того, чому прокурор Окружної прокуратури м. Суми ОСОБА_6 не розглянув адресоване саме йому клопотання від 09 грудня 2024 року і не надав відповідну відповідь, йому надано не було.
При розгляді даної скарги ОСОБА_7 , слідчим суддею було встановлено, що кримінальне провадження №12021205520000366 від 16 березня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, розпочато за фактом завдання ОСОБА_8 тілесних ушкоджень ОСОБА_7
09 грудня 2024 року, у порядку ст. 220,221 КПК України, ОСОБА_7 , як потерпілий у даному кримінальному провадженні, звернувся до прокурора Окружної прокуратури м. Суми ОСОБА_6 з клопотанням, в якому просив особисто цього прокурора , у найкоротший термін, провести слідчий експеримент з ОСОБА_8 та його ( ОСОБА_7 ) участю та надати відповідь на це клопотання.
При цьому, слідчий суддя дійшов висновку, що з огляду на положення ст. 220 КПК України, вказане клопотання від 09 грудня 2024 року до прокурора Окружної прокуратури м. Суми ОСОБА_6 , не було розглянуто у строк, передбачений чинним законодавством, і доказів, з яких підстав це сталося, зокрема, на підтвердження факту перебування вказаного прокурора у відпустці, надано не було.
Саме з врахуванням вказаного, слідчий суддя і дійшов висновку, що клопотання ОСОБА_7 залишилось без належного реагування та постановив рішення, яким зобов'язав прокурора Окружної прокуратури м. Суми ОСОБА_6 вчинити процесуальну дію за клопотанням заявника ОСОБА_7 від 09 грудня 2024 року, відповідно до вимог чинного законодавства.
Однак, колегія суддів звертає увагу, що поза увагою слідчого судді залишився висновок Верховного Суду, зазначений у вищезазначеній Постанові, про те, що слідчий суддя не має повноважень визначати, яке саме рішення має прийняти слідчий або прокурор у конкретному випадку, оскільки таким чином суддя втрутиться в сферу повноважень цих осіб і фактично прийме участь у діяльності сторони обвинувачення всупереч своїй ролі в провадженні (ч. 3 ст. 22 КПК України).
Крім того, у Постанові від 01 грудня 2022 у справі №522/7836/21 Верховний Суд зауважив, що «…слідчий суддя під час здійснення судового контролю може скасовувати постанови слідчого/прокурора та зобов'язувати вчиняти певні дії передбачені КПК України, однак при цьому не повинен втручатися в процесуальну діяльність слідчого. Виходячи з цього, слідчий суддя на етапі досудового розслідування не виконує функції слідчого у провадженні, а лише забезпечує судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та позбавлений змоги надати вказівку слідчому щодо прийняття конкретного за змістом процесуального рішення, адже слідчий є самостійним у своїй процесуальній діяльності», на що обґрунтовано посилається прокурор у поданій апеляційній скарзі.
Також, поза увагою слідчого судді залишилось і те, що у даному кримінальному провадженні №12021205520000366 процесуальне керівництво здійснюється групою прокурорів Окружної прокуратури міста Суми у складі прокурора ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_6 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , старшим якої визначено ОСОБА_9 .
При цьому, ст. 220 КПК України не встановлено, що клопотання ……. ??
У даному випадку, вважати, що клопотання ОСОБА_7 від 09 грудня 2024 року залишилось без належного реагування, підстави відсутні, оскільки 12 грудня 2024 року, у передбачений ст. 220 КПК України строк, прокурором ОСОБА_13 було прийнято постанову про відмову ОСОБА_7 у задоволенні його клопотання від 09 грудня 2024 року з належним обґрунтуванням такого рішення, та з роз'ясненням останньому права звернення з таким клопотанням, у порядку ч. 1 ст. 122 КПК України, до слідчого Сумського РУП ГУНП в Сумській області, який безпосередньо проводить досудове розслідування у даному кримінальному провадженні.
Крім того, колегія суддів зауважує, що ст. 220 КПК України не визначено, що клопотання потерпілого про виконання будь-яких процесуальних дій, має бути розглянуто безпосередньо тим прокурором із групи прокурорів, якому воно адресовано, а тому, ті обставини, що за клопотанням заявника ОСОБА_7 від 09 грудня 2024 року приймав рішення та надавав відповідь не прокурор ОСОБА_6 , якому, безпосередньо, це клопотання було надіслано, а інший прокурор - ОСОБА_13 , не свідчать про те, що дане клопотання не було розглянуто у передбачений Законом спосіб, враховуючи, що як прокурор ОСОБА_6 , так і прокурор ОСОБА_13 перебувають у групі прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні.
Таким чином, посилання заявника на те, що прокурором Окружної прокуратури м. Суми ОСОБА_6 було допущено бездіяльність, є безпідставними, з огляду на те, що подане ОСОБА_7 клопотання від 09 грудня 2024 року було розглянуто у передбачений ст. 220 КПК України строк, за результатом такого розгляду 12 грудня 2024 року прокурором прийнято відповідне рішення, про що було повідомлено заявника, шляхом направлення на його адресу як відповіді, так і постанови.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що не врахування слідчим суддею вищезазначеного призвело до прийняття рішення, яке вважати законним та обґрунтованим підстави відсутні, що, відповідно до п.3 ч.1 ст. 409 КПК України, є підставою для його скасування, з постановленням, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, нової ухвали, якою у задоволенні скарги ОСОБА_7 щодо зобов'язання прокурора Окружної прокуратури м. Суми ОСОБА_6 розглянути клопотання від 09 грудня 2024 року - відмовити.
Тому апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст.404,405,407,412,419,422 КПК України, -
Апеляційну скаргу прокурора Окружної прокуратури м. Суми ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 25 грудня 2024 року, якою зобов'язано прокурора Окружної прокуратури м. Суми ОСОБА_6 вчинити процесуальну дію за клопотанням заявника ОСОБА_7 від 09 грудня 2024 року, відповідно до вимог чинного законодавства - скасувати, у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні скарги ОСОБА_7 щодо зобов'язання прокурора Окружної прокуратури м. Суми ОСОБА_6 розглянути клопотання від 09 грудня 2024 року заявника ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12021205520000366 від 16 березня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4