11 лютого 2025 року м.Суми
Справа №592/14059/23
Номер провадження 22-ц/816/118/25
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),
суддів - Філонової Ю. О. , Собини О. І.
за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,
сторони:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 18 березня 2024 року у складі судді Катрич О.М., ухвалене у м.Суми,
18 вересня 2023 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування.
Свої вимоги мотивувала тим, що вона є одним зі спадкоємців після смерті чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім неї його спадкоємцями є його діти. Вказує, що після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка складається з будинку та земельної ділянки в АДРЕСА_1 . Зараз у будинку проживає вона та три сина покійного чоловіка.
Відповідачка ОСОБА_2 є колишньою дружиною померлого ОСОБА_3 . Вважає, що оскільки її чоловік та відповідачка розірвали шлюб ще 17.03.2015 року, то остання не може претендувати на половину будинку, але після звернення до нотаріальної контори їй стало відомо, що половина будинку після смерті її чоловіка повинна відійти колишній дружині - відповідачці, адже будинок було придбано під час їх шлюбу, хоч і за кошти чоловіка від продажу його особистої власності - квартири.
Вважає, що якби відповідачка мала намір розділяти вказане майно, як спільну сумісну власність подружжя, вона це мала зробити неодноразово за життя ОСОБА_3 . На даний час таке право відповідачкою втрачено, тому просила позбавити права на спадкування за законом ОСОБА_2 після смерті колишнього чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 як таку, що пропустила строк звернення до суду з вимогою про поділ майна подружжя після розірвання шлюбу, застосувавши позовну давність у три роки.
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 18 березня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Позивачка ОСОБА_1 , не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги важливі обставини справи, віднісся не об'єктивно та упереджено до розгляду справи.
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача - адвокат Конященкова Т.В., не погоджуючись з доводами апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Вказує, що відсутні будь-які підстави вважати відповідача спадкоємцем; позивач просить усунути відповідача від спадкування з підстав не передбачених законодавством; обраний позивачем спосіб захисту не відповідає характеру правовідносин, а тому є неналежним.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 - адвоката Конященкової Т.В., перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 17.03.2015 року шлюб, який був зареєстрований 14.08.1997 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірвано (а.с. 9). Після цього, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб 25.12.2015 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб. (а.с.8) Згідно копії паспорту громадянина України, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 . (а.с.6)
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, про що свідчить копія свідоцтва про смерть (а.с.5). Відповідно до копії договору купівлі-продажу квартири від 26.08.2004 року ОСОБА_3 відчужив ОСОБА_4 квартиру за адресою АДРЕСА_3 (а.с.10) Згідно копій договорів купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 17.09.2004 року, ОСОБА_3 придбав у власність майно за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 11-12).
Як убачається із копії спадкової справи після померлого ОСОБА_3 , з заявою про прийняття спадщини до Сумської міської державної нотаріальної контори звернулася позивачка ОСОБА_1 , а також державний нотаріус Охріменко О. направила листа до можливих спадкоємців - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про відкриття спадщини після померлого ОСОБА_3 та надала роз'яснення. Також, роз'яснення з приводу спадкового майна та його отримання між спадкоємцями було надані і позивачці (а.с. 36-45).
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із відсутності доказів на підтвердження обставин, передбачених ст. 1224 ЦК України для усунення відповідача від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 .
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Підстави усунення від права на спадкування передбачені положеннями ст. 1224 ЦК України, згідно яких: не мають права на спадкування особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя.
Не мають права на спадкування особи, які умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування у них самих чи в інших осіб або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині.
Не мають права на спадкування за законом батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини. Не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.
Не мають права на спадкування за законом одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду. Якщо шлюб визнаний недійсним після смерті одного з подружжя, то за другим із подружжя, який його пережив і не знав та не міг знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, суд може визнати право на спадкування частки того з подружжя, хто помер, у майні, яке було набуте ними за час цього шлюбу.
За рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Положення цієї статті поширюються на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов'язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ.
Судом першої інстанції зроблено обґрунтований аналіз наведених вимог закону, внаслідок чого суд дійшов вірного висновку, що законом не передбачено позбавлення права на спадкування за законом з підстав пропуску строку звернення до суду з вимогою про поділ майна подружжя після розірвання шлюбу. Крім того, відсутні будь-які підстави вважати відповідача спадкоємцем.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив правову природу заявленого позову, в достатньому обсязі визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку в силу вимог статей 12, 13, 81, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам статей 263, 264 ЦПК України, підстави для його скасування з мотивів, які викладені в апеляційній скарзі, відсутні, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 367 - 369, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 18 березня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і на неї може бути подана касаційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повне судове рішення складене 13 лютого 2025 року.
Головуючий - В. І. Криворотенко
Судді: Ю. О. Філонова
О. І. Собина