Номер провадження: 33/813/457/25
Номер справи місцевого суду: 498/1901/24
Головуючий у першій інстанції Чернецька Н. С.
Доповідач Сєвєрова Є. С.
11.02.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді Сєвєрової Є.С.,
за участю секретаря Малюти Ю.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Великомихайлівського районного суду Одеської області від 26 листопада 2024 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 124 КУпАП,
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 468229 від 22.09.2024, 22 вересня 2024 року о 21 год. 37 хв. в сел. Велика Михайлівка по вул. Центральна Роздільнянського району Одеської області ОСОБА_1 керувала автомобілем «TOYOTA CAMRY» д.н.з. НОМЕР_1 , не врахувала дорожньої обстановки, не вибрала безпечної швидкості руху, не впоралась з керуванням та скоїла наїзд на пішохода, в результаті чого автомобіль не отримав механічних пошкоджень, чим порушила вимоги п. 12.1 ПДР, відповідальність за що передбачена ст.124 КУпАП.
Постановою Великомихайлівського районного суду Одеської області від 26 листопада 2024 року ОСОБА_1 визнано винною в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк шість місяців. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн до спеціального фонду Державного бюджету України.
Не погодившись з наведеною постановою суду, 12.12.2024 ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на її незаконність, просить суд поновити пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови Великомихайлівського районного суду Одеської області від 26 листопада 2024 року, змінити вказану постанову в частині накладення адміністративного стягнення і накласти на неї штраф в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 850 грн.
Обґрунтовуючи поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження, ОСОБА_1 посилається на те, що під час розгляду справи не була присутня. Копію оскаржуваної постанови отримала 03.12.2024.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не враховано всіх обставин справи, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника та обставини, що пом'якшують відповідальність особи.
Судом належним чином не було надано оцінки всім обставинам справи та не враховано надані пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та потерпілою ОСОБА_3 . Відповідно до рапорту поліції і схеми місця ДТП (а.с. 2, 4), дорожньо-транспортна пригода мала місце 21.09.2024 біля 21.00 - 21.02.; відсутні перехрестя та наземний пішохідний перехід з дорожніми знаками та розміткою.
Обставини ДТП свідчать про недотримання потерпілою ОСОБА_3 зазначених вимог, оскільки вона перетинала проїзну частину в стані алкогольного сп?яніння, не маючи світлоповертальних елементів і не упевнившись у відсутності небезпеки. Вказані порушення з боку потерпілої ОСОБА_3 перешкодили водію ОСОБА_1 своєчасно виявити потерпілу на проїзній частині та уникнути зіткнення з нею.
Також щодо водія ОСОБА_1 судом безпідставно не була врахована така обставина, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, як відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, оскільки вона невідкладно викликала швидку допомогу і потерпілій була своєчасно надана медична допомога. ОСОБА_1 має двох малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і використовує автомобіль на потреби сім'ї для поїздок разом з дітьми, що мало місце і при зазначеній вище події. У зв'язку з цим, позбавлення її за оскаржуваною постановою права керування транспортними засобами на строк шість місяців позбавить її зазначених можливостей та піде на шкоду інтересам її сім'ї.
Судом не було мотивовано необхідність застосування вказаного виду відповідальності та не мотивовано неможливість застосування до ОСОБА_1 більш м'якого виду адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ст. 124 КУпАП, як накладення штрафу.
Щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Так, статтею 294 КУпАП передбачено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст. 7 та ч.1 ст. 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Пропущений особою строк на апеляційне оскарження поновляється судом лише за наявності належним чином мотивованого клопотання, у якому повинні бути викладені обставини, що слугували поважними причинами пропуску такого строку, а також обґрунтування того, в чому саме полягає поважність причин пропуску цього строку та яким саме чином такі обставини могли завадити особі оскаржити постанову суду в передбачений законом строк.
Копію оскаржуваної постанови ОСОБА_1 було отримано 03.12.2024, що підтверджується матеріалами справи. (а.с. 35 зворот. сторона)
З апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернулась 12.12.2024 (а.с. 36).
За таких обставин, ОСОБА_1 була позбавлена можливості своєчасно подати апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції, а тому клопотання про поновлення строку підлягає задоволенню.
Заслухавши суддю доповідача, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає зміні в частині адміністративного стягнення, виходячи з наступного.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Мотивуючи винуватість, суд першої інстанції дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та правильність його кваліфікації в апеляційній скарзі не оспорюється, тому не перевіряється апеляційним судом.
Згідно зі ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
З оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції, застосовуючи до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів на строк 6 (шість) місяців, не в повій мірі врахував передбачені ст. 33 КУпАП обставини.
Так, визначаючи міру відповідальності ОСОБА_1 , судом першої інстанції враховано характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника; обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність - суд першої інстанції не вбачав. З метою виховання особи, яка вчинила адміністративні правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, вважав, що на ОСОБА_1 необхідно накласти стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Між тим, апеляційний суд звертає увагу на те, що згідно ст. 35 КУпАП обставинами, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються: 1) продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її; 2) повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення; 3) втягнення неповнолітнього в правопорушення; 4) вчинення правопорушення групою осіб; 5) вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин; 6) вчинення правопорушення в стані сп'яніння. Орган (посадова особа), який накладає адміністративне стягнення, залежно від характеру адміністративного правопорушення може не визнати дану обставину обтяжуючою.
За приписами ст. 34 КУпАП обставинами, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються: 1) щире розкаяння винного; 2) відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди; 3) вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин; 4) вчинення правопорушення неповнолітнім; 5) вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року.
Законами України може бути передбачено й інші обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення. Орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом'якшуючими і обставини, не зазначені в законі.
Дослідивши матеріали справи, апеляційним судом не встановлено обставин, що передбачені ст. 35 КУпАП, які обтяжують відповідальність ОСОБА_1 .
Обставинами, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 , у розумінні ст. 34 КУпАП, апеляційний суд визнає те, що ОСОБА_1 раніше ніколи не притягувалась до адміністративної відповідальності, щиро розкаюється у вчиненому правопорушенні, остання невідкладно викликала швидку допомогу і потерпілій особі було надано медичну допомогу, наявність в неї малолітніх дійте.
Крім того апеляційний суд враховує, що потерпіла особа ОСОБА_3 порушила правила дорожнього руху, оскільки переходила дорогу у невстановленому місці.
В письмових поясненнях, які долучені до матеріалів справи потерпіла ОСОБА_3 вказала, що рухалась в стані алкогольного сп'яніння. У вказаних поясненнях будь-яких претензій до ОСОБА_1 не зазначила.
Отже, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції про необхідність застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами є таким, що не відповідає обставинам справи, не в повній мірі відповідає меті застосування такого стягнення, встановленій ст. 23 КУпАП.
Враховуючи наявність вищевказаних обставин, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 , відсутність обставин що її обтяжують, а також положення ст. 33 КУпАП, апеляційний суд доходить до висновку про те, що виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення нею нових адміністративних правопорушень можливе шляхом застосування до неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 294 КУпАП, за наслідками апеляційного розгляду суд апеляційної інстанції має право змінити оскаржувану постанову.
Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність задовольнити апеляційну скаргу. Оскаржувану постанову змінити в частині застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення, застосувавши до неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить - 850 грн.
Керуючись ст.ст. 7, 294 КУпАП, апеляційний суд
постановив:
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Великомихайлівського районного суду Одеської області від 26 листопада 2024 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Великомихайлівського районного суду Одеської області від 26 листопада 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КУпАП, в частині призначеного адміністративного стягнення - змінити.
Накласти на ОСОБА_1 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у сумі - 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.
В решті постанову Великомихайлівського районного суду Одеської області від 26 листопада 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КУпАП, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя
Одеського апеляційного суду Є.С. Сєвєрова