Справа №567/2018/24
Провадження №2/567/119/25
06 лютого 2025 року м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - Василевич О.В.
секретар - Клімович О.О.
з участю представника позивачки - адвоката Хмарук Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Острозі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на її користь у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з дня звернення до суду та до досягнення донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьохрічного віку.
Позов обґрунтовано тим, що з 29 червня 2023 року позивачка та відповідач перебувають у шлюбі, який був зареєстрований Острозьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненському районі у Рівненській області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції.
Зазначає, що під час шлюбу у них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вказує, що вона разом з донькою зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 у житловому будинку, що належить її матері ОСОБА_4 , та між нею та відповідачем відсутній спір щодо місця проживання дитини.
Зазначає, що відповідач не бере участі у матеріальному утриманні доньки та її як його дружини, хоча має для цього всі можливості, оскільки за віком та станом здоров'я є працездатним та перебуває на військовій службі, а відтак отримує грошове забезпечення, має стабільний та регулярний дохід, у зв'язку з чим поставив її в скрутне матеріальне становище. Інші особи на його утриманні не знаходяться.
Вказує, що згідно судового наказу №567/1761/24 від 31.10.2024р. виданого Острозьким районним судом Рівненської області, з відповідача на її користь стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22.10.2024р. та до досягнення дитиною повноліття. Вищевказаний судовий наказ направлений на виконання до відповідного відділу ДВС, та станом на час звернення до суду виконавче провадження ще не було відкрито.
Зазначає, що на даний час вона не працює, на обліку в Острозькому управлінні Рівненської філії Рівненського обласного центру зайнятості не перебуває і не отримує допомогу по безробіттю, зайнята доглядом за дитиною та перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення виконкому Острозької міської ради та отримує допомогу при народженні дитини, розмір якої становить 860 грн. на місяць. Інших джерел доходу у неї немає.
Стан здоров'я у неї та їх спільної з відповідачем доньки добрий. Інших осіб на її утриманні не має.
Посилаючись на те, що відповідач, будучи працездатним, свідомо ухиляється від надання їй матеріальної допомоги, просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на своє утримання в розмірі 1/4 частки усіх видів його заробітку (доходів) щомісячно до досягнення дитиною трирічного віку.
Ухвалою суду від 16.12.2024р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін, та роз'яснено відповідачу його право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Задоволено клопотання представника позивачки про витребування доказів.
Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином у відповідності до п.1 ч.8 ст.128 ЦПК України. Клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду не находило.
В поданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача заперечив проти позову та вважає, що обов'язок чоловіка з утримання дружини не є абсолютним, оскільки пов'язаний із можливістю чоловіка надавати таку матеріальну допомогу. Зазначає, що при вирішенні справи суд повинен рахувати стан здоров'я, матеріальне становище платника аліментів, наявність у нього інших утриманців та інші обставини, що мають істотне значення. Стверджує, що відповідач не має змоги сплачувати аліменти на утримання дружини у заявленому розмір 1/4 частки всіх видів його заробітку, оскільки він є військовослужбовцем та несе постійні витрати на придбання військового спорядження. Окрім того, з відповідача стягуються аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , а також на утриманні відповідача перебувають батьки похилого віку, які потребують фінансової допомоги. Одночасно посилається на те, що позивачка не є непрацездатною та має можливість працевлаштуватись. Разом з тим, зсазначає, що відповідач визнає свій обов'язок із забезпечення необхідної фінансової підтримки для дружини та погоджується сплачувати аліменти на її утримання у розмірі 1000 грн. щомісячно.
В судовому засіданні представник позивачки - адвокат Хмарук Ю.М. позов підтримала в повному об'ємі, з підстав та доводів, викладених у позовній заяві та просить його задовольнити. Посилається на те, що відповідач за віком та станом здоров'я є працездатним, перебуває на військовій службі, де отримує грошове забезпечення та має стабільний та регулярний дохід, що підтверджується відомостями наданими Головним управлінням ДПС у Рівненській області та Головним управлінням ПФУ у Рівненській області, відтак вважає, що відповідач має змогу сплачувати аліменти на утримання дружини в розмірі 1/4 частки його заробітку. Вважає, що відповідачем не надано доказів перебування на його утриманні батьків, які не є особами пенсійного віку. Зазначила, що позивачка потребує коштів на своє утримання, зокрема, для придбання продуктів харчування, одягу, лікування тощо та розмір її середньомісячних витрат становить приблизно 4000 грн.
Суд, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступних підстав.
Згідно ст.264 ЦПК України суд під час ухвалення рішення вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Позивачка, звертаючись до суду, на власний розсуд обирає спосіб захисту і, діючи на засадах змагальності, повинна переконливими, належними та допустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених нею вимог.
Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
З досліджених в судовому засіданні письмових доказів встановлено наступні обставини.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебувають у шлюбі, який 29.06.2023р. був зареєстрований Острозьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (актовий запис № 72) (а.с.7).
Під час спільного подружнього життя у позивачки та відповідача народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 02.11.2023 р. (а.с.8).
З доводів позивачки та матеріалів справи судом встановлено, що вона разом з донькою зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 , що підтверджується витягами з реєстру територіальної громади про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб №2024/012132817 від 08.10.2024р., №2024/012133064 від 08.10.2024р., витягом про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб №481 від 21.10.2024р. (а.с.5 (на звороті), 9-10).
Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30.09.2022р. житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4 , яка є матір'ю позивачки (а.с.11, 13).
Згідно довідки управління праці та соціального захисту виконавчого комітету Острозької міської ради Рівненської області № 2032 від 07.10.2024 року, відомостей з державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу станом на 22.10.2024р., позивачка ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення виконкому Острозької міської ради та згідно Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» отримує допомогу при народженні дитини, розмір якої становить 860 грн. на місяць (а.с.17, 18).
Згідно судового наказу №567/1761/24 від 31.10.2024 р., виданого Острозьким районним судом Рівненської області, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22.10.2024р. та до досягнення дитиною повноліття (а.с.19).
Згідно відомостей ГУ ДПС у Рівненській області з державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, загальний розмір доходу ОСОБА_2 за період з січня 2024 року по вересень 2024 року становить 247 502,72 грн. (а.с.29-30).
Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу, наданих ГУ ПФУ у Рівненській області, загальний розмір доходу ОСОБА_2 за період з січня 2024 року по вересень 2024 року становить 249 597,35 грн. (а.с.35-36).
Виплату доходу відповідачу ОСОБА_2 було здійснено як військовослужбовцю за час його перебування у військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України.
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19) зроблено висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.
З досліджених судом доказів встановлено, що під час шлюбу у сторін народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , догляд та виховання якої здійснює позивачка як мати дитини.
Дитина проживає з позивачкою, що сторонами не заперечується.
Згідно з ст.ст.75, 80 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного; право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу; аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно з ст. 84 СК України дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності; дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років; право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу; право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу. Дружина з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, і в разі розірвання шлюбу.
Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.
Відповідно до ч.1 ст.80 СК України, аліменти присуджуються одному із подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя або у твердій грошовій сумі.
Оскільки малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає з позивачкою і не досягла трирічного віку, а сама позивачка самостійно забезпечити в повній мірі свої щоденні життєві та побутові потреби не має можливості, оскільки щодня виховує та здійснює догляд за малолітньою дитиною, та відповідач добровільно коштів на утримання дружини не надає, хоча на переконання суду має таку можливість, оскільки отримує стабільний дохід та не обтяжений щоденним вихованням та доглядом за малолітньою дитиною, а відтак суд вбачає фактичні та правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на її утримання до досягнення донькою ОСОБА_3 трьохрічного віку.
У Сімейному кодексі України не встановлено максимального розміру аліментів, які можуть бути стягнені судом на утримання одного з подружжя. Суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у результаті їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. При цьому, суд у першу чергу виходить з прожиткового мінімуму й життєвих потреб особи. Аліменти мають бути достатніми й співрозмірними з огляду на цілі зобов'язання по утриманню. Критерії, якими має керуватися суд при визначенні розміру аліментів, в законі значно розширені. Як і раніше, в першу чергу суд виходить з матеріального і сімейного стану платника та одержувача аліментів.
Аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану (ст.80 СК України).
При вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд виходить з положень ст.84 СК України, постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», та бере до уваги стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров'я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов'язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду.
При цьому, визначаючи розмір аліментів, суд виходить з того, що розмір коштів на утримання має відповідати певному рівню, достатньому для утримання та забезпечення нормальної життєдіяльності особи.
Окрім того, судом береться до уваги стан здоров'я та матеріальне становище дитини та сторін.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет у 2025 році» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 3028 грн.
З досліджених судом доказів встановлено, що відповідач є військовослужбовцем в/ч НОМЕР_2 Національної Гвардії України та отримує грошове забезпечення. Згідно наданих відомостей загальний розмір доходу відповідача ОСОБА_2 за період з січня 2024 року по вересень 2024 року становить в середньому приблизно 27 500 грн. в місяць.
Долучені до матеріалів справи відомості про доходи відповідача ОСОБА_2 свідчать про те, що визначення розміру аліментів на утримання дружини у частці від доходу відповідача узгоджується з вимогами статті 182 СК України і отримуваний відповідачем дохід є достатнім для забезпечення першочергових життєвих та побутових потреб позивачки.
При цьому, визначаючи розмір аліментів на утримання дружини, суд також враховує, що з відповідача відповідно до судового наказу Острозького районного суду Рівненької області від 31.10.2024 року на користь позивачки стягуються аліменти на утримання доньки у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22.10.2024 року та до досягнення дитиною повноліття.
Водночас, відповідачем не надано суду будь-яких доказів, на підтвердження того, що на його утриманні, окрім малолітньої доньки, перебувають інші особи, зокрема батьки, на що посилається представник відповідача, обґрунтовуючи свої заперечення проти позову, та в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про те, що батьки відповідача є особами похилого віку та потребують матеріальної допомоги від відповідача, і таких доказів суду не надано.
В свою чергу, заявляючи вимоги про стягнення аліментів на своє утримання у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, позивачкою не зазначено та не надано суду доказів на підтвердження розміру необхідних витрат на її утримання.
В той же час, при визначенні розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки на її утримання, суд виходить з того, що відповідач є працездатним, перебуває на службі у складі Збройних сил України та отримує постійний дохід, має на утриманні малолітню доньку, а тому з урахуванням часткового визнання відповідачем позову про стягнення аліментів на утримання дружини та беручи до уваги вищевикладене суд приходить до переконання про те, що відповідач може сплачувати аліменти на утримання дружини у розмірі 1/9 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, що не буде надто обтяжливим для відповідача, та бере до уваги, що в цьому випадку загальний розмір аліментів не перевищуватиме 1/2 частину доходу відповідача.
Окрім того, визначаючи розмір аліментів на утримання дружини, суд керується загальними принципами, за якими стягнення аліментів не повинно погіршувати становище іншого порівняно із становищем одержувача аліментів.
З урахуванням викладеного, виходячи з принципу справедливості та розумності, та з урахуванням потреб дружини та можливостей відповідача, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача аліментів на утримання дружини у розмірі 1/9 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, до досягнення дитиною трьох років, що також відповідатиме розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для відповідної соціальної групи (працездатних осіб).
Одночасно, суд бере до уваги, що позов про стягнення аліментів був поданий 09.12.2024р., а тому за правилами ст.191 СК України саме з цього часу необхідно стягувати аліменти.
Згідно вимог п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, а відтак з відповідача слід стягнути судовий збір на користь держави, оскільки позивачка була звільнена від його сплати при подачі позову відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» та ч.6 ст.141 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 57, 60, 88, 212 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) аліменти на її утримання у розмірі 1/9 частки від усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з 09.12.2024 року до досягнення донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьохрічного віку.
Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь держави 1211,20 грн. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 13.02.2025 року.
Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.