12 лютого 2025 року
м. Київ
справа №380/11536/22
адміністративне провадження №К/990/32390/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Шарапи В.М., суддів: Чиркіна С.М., Берназюка Я.О., розглянувши клопотання першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури Таргонія Олександра Вячеславовича про повернення сплаченого судового збору за подання касаційної скарги у справі №380/11536/22 за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної державної адміністрації, за участі Львівської обласної прокуратури та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації, Міністерства культури та інформаційної політики України, про визнання протиправними дій,
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Львівської обласної державної адміністрації, за участі Львівської обласної прокуратури та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації, Міністерства культури та інформаційної політики України, в якому просив визнати протиправним та скасувати розпорядження представника Президента України №374 від 15.04.1994 «Про взяття під охорону держави споруд Львівської області, що мають визначну наукову, історичну, художню і містобудівельну цінність» в частині затвердження пункту 24 Додатку до цього розпорядження, яким включено до переліку пам'яток архітектури місцевого значення «віллу» за адресою: м. Львів, вул. Бортнянського, 55
Розгляд справи здійснювався за правилами загального позовного провадження.
Львівський окружний адміністративний суд своїм рішенням від 06.04.2023 у задоволенні позову відмовив.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 08.08.2023 (повний текст якої, складено 21.08.2023) скасував вказане рішення та ухвалив нове, яким позовні вимоги задовольнив.
На адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 26.09.2023 надійшла касаційна скарга заступника керівника Львівської обласної прокуратури, в якій скаржник просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2023 та залишити без змін рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.04.2023.
Верховний Суд своєю ухвалою від 28.09.2023 відкрив касаційне провадження.
Втім згодом, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 339 КАС України, Верховний Суд ухвалою від 19.09.2024 постановив закрити касаційне провадження у цій справі.
Згодом, до Верховного Суду через підсистему Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний Суд» надійшло клопотання першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури Таргонія Олександра Вячеславовича про повернення сплаченого судового збору у розмірі 2 071,20 грн згідно з платіжною інструкцією №1877 від 24.08.2023.
При цьому заявники посилаються на положення пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України № 3674-VI від 08.07.2011 "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI).
Вирішуючи подане клопотання, Суд виходить із наступного.
Відповідно до частини 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону №3674-VI, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Подібне питання вже було предметом розгляду у Верховному Суді.
Зокрема, Об'єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 22.11.2019 зауважила про наступне:
«… Аналіз процесуального законодавства свідчить про неможливість ототожнення понять «закриття провадження у справі» та «закриття касаційного провадження».
До зазначених висновків можна дійти виходячи з підстав та наслідків закриття провадження у справі та закриття касаційного провадження.
Суд наділений повноваженнями закрити провадження у справі судового процесу (в суді першої інстанції, на стадії апеляційного чи касаційного перегляду), при цьому підстави для закриття провадження у справі передбаченні саме статтею 238 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме суд закриває провадження у справі у випадках, якщо:
1) якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства;
2) якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом;
3) якщо сторони досягли примирення;
4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;
5) у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб'єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;
6) щодо оскарження нормативно-правових актів суб'єктів владних повноважень чи окремих їх положень, якщо оскаржуваний нормативно-правовий акт або відповідні його положення визнано протиправними і нечинними рішенням суду, яке набрало законної сили;
7) щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб'єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили;
8) щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Тоді як, підстави для закриття касаційного провадження (як окремої стадії судового процесу) передбачені статтею 339 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме суд закриває касаційне провадження у справі у випадках:
1) після відкриття касаційного провадження особа, яка подала касаційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до касаційної скарги;
2) після відкриття касаційного провадження виявилося, що касаційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати;
3) після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Наслідком закриття провадження у справі є відсутність (скасування) рішення, яким закінчено розгляд справи по суті, тоді як закриття касаційного провадження призведе до залишення в силі рішення суду апеляційної інстанції.
Зазначене підтверджує різне значення понять «закриття провадження у справі» та «закриття касаційного провадження» та неможливість їх ототожнення… ».
Беручи до уваги, що Верховний Суд закрив саме касаційне провадження, а тому, у відсутні підстави для задоволення клопотання першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури про повернення сплаченого судового збору.
Керуючись статтею 248 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у задоволенні клопотання першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури Таргонія Олександра Вячеславовича про повернення сплаченого судового збору за подання касаційної скарги у справі №380/11536/22 за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної державної адміністрації, за участі Львівської обласної прокуратури та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації, Міністерства культури та інформаційної політики України, про визнання протиправними дій.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
В.М. Шарапа
С.М. Чиркін
Я.О. Берназюк ,
Судді Верховного Суду