Справа № 320/25555/24 Суддя (судді) першої інстанції: Перепелиця А.М.
12 лютого 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Собківа Я.М.,
суддів: Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства «СУМИОБЛЕНЕРГО» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
Акціонерне товариство «СУМИОБЛЕНЕРГО» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в якому просило:
- визнати протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодо нездійснення перерахунку тарифів АТ "СУМИОБЛЕНЕРГО" на послуги з розподілу електричної енергії для 1 та 2 класів напруги з розрахунку на 36 місяців з метою компенсації недоотриманих грошових коштів в структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії у зв'язку зі зміною для АТ "СУМИОБЛЕНЕРГО" розміру економічних коефіцієнтів прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 1 класу напруги з 0,0199 на 2021 рік, з 0,0198 на 2022 рік та з 0,0198 на 2023 рік, відповідно, на 0,0305 на 2021 рік, на 0,0303 на 2022 рік та на 0,0303 на 2023 рік для покриття обґрунтованих витрат на здійснення діяльності, що не були передбачені внаслідок затвердження невірних значень економічних коефіцієнтів прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 1 класу напруги на 2021-2023 роки та використання їх для розрахунку тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, які діяли для АТ "СУМИОБЛЕНЕРГО" протягом 2021-2023 років;
- зобов'язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг здійснити перерахунок діючих тарифів АТ "СУМИОБЛЕНЕРГО" на послуги з розподілу електричної енергії для 1 та для 2 класів напруги з розрахунку на найближчі 36 місяців шляхом коригування доходу (витрат) в структурі діючих тарифів на послуги з розподілу електричної енергії з метою компенсації недоотриманих грошових коштів в структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії у зв'язку зі зміною для АТ "СУМИОБЛЕНЕРГО" розміру економічних коефіцієнтів прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 1 класу напруги з 0,0199 на 2021 рік, з 0,0198 на 2022 рік та з 0,0198 на 2023 рік, відповідно, на 0,0305 на 2021 рік, на 0,0303 на 2022 рік та на 0,0303 на 2023 рік для покриття обґрунтованих витрат на здійснення діяльності, що не були передбачені внаслідок затвердження невірних значень економічних коефіцієнтів прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 1 класу напруги на 2021-2023 роки та використання їх для розрахунку тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, які діяли для АТ "СУМИОБЛЕНЕРГО" протягом 2021-2023 років.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, посилаючись на порушення окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги на більш тривалий, розумний термін, у відповідності до положень статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
11 листопада 2024 року позивач подав відзив на апеляційну скаргу в якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що НКРЕКП перерахувала для AT "СУМИОБЛЕНЕРГО" економічний коефіцієнт прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами (далі - ЕКПТВЕ) 1 класу напруги на 2021, 2022, 2023 роки.
Регулятор постановою від 20 листопада 2020 року № 2154 "Про затвердження економічних коефіцієнтів прогнозованих технологічних витрат електричної енергії електричними мережами 1 та 2 класів напруги на прогнозний період" (далі - Постанова № 2154) затвердив ЕКПТВЕ 1 та 2 класів напруги на 2021-2023 роки для операторів систем розподілу, до яких застосовується стимулююче регулювання, відповідно до якої розмір ЕКПТВЕ електромережами 1 класу напруги для AT "СУМИОБЛЕНЕРГО" на 2021 рік становив 0,0199 відносних одиниць, на 2022 рік становив 0,0198відносних одиниць, на 2023 рік становив 0,0197 відносних одиниць.
AT "СУМИОБЛЕНЕРГО" оскаржило до суду зазначену Постанову № 2154 в частині затвердження для товариства ЕКПТВЕ електромережами 1 класу напруги на 2021-2023 роки у вищевказаному розмірі.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2021 у справі № 480/4226/21, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2022 року, визнано протиправною та скасовано Постанову № 2154 в частині затвердження для АТ "СУМИОБЛЕНЕРГО" ЕКПТВЕ електромережами 1 класу напруги на 2021-2023 роки на рівні, відповідно, 0,0199, 0,0198 та 0,0197 відносних одиниць, а також зобов'язано НКРЕКП здійснити для АТ "СУМИОБЛЕНЕРГО" перерахунок ЕКПТВЕ електромережами 1 класу напруги на 2021-2023 роки згідно Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних та прогнозованих технологічних витрат електроенергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 27.07.2017 № 981 в редакції постанови від 18.11.2020 № 2099.
Постановою Регулятора від 09 грудня 2022 року № 1641 "Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 20 листопада 2020 року № 2154" (далі - Постанова № 1641) до Постанови № 2154 були внесені зміни, внаслідок яких для АТ "СУМИОБЛЕНЕРГО" ЕКПТВЕ електромережами 1 класу напруги на 2021-2023 роки були визначені на рівні, відповідно, 0,0199, 0,0198 та 0,0198 умовних одиниць.
Регулятором постановою від 05 грудня 2023 року № 2275 "Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 20 листопада 2020 року № 2154" (далі - Постанова № 2275) для АТ "СУМИОБЛЕНЕРГО" ЕКПТВЕ електромережами 1 класу напруги на 2021-2023 роки були змінені і стали, відповідно, 0,0305, 0,0303 та 0,0303 відносних одиниць.
Отже, шляхом прийняття Постанови № 2275 Регулятором виконано рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2021 у справі № 480/4226/21 в частині вчинення перерахунку ЕКПТВЕ електромережами 1 класу напруги на 2021-2023 роки.
AT "СУМИОБЛЕНЕРГО" звернулось до НКРЕКП із заявою про перерахунок тарифів на послуги з розподілу електричної енергії внаслідок перерахунку економічних коефіцієнтів прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами від 18.04.2024 № 85/4809.
Регулятор відповідного перерахунку тарифів на підставі звернень AT "СУМИОБЛЕНЕРГО" не здійснив, що призводить до порушення права позивача на встановлення тарифів, що забезпечують відшкодування товариству обґрунтованих витрат на здійснення діяльності, а також отримання прибутку, внаслідок прийняття Регулятором Постанови № 2154 в частині затвердження для товариства невірних значень ЕКПТВЕ електричними мережам 1 класу напруги.
Не погоджуючись з протиправною бездіяльністю, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив та зазначив, що оскільки тарифи мають встановлюватися з урахуванням економічно обґрунтованих та прозорих витрат відповідного учасника ринку електричної енергії та належного рівня норми прибутку, то бездіяльність НКРЕКП, яка полягає у невчиненні перерахунку тарифів, про який AT "СУМИОБЛЕНЕРГО" просило у поданому на розгляд відповідача зверненні, суперечить положенням Закону України "Про ринок електричної енергії" та є протиправною.
Також суд першої інстанції дійшов висновку про те, що належним та ефективним способом захисту є визнання протиправною бездіяльності НКРЕКП щодо нездійснення перерахунку тарифів та зобов'язання Регулятора здійснити перерахунок діючих тарифів AT "СУМИОБЛЕНЕРГО".
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Суд першої інстанції правильно встановив, що AT "СУМИОБЛЕНЕРГО" в розумінні Закону України "Про ринок електричної енергії" є оператором системи розподілу.
Відповідно до пункту 56 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи розподілу - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності.
Відповідно до пункту 78 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" розподіл електричної енергії (далі - розподіл) - транспортування електричної енергії від електроустановок виробників електричної енергії або електроустановок оператора системи передачі мережами оператора системи розподілу, крім постачання електричної енергії.
У пункті 1.1.2 глави 1.1 розділу І Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, наведене визначення, згідно якого технологічні витрати електричної енергії на транспортування електричної енергії електричними мережами (технологічні витрати електричної енергії) - це сума втрат електричної енергії в елементах мереж, витрат електричної енергії на власні потреби підстанцій та витрат електричної енергії на плавлення ожеледі.
Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 46 Закону України "Про ринок електричної енергії" оплата послуг з розподілу здійснюється за тарифами, які регулює Регулятор, відповідно до затвердженої ним методики.
При цьому, зміст тарифу на послуги з розподілу електричної енергії розкривається у його визначенні, наданому у Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії (далі - Порядок № 1175), затвердженому постановою НКРЕКП від 05 жовтня 2018 року № 1175.
Так, згідно з пунктом 1.2 глави 1 Порядку № 1175 тариф на послуги з розподілу електричної енергії (далі - тариф) - розмір плати в розрахунку на одиницю обсягу розподілу електричної енергії електричними мережами визначеної якості, що забезпечує відшкодування ліцензіату обґрунтованих витрат на здійснення діяльності, а також отримання прибутку.
Враховуючи наведене визначення тарифу, відшкодуванню підлягають й технологічні витрати електричної енергії.
Використання ЕКПТВЕ електромережами 1 класу напруги при обрахунку тарифів безпосередньо підтверджується змістом Порядку № 1175.
Так, у пункті 5.3 глави 5 Порядку № 1175 в редакції, що була чинною на час прийняття Регулятором Постанови № 2406 та постанови від 10 грудня 2019 року № 2686 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії AT "СУМИОБЛЕНЕРГО" (далі - Постанова №2686), наводилася формула розрахунку прогнозованих витрат (прогнозований необхідний дохід) від здійснення діяльності з розподілу електричної енергії на рік t, котрі обраховувалися як сума додатків, одним з яких була вартість прогнозованих витрат, пов'язаних з купівлею електричної енергії з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її розподіл, на рік t.
Згідно формули, яка наводилася у пункті 5.3 глави 5 Порядку № 1175, вартість прогнозованих витрат, пов'язаних з купівлею електричної енергії з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її розподіл, на рік t, розраховувалася як сума вартостей прогнозованих витрат, пов'язаних з купівлею електричної енергії з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її розподіл на 1 та 2 класі напруги відповідно, на рік t.
Вартість прогнозованих витрат, пов'язаних з купівлею електричної енергії з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її розподіл на 1 класі напруги, на рік t згідно формули, що вказувалася у пункті 5.3 глави 5 Порядку № 1175, визначалася як результат множення рівня прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії, затвердженої НКРЕКП (проект рівня прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії), скоригованої на коефіцієнт графіка навантаження ліцензіата, або рівень цін електричної енергії, що продається за двосторонніми договорами на електронних аукціонах та на ринку "на добу наперед" (у встановленому співвідношенні), на рік t, грн/МВт-год та прогнозованих обсягів технологічних витрат електричної енергії на її розподіл на 1 класі напруги, на рік t.
У свою чергу прогнозовані обсяги технологічних витрат електричної енергії на її розподіл на 1 класі напруги на рік t, згідно пункту 5.3 глави 5 Порядку № 1175, розраховувалися за формулою, в якій використовувалося значення ЕКПТВЕ електромережами 1 класу напруги.
Отже, з пункту 5.3 глави 5 Порядку № 1175 в редакції, що була чинною на час прийняття Регулятором Постанови № 2406 та Постанови № 2686, вбачається, що відповідне значення ЕКПТВЕ електромережами 1 класу напруги впливало на значення прогнозованих витрат (прогнозований необхідний дохід) від здійснення діяльності з розподілу електричної енергії на рік t.
Вказані прогнозовані витрати (прогнозований необхідний дохід) від здійснення діяльності з розподілу електричної енергії на рік t у відповідності до пунктів 8.1 та 8.2 глави 8 Порядку №1175, розподілялися за класами напруги та у відповідності до формул, що наводилися у пунктах 8.3 та 8.4 глави 8 Порядку № 1175, використовувалися для розрахунку тарифів на 1 класі напруги та 2 класі напруги.
Значення ЕКПТВЕ, затверджені Регулятором на 2022-2023 роки у Постанові № 2154, використовувалися при обрахунку тарифів для AT "СУМИОБЛЕНЕРГО", що були встановлені постановою НКРЕКП від 09 грудня 2020 року № 2377 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ "СУМИОБЛЕНЕРГО" із застосуванням стимулюючого регулювання" (далі - Постанова № 2377) та діяли протягом 12 місяців 2021 року, постановою НКРЕКП від 17 грудня 2021 року № 2607 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ "СУМИОБЛЕНЕРГО" із застосуванням стимулюючого регулювання" (далі - Постанова № 2607) та діяли протягом 12 місяців 2022 року, постановою НКРЕКП від 21 грудня 2022 року № 1808 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ "СУМИОБЛЕНЕРГО" із застосуванням стимулюючого регулювання" (далі - Постанова № 1808) та діяли протягом 12 місяців 2023 року.
Стосовно строку дії тарифів, при обрахунку яких використовувалися значення ЕКПТВЕ, затверджені Регулятором на 2021-2023 роки у Постанові № 2154, необхідно зазначити, що у пункті 5 Постанови № 2377 зазначалося, що ця постанова набирає чинності з 01 січня 2021 року, але не раніше дня, наступного за днем її оприлюднення на офіційному вебсайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Постанова № 2377 була оприлюднена на офіційному вебсайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 12 грудня 2020 року, тобто набрала чинності 01 січня 2021 року та втратила чинність 01 січня 2022 року.
Щодо втрати чинності Постановою № 2377 зазначається у пункті 3 Постанови№ 2607.
Враховуючи вищевказані дати набрання та втрати чинності Постановою № 2377, тарифи, які для AT "СУМИОБЛЕНЕРГО" встановлювалися цим індивідуальним актом, діяли протягом 12 місяців 2021 року.
У пункті 4 Постанови № 2607 зазначалося, що ця постанова набирає чинності з 01 січня 2022 року, але не раніше дня, наступного за днем її оприлюднення на офіційному вебсайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Постанова № 2607 була оприлюднена на офіційному вебсайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 17 грудня 2021 року, тобто набрала чинності 01 січня 2022 року та втратила чинність 01 січня 2023 року.
Відносно втрати чинності Постановою № 2607 зазначається у пункті 3 Постанови№ 1808.
Враховуючи вищевказані дати набрання та втрати чинності Постановою № 2607, тарифи, які для AT "СУМИОБЛЕНЕРГО" встановлювалися цим індивідуальним актом, діяли протягом 12 місяців 2022 року.
У пункті 4 Постанови № 1808 зазначалося, що ця постанова набирає чинності з 01 січня 2023 року, але не раніше дня, наступного за днем її оприлюднення на офіційному вебсайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Постанова № 1808 була оприлюднена на офіційному вебсайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 22 грудня 2022 року, тобто набрала чинності 01 січня 2023 року та втратила чинність 01 січня 2024 року.
Відносно втрати чинності Постановою № 1808 зазначається у пункті 3 постанови НКРЕКП від 09 грудня 2023 року № 2340 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ "СУМИОБЛЕНЕРГО" із застосуванням стимулюючого регулювання"(далі - Постанова № 2340).
Враховуючи вищевказані дати набрання та втрати чинності Постановою № 1808, тарифи, які для AT "СУМИОБЛЕНЕРГО" встановлювалися цим індивідуальним актом, діяли протягом 12 місяців 2023 року.
Як зазначалось, встановлений Постановою № 2154 розмір ЕКПТВЕ електромережами 1 класу напруги на 2021-2023 роки був змінений лише 05 грудня 2023 року Постановою № 2275 на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2021 у справі № 480/4226/21, залишеного без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2022 року.
Таким чином, при розрахунку тарифів для AT "СУМИОБЛЕНЕРГО", які встановлювалися Постановою № 2377 та діяли протягом усіх 12 місяців 2021 року, Постановою№ 2607 та діяли протягом усіх 12 місяців 2022 року, Постановою№ 1808 та діяли протягом усіх 12 місяців 2023 року, ЕКПТВЕ електромережами 1 класу напруги на 2021-2023 роки використовувався у невірному значенні.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що тарифи AT "СУМИОБЛЕНЕРГО", які встановлювалися Постановою № 2377 та діяли протягом усіх 12 місяців 2021 року, Постановою№ 2607 та діяли протягом усіх 12 місяців 2022 року, Постановою№ 1808 та діяли протягом усіх 12 місяців 2023 року, були розраховані невірно, без урахування здійснення усіх необхідних витрат позивача, пов'язаних з купівлею електричної енергії з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її розподіл, що призвело до того, що прогнозні витрати, передбачені у тарифах, не покрили фактичну вартість технологічних витрат електричної енергії у 2021-2023 роках.
Тому, у відповідності до пункту 5.3 глави 5 Порядку № 1175 прогнозовані витрати (прогнозований необхідний дохід) від здійснення діяльності з розподілу електричної енергії на рік t розраховуються за формулою, яка враховує вартість прогнозованих витрат, пов'язаних з купівлею електричної енергії з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її розподіл, на рік t, тарифи AT "СУМИОБЛЕНЕРГО", які встановлювалися Постановою № 2377 та діяли протягом усіх 12 місяців 2021 року, Постановою№ 2607 та діяли протягом усіх 12 місяців 2022 року, Постановою№ 1808 та діяли протягом усіх 12 місяців 2023 року, не забезпечили для AT "СУМИОБЛЕНЕРГО" відшкодування обґрунтованих витрат на здійснення діяльності.
Частиною другою статті 3 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що функціонування ринку електричної енергії здійснюється на принципах, зокрема: недискримінаційного ціно- та тарифоутворення, що відображає економічно обґрунтовані витрати.
Частиною другою статті 7 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що ціни та тарифи на ринку електричної енергії, що регулюються державою, повинні бути: 1) недискримінаційними; 2) прозорими; 3) встановленими з урахуванням вимог цілісності ОЕС України, економічно обґрунтованих та прозорих витрат відповідного учасника ринку електричної енергії та належного рівня норми прибутку.
Відповідно до частини третьої статті 7 Закону України "Про ринок електричної енергії" ціни та тарифи на ринку електричної енергії, що підлягають державному регулюванню, та методики (порядки) їх формування повинні, зокрема: створювати економічні стимули для здійснення інвестицій та підтримання у належному стані системи передачі та систем розподілу.
В пункті 1.2 глави 1 Порядку № 1175 дається визначення тарифу на послуги з розподілу електричної енергії, як розміру плати в розрахунку на одиницю обсягу розподілу електричної енергії електричними мережами визначеної якості, що забезпечує відшкодування ліцензіату обґрунтованих витрат на здійснення діяльності, а також отримання прибутку.
Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що невірний обрахунок Регулятором ЕКПТВЕ та подальше заниження розміру встановлених тарифів, які діяли протягом 12 місяців 2021 року, 12 місяців 2022 року та 12 місяців 2023 року з використання ЕКПТВЕ електромережами 1 класу напруги на 2021-2023 роки у невірному значенні призвів до порушення права AT "СУМИОБЛЕНЕРГО" на встановлення тарифів, що забезпечують відшкодування товариству обґрунтованих витрат на здійснення діяльності.
З метою відновлення цього порушеного права AT "СУМИОБЛЕНЕРГО" звернулось до НКРЕКП із заявою про перерахунок тарифів на послуги з розподілу електричної енергії внаслідок перерахунку економічних коефіцієнтів прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами від 18.04.2024 № 85/4809.
У Заяві було вказано, що у зв'язку із зміною для АТ "СУМИОБЛЕНЕРГО" розміру ЕКПТВЕ електромережами 1 класу напруги з 0,0199 на 2021 рік, з 0,0198 на 2022 рік та з 0,0198 на 2023 рік, відповідно, на 0,0305 на 2021 рік, на 0,0303 на 2022 рік та на 0,0303 на 2023 рік для покриття обґрунтованих витрат на здійснення діяльності, що не було забезпечено внаслідок затвердження Постановою № 2154 з урахуванням змін, внесених Постановою № 1641, невірних значень ЕКПТВЕ електромережами 1 класу напруги на 2021-2023 роки та використання їх для розрахунку тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, які діяли для АТ "СУМИОБЛЕНЕРГО" протягом 2021-2023 років, товариство просить НКРЕКП протягом 30 днів з моменту отримання цієї Заяви здійснити з розрахунку на 36 місяців перерахунок тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання для 1 класу напруги та для 2 класу напруги, установлених АТ "СУМИОБЛЕНЕРГО", з метою компенсації недоотриманих грошових коштів в структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, Регулятор відповідного перерахунку тарифів на підставі звернення AT "СУМИОБЛЕНЕРГО" не здійснив, що призводить до порушення права AT "СУМИОБЛЕНЕРГО" на встановлення тарифів, що забезпечують відшкодування товариству обґрунтованих витрат на здійснення діяльності, а також отримання прибутку, внаслідок прийняття Регулятором Постанови № 2154 в частині затвердження для товариства невірних значень ЕКПТВЕ електричними мережам 1 класу напруги.
Пунктом 15 частини другої статті 3 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що функціонування ринку електричної енергії здійснюється на принципах недискримінаційного ціно- та тарифоутворення, що відображає економічно обґрунтовані витрати.
Згідно пункту 2 частини першої статті 7 Закону України "Про ринок електричної енергії" на ринку електричної енергії державному регулюванню підлягають тарифи на послуги з розподілу електричної енергії.
Частиною третьою статті 7 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що ціни та тарифи на ринку електричної енергії, що регулюються державою (зокрема плата за приєднання), повинні бути: 1) недискримінаційними; 2) прозорими; 3) встановленими з урахуванням вимог цілісності ОЕС України, економічно обґрунтованих та прозорих витрат відповідного учасника ринку електричної енергії та належного рівня норми прибутку.
Частиною першою статті 6 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що державне регулювання ринку електричної енергії здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства.
Згідно з пунктом 7 частини третьої статті 6 Закону України "Про ринок електричної енергії" до повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належать встановлення (зміна) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки встановлення та/або зміна тарифів є повноваженнями Регулятора, а також те, що тарифи мають встановлюватися з урахуванням економічно обґрунтованих та прозорих витрат відповідного учасника ринку електричної енергії та належного рівня норми прибутку, бездіяльність НКРЕКП, яка полягає у невчиненні перерахунку тарифів, про який AT "СУМИОБЛЕНЕРГО" просило у поданому на розгляд відповідача зверненні, суперечить вище наведеним положенням Закону України "Про ринок електричної енергії". Така бездіяльність порушує права AT "СУМИОБЛЕНЕРГО" на встановлення тарифів, що забезпечують відшкодування товариству обґрунтованих витрат на здійснення діяльності, а також отримання прибутку, а відтак є протиправною.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату та бути адекватним наявним обставинам.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що вищезгадана норма Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що належним та ефективним способом захисту є визнання протиправною бездіяльності НКРЕКП щодо нездійснення перерахунку тарифів та зобов'язання Регулятора здійснити перерахунок діючих тарифів AT "СУМИОБЛЕНЕРГО" для 1 класу напруги та для 2 класу напруги у бік збільшення з розрахунку на найближчі 36 місяців шляхом коригування доходу (витрат) в структурі діючих тарифів на послуги з розподілу електричної енергії з метою компенсації недоотриманих грошових коштів в структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії у зв'язку зі зміною для АТ "СУМИОБЛЕНЕРГО" розміру економічних коефіцієнтів прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 1 класу напруги з 0,0199 на 2021 рік, з 0,0198 на 2022 рік та з 0,0198 на 2023 рік, відповідно, на 0,0305 на 2021 рік, на 0,0303 на 2022 рік та на 0,0303 на 2023 рік для покриття обґрунтованих витрат на здійснення діяльності, що не були передбачені внаслідок затвердження невірних значень економічних коефіцієнтів прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 1 класу напруги на 2021-2023 роки та використання їх для розрахунку тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, які діяли для АТ "СУМИОБЛЕНЕРГО" протягом 2021-2023 років.
Крім того, як встановлено судами та не заперечується відповідачем, тарифи AT "СУМИОБЛЕНЕРГО", які встановлювалися Постановою № 2377, Постановою № 2607 та Постановою № 1808, діяли протягом 2021-2023 років, відповідно протягом 36 місяців відбувалося недоотримання позивачем грошових коштів в структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, у зв'язку з чим, зобов'язальна частина для НКРЕКП щодо здійснення перерахунку діючих тарифів AT "СУМИОБЛЕНЕРГО" на послуги з розподілу електричної енергії у бік збільшення з розрахунку на найближчі 36 місяців обумовлено належним відновленням порушених прав позивача.
Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, тому не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 328 КАС України.
Суддя-доповідач Собків Я.М.
Суддя Сорочко Є.О.
Суддя Чаку Є.В.