Справа № 620/14067/24 Суддя (судді) першої інстанції: Соломко І.І.
12 лютого 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Ключковича В.Ю.
Суддів: Беспалова О.О., Грибан І.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Кузьмука Б.І.,
представників позивача - Целуйка М.Ф., Савченка О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови,
Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області (далі - позивач) звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 (далі - апелянт), про визнання протиправною та скасування постанови від 07 жовтня 2024 року ВП №76084403.
В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що судове рішення у справі №620/1687/24 виконано ним в добровільному порядку до видачі виконавчого листа та відкриття виконавчого провадження, тому спірна постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправною та скасовано постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 07 жовтня 2024 року ВП №76084403.
Суд першої інстанції виходив з того, що резолютивна частина судового рішення у справі №620/1687/24 не містить висновку суду, зокрема про зобов'язання позивача врахувати при обчисленні розміру суддівської винагороди коефіцієнт 1.1 до базового розміру посадового окладу.
При цьому суд зазначив, що боржником до винесення спірної постанови, 03 жовтня 2024 року листом повідомлено державного виконавця про вчинення дій на виконання судового рішення №620/1687/24. Однак в оскаржуваній постанові відсутні відомості щодо наданої боржником інформації та обґрунтування своїх доводів; висновок про неповажні причини невиконання рішення суду державним виконавцем зроблено без аналізу та оцінки всіх дій, які вжив боржник для виконання рішення суду.
Отже, приймаючи спірну постанову державний виконавець жодним чином не здійснив перевірки, наданих Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Чернігівській області доводів та обґрунтувань щодо виконання рішення суду; державний виконавець обмежився лише констатуванням факту не виконання рішення суду без поважних причин.
Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про накладення штрафу є необґрунтованою, прийнятою без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
ОСОБА_1 , не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року та 03 лютого 2025 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 12 лютого 2025 року о 12:30 год.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року задоволено клопотання представника Територіального управління ДСА у Чернігівській області - Целуйко Михайла Федоровича про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
07 січня 2025 року представником Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції подано додаткові пояснення, за змістом яких просить рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року за справою № 620/14067/24 скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позову Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України у Чернігівській області відмовити в повному обсязі. Також просить розглянути справу без участі представника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
15 січня 2025 року представником Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області подано відзив на апеляційну скаргу.
06 лютого 2025 року ОСОБА_1 надіслав заяву, за змістом якої просить розглянути справу у його відсутність; свою апеляційну скаргу підтримує і просить її задовольнити.
11 лютого 2025 року представником позивача Целуйко М.В. подання клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, зазначає наступне.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 17.09.2024 Чернігівським окружним адміністративним судом після набрання судового рішення у справі № 620/1687/24 законної сили видано виконавчий лист про зобов'язання Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області видати ОСОБА_1 та надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці: станом на 01.01.2021, виходячи з базового розміру посадового окладу судді, визначеного із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2270,00 гривень; станом на 01.01.2022, виходячи з базового розміру посадового окладу судді, визначеного із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2481,00 гривня; станом на 01.01.2023 виходячи з базового розміру посадового окладу судді, визначеного із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2684,00 гривні; станом на 01.01.2024 виходячи з базового розміру посадового окладу судді, визначеного із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 3028,00 гривні.
19.09.2024 за заявою стягувача ОСОБА_1 від 18.09.2024 вказаний виконавчий лист звернено до примусового виконання та постановою головного державного виконавця Відділу ПВР УЗПВР у Чернігівській області Івашком С.В. відкрито ВП №76084403 з приводу примусового виконання вказаного виконавчого листа.
Згідно пункту 2 вказаної постанови про відкриття виконавчого провадження боржнику встановлено строк в 10 робочих днів для виконання рішення суду.
Позивач, отримавши вказану постанову про відкриття виконавчого провадження від 19.09.2024, листом від 03.10.2024 №06-03/1612/24-вих, повідомив відповідача про те, що боржник самостійно виконав судове рішення у справі № 620/1687/24, здійснивши всі необхідні дії, вказані у виконавчому листі. Зокрема, видано відповідні довідки про суддівську винагороду, обчисливши розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці: станом на 01.01.2021, виходячи з базового розміру посадового окладу судді, визначеного із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2270,00 гривень; станом на 01.01.2022, виходячи з базового розміру посадового окладу судді, визначеного із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2481,00 гривня; станом на 01.01.2023 виходячи з базового розміру посадового окладу судді, визначеного із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2684,00 гривні; станом на 01.01.2024 виходячи з базового розміру посадового окладу судді, визначеного із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 3028,00 гривні.
На підтвердження даного факту відповідачу надано копії довідок від 16.09.2024 № 739, №740, №741, №742. Також зазначив, що судове рішення виконано у спосіб, вказаний у резолютивній частині рішення суду.
20.09.2024 стягувачем до відповідача подано заяву, в якій вказано, що при виконанні судового рішення у справі №620/1687/24 боржником не враховано регіональний коефіцієнт 1.1, який додатково застосовується до базового розміру посадового окладу.
07.10.2024 державним виконавцем прийнято постанову ВП №76084403 про накладення на ТУ ДСА України в Чернігівській області штрафу у розмірі 5 100,00 грн за невиконання боржником рішення суду без поважних причин відповідно до статей 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження».
Не погоджуючись з постановою про накладення штрафу від 07.10.2024 ВП №76084403, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року (далі - Закон № 1404-VIII) врегульовано, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
У відповідності до пункту 1, підпункту 1 пункту 2 статті 17 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Частиною 1 статті 18 вказаного Закону встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом (пункт 1,16 частини 3 статті 18 Закону № 1404-VIII)
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 Закону № 1404-VIII державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Відповідно до частин 1, 2 статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню,- протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Статтею 75 Закону № 1404-VIII передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника-фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Як вбачається з матеріалів справи, листом від 03.10.2024 №06-03/1612/24-вих, позивач повідомив відповідача про те, що боржник самостійно виконав судове рішення у справі №620/1687/24, здійснивши всі необхідні дії, вказані у виконавчому листі.
Зокрема, видано відповідні довідки про суддівську винагороду, обчисливши розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці: станом на 01.01.2021, виходячи з базового розміру посадового окладу судді, визначеного із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2270,00 гривень; станом на 01.01.2022, виходячи з базового розміру посадового окладу судді, визначеного із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2481,00 гривня; станом на 01.01.2023 виходячи з базового розміру посадового окладу судді, визначеного із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2684,00 гривні; станом на 01.01.2024 виходячи з базового розміру посадового окладу судді, визначеного із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 3028,00 гривні.
Надалі, апелянтом до відповідача подано заяву, в якій вказано, що при виконанні судового рішення у справі №620/1687/24 боржником не враховано регіональний коефіцієнт 1.1, який додатково застосовується до базового розміру посадового окладу.
Надаючи оцінку таким доводам ОСОБА_1 , суд першої інстанції вказав, що резолютивна частина судового рішення у справі №620/1687/24 не містить висновку суду, зокрема про зобов'язання позивача врахувати при обчисленні розміру суддівської винагороди коефіцієнт 1.1 до базового розміру посадового окладу.
Колегією суддів встановлено, що встановлення регіонального коефіцієнту визначено частиною 4 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у даному випадку 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб.
За позицією апелянта, посадовий оклад та доплата за вислугу років у довідках про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданих на виконання рішення суду, зазначені без врахування частини 4 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Колегія суддів вважає помилковими такі доводи апелянта та зазначає, що судове рішення у справі № 620/1687/24 стосується виключно правовідносин, які були спірними та досліджувалися у ході судового розгляду в цій справі. Резолютивна частина вказаного рішення, стосується виключно відмови у видачі ОСОБА_1 довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2021, на 01.01.2022, на 01.01.2023 та на 01.01.2024 відповідно до вимог частини 2 статті 130 Конституції України та статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", обчисливши розмір суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці: з 01.01.2021 виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270,00 гривень; з 01.01.2022 виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481,00 гривень, з 01.01.2023 виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684,00 гривень та з 01.01.2024 виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028,00 гривень.
Будь-яких мотивувань щодо зобов'язання позивача враховувати при обчисленні розміру суддівської винагороди коефіцієнт 1.1 до базового розміру посадового окладу, судове рішення у справі № 620/1687/24 не містить.
Апеляційний суд зауважує, що обов'язковим для виконання боржником є саме резолютивна частина рішення суду, що в спірному випадку ним дотримано.
При цьому, в матеріалах справи відсутні докази щодо вчинення державним виконавцем дій, в межах повноважень, що надані йому положеннями частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема щодо звернення до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, або про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення.
З огляду на зазначені вище обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем повністю виконано судове рішення у справі №620/1687/24 у зв'язку з чим у відповідача не було підстав для прийняття оскаржуваної постанови.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Згідно з частиною 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 242-245, 308, 311, 315, 316, 321-322, 325, 328-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі статтями 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович
Судді: О.О. Беспалов
І.О. Грибан