Справа № П/320/419/20 Суддя (судді) першої інстанції: Головенко О.Д.
12 лютого 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Файдюка В.В.,
суддів: Карпушової О.В.,
Мєзєнцева Є.І.,
При секретарі: Масловській К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просив суд :
- визнати протиправною бездіяльність щодо відмови виплачувати пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262);
- зобов'язати призначити та виплатити пенсію по інвалідності відповідно до Закону № 2262 у розмірі 80 % від суми грошового забезпечення - 11 862,74 грн, з урахуванням цільової допомоги інвалідам війни, підвищення інвалідам армії, прирівняних до інвалідів війни ІІ групи (40 %), збільшення згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2011 № 1381, починаючи з 01.05.2019.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2021 року позов задоволено.
19 грудня 2023 року до суду надійшла заява позивача про роз'яснення судового рішення відповідно до якої позивач просив суд роз'яснити судове рішення у частині, що стосується: формулювання у розмірі 80% від суми грошового забезпечення 11 862,74 грн, основний розмір пенсії, який порахований у відсотковому відношенні від грошового забезпечення.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року в задоволенні вказаної заяви відмовлено.
При цьому, суд виходив з того, що резолютивна частина зазначеного рішення містить чіткий висновок суду за наслідками розгляду позовної заяви позивача, строк і порядок набрання рішення законної сили та його оскарження. Отже, суд вважає, що рішення є чітким і зрозумілим та не потребує додаткового роз'яснення.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове рішення, яким роз'яснити рішення Київського окружного адміністративного суду в наступній частині:
- формулювання «у розмірі 80 % від суми грошового забезпечення - 11 862,74 грн» - є основним розміром пенсії, який порахований у відсотковому відношенні від грошового забезпечення (середньої заробітної плати), відповідно до рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.02.2021?
- чи дійсно сума 11 862,74 грн не є грошовим забезпеченням, а обчисленим основним розміром пенсії, відповідно до рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.02.2021?
В апеляційній скарзі позивач зазначає, що відповідач помилково трактує резолютивну частину рішення суду, у зв'язку з чим неправильно нараховує йому пенсію згідно з рішенням суду. Ця обставина стала підставою звернення позивача до Київського окружного адміністративного суду із заявою про роз'яснення рішення суду.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ч.1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Отже, роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання, тобто, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Вказана стаття КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Виходячи із системного тлумачення наведеної норми, роз'яснено може бути судове рішення, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини.
Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акту, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
В той же час, у заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.
Наведене свідчить про те, що оцінка поняття про незрозумілість судового рішення заявника повинна узгоджуватися зі вимогами статті 254 КАС України. При цьому, відповідно до ч. 2 статті 254 КАС України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Відповідно до ч. 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено.
Як свідчать матеріали справи, подаючи заяву про роз'яснення рішення позивач посилається на те, що на виконання цього рішення суду відповідачем здійснено перерахунок та відновлено позивачу виплату пенсії по інвалідності за Законом № 2262-ХІІ, що підтверджується листом Головного управління ПФУ у Київській області від 31.05.2023 № 1000-0202-8/82185, копія якого міститься в матеріалах судової справи.
Як зазначає представник позивача, для обчислення пенсії позивача враховано середньомісячний заробіток у розмірі 11 862,74 грн, який ніби встановлений рішенням Київським окружним адміністративним судом ухвалено рішення від 25.02.2021 у справі № П/320/419/20.
Відсоток для обчислення пенсії по інвалідності - 80 %.
Отже, основний розмір пенсії обчислено у сумі 9490,19 грн: 11 862,74 грн х 80 % = 9490,19 грн. І з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення пенсія до виплати позивача становить 12 511,54 грн.
Проте, апелянт вважає такий перерахунок зроблено неправильно, адже своїм рішенням суд фактично відновив право позивача за отримання пенсії по інвалідності за Законом № 2262 XII, яку він отримував (станом на квітень 2019 року) до протиправного якого переведення на пенсію по інвалідності за Законом № 1058 IV (у травні 2019 року).
А станом на квітень 2019 року розмір пенсії Позивача обчислювався наступним чином:
11 862,74 грн - основний розмір пенсії, який обчислюється у розмірі 80 % (відсоток, встановлений як інваліду II групи згідно зі статтею 21 Закону № 2262- ХІІ) х 14 828,43 грн (середньомісячний заробіток) = 11 862,74 грн;
2965,69 грн - збільшення за Постановою КМУ № 1381;
598,80 грн - підвищення інвалідам армії, прирівняних до інвалідів війни II групи за Законом № 3551-ХІІ;
- 50 грн - цільова допомога інвалідам війни II групи за Законом № 1603- IV.
Отже, розмір пенсії з усіма надбавками, підвищеннями та доплатами мав складати 15 477,23 гри (з урахуванням обмеженням максимального розміру 14 970,00 грн).
Проте відповідач нарахував позивачу пенсію у меншому розмірі - 12 511,54 грн, а не 15 477,23 грн.
На думку позивача, причиною цього стало те, що відповідач помилково трактує резолютивну частину рішення суду, у зв'язку з чим неправильно нараховує позивачу пенсію згідно з рішенням суду.
Перевіривши доводи заяви про роз'яснення рішення та апеляційної скарги, колегія суддів вважає їх обґрунтованими з огляду на таке.
Твердження представника позивача, що основний розмір пенсії позивача обчислюється виходячи з 80% від суми грошового забезпечення (14 828, 43 грн.), що становить 11 862, 74 грн., підтверджується доказами, які наявні в матеріалах справи.
Так, згідно з розрахунком (1 том. 11 арк. і на звороті) зазначено, що
- середньомісячний заробіток - 14828, 43 грн.;
- відсоток обчислення пенсії по інвалідності - 80 %;
- основний розмір пенсії від середнього заробітку - 11862, 74 грн. (тобто: 80% *14 828, 43 грн).
Встановлена колегією суддів обставина також підкреслюється і розрахунком з паперової пенсійної справи позивача, копія якої міститься в матеріалах справи (1 том, 132 арк.).
Таким чином, враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення підлягає задоволенню.
При цьому доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Оскільки при винесенні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції було допущено порушення норм права, що призвело до невірного по суті вирішення питання, тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а заява про роз'яснення судового рішення - підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 254, 312, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року - скасувати.
Заяву про роз'яснення рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області - задовольнити частково.
Роз'яснити, що вказана в резолютивній частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2021 року сума 11 862, 74 грн. не є грошовим забезпеченням, а є обчисленим основним розміром пенсії, який становить 80 % від середнього заробітку позивача в сумі 14 828, 43 грн.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.
Повний текст рішення виготовлено 12 лютого 2025 року.
Суддя-доповідач: В.В. Файдюк
Судді: О.В. Карпушова
Є.І. Мєзєнцев