13 лютого 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/15323/24
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача - Шевчук О.А.,
суддів - Бойка А.В., Федусика А.Г.,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 р. позов задоволено частково.
На зазначене рішення суду Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій, крім іншого, апелянт просить поновити строк на подання апеляційної скарги. В обгрунтування клопотання апелянт зазначає, що військова частина НОМЕР_1 входить до складу Збройних Сил України, яка переведена на воєнний стан та юридична група військової частини НОМЕР_1 у зв'язку із запровадженням правового режиму воєнного стану задіяна в несенні постійного чергування по захисту повітряного простору та територіальної цілісності Держави.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2025 року зазначена апеляційна скарга була залишена без руху та було надано апелянту десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, а саме: необхідно було надати документ про сплату судового збору; зазначити підстави, які перешкоджали апелянту повторно подати апеляційну скаргу без невиправданих затримок та зайвих зволікань або вказати інші підстави для його поновлення. Роз'яснено Військовій частині НОМЕР_1 , що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору, відповідно до ст.169 КАС України апеляційна скарга буде повернута скаржнику, а у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги в частині пропуску строку на подання апеляційної скарги у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа, ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху доставлено до електронного кабінету Військової частини НОМЕР_1 24.01.2025 року о 19:35.
27 січня 2025 року до суду подано заяву Військовою частиною НОМЕР_1 , в якій апелянт просить поновити строк на подання апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 року та продовжити строк виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху в частині оплати судового збору. В обґрунтування заяви апелянт зазначає, що військова частина НОМЕР_1 входить до складу Збройних Сил України, яка переведена на воєнний стан, що підтверджується витягом з бойового наказу військової частини НОМЕР_1 від 22.11.2024 року (додається). Військова частина НОМЕР_1 у складі Повітряного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » угрупування сил і засобів Повітряних Сил Збройних Сил України здійснює у визначеній зоні відповідальності протиповітряну оборону. Також, апелянт зазначає, що військова частина НОМЕР_1 здійснює цілодобове чергування. Юридична група військової частини НОМЕР_1 у зв'язку із запровадженням правового режиму воєнного стану, який продовжено згідно Закону України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", також, задіяна в несенні постійного чергування, по захисту повітряного простору та територіальної цілісності нашої Держави.
Розглянувши вищезазначену заяву колегія суддів зазначає наступне.
Суд зазначає, відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду було ухвалено за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження 29 жовтня 2024 р. Повний текст рішення складено та підписано суддею 29.10.2024 року.
На зазначене рішення суду першої інстанції Військовою частиною НОМЕР_1 було подано апеляційну скаргу.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору відмовлено. Зазначена апеляційна скарга була залишена без руху у зв'язку з несплатою судового збору за подачу апеляційної скарги та було надано апелянту десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 р. повернуто скаржнику.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа, ухвалу про повернення апеляційної скарги доставлено до електронного кабінету Військової частини НОМЕР_1 17.12.2024 року о 23:20.
22 січня 2025 року Військовою частиною НОМЕР_1 повторно подано апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 року.
Таким чином, повторно апеляційну скаргу подано через більше ніж два місяці після ухвалення оскаржуваного рішення.
Суд звертає увагу на те, що апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подана вдруге та не вимагає значної кількості часу для її оформлення.
Колегія суддів зазначає, що налагоджена не належним чином внутрішня організаційна діяльність органу державної влади в умовах воєнного стану на території України, який введено внаслідок військового вторгнення Російської Федерації на територію України не можуть вважатися об'єктивними та непереборними причинами, що унеможливлювали подання апеляційної скарги у строк встановлений ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також, суд зазначає, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Суд зазначає, що скаржник, як суб'єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, а тому, як на переконання суду, повинен неухильно виконувати покладені на нього нормами КАС України процесуальні обов'язки щодо оформлення апеляційної скарги, в тому числі щодо своєчасності її подання та оплати судового збору.
Суд звертає увагу апелянта, що з моменту введення в Україні воєнного стану органи державної влади продовжують здійснювати свої повноваження.
Питання поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень, у випадку його пропуску з причин пов'язаних із запровадженням воєнного стану в країні, вирішується у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо апеляційну скаргу подає суб'єкт владних повноважень.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових меж, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
Також, суд звертає увагу, що однією з підстав залишення апеляційної скарги без руху була відсутність документу про сплату судового збору в повному обсязі.
Документ про сплату судового збору апелянтом до суду також не надано.
Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Для цього учасник справи, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Суд зазначає, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Європейський суд з прав людини у пунктах 46, 47 рішення від 29.01.2016 у справі “Устименко проти України» зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
При цьому, судом також враховуються висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі “Лелас проти Хорватії», відповідно до яких держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.
У справі “Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу “належного урядування», який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
Таким чином, виходячи з принципу “належного урядування», державні органи загалом зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі “Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі “Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Крім того, однією з підстав залишення апеляційної скарги без руху була відсутність документу про сплату судового збору, у зв'язку з чим, в заяві від 27 січня 2025 року, крім іншого, апелянт просить продовжити строк для усунення недоліків в частині сплати судового збору.
Зважаючи на те, що апелянтом не наведено переконливих підстав, які перешкоджали повторно звернутись до суду без невиправданих затримок та зайвих зволікань, колегія суддів приходить до висновку про відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, наслідком чого є відмова у відкритті апеляційного провадження, у зв'язку з чим клопотання Військової частини НОМЕР_1 про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлепних статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
У відповідності до п.4 ч.1 ст.299 КАС України у разі якщо скаржником у строк, визначений судом, не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.
Згідно з ч.3 ст. 299 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Як зазначено вище, строк на усунення недоліків апеляційної скарги було надано апелянту десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, таким чином останнім днем усунення недоліків є 06 лютого 2025 р.
Враховуючи, що апелянтом не усунуто недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2025 року, до суду апеляційної інстанції не надано поважних підстав чи належних доказів підтвердження поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, а тому є підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст. ст. 3, 243, 248, 250, 299, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про продовження строку для усунення недоліків - відмовити.
У задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 р.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач О.А. Шевчук
Судді А.В. Бойко А.Г. Федусик