П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
12 лютого 2025 р. Категорія 106020000м. ОдесаСправа № 400/7161/24
Перша інстанція: суддя Ярощук В.Г.,
час і місце ухвалення: спрощене провадження,
м. Миколаїв
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Семенюка Г.В.,
суддів - Федусика А.Г., Шляхтицького О.І.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу від 12.07.2024 № 586 о/с в частині, поновлення на посаді, -
встановиВ:
Позивач, звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу від 12.07.2024 № 586 о/с в частині, поновлення на посаді, мотивуючи його тим, що 13.07.2024 він отримав за допомогою застосунку Воцап (WhatsApp) повідомлення про його переведення відповідно до наказа відповідача від 12.07.2024 № 586 о/с з 15.07.2024 з посади оперуповноваженого сектору кримінальної поліції ВП № 1 Первомайського РУП ГУНП в Миколаївській області на рівнозначну посаду інспектора взводу № 3 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Миколаївській області. На переконання позивача, його вищевказаний наказ в частині його переміщення є протиправним, оскільки:
переведення відбулось в порядку його покарання та особистих неприязних відносин з начальником ВП № 1 Первомайського РУП;
стан здоров'я позивача унеможливлює належне виконання ним посадових обов'язків на новій посаді;
з посадовою інструкцією інспектора взводу № 3 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Миколаївській області його ніхто не ознайомлював;
він не надав згоди на своє переміщення (переведення) на рівнозначну посаду для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби, в іншу місцевість, чим порушено положення статті 32 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 12.07.2024 № 586 о/с «По особовому складу» в частині переміщення майора поліції ОСОБА_1 (№ 0076407) на рівнозначну посаду інспектора взводу № 3 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Миколаївській області, звільнення з посади оперуповноваженого сектору кримінальної поліції ВП № 1 Первомайського районного відділу поліції. Поновлено майора поліції ОСОБА_1 (№ 0076407) на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції ВП № 1 Первомайського районного відділу поліції з 15.07.2024. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення майора поліції ОСОБА_1 (№ 0076407) на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції ВП № 1 Первомайського районного відділу поліції.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Національної поліції в Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що питання наявності документів, які визначають функції підрозділу, до якого переведений позивач та його повноважень по новій посаді не має ніякого значення для вирішення питання про правомірність переміщення поліцейського до іншого підрозділуодного і того територіального органу, який уведено в штат органу і фінансуються державним бюджетом для виплати грошовогозабезпечення. Відповідно до довідки про проходження служби ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ с 2003 року має досвід служби на посадах і оперуповноваженого, і окремого батальйону патрульно-постової служби, шо відповідає належній кваліфікації для зайняття посади в батальйоні. Таким чином, ОСОБА_1 перемістили до підрозділу,який виконує ті ж самі поліцейські функції, що останній виконував раніше та має усі необітні навички для виконання його повноважень, а суд першої інстанції зробив помилковий висновок проте, шо відповідачем прийнято рішення в порушення ст. 2 КАС України.
На підставі ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне:
Судом першої інстанції встановлено, що позивач проходив службу на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції № 1 Первомайського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області.
Наказом Національної поліції України від 07.06.2024 № 625 «Про затвердження Переліку змін у штатах Національної поліції» затверджено Перелік змін у штатах Національної поліції, відповідно до яких скорочено посади в апараті відповідача, окремих його підрозділах, та введено у штат такий підрозділ як батальйон.
10.07.2024 року командир Батальйону подав на ім'я начальника відповідача доповідну записку про наявний некомплект вакантних посад поліцейських середнього складу та про необхідність переведення до Батальйону для подальшого проходження служби поліцейських відповідача.
До доповідної записки заступника начальника ГУНП в Миколаївській області від 11.07.2024 «Про укомплектування БПОП «стрілецький» ГУНП в Миколаївській області було додано Список поліцейських, які можуть бути переміщені на рівнозначні посади для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби, на вакантні посади до Батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Миколаївській області, за порядковим номером 24 якого зазначено позивача.
Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 12.07.2024 № 586 о/с «По особовому складу» (далі - Наказ № 586 о/с) майора поліції ОСОБА_1 переміщено на рівнозначну посаду інспектора взводу № 3 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Миколаївській області для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби, звільнивши його з посади оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції № 1 Первомайського районного відділу поліції.
Вважаючи Наказ № 586 о/с протиправним у відповідній частині, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що суд прийшов до висновку, що Наказ № 586 о/с в частині призначення позивача не відповідає вимогам, встановленим частиною третьою статті 2 КАС України (не є обґрунтованим, добросовісним, розсудливим, пропорційним тощо), оскільки переміщення поліцейського на посаду, для якої не встановлено повноважень, явно не сприяє ефективності несення відповідним поліцейським служби і не виходить з інтересів служби. За таких обставин Наказ № 586 о/с є протиправним і підлягає скасуванню, а позивач підлягає поновленню на попередній посаді з дня відповідного переміщення, тобто з 15.07.2024.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду не погоджується з означеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII (далі Закон №580-VIII).
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону №580-VIII Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
У своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 3 Закону №580-VIII).
Згідно з частиною першою статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. (частина перша статті 17 Закону №580-VIII).
У силу положень частини десятої статті 62 Закону №580-VIII, яка визначає гарантії професійної діяльності поліцейського, поліцейський користується повноваженнями, передбаченими цим Законом, незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу, та може бути переміщений по службі залежно від результатів виконання покладених на нього обов'язків та своїх професійних, особистих якостей.
За приписами частини першої статті 65 Закону №580-VIII переміщення поліцейських здійснюється:
1) на вищу посаду - у порядку просування по службі;
2) на рівнозначні посади:
для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби;
за ініціативою поліцейського;
у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації;
у разі необхідності проведення кадрової заміни в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами (далі - місцевості з визначеним строком служби);
за станом здоров'я - на підставі рішення медичної комісії;
з меншим обсягом роботи з урахуванням професійних і особистих якостей - на підставі висновку атестації;
у разі звільнення з посади на підставі рішення місцевої ради про прийняття резолюції недовіри відповідно до статті 87 цього Закону;
3) на посади, нижчі ніж та, на якій перебував поліцейський:
у зв'язку зі скороченням штатів або реорганізацією в разі неможливості призначення на рівнозначну посаду;
за станом здоров'я - на підставі рішення медичної комісії;
через службову невідповідність - на підставі висновку атестації з урахуванням професійних і особистих якостей;
за ініціативою поліцейського;
як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України;
у разі звільнення з посади на підставі рішення місцевої ради про прийняття резолюції недовіри, відповідно до статті 87 цього Закону;
4) у зв'язку із зарахуванням на денну форму навчання за державним замовленням, у тому числі до магістратури, ад'юнктури та докторантури закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, а також у разі призначення на посаду після закінчення навчання 23. Частиною другою статті 65 Закону №580-VIII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) було обумовлено, що посада вважається вищою, якщо за цією посадою штатом (штатним розписом) передбачене вище спеціальне звання поліції.
Посада вважається вищою, якщо за нею штатом (штатним розписом) передбачене вище спеціальне звання поліції, нижчою, якщо передбачене нижче спеціальне звання поліції, та рівнозначною, якщо передбачене таке саме спеціальне звання поліції (частина друга статті 65 Закону № 580-VIII).
Абзацом другим пункту 42 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114 (далі - Положення № 114), встановлено, що рішення про переміщення по службі осіб середнього, старшого або вищого начальницького складу приймається відповідним начальником з урахуванням думки їх прямих начальників і колективу працівників.
Згідно з абзацом першим і підпунктом «ж» пункту 40 Положення № 114 призначення на посади рядового і начальницького складу провадиться відповідними начальниками згідно з номенклатурою посад, що визначається Міністром внутрішніх справ відповідно до його компетенції. При цьому враховується таке: переміщення по службі в іншу місцевість у межах республіки осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, які не досягли встановленого пунктами 5 і 7 цього Положення віку, визнані здатними до військової служби або здатними до нестройової служби в мирний час, але потребують за станом свого здоров'я чи здоров'я членів їх сімей зміни місця служби (проживання), провадиться за рішенням відповідного начальника на підставі висновку військово-лікарської комісії.
Відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 65 Закону № 580-VIII поліцейські зобов'язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу (закладу, установи) поліції, до повноважень якого належить право призначення на посаду та звільнення з посади.
З вище викладеного слідує, що згода поліцейського є необхідною при переміщенні його по службі за ініціативою поліцейського, а також у зв'язку зі скороченням штатів .
В усіх інших випадках підставою переміщення визначено певні обставини або рішення певних органів, настання (прийняття) яких не залежать від волі поліцейського, в тому числі переміщення для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби.
Водночас пункт 2 частини першої статті 65 Закону № 580-VIII передбачає єдине правило щодо можливості переміщення поліцейських на рівнозначні посади в інтересах служби, не відокремлюючи випадки такого переміщення в межах однієї місцевості (населеного пункту) чи в іншу місцевість.
Аналогічні правові висновки містяться в постанові Верховного Суду від 25.05.2023 у справі № 620/3663/19.
Крім цього, у пункті 54 мотивувальної частини постанови від 25.05.2023 у справі № 620/3663/19 Верховний Суд сформував правову позицію про те, що зміни в спеціальному законодавстві з питань проходження служби в поліції, що відбулися з 01 травня 2022 року, виключили можливість субсидіарного застосування норм трудового законодавства до регулювання порядку переміщення поліцейських, усунувши таким чином неоднозначне застосування відповідних норм права у подібних правовідносинах, що мало місце в судовій практиці.
Отже, суд першої інстанції правомірно відхилив, як необґрунтоване, твердження позивача, що спірні правовідносини врегульовуються статтею 32 КЗпП України, і що для переміщення поліцейського в іншу місцевість необхідна його згода.
Відповідно до Наказу № 586 о/с позивача переміщено на посаду інспектора взводу № 3 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Миколаївській області з посади оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції № 1 Первомайського районного відділу поліції.
Згідно з Переліком посад поліцейських і відповідних їм граничних спеціальних звань, затверджених наказом Національної поліції України від 04.12.2015 № 142, граничним спеціальним званням для посади оперуповноваженого управління, відділу, відділення поліції та для посади інспектора стройового підрозділу поліції є спеціальне звання старший лейтенант поліції.
Відтак на підставі оскаржуваного наказу позивача було переміщено на рівнозначну посаду, оскільки нею передбачено теж саме спеціальне звання, яке він мав на попередній посаді.
Як наслідок, при такому переміщені позивача на іншу посаду та в іншу місцевість його згода не потрібна.
Також, суд першої інстанції правомірно відхилив, як необґрунтовані, твердження позивача щодо того, що Наказ № 586 о/с є протиправним з тих підставі, що переведення відбулось в порядку його покарання та особистих неприязних відносин з начальником ВП № 1 Первомайського РУП і стан його здоров'я унеможливлює належне виконання ним посадових обов'язків на новій посаді, оскільки:
по-перше, позивач не надав суду будь-яких доказів особистий неприязних відносин між ним і начальником ВП № 1 Первомайського РУП;
по-друге, відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 19.06.2024 № 3877 позивач визнаний придатним до військової служби, і він підписав її без зауважень.
10.07.2024 року командир Батальйону подав на ім'я начальника відповідача доповідну записку про наявний некомплект вакантних посад поліцейських середнього складу та про необхідність переведення до Батальйону для подальшого проходження служби поліцейських відповідача.
До доповідної записки заступника начальника ГУНП в Миколаївській області від 11.07.2024 «Про укомплектування БПОП «стрілецький» ГУНП в Миколаївській області було додано Список поліцейських, які можуть бути переміщені на рівнозначні посади для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби, на вакантні посади до Батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Миколаївській області, за порядковим номером 24 якого зазначено позивача.
Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 12.07.2024 № 586 о/с «По особовому складу» (далі - Наказ № 586 о/с) майора поліції ОСОБА_1 переміщено на рівнозначну посаду інспектора взводу № 3 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Миколаївській області для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби, звільнивши його з посади оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції № 1 Первомайського районного відділу поліції.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що у подані командира БПОП (стрілецький) ГУНП в Миколаївській області про призначення позивача на посаду інспектора взводу № 3 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Миколаївській області від 11.07.2024 нічого не зазначено, які інтереси служби слугують підставою для призначення позивача на вказану посаду, і чим він буде ефективнішій на новій посаді у порівняні з попередньою. Поряд з цим, у довідній записці заступника начальника ГУНП в Миколаївській області від 11.07.2024, яка вказана як підстава для прийняття Наказа № 586 о/с, вказано, що відповідні призначення здійснюються з метою ефективного виконанням Батальйоном завдань і функцій. У доповідній записці командира Батальйону, поданої 10.07.2024 на ім'я начальника відповідача, зазначено, що у зв'язку з наявним некомплектом вакантних посад поліцейських середнього складу суттєво знижу ефективність його діяльності, загрожує належній організації та забезпеченню виконанню покладених на Батальйон завдань та функцій, а також сприяє завантаженості поліцейських. Однак, у заяві від 13.09.2024 про неможливість подати докази у встановлені строки відповідач повідомив суд, що на даний час відсутнє положення про Батальйон, а тому не розроблені посадові інструкції його поліцейських.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що інтересами служби, що зумовили переведення позивача, була обумовлена більш ефективною службою.
При цьому, відсутність конкретизації підстави, у зв'язку з якими позивача переведено до іншого місця служби, як на цьому акцентує увагу позивач в обґрунтування своїх вимог, не впливає на правомірність прийнятого відповідачем наказу, з огляду на фактичну наявність таких підстав та спеціального законодавства, яким передбачено необхідність прийняття таких рішень (переведення до іншого місця проходження служби) з метою більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби.
На думку колегії суддів, поліцейські зобов'язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу (закладу, установи) поліції, до повноважень якого належить право призначення на посаду та звільнення з посади.
Отже, в даному випадку основним та ключовим моментом на думку суду є те, що поліцейський може бути переведений на рівнозначну посаду в будь-яке управління Національної поліції України, якщо це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу, зокрема на період введення в Україні воєнного стану та 60 днів після цього (п. 2 розділу ІІ Закону № 2123-ІХ).
Відповідно до п. 20 р. 5 Положення про ГУНП в Миколаївській області, затвердженого наказом Національної поліції України від 10.06.2020 № 440, керівник територіального органу поліції зобов'язаний вживати добір та розстановку кадрів для забезпечення виконання функцій органу.
З матеріалів справи вбачається, що переведення позивача відбулось для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби, про що зазначено у наказі Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 12.07.2024 № 586 о/с «По особовому складу» та у довідній записці заступника начальника ГУНП в Миколаївській області від 11.07.2024, як підстава для прийняття Наказа № 586 о/с, вказано, що відповідні призначення здійснюються з метою ефективного виконанням Батальйоном завдань і функцій, отже на думку відповідача, позивач за своїм досвідом і діловими якостями був корисним на іншій вакантній посаді.
Таким чином, з огляду на те. шо в штаті ГУНП в Миколаївській області створено додатково підрозділ, передбачено його структурута визначено кількість посад, фінансування та вони були вакантними, керівник органу поліції мав право проводити комплектування штату цього підрозділуполіцейськими в інтересах служби та видавати спірний наказ від 12.07.2024 № 586 о/с пропереміщення позивача для подальшого виконання функцій поліції, які є нагальними у особливий період військового стану.
Отже, зазначене свідчить, що переведення позивача відбулося за ініціативою керівників органів поліції з метою забезпечення більш ефективної служби в територіальному підрозділі ГУНП, задля інтересів служби під час дії воєнного стану на території Миколаївської області.
За таких обставин, колегія суддів вважає протиправним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову.
Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішенням було неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а відтак, відповідно до ст.ст. 315, ст. 317 КАС України, - оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, - задовольнити.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року по справі № 400/7161/24, - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Г.В. Семенюк
Судді А.Г. Федусик О.І. Шляхтицький