13 лютого 2025 року ЛуцькСправа № 140/13011/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
розглянувши за правилами спрощеного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії щодо нарахування та виплати щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з 24.01.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та на підставі рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14.05.2024 у справі №140/2619/24 йому поновлено з 24.01.2024 пенсію, яка була призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ). 14.07.2021 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (далі - Постанова №713), відповідно до якої пенсіонерам, що отримують пенсію, яка призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», встановлювалась щомісячна доплата до пенсії в розмірі 2000 грн. На виконання Постанови №713 відповідач нарахував та проводив виплату доплати до пенсії не у повній мірі.
На звернення позивача щодо нарахування та виплати щомісячної доплати в сумі 2000 грн, передбаченої Постановою №713, відповідач повідомив про відмову, чим, на думку ОСОБА_1 порушив його конституційні права на соціальний захист.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 22.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
В поданому до суду відзиві на адміністративний позов відповідач позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні в повному обсязі з тих підстав, що на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14.05.2024 у справі №140/2619/24 позивачу поновлено виплату пенсії за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ. Відповідно до Постанови №713 позивачу з 24.01.2024 було встановлено щомісячну доплату до пенсії в розмірі 111,36 грн (сума, якої не вистачає до 2000 грн).
02.01.2024 позивач подав суду відповідь на відзив, в якій підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.
Інших заяв по суті справи не надходило.
Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виплату якої поновлено з 24.01.2024 на підставі рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14.05.2024 у справі №140/2619/24.
Позивач звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про нарахування та виплату доплати в сумі 2000 грн, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Листом від 03.10.2024 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило позивача, що на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14.05.2024 у справі №140/2619/24 позивачу поновлено виплату пенсії за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ з 24.01.2024; на даний час розмір пенсійної виплати складає 3854 грн, включаючи 111,36 грн щомісячної доплати відповідно до Постанови №713.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом шостим частини першої статті 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону №2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом 1 Постанови №713 установлено з 1 липня 2021 р. особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 р. відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 р., щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 1 березня 2018 р., розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 р. або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 р., щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 1 липня 2021 року.
При цьому пунктом 2 Постанови №713 установлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, сум індексації, щомісячної доплати, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, інших доплат до пенсій, встановлених законодавством (крім пенсій за особливі заслуги перед Україною), в осіб, які отримують пенсію, призначену відповідно до Закону, не досягає 3854 гривень, таким особам встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсій.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14.05.2024 у справі №140/2619/24 поновлено позивачу пенсію за вислугу років з 24.01.2024 та встановлено щомісячну доплату до пенсії в розмірі 111,46 грн з урахуванням пункту 2 Постанови №713, в результаті чого розмір пенсії становить 3854 грн.
Суд вважає безпідставними посилання відповідача на пункт 2 Постанови №713, оскільки як вбачається зі змісту цього пункту, щомісячна доплата до пенсії в сумі, якої не вистачає до 3854 грн, встановлюється тоді, коли щомісячний розмір виплат з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, сум індексації, в тому числі і щомісячної доплати, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, інших доплат до пенсій не досягає 3854 грн.
Тобто, застосуванню пункту 2 Постанови №713 має передувати встановлення щомісячної доплати у розмірі 2000 грн, передбаченої пунктом 1 цієї постанови. Якщо після цього щомісячний розмір виплат буде меншим 3854 грн, то на підставі пункту 2 Постанови №713 встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, якої не вистачає до 3854 грн.
Отже, відповідач протиправно встановив позивачу щомісячну доплату в меншому розмірі, позаяк в даному випадку підстав для застосування пункту 2 Постанови №713 не було.
На думку суду, відповідач не довів, що не здійснюючи нарахування та виплату позивачу щомісячної доплати в сумі 2000 грн, діяв відповідно до закону. Тому такі його дії є протиправними.
Таким чином, з урахуванням правових висновків Верховного Суду у справі №420/2473/22, встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що з метою повного, всебічного захисту прав позивача позов ОСОБА_1 слід задовольнити шляхом визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо не нарахування та невиплати доплати до пенсії в розмірі 2000 грн згідно з Постановою №713, зобов'язання відповідача провести з 24.01.2024 нарахування та виплату позивачу щомісячної доплати у розмірі 2000 грн відповідно до Постанови №713.
Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Частинами першою, третьою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року, заява №19336/04, пункт 268; рішення у справі «Баришевський проти України», заява № 71660/11, пункт 95; рішення у справі «Двойних проти України», заява №72277/01, пункт 80; рішення у справі «Меріт проти України», заява №66561/01, пункт 88). Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника сторони за договором. При цьому надані послуги повинні бути обґрунтованими, а доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі. Суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи та не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним чи необґрунтованим щодо іншої сторони спору.
Позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача понесені ним судові витрати, які складаються із суми сплаченого судового збору в розмірі 1211,20 грн та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1500 грн.
На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи долучено договір про представництво та надання правових послуг адвоката від 24.01.2024 №03, укладений між позивачем та адвокатом Пікуном Б.І., калькуляцію вартості послуг з надання правової допомоги адвокатом; ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АС №1064348 від 06.07.2023; копію квитанції до прибуткового касового ордера від 08.11.2024 на суму 1500 грн; акт приймання-передачі виконаних робіт за договором про надання правової допомоги від 24.01.2024 №03.
Як вбачається з калькуляції вартості послуг з надання правової допомоги адвокатом, яка є додатком до договору про надання правової допомоги від 24.01.2024 №03, адвокат надав позивачу такі послуги: зустріч, консультація клієнта, дослідження документів, вивчення нормативної бази та узгодження правової позиції, підготовка та відправлення заяви до ГУ ПФУ у Волинській області, виготовлення копій документів (2 год) - 500 грн; зустріч з клієнтом, підготовка процесуальних документів: підготовка та подання позовної заяви до адміністративного суду, попередній орієнтовний розрахунок судових витрат (3 год) - 700 грн; представництво та захист інтересів клієнта в суді (відповідь на відзив, додатки до договору, виготовлення копій документів) (2 год) - 500 грн.
У постанові від 20.06.2023 у справі №280/5922/21 Верховний Суд зазначив, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).
Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід, надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення.
Так, у відзиві на позовну заяву відповідач не навів жодних заперечень щодо розміру заявлених до стягнення витрат на правову допомогу, при цьому у суду відсутні підстави для зменшення витрат на правову допомогу з власної ініціативи.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відшкодування на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на правову допомогу у заявленому розмірі.
Таким чином, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати в загальному розмірі 2711,20 грн, в тому числі судовий збір 1211,20 грн та витрати на правову допомогу адвоката в сумі 1500 грн.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 з 24.01.2024 доплати до пенсії в розмірі 2000 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести з 24.01.2024 нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судові витрати у сумі 2711,20 грн (дві тисячі сімсот одинадцять грн 20 коп.).
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (Київський м-н, 6, м.Луцьк, Волинська обл., 43027, код ЄДРПОУ 13358826).
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій