м. Вінниця
13 лютого 2025 р. Справа № 120/10031/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №120/10031/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 29.11.2024 адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії на підставі довідок про грошове забезпечення від 30.05.2024 № 53/21/52-4039ві, № 53/21/52-4040ві, № 53/21/52-4041ві, від 25.05.2024 № 53/21-167ві, виданих Управлінням служби безпеки України у Вінницькій області.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022, 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідок про грошове забезпечення від 30.05.2024 № 53/21/52-4039ві, № 53/21/52-4040ві, № 53/21/52-4041ві, від 25.05.2024 № 53/21-167ві, виданих Управлінням служби безпеки України у Вінницькій області.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 4844,80 грн (чотири тисячі вісімсот сорок чотири гривні 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Разом із тим, 12.02.2025 позивачем подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення. Обґрунтовуючи заяву позивач зазначив, що при вирішенні адміністративної справи судом не вирішено питання перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 виходячи із 83% суми грошового забезпечення, яке має враховувати основні та додаткові види грошового забезпечення, зазначені у довідках про грошове забезпечення.
Визначаючись щодо поданої заяви, суд виходив із наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Таким чином, враховуючи те, що розгляд справи №120/10031/24 здійснювався судом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд вважає за можливе здійснити розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення в порядку письмового провадження.
Особливості ухвалення додаткового судового рішення визначені статтею 252 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, частиною 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Зміст наведеної норми свідчить про те, що законодавець допускає можливість ухвалення додаткового судового рішення, проте лише за наявності підстав, визначених частиною 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, у заяві про ухвалення додаткового судового рішення йдеться про те, що пенсійний орган слід зобов'язати провести перерахунок та виплату пенсії позивачу, виходячи із 83% суми грошового забезпечення, яке має враховувати основні та додаткові види грошового забезпечення, зазначені у довідках про грошове забезпечення.
Однак такі твердження позивача є безпідставними з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Так, звертаючись до суду з даним позовом ОСОБА_1 в обґрунтування заявлених позовних вимог покликався виключно на протиправність дій відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку на підставі оновлених довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, виданих на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі від 15.01.2024 № 120/16932/23.
Суд відмічає, що жодних обґрунтувань щодо наявності підстав для здійснення перерахунку пенсії виходячи із 83% суми грошового забезпечення мотивувальна частина позовної заяви не містила. Більш того, судовий збір позивачем був сплачений за чотири позовні вимоги, які пов'язані з відмовою у проведенні перерахунку на підставі чотирьох оновлених довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023.
З огляду на наведене в позовній заяві обґрунтування, зміст доданого до позову листа ГУ ПФУ у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії на підставі вищезазначених чотирьох оновлених довідок про розмір грошового забезпечення позивача, судом в межах адміністративної справи №120/100031/24 питання відсоткового розміру пенсії у відповідності до сум його грошового забезпечення, відображених в оновлених довідках не досліджувалась.
Варто також відмітити, що станом на дату прийняття судом рішення у даній справі, відповідач жодних рішень щодо здійснення перерахунку пенсії на підставі оновлених довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 не приймав, а відтак питання визначення відсоткового розміру пенсії позивача не було спірним в межах даної адміністративної справи.
За наведених обставин, під час ухвалення судового рішення судом не досліджувалося питання щодо відсоткового розміру пенсії позивача.
Водночас варто зауважити, що підстави для ухвалення додаткового судового рішення, що визначені частиною 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають.
А тому слід визнати безпідставними доводи заявника про можливість застосування у цьому випадку аналогії закону, оскільки в силу приписів частини 6 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує аналогію закону лише у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини.
Проте Кодексом адміністративного судочинства України чітко врегульовано підстави для ухвалення додаткового рішення, серед яких відсутні ті, що дозволяли б суду ухвалити додаткове рішення в цьому випадку.
З огляду на викладене заява про ухвалення додаткового судового рішення є безпідставною та не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 248, 252, 256, 294 КАС України, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна