м. Вінниця
13 лютого 2025 р. Справа № 120/17502/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій та рішення протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач 2) про визнання дій та рішення протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю прийнятого ГУ ПФУ в Донецькій області рішення від 25.12.2024 №905090809 про відмову в перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , дій ГУ ПФУ у Вінницькій області в частині відмови у перерахунку з 01.01.2021, з 01.01.2022, з 01.01.2023 та з 01.01.2024 розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 .
Ухвалою від 15.01.2025 судом відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін (у письмовому провадженні). Крім того, встановлені сторонам строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення.
30.01.2025 ГУ ПФУ в Донецькій області подало відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача 2 заперечив щодо задоволення вимог ОСОБА_1 та вказав про відсутність правових підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Крім того, відповідач 2 подав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.
31.01.2025 на адресу суду надійшов відзив ГУ ПФУ у Вінницькій області, в якому відповідач 1 зауважив, що оскаржуване у цій справі рішення приймалось ГУ ПФУ в Донецькій області, а проживання позивача на території, яку обслуговує ГУ ПФУ у Вінницькій області не може бути підставою для зобов'язання цього органу вчиняти певні дії, оскільки визначальним фактором є визначення органу, яким було прийнято спірне рішення. Крім того по суті спору відповідач наголосив, що у 2021-2024 роках не відбулось змін розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, відповідно відсутні підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Ухвалою суду від 05.02.2025 дану позовну заяву залишено без руху у зв'язку з недотриманням вимог статей 160, 161 КАС України та встановлено 5-ти денний термін з дня одержання копії ухвали для усунення визначених у ній недоліків, шляхом:
- надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності причин його пропуску.
11.02.2025 на адресу суду надійшла заява позивача про поновлення строку звернення до суду.
Ухвалою від 13.02.2025 визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено такий строк. Продовжено розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій та рішення протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 є суддею Апеляційного суду Вінницького області у відставці та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області, отримує щомісячне довічне грошове утримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 10.12.2021 у справі №120/452/21, крім іншого, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до стажу роботи на посаді судді ОСОБА_1 половину строку на денній формі навчання, що становить 2 роки 4 місяці 27 днів та календарного періоду проходження строкової військової служби 2 роки 0 місяців 19 днів. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 19.02.2020 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 із урахуванням стажу його роботи на посаді судді, що дає право на відставку та отримання довічного грошового утримання 34 роки 5 місяців 21 день, виходячи із 78% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді відповідно до довідки Вінницького апеляційного суду від 27.02.2020 № 05-27/115/2020 та здійснити з 19.02.2020 виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
В подальшому, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 14.11.2024 у справі № 120/12403/24, крім іншого, зобов'язано Вінницький апеляційний суд видати ОСОБА_1 :
- довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 1 січня 2024 року, виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2024 року із визначенням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 3028 грн.;
- довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 1 січня 2023 року, виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції У країни, частини третьої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2023 року" із визначенням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2684 грн.;
- довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 1 січня 2022 року, виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус судців" та абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2022 року із визначенням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2481 грн.;
- довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 1 січня 2021 року, виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції У країни, частини третьої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2021 року із визначенням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2270 грн.
На виконання згаданих судових рішень Вінницьким апеляційним судом видано позивачу довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 17.12.2024 №04-20/91/2024, №04-20/90/2024, №04-20/89/2024, №04-20/88/2024. Розмір суддівської винагороди в довідках розраховано, виходячи з прожиткового мінімуму станом на 01.01.2021 - 2270,00 грн; 01.01.2022 - 2481,00 грн; 01.01.2023 - 2684,00 грн; 01.01.2024 - 3028,00 грн.
Позивач, звернувся до відповідача 1 із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі вказаних вище довідок.
За принципом екстериторіальності заява розглянута відповідачем 2.
Рішенням від 25.12.2024 за №905090809 ГУ ПФУ в Донецькій області відмовило у здійсненні відповідного перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , вказавши з 01.01.2024 не відбулось змін розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, адже статтею 7 ЗУ "Про Державний бюджет на 2024 рік" передбачено, що у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу суддів становить 2102 грн, тобто на рівні 2020 року.
Не погоджуючись із таким рішенням суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Визначаючись щодо заявлених вимог в контексті цієї спірної ситуації, суд керується та виходить із наступного.
Згідно частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд є Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII).
Відповідно до частини 3 статті 142 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Згідно частин 4, 5 статті 142 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Статтею 130 Конституції України передбачено, що Держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя.
Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Аналогічні положення закріплені частиною 1 статті 135 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII, згідно якої суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
У частинах 2, 3 статті 135 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII передбачається, що суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
За нормами п. 2 частини 3 статті 135 Закону № 1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду становить 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Таким чином, Конституцією України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів» закріплюються правові положення щодо способу визначення розміру суддівської винагороди, а саме встановлення розміру винагороди законом про судоустрій.
Разом із цим розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 46 Конституції України визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження тощо наведено у Законі України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 № 966-XIV.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України від 15.07.1999 № 966-XIV, прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Також, у цій статті Закону визначено, що прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.
У змісті наведеної норми Закону України від 15.07.1999 № 966-XIV закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення відносно яких визначається прожитковий мінімум.
Статтею 4 Закону України від 15.07.1999 № 966-XIV передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Відповідно, Законом № 966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді». При цьому, судді Законом № 966-XIV не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 2189 гривень; працездатних осіб: з 1 січня - 2270 гривень; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102 гривні.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" установлено з 1 січня 2022 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2393 гривень, працездатних осіб - 2481 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102 гривні.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2589 гривень, працездатних осіб - 2684 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102 гривні.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, працездатних осіб - 3028 гривень; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні.
Слід зазначити, що зміни до Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у спірному періоді, а також в Закон України від 15.07.1999 № 966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму, не вносилися.
Тому, для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди відсутні законні підстави.
Отже, Законом України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року. Вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій.
Аналогічні висновки щодо обчислення суддівської винагороди (обрання розрахункової величини прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року) сформовані у постановах Верховного Суду від 10 листопада 2021 року по справі № 400/2031/21, від 30 листопада 2021 року по справі № 360/503/21.
Також, виходячи з обставин цієї справи, слід враховувати, що право позивача на обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного станом на 01.01.2021 у розмірі 2270 грн, станом на 01.01.2022 у розмірі 2481 грн, станом на 01.01.2023 у розмірі 2684 грн, станом на 01.01.2024 у розмірі 3028 грн, встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили в адміністративній справі № 120/12403/24.
Суд зазначає, що відповідно до вимог статті 129-1 Конституції України, статті 14 КАС України судове рішення, що набрало законної сили, є обов'язковим до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Порядок подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України затверджений Постановою Пенсійного фонду України 25.01.2008 № 3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09 лютого 2023 року № 7-2), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 р. за №200/14891 (далі Порядок № 3-1).
Пунктом 1 розділу І Порядку № 3-1 визначено, що заява про призначення/ перерахунок щомісячного довічного грошового утримання (додаток 1) подається до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання) суддею особисто або через уповноважену особу суду за останнім місцем роботи.
Відповідно до пункту 6 розділу ІV Порядку № 3-1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці, судді Конституційного Суду України), або за зверненням судді у відставці, судді Конституційного Суду України.
Звернення судді за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання здійснюється шляхом подання до органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду судді у відставці / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, в тому числі через вебпортал або засобами Порталу Дія з використанням суддею електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), або надсилання поштою.
Заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання приймається органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, за наявності в судді всіх необхідних документів та оформляється відповідно до вимог розділу III цього Порядку.
Днем звернення за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання вважається день прийняття органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України.
За нормами пунктів 7-9 Порядку № 3-1 документи про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання розглядає орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про перерахунок або про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання.
Орган, що приймає рішення про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, не пізніше 10 днів після винесення рішення інформує особу про перегляд щомісячного довічного грошового утримання із зазначенням його розміру або про відмову в перегляді щомісячного довічного грошового утримання із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок.
З урахуванням наведених норм, суд зауважує, що правові норми Порядку № 3-1 не наділяють повноваженнями територіальні органи Пенсійного фонду України на перевірку складових довідки про розмір суддівської винагороди для визначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
У ході судового розгляду судом встановлено, а відповідачами не спростовано, що позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідок Вінницького апеляційного суду від 17.12.2024 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №04-20/91/2024, №04-20/90/2024, №04-20/89/2024, №04-20/88/2024.
За результатами розгляду зазначеної заяви відповідач 2 відмовив у перерахунку пенсії позивача у рішенні від 25.12.2024 №905090809, вказавши про відсутність підстав для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, оскільки з 01.01.2024 не відбулось зміни розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Надаючи оцінку спірному рішенню, суд зауважує, що відповідач 2 фактично відмовив у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці Нікушина лише з 01.01.2024 на підставі довідки №04-20/91/2024.
При цьому, надання права позивача на перерахунок на підставі інших доданих до заяви від 20.12.2024 довідок вказане рішення не містить. З огляду на наведене, суд зауважує, що спірне рішення не відповідає основним критеріям до рішення суб'єкта владних повноважень, визначених у частині 2 статті 2 КАС України.
Зазначене свідчить, що оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 25.12.2024 №905090809 є протиправними та підлягають скасуванню.
При цьому, визначаючись щодо зобов'язальної частини заявлених позовних вимог, суд враховує, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області де отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, і, тому, з урахуванням встановлених обставин по справі саме Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повинно здійснити перерахунок та проводити виплати щомісячного грошового утримання судді у відставці на підставі довідок Вінницького апеляційного суду від 17.12.2024 за №04-20/91/2024, №04-20/90/2024, №04-20/89/2024, №04-20/88/2024.
Аналогічних висновків дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд в постанові від 07.08.2024 у справі №120/5254/24.
Щодо позовних вимог в частині встановлення відсоткового значення суддівської винагороди, на рівні 78%, то суддів зазначає, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 10.12.2021, яке набрало законної сили, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до стажу роботи на посаді судді ОСОБА_1 половину строку на денній формі навчання, що становить 2 роки 4 місяці 27 днів та календарного періоду проходження строкової військової служби 2 роки 0 місяців 19 днів. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 19.02.2020 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 із урахуванням стажу його роботи на посаді судді, що дає право на відставку та отримання довічного грошового утримання 34 роки 5 місяців 21 день, виходячи із 78% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді відповідно до довідки Вінницького апеляційного суду від 27.02.2020 № 05-27/115/2020 та здійснити з 19.02.2020 виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Отже, вищезазначеним рішенням визначено право ОСОБА_1 на отримання виплати довічного утримання у розмірі 78% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Таким чином, суд вважає обґрунтованими доводи позивача наведеними в позовній заяві щодо необхідності зазначення в судовому рішенні відсоткового значення (78%) для врахування відповідачем-1, при здійсненні ним перерахунку на виконання рішенням суду.
З огляд на зазначене вище, суд дійшов висновку, що порушене право позивача підлягає судовому захисту та поновленню шляхом зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, як орган до якого звернувся з заявою позивач, здійснити з 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідок Вінницького апеляційного суду від 17.12.2024 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №04-20/91/2024, №04-20/90/2024, №04-20/89/2024, №04-20/88/2024 в розмірі 78% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням проведених виплат.
Водночас суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з ГУ ПФУ у Вінницькій області заборгованості, що, на переконання позивача виникла у зв'язку з недонарахуванням довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.01.2021 до 31.12.2024 через нездійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідок Вінницького апеляційного суду від 17.12.2024 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №04-20/88/2024, №04-20/89/2024, №04-20/90/2024, №04-20/91/2024, адже така вимога наразі є передчасною, позаяк спір в цій частині фактично не існує, оскільки відповідний перерахунок пенсії позивача з урахуванням висновків, викладених у цьому рішенні, відповідачем іще не проведено.
Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
В силу вимог частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд приходить до переконання, що заявлений позов належить задовольнити частково.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 статті 139 КАС України).
Як слідує із матеріалів справи, при зверненні до суду з даною позовною заявою позивачем сплачено судовий збір в сумі 4844,80 грн.
При цьому, оскільки позов містив декілька вимог немайнового характеру, які хоча і частково, але підлягають задоволенню, тому розмір компенсації судових витрат суд визначає виходячи з кількості (а не розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог.
Таким чином поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2, як суб'єкта владних повноважень, який прийняв спірне рішення, підлягає сума у розмірі 4844,80 грн.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 25.12.2024 № 905090809.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідок Вінницького апеляційного суду від 17.12.2024 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №04-20/88/2024, №04-20/89/2024, №04-20/90/2024, №04-20/91/2024 в розмірі 78% суддівської винагороди судді, із врахуванням проведених виплат.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 4844,80 грн (чотири тисячі вісімсот сорок чотири гривні 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач 1: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005, код ЄДРПОУ 13322403)
Відповідач 2: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (вул. Надії Алексієнко, 106, м. Дніпро, 49008, код ЄДРПОУ 13486010)
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна