Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
11.02.2025м. ХарківСправа № 922/1063/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Добрелі Н.С.
за участю секретаря судового засідання Хруслової А.К.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Приватної науково-виробничої фірми "АНКОР-ТЕПЛОЕНЕРГО"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "EURO POWER SYSTEMS"
простягнення коштів
за участю представників:
позивача - не з'явився;
відповідача - не з'явився.
ПНВФ "АНКОР-ТЕПЛОЕНЕРГО" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовної заявою до ТОВ "EURO POWER SYSTEMS", в якій, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача основний борг у сумі 33.560,00 Євро та всі судові витрати.
Фактичними підставами позову є невиконання ТОВ "EURO POWER SYSTEMS" свого зобов'язання за Зовнішньоекономічним контрактом на поставку товару від 01.09.2023 №010923-1 в частині оплати вартості поставленого позивачем товару.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.04.2024 у справі №922/1063/23 позовну заяву ПНВФ "АНКОР-ТЕПЛОЕНЕРГО" залишено без руху.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.04.2024 відкрито загальне провадження у справі №922/1063/24.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.09.2024 у справі №922/1063/24 повернуто клопотання ПНВФ "АНКОР-ТЕПЛОЕНЕРГО" про зменшення розміру позовних вимог.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.01.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу №922/1063/24 до судового розгляду по суті на 11.02.2025 о 12:00 год.
Представник позивача в призначене на 11.02.2025 судове засіданні по суті не з'явився, через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надіслав заяву (вх. №3709/25 від 11.02.2025), в якій повністю підтримує позовні вимоги та просить провести судове засідання без участі представника ПНВФ "АНКОР-ТЕПЛОЕНЕРГО".
Відповідач правом на участь представника в судовому засіданні по суті 11.02.2025 не скористався, відзиву на позов не надав.
Суд зазначає, що відповідач у справі - ТОВ "EURO POWER SYSTEMS" є резидентом Республіки Казахстан. Інформації щодо наявності на території України представництва ТОВ "EURO POWER SYSTEMS" у справі немає.
Україна та Республіка Казахстан приєдналися до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, укладеної 15.11.1965 у м. Гаага (далі - Конвенція). Відповідно до статті 2 якої кожна Договірна Держава призначає Центральний Орган, обов'язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, і здійснення процесуальних дій відповідно до положень статей 3 - 6.
Згідно з інформації, розміщеної на офіційному сайті Гаазької конференції з міжнародного приватного права https://www.hcch.net/, Центральним органом Республіки Казахстан згідно з Конвенції є Департамент забезпечення діяльності судів при Верховному Суді Республіки Казахстан, (Адміністрація Верховного Суду Республіки Казахстан), Республіка Казахстан, 010000, м. Астана, вул. Д. Кунаєва, 39, тел. +77172 710169 / +77172 710180 , e-mail: 707-0169@sud.kz.
З метою належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду даної справи, Господарський суд Харківської області звернувся до уповноваженого Республікою Казахстан Центрального органу з Проханням про вручення за кордоном судових або позасудових документів. Натомість, станом на дату розгляду справи жодної відповіді про виконання та/або неможливість виконання Прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів матеріали справи не містять. Проте, 23.04.2024 року від Судової адміністрації Республіки Казахстан надійшов лист, в якому останній повідомляє, що документи, які надісланні для виконання доручення про вручення Господарським стосовно ТОВ "EURO POWER SYSTEMS" направленні до виконання.
Згідно зі статтею 15 Конвенції кожна договірна Держава може заявити, що суддя, незалежно від положень частини першої цієї статті може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови: a) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією, b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців, c) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави.
Відтак, враховуючи те, що Господарським судом Харківської області виконано всі умови, зазначені у статті 15 Конвенції, щодо направлення відповідачу, який є нерезидентом, процесуальних документів у даній справі, суд дійшов висновку про можливість винесення рішення в даній справі.
Оскільки явка представника відповідача в судове засідання не визнана обов'язковою, а надання письмового відзиву є правом відповідача, а не його обов'язком, суд вважає, що неявка представника відповідача та неподання відзиву не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами.
Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, суд встановив наступне.
Між ПНВФ "АНКОР-ТЕПЛОЕНЕРГО" (продавець) та ТОВ "EURO POWER SYSTEMS" (покупець) був укладений Зовнішньоекономічний контракт на поставку товару від 01.09.2023 №010923-1 (надалі - Контракт). Згідно з його умовами продавець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених у цього договорі, передати у власність покупця обладнання, а покупець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та сплатити за обладнання (товар).
Згідно з пунктами 2.1., 2.3. Контракту загальна кінцева сума Контракту складає суму всіх специфікацій, підписаних сторонами протягом строку дії цього Контракту. Вартість одиниці товару визначена у специфікаціях до цього Контракту. Валюта Контракту - Євро.
Оплата товару здійснюється у формі банківського переказу на рахунку продавця. Порядок оплати зазначений у кожній специфікації (пункт 3.1. Контракту).
Відповідно до пункту 4.1. Контракту товар повинен бути поставлений на умовах DAP, Казахстан, м. Астана (базис поставки згідно з Інкотермс-2010) протягом 14 робочих днів від дати отримання покупцем повідомлення про готовність товару до відвантаження, якщо інше не передбачено в специфікаціях.
Цей Контракт вступає в силу з моменту його підписання повноваженими представниками сторін, укладений строком на один рік та діє до 01.09.2024 (пункт 11.1. Контракту).
Листом від 22.09.2023 №2209.1 позивач повідомив відповідача про те, що товар, передбачений Контрактом, готовий до відвантаження та буде доставлений за адресою Казахстан, Астана, Промзона 112, CBX Bastau.
У відповідь на вказаний лист відповідач повідомив позивача про те, що він зобов'язується своєчасно підготувати та здійснити приймання обладнання після його прибуття (лист від 22.09.2023 №2023/09/22-01).
Позивачем був виставлений рахунок-фактура (Invoice) від 25.09.2023 №23-02 на суму 51.560,00 Євро; умова оплати - 100% після оплата.
На виконання умов Контракту позивачем був поставлений, а відповідачем прийнятий товар на загальну суму 51.560,00 Євро, про що свідчить підписана сторонами міжнародна товарно-транспортна накладна CMR від 25.09.2023 №061023, а також декларація №23UA807200013612U4.
Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач свої зобов'язанання щодо оплати вартості поставленого товару не виконав у повному обсязі, вже під час розгляду даної справи ним були сплачені грошові кошти в сумі 18.000,00 Євро, про що свідчить виписка з банківського рахунку ПНВФ "АНКОР-ТЕПЛОЕНЕРГО". Решта заборгованості за Контрактом у сумі 33.560,00 Євро відповідачем залишається не сплаченою.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
На підставі статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право", статті 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, зокрема у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.
Відповідно до положень частини першої статті 5 Закону України "Про міжнародне приватне право" у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.
З урахуванням положень частини першої статті 9 Конституції України, частини першої статті 10 Цивільного кодексу України, частини першої статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" невід'ємною частиною матеріального права України є Конвенція Організації Об'єднаних Націй «Про договори міжнародної купівлі продажу товарів» від 11.04.1980 року (далі - Конвенція), що була ратифікована Україною.
Відповідно до статті 1 Конвенції вона застосовується до договорів купівлі-продажу товарів між сторонами, комерційні підприємства яких перебувають у різних державах, зокрема, коли, згідно з нормами міжнародного приватного права застосовується право Договірної держави.
Згідно з розділом 9 Контракту (Арбітраж та право) продавець та покупець домовились приймати всі заходи щодо вирішення спорів за цим Контрактом шляхом переговорів. Матеріальне право, яке застосовується до цього Контракту - законодавство України. Усі спори, які можуть виникнути у зв'язку з тлумаченням, виконанням, порушенням, припиненням або його недійсності підлягають вирішенню в Господарському суді Харківської області згідно з процесуальним правом України.
З огляду на викладене до вказаних спірних взаємовідносин повинно бути застосоване законодавство України.
Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
У відповідності до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов Контракту, з метою виконання взятих на себе зобов'язань, позивач поставив відповідачу обумовлений товар на суму 51.560,00 Євро.
Згідно з частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Судом встановлено відсутність будь-яких заперечень з боку відповідача щодо виконання позивачем умов договору в частині поставки товару. Проте, як встановлено судом за матеріалами справи та зазначено позивачем в позовній заяві, відповідач за поставлений товар оплату у повному обсязі не здійснив. Станом на дату звернення до суду розмір заборгованості складає 33.560,00 Євро, що за курсом Національного банку України станом на 23.12.2024 (дату подання заяви про зменшення розміру позовних вимог) еквівалентно 1.460.242,58 грн.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статейй 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Всупереч вимог статті 13 та статті 74 Господарського процесуального кодексу України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, доказів оплати заборгованості за Контрактом у сумі 33.560,00 Євро не надав.
Відповідно до частин першої, другої статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи приписи статті 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку та строках, приймаючи до уваги доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов Контракту та діючого законодавства, та оскільки відповідачем не спростовано заборгованості, суд дійшов висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача основний борг у сумі 33.560,00 Євро.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. У зв'язку з чим, витрати зі сплати судового збору в розмірі 21.903,64 грн покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "EURO POWER SYSTEMS" (f37, 17/3 Utegen Batyr street, Auezov district, Almaty, 050062, Kazakhstan, Business ID 230440027528) на користь Приватної науково-виробничої фірми "АНКОР-ТЕПЛОЕНЕРГО" (Україна, 61105, Харківська обл., м. Харків, вул. Киргизька, буд. 19, код ЄДРПОУ 32762338) основний борг у сумі 33.560,00 Євро та витрати зі сплати судового збору в розмірі 21.903,64 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Східного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено "13" лютого 2025 р.
Суддя Н.С. Добреля