майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"13" лютого 2025 р. м. Житомир Справа № 906/1259/24
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А.
секретар судового засідання: Сорока І.В.
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика"
до фізичної особи-підприємця Токового Сергія Івановича
про стягнення 38585,37 грн
Процесуальні дії по справі.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" звернулося до суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця Токового Сергія Івановича 38585,37 грн., з яких: 35935,46 грн. заборгованість за кредитом, 2649,91 грн. заборгованість за відсотками.
Ухвалою суду від 16.12.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
30.12.2024р. від відповідача надійшли:
- клопотання про витребування доказів - оригіналу укладеного сторонами кредитного договору від 18.03.2024р. №245495-КС-001 з візуальним електронним підписом. Зазначено, що вказаний доказ знаходиться у позивача, оскільки договір було укладено в електронному кабінеті фінансової установи (а.с.76);
- відзив на позовну заяву (а.с.77-91).
30.12.2024р. від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с.92-100) та заява про відмову в клопотанні відповідача про витребування доказів (а.с.102-109).
Ухвалою суду від 02.01.2025р. відмовлено в задоволенні клопотання фізичної особи-підприємця Токового Сергія Івановича про витребування доказів.
Враховуючи відсутність клопотання будь-якої із сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем умов договору про надання кредиту №245495-КС-001 від 18.03.2021р. в частині повернення кредитних коштів та сплати відсотків.
Позивач надав відповідачу кредитні кошти в розмірі 75000,00 грн. Відповідач кредитні кошти повернув частково, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість по тілу кредиту в розмірі 35935,46 грн. та 2649,91 грн. заборгованості по відсотках.
Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти доводів та вимог позивача.
Вказав про порушення позивачем правил підсудності, оскільки кредитний договір укладено відповідачем як фізичною особою.
Також, заявив про застосування наслідків спливу строку позовної давності.
Позивач у відповіді на відзив не погодився з доводами відповідача щодо укладення договору в статусі фізичної особи. Зазначив, що в самому договорі вказано, що правовідносини сторін регулюються Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям.
Також, звернув увагу про продовження строків позовної давності на весь строк дії воєнного стану.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
ФОП Токовим Сергієм Івановичем було заповнено анкету клієнта в інформаційно-телекомунікаційній системі https://bizpozyka.com/ua, в якій зазначено відомості про особу позичальника, РНОКПП, паспортні дані, адресу реєстрації та проживання, електронну пошту, номер телефону, прибуток за останній місяць, номер банківської картки для перерахунку коштів - НОМЕР_1 , а також бажану суму кредиту (а.с.36).
У візуальній формі послідовності дій клієнта щодо укладення електронного договору на сайті www.my.bizpozyka.com відображено наступна послідовність дій (а.с.38):
18.03.2021 06:14:33 - вхід в особистий кабінет - клієнт використовуючи номер телефону ідентифікувався в ІТС та зайшов в особистий кабінет - клієнт;
18.03.2021 06:14:33 - отримання інформації про статус клієнта - перевірка теперішнього статусу клієнта - товариство;
18.03.2021 06:25:06 - передача інформації обраних клієнтом умов кредиту - клієнт надає всю необхідну інформацію для формування товариством належної пропозиції клієнту - клієнт;
18.03.2021 06:25:08 - формування шаблону оферти товариство направило (розмістило) клієнту в ІТС індивідуальну оферту (з відповідними активними посиланнями), яка містить істотні умови договору - товариство;
18.03.2021 06:25:17 - запит на формування одноразового ідентифікатора для підписання договору відправлення в смс-повідомленні на номер телефону клієнта одноразового ідентифікатора G-4069 - товариство;
18.03.2021 06:25:18 - запит на відправку шаблону акцепту - клієнт ознайомився з офертою товариства та приймає її умови - клієнт;
18.03.2021 06:26:15 - підписання договору клієнтом акцептування клієнтом умов оферти, шляхом надсилання товариству акцепту та підписання договору одноразовим ідентифікатором G-4069 (дані в електронній формі у вигляді алфавітно цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти договір, та надсилаються іншій стороні цього договору) - клієнт;
18.03.2021 06:26:17 - формування інформаційного повідомлення про успішне підписання договору - після укладення договору, товариство направило (розмістило) клієнту в ІТС підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа - товариство;
18.03.2021 06:26:19 - відправка документів на електронну пошту - договір та Правила кредитування відправлені клієнту на електронну пошту, вказану як електронний засіб зв'язку з позичальником - товариство;
18.03.2021 06:26:22 - відображення документів у особистому кабінеті розміщення в особистому кабінеті клієнта підписаного договору, Правил кредитування в цілодобовому онлайн доступі - товариство.
18.03.2021р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (кредитодавець) та Фізичною особою - підприємцем Токовим Сергієм Івановичем (позичальник) було укладено договір №245495-КС-001 про надання кредиту (а.с.14), за умовами п.1 якого Кредитодавець надає Позичальнику грошові кошти в розмірі 75000,00 грн. (сорок сім тисяч грн.) на засадах строковості, поворотності, платності (надалі - Кредит), а Позичальник зобов'язується повернути Кредит, проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором про надання кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям (надалі - Договір) (а.с.43).
Вказаний договір підписувався та надсилався сторонами шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаними у порядку, визначеному статтею 12 Законом України "Про електронну комерцію".
У пункті 1 договору визначено наступні умови кредитування:
- тип Кредиту: кредит.
- строк кредиту: 24 тижнів.
- процента ставка: в день 0,73280667, фіксована.
- загальний розмір наданого Кредиту: 75000,00 грн.
- термін дії Договору до 02.09.2021р.
- орієнтовна загальна вартість наданого Кредиту: 151560,00 грн.
Відповідно до п. 2 договору, протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом (надалі - Проценти за користування Кредитом), нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів.
В пункті 3 договору сторони погодили графік платежів, згідно з яким передбачено 12 обов'язкових платежів по 12630,00 грн., починаючи з 01.04.2021р. до 02.09.2021. Загальна сума платежів становить 151560 грн., з яких: 75000,00 грн. - основна сума (кредит), 65310,00 грн. - проценти за користування кредитом.
Згідно п.5 договору позичальник підтверджує, що він ознайомлений з договором про надання кредиту та Правилами, текст яких розміщено на сайті кредитодавця https://bizpozyka.com/, повністю розуміє всі умови, їх зміст, сут, об'єм зобов'язань та погоджується неухильно дотримуватись їх, та, відповідно, укладає договір.
У п. 8 договору визначено, що підписанням цього договору Позичальник підтверджує, що до укладання договору отримав від Кредитодавця інформацію, надання якої передбачено законодавством України, зокрема ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".
Пунктом 9 договору визначено, що інші умови правочину регулюються Правилами, які є невід'ємною частиною договору. Усі неврегульовані договором правовідносини сторін регулюються законодавством України.
Згідно довідок ТОВ "Елаєнс" та роздруківок платіжної системи Fondy, 18.03.2021р. відповідачу було перераховано 75000,00 грн. за договором №245495-КС-001 від 18.03.2021р. (а.с.30-33).
ТОВ Фінансова компанія "Елаєнс" здійснювало переказ коштів відповідачу на підставі договору про надання послуг з переказу грошових коштів №41084239_14/12/17 укладеного з ТОВ "Бізнес Позика" 14.12.2017р. (а.с.44-46).
Відповідно до довідок ТОВ "Платежі онлайн", яке є технологічним оператором платіжних послуг через сервіс "Platon", позичальником в погашення кредиту було сплачено 68666,24 грн. (а.с.39-42).
Згідно наданої позивачем платіжної інструкції №14899 від 23.09.2022р. йому було перераховано 22751,87 грн., стягнутих з Токового С.І. за виконавчим написом №24465 від 23.12.2021р. в погашення боргу за кредитним договором (а.с.65).
Оскільки позичальник свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів належним чином не виконав, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" звернулося до суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця Токового Сергія Івановича 38585,37 грн., з яких: 35935,46 грн. заборгованість за кредитом, 2649,91 грн. заборгованість за відсотками.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Між сторонами виникли правовідносини кредитування на підставі договору про надання кредиту №245495-КС-001 від 18.03.2021р.
Згідно ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України).
Як визначено ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону).
Відповідно до ч.6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За приписом частини 8 статті 11 Закону, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Частиною 11 статті 11 Закону передбачено, що покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов'язку передати покупцеві товар.
Підтвердження вчинення електронного правочину повинно містити такі відомості:
- умови і порядок обміну (повернення) товару або відмови від виконання роботи чи надання послуги;
- найменування продавця (виконавця, постачальника), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії щодо товару, роботи, послуги;
- гарантійні зобов'язання та інформація про інші послуги, пов'язані з утриманням чи ремонтом товару або з виконанням роботи чи наданням послуги;
- порядок розірвання договору, якщо строк його дії не визначено.
Дія цього положення не поширюється на електронні правочини, пов'язані з одноразовим наданням інформаційних електронних послуг або послуг проміжного характеру в інформаційній сфері, оплата яких здійснюється дистанційно. Постачальник таких послуг має надати змогу споживачеві ознайомитися з найменуванням постачальника, його місцезнаходженням та порядком прийняття претензії щодо послуги.
Згідно з частиною 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимстаттею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до статті 12 Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Матеріали справи свідчать, що ТОВ "Бізнес Позика" та ФОП Токовим С.І. було укладено кредитний договір №245495-КС-001 від 18.03.2021р. через телекомунікаційну систему шляхом обміну електронними повідомленнями та направленням позичальнику одноразового ідентифікатору, введенням якого він підтвердив факт прийняття пропозиції про укладення кредитного договору (а.с.43).
Відповідач заперечує факт підписання ним договору саме як фізичною особою підприємцем та вказує, що це був договір про надання споживчого кредиту, в зв'язку з чим позивач безпідставно звернувся до господарського суду з даним позовом.
Суд зауважує, що Закону України "Про електронну комерцію" допускає можливість укладення електронного договору із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем, який прирівнюється до письмової форми договору у випадку його підписання, з-поміж інших способів, шляхом електронного підпису одноразовим ідентифікатором. При цьому за суттю та логікою наведених правових положень підписання договору шляхом електронного підпису одноразовим ідентифікатором відноситься до обов'язку замовника (покупця), а не самого виконавця (продавця), оскільки електронний підпис одноразовим ідентифікатором являється сукупністю даних в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно з п. 6 ч. 1 статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до п.12 ч.1 ст.3 Закону одноразовим ідентифікатором є алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Отже, підписання договору (електронного правочину) за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора є належним та допустимим доказом на підтвердження укладення сторонами такого договору.
Слід вказати, що особисті дані позичальника, контактний номер телефону, номер рахунку, бажану суму кредиту заповнюються особисто позичальником в анкеті. Згідно витягу з вказаної анкети, статус позичальника вказано "фізична особа-підприємець".
Окрім того, в договорі, який відповідач підписав за допомогою одноразового ідентифікатора G-4069, зокрема, в пунктах 1, 5, зазначено, що договір укладено на підставі Правил про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям і позичальник підтвердив, що ознайомлений з їх змістом.
Наведеним спростовуються доводи відповідача про укладення з ним договору як фізичною особою, яка не має статусу підприємця.
Судом встановлено, що на виконання умов договору позивач надав відповідачу кредитні кошти у загальному розмірі 75000,00 грн., шляхом перерахування на вказаний відповідачем в анкеті рахунок (картку) (а.с.30-33).
Відповідач у встановлений строк до 02.09.2021р. включно кредит у повному обсязі не повернув, в результаті чого у нього утворилась заборгованість за тілом кредиту в сумі 35935,46 грн.
Крім суми боргу за кредитом позивач просить стягнути з відповідача 2649,91 грн. прострочених платежів за відсотками.
Частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Як уже зазначалося, у пункті 1 договору погоджено фіксовану процентну ставку в розмірі 0,73280667 в день.
Згідно погодженого сторонами графіку платежів, сторони домовились про те, що повернення кредиту відбувається шляхом сплати відповідачем фіксованої суми щомісячно (12630,00 грн.), з кінцевою датою повернення - 02.09.2021р.
Суд встановив, що саме до вказаної дати позивач здійснював нарахування процентів за кредитом (розрахунок на а.с.24-25).
Перевіривши проведені позивачем нарахування по тілу кредиту та відсотках за користування кредитними коштами, суд встановив, що вказані нарахування проведено у відповідності до вимог чинного законодавства і умов договору, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 35935,46 грн. заборгованості по тілу кредиту та 2649,91 грн. заборгованості по процентах є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відносно доводів відповідача про пропуск позивачем строків позовної давності, суд вказує наступне.
Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа можу звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Виходячи з вимог статті 261 ЦК України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто перш ніж застосувати позовну давність, господарський суд має з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем.
Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
В пункті 3 договору сторони погодили графік платежів, згідно з яким передбачено 12 обов'язкових платежів по 12630,00 грн., починаючи з 01.04.2021р. до 02.09.2021.
Відповідно до ч.3 ст.254 ЦК України, строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.
Згідно з ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Частиною 1 статті 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.5 ст.261 ЦК України).
Тобто, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Позовна давність за позовами, пов'язаними з простроченням почасових платежів (проценти за користування кредитом, орендна плата тощо), обчислюється окремо за кожним простроченим платежем.
Оскільки умовами договору встановлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.
Отже, у випадку неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу, або в разі закінчення періоду такої черговості - за наслідком закінчення загального терміну погашення кредиту, тобто з 03.09.2021.
Також судом враховується, що відповідно до п.12 "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVІD-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжувалися на строк дії такого карантину.
Пунктом 19 "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Отже, враховуючи вищенаведені норми права, вимоги про стягнення заборгованості за договором про надання кредиту пред'явлено позивачем в межах строку позовної давності.
Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно дост.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати за результатами розгляду справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, тому згідно приписів п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір в сумі 2422,40 грн. покладається на відповідача.
Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5000,00грн., суд зазначає наступне.
Згідно ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надані копії: договору про надання (правової) правничої допомоги від 01.10.2024р., укладеного з Адвокатським об'єднанням "Правовий баланс", рахунку-фактури від 09.12.2024р. на суму 5000,00 грн., платіжної інструкції №3365 від 10.12.2024р. про сплату 5000,00 грн., акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 09.12.2024р., свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю на ім'я Глуховецького О.С. (а.с.21, 26, 34, 53-55, 66).
Згідно Акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 09.12.2024р. (а.с. 34) АО "Правовий баланс" надав правову допомогу, а саме позовної заяви щодо стягнення коштів з ФОП Токового С.І.
Разом з тим, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката. Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий.
Суд звертає увагу, що позовну заяву, відповідь на відзив та заяву про відмову в клопотанні відповідача про витребування доказів подано через Електронний суд представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" Бруско О.В., який діє в порядку самопредставництва.
Згідно наказу №17-к/тр від 10.02.2023р. Бруско О.В. працює на посаді юрисконсульта товариства (а.с.106-107).
З матеріалів справи не вбачається надання АО "Правовий баланс" будь-яких послуг правового характеру
Оскільки в матеріалах справи відсутні докази, в підтвердження надання првничої допомоги Адвокатським об'єднанням "Правовий баланс", а також враховуючи факт наявності у позивача посади юрисконсульта, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем достовірності та необхідності понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Вирішуючи заяву сторони про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на принцип справедливості та розумності, суд дійшов висновку про відмову у розподілі витрат позивача на правничу допомогу.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Токового Сергія Івановича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" (01133, м. Київ, б. Лесі Українки, буд. 26, оф. 411, код ЄДРПОУ 41084239):
- 35935,46 грн. заборгованості по тілу кредиту,
- 2649,91 грн. заборгованості по відсотках,
- 2422,40 грн. витрат по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення рішення.
Повне рішення складено: 13.02.25
Суддя Сікорська Н.А.
1 - до справи