Справа № 445/1517/23
Провадження № 1-кп/445/66/25
13 лютого 2025 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2
за участі:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золочів обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12023142210000077 від 03 червня 2023 року про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Червоне, Золочівського району, Львівської області, українця, громадянин України, тимчасово не працюючого, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,-
ОСОБА_4 02.06.2023 року близько 21:30 години та його колишня дружина ОСОБА_5 з якою він спільно проживає, перебували у спальній кімнаті житлового будинку АДРЕСА_1 та між ОСОБА_4 та його колишньою дружиною ОСОБА_5 зав'язався словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_4 виник протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень.
Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 02.06.2023 року близько 21:30 години, знаходячись у спальній кімнаті житлового будинку АДРЕСА_1 , в порушення вимог ст. 28 «Конституції України», згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», усвідомлюючи суспільно-небезпечний та протиправний характер своїх дій і відповідні наслідки, та бажаючи їх настання умисно наніс один удар долонною поверхнею зап'ястя лівої руки в область правого вуха колишньої дружини ОСОБА_5 .
Таким чином ОСОБА_4 обвинувачується у спричиненні умисного легкого тілесного ушкодження, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України визнав повністю, визнав всі фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, як вони пред'явлені в обвинуваченні, щиро розкаявся.
Потерпіла в судове засідання не з'явилася, належним чином повідомленя про час та місце розгляду справи.
Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і учасниками процесу не оспорюються.
Відповідно до ст.349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, суд робить висновки, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України - спричинення умисного легкого тілесного ушкодження доведена повністю.
Відповідно до положень ст.50 КК України до особи, визнаної винною за вироком суду у вчиненні кримінального правопорушення застосовується покарання, яке є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Згідно з ч.1 ст.65 КК України суд призначає покарання: в межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених ч.2 ст.53 цього Кодексу; відповідно положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК України.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , у відповідності до ст.66 КК України суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 у відповідності до ст.67 КК України, суд визнає вкчинення кримінального правопорушення щодо колишнього подружжя.
Досліджуючи дані, які характеризують особу обвинуваченого суд бере до уваги, що він, зідно ст.89 КК України раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога, лікаря- психіатра не перебуває, а також те, що має на утриманні чотирьох дітей, двоє з яких неповнолітні.
Відтак, з урахуванням усіх обставин суд вважає, що покарання обвинуваченому повинно бути призначено в межах санкції ч.1 ст.125 КК України у виді штрафу, оскільки саме такий вид покарання є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень. Підстав для застосування іншого виду покарання, передбаченого санкцією статті, суд не знаходить, так як вважає їх такими, що не призведуть до виправлення особи засудженого і запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Цивільного позову не було заявлено.
Речових доказів та процесуальних витрат не має.
Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, не застосовувались.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити йому покарання у у виді штрафу в розмірі - 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Вирок може бути оскаржений безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляції учасниками судового провадження протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.
Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1