Справа № 462/198/25
12 лютого 2025 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Бориславський Ю.Л., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.5 ст. 126, ч.2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 , повторно протягом року, будучи особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами, 03.01.2025 р. о 12:25 год. у м. Львові, вул. Городоцька, 128, керував транспортним засобом марки Peugeot 308, номерний знак НОМЕР_1 , порушивши п. 2.1 а Правил дорожнього руху, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім цього, ОСОБА_1 , повторно протягом року, 03.01.2025 р. о 12:25 год. у м. Львові, вул. Городоцька, 128, керував транспортним засобом марки Peugeot 308, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння: зіниці очей не реагують на світло, тремтіння пальців рук, блідість шкірного покриву обличчя. Від проходження в установленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився, порушивши п. 2.5 Правил дорожнього руху, чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судове засідання ОСОБА_1 повторно не з'явився.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Лука Т.М. заперечив викладене у протоколах про адміністративні правопорушення та вказав, що працівники поліції зупинили ОСОБА_1 безпідставно та незаконно, та ним оскаржено постанову серії ЕНА №3781030 від 03.01.2025 року про порушення п.9.2.6 ПДР, а тому і подальше притягнення його до адміністративної відповідальності не відповідає вимогам закону. Відтак, у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, а тому провадження у справі просив закрити.
Заслухавши доводи захисника, суд виходить з такого.
Частиною 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Частиною 2 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за повторне протягом року керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
У відповідності до ст. 251, 252 КУпАП, приймаючи рішення по справі про адміністративне правопорушення, суд оцінює докази в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Вина ОСОБА_1 у скоєному правопорушенні стверджується протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №211947, ЕПР1 № 211932, відеозаписами з нагрудних відеореєстраторів поліцейських на дисках, що долучені до матеріалів справи і досліджені безпосередньо судом, рапортом поліцейського від 03.01.2025 року, у якому відображено ознаки наркотичного сп'яніння, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння, довідками УПП у Львівській області ДПП складеними старшим інспектором ВАП УПП у Львівській області ДПП капітан поліції Н.Дяків від 07.01.2025 року про отримання посвідчення водія ОСОБА_1 та про притягнення його до адміністративної відповідальності 26.09.2024 року за ч.4 ст. 126 та 25.04.2024 року за ч.1 ст. 130 КУпАП відповідно.
Суд критично оцінює доводи захисника ОСОБА_1 - адвоката Луки Т.М. про те, що працівники поліції зупинили ОСОБА_1 безпідставно та незаконно, та ним оскаржено постанову серії ЕНА №3781030 від 03.01.2025 року про порушення п.9.2.6 ПДР, а тому і подальше притягнення його до адміністративної відповідальності не відповідає вимогам закону, оскільки такі спрямовані на уникнення відповідальності та не підтверджені доказами.
Так, із оглянутих у судовому засіданні відеозаписів із нагрудного відеореєстратора поліцейських, чітко вбачається, що ОСОБА_1 здійснював керування автомобілем, від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився, що не спростовано доводами захисника.
Відтак, досліджені судом доказами є узгодженими між собою та достовірність таких у суду не викликає сумнівів.
Вивчивши матеріали справи, із врахуванням особи ОСОБА_1 суд приходить до переконання, що вина правопорушника доведена, дії за ч. 5 ст. 126 та ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення кваліфіковані вірно, враховуючи особу правопорушника, суд приходить до переконання, що до нього слід застосувати адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки згідно довідки УПП у Львівській області від 07.01.2025 р. за гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 транспортні засоби на території України не зареєстровані.
Відповідно до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Керуючись ст. 23, 33, 36, 40-1, 126, 130, 283, 284-289 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення, із врахуванням ч.2 ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800,00 /сорок тисяч вісімсот/ гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком 5 /п'ять/ років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави 605 /шістсот п'ять/ гривень 60 копійоксудового збору.
Роз'яснити, що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч.2 ст.308 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Залізничний районний суд м. Львова.
Суддя: Бориславський Ю. Л.