Справа № 461/1104/25
Провадження № 1-кп/461/339/25
13.02.2025 м.Львів
Галицький районний суд міста Львова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові у спрощеному провадженні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025142360000086 від 04.02.2025 про обвинувачення
ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Париж, громадянина Ізраїлю, із загальною середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України -
01 лютого 2025 року, приблизно о 14 годині 50 хвилин, ОСОБА_5 ( ОСОБА_4 ), перебуваючи на алеї у ЛКП «ЛЦПКІВ ім. Б.Хмельницького», що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Д. Вітовського, 51, знаючи про те, що здоров'я будь-якої людини рівною мірою охороняється законом, протиправне посягання на нього є кримінально- караним, на ґрунті раптово виниклого конфлікту з неповнолітнім ОСОБА_6 , розуміючи та усвідомлюючи протиправний характер та значення своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, умисно наніс неповнолітньому ОСОБА_6 один удар правою ногою в область правого стегна, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді синця на правому стегні, які відносяться до легкого тілесного ушкодження.
Умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковані як умисне легке тілесне ушкодження, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 125 КК України.
Положеннями ч.2 та ч.3 ст.381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
До обвинувального акта додано письмову заяву ОСОБА_3 , яка складена за участі захисника ОСОБА_7 , в якій обвинувачений зазначив, що свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, беззаперечно визнає; згідний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами; йому роз'яснено та зрозуміло зміст таких, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини; згідний на розгляд обвинувального акта у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні без його участі.
У вказаній заяві захисником ОСОБА_7 підтверджено добровільність беззаперечного визнання вини обвинуваченим, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.
Окрім того, до обвинувального акта додано заяву потерпілого ОСОБА_6 та його законного представника ОСОБА_8 , у якій останні зазначили, що згідні на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт підлягає розгляду в порядку, передбаченому ст. 381-382 КПК України.
Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_5 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.125 КК України, а саме вчинив умисне легке тілесне ушкодження.
Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, які підтверджують обставини, встановлені судом.
Обвинувачений ОСОБА_5 , інтереси якої представляє захисник ОСОБА_7 , обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає, його позиція є добровільною.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акта підтверджено факт вчинення ОСОБА_9 кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч.1 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.
Згідно з ч.2 ст.50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_10 суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття.
Обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_3 , судом не встановлено.
Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_10 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком, ставлення ОСОБА_3 до вчиненого, яке полягає у визнанні вини, дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він раніше не судимий, на обліках у Львівському обласному клінічному психоневрологічному диспансері та КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр провенції та терапії узалежнень» не перебуває.
За сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_10 покарання в межах санкції ч.1 ст. 125 КК України, а саме у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_10 , попередження вчинення ним інших кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Цивільний позов не пред'являвся.
Запобіжний захід обвинуваченому по даній справі не обирався.
Питання щодо речових доказів необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374, 376, 381-382 КПК України, суд -
ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
Призначити ОСОБА_10 ( ОСОБА_4 ) покарання за ч.1 ст.125 КК України у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Після набрання вироком законної сили речові докази у справі, а саме: DVD - R диск - залишити в матеріалах кримінального провадження №12025142360000086.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Галицький районний суд м.Львова протягом тридцяти днів з дня ухвалення вироку.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 381, 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1