Справа № 359/1490/25
Провадження № 1-кс/359/394/2025
7 лютого 2025 року м. Бориспіль
Слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду без технічної фіксації клопотання дізнавача сектору дізнання Бориспільського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 в рамках кримінального № 12025116100000045 від 06.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, про арешт тимчасово вилученого майна,
Дізнавач сектору дізнання Бориспільського РУП ГУНП в Київській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 за погодженням прокурора Бориспільської окружної прокуратури ОСОБА_4 , звернувся до суду з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, в якому зазначив, що 06.02.2025 приблизно о 17 год. 20 хв. працівниками Бориспільського РУП ГУНП в Київській області, під час несення служби за адресою: Київська область, Бориспільський р-н, автодорога Т-1016 сполученням Київ-Рогозів, поворот на село Глибоке, зупинено автомобіль марки «Оpel» моделі «Vivaro» д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на закону вимогу працівників поліції для посвідчення особи пред'явив посвідчення водія, серія та номер НОМЕР_2 із власною в ньому фотокартою видане 26.02.2013 Бориспільським РУВ УДАІ ГУ МВС України в Київській області, яке за візуальним виглядом місить ознаки підробки.
Під час огляду місця події 06.02.2025 було вилучено посвідчення водія серії НОМЕР_2 видане на ім'я ОСОБА_5 .
Таким чином у зв'язку з розслідуванням даного кримінального провадження, необхідністю доказування стороною обвинувачення фактів та обставин вчинення кримінального правопорушення, а також встановлення інших осіб, які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення, з метою забезпечення проведення судових експертиз, збереження речових доказів в стані, придатному для використання їх у кримінальному провадженні, виникла необхідність накладенні арешту на вилучене майно.
В судове засідання дізнавач сектору дізнання Бориспільського РУП ГУНП в Київській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 не з'явився, про дату час та місце розгляду клопотання повідомлялася належним чином. В поданому клопотанні просив його розглянути без його участі. Його неявка, згідно ч.1 ст.172 КПК України, не перешкоджає розгляду клопотання.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів у відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснювалось у зв'язку із неприбуттям в судове засідання осіб, які беруть участь у розгляді вказаного вище клопотання.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді до скасування арешту майна у встановленому порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2. ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів.
Згідно ч. 3. ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову (ч. 3 ст. 170 КПК України).
При вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя повинен врахувати, крім іншого, наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; правову підставу для арешту майна; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову, тощо. В разі задоволення клопотання про арешт в ухвалі слід зазначити перелік майна, яке підлягає арешту.
З наданих суду матеріалів вбачається, що застосування арешту вказаного майна необхідне для забезпечення збереження речових доказів та проведення судових експертиз.
З урахуванням вищенаведеного, вважаю наявність обґрунтованих підстав для задоволення клопотання та накладення арешту на вказане майно.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170-173, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на вилучене 06.02.2025 року в ході огляду майно, а саме: посвідчення водія серії НОМЕР_2 видане на ім'я ОСОБА_5 .
Обов'язок зберігання майна, на яке накладений арешт, покласти на сектор дізнання Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з моменту її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1