Справа № 356/694/24
Провадження № 2/355/198/25
04 лютого 2025 року Баришівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Чальцевої Т.В.,
секретаря судового засідання Ющенко Л.А., Старенької С.М., Верби Ю.О.
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з Обмеженою Відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди , -
23 вересня 2024 року представник позивача - Товариства з Обмеженою Відповідальністю «Свеа Фінанс» - звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову зазначив, що 24.01.2022р. між Товариством з Обмеженою Відповідальністю «Будинок Комфорту» (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди майна з правом викупу № 1144220124035 у порядку, визначеному ЦК України та Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до частини 1 статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться. Пропозицією укласти договір с. зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться (частина 1 статті 641 ЦК України). Якщо пропозицію укласти договір, в якій не вказаний строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір с укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку. встановленого актом цивільного законодавства (частина 2 статті 644 ЦК України). Правові відносини під час вчинення електронних правочинів у сфері електронної комерції регулює Закон України «Про електронну комерцію» (частина 1 статті 1 цього закону).
Так, 24.01.2022р. орендар через веб-сайт орендодавця (https://domcomfort.ua), на якому станом на момент укладення договору була розміщена публічна оферта договору оренди майна з правом викупу з усіма його істотними умовами, в особистому кабінеті подав заявку на укладення договору з наданням необхідної інформації та копій документів для вчинення електронного правочину. Після цього боржник здійснив послідовність дій в особистому кабінеті у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» (вхід до особистого кабінету за допомогою ідентифікації в інформаційно- телекомунікаційній системі, ознайомлення з офертою договору, вибрав опцію «підписати» та підписав одноразовим ідентифікатором із отриманого на його телефон 380662718302 електронного повідомлення про прийняття умов (підписання), щодо укладення Договору в інформаційно-телекомунікаційній системі). Таким чином, Договір оренди між орендодавцем і боржником був укладений у спосіб, визначений статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» та підписаний відповідно до статті 12 цього ж Закону.
Згідно з абзацом 3 частини 2 статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За умовами Договору оренди, орендодавець надав орендарю у строкове платне володіння та користування об'єкт оренди (Тип товару: Смартфон; Модель товару: Smart/tel Samsung Galaxy A32 4/128GB Black (SM-A325FZKGSEK)) з подальшим переходом права власності на умовах, передбачених правилами надання майна у оренду, які є невід'ємною частиною Договору та на момент укладення договору були розміщені на веб-сайті орендодавця у вільному доступі для необмеженого кола осіб. Орендар, у свою чергу, зобов'язався прийняти об'єкт оренди у строкове володіння та користування, а згодом і у власність, на визначених умовах, а також сплачувати орендодавцеві орендну плату.
Орендодавець відповідно до умов Договору оренди передав об'єкт оренди шляхом відправлення на адресу орендаря оператором поштового зв'язку ТОВ «Нова Пошта», що підтверджується транспортною накладною (експрес-накладною) оператора поштового зв'язку. Таким чином, передавши об'єкт оренди орендареві, орендодавець свої зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі.
Сторонами, відповідно до умов Договору оренди, погоджено строк оренди майна на 12 місяці (в) та з щомісячним платежем у розмірі 2.029.00 гривень, а також вартість об'єкту оренди: при викупі за 12 місяці (в) складатиме 24 348.00 гривень (Пункт 2 Договору оренди майна з правом викупу). Сплата Орендної плати у розмірі 2029.00 грн. (в тому числі ПДВ 338.17 грн.) здійснюється орендарем до 24-го числа (включно) кожного наступного календарного місяця, що слідує за місяцем укладення Договору протягом усього строку оренди, який становить 12 місяця, де днем внесення останнього платежу є 24.01.2023 р.
Орендар в свою чергу виконував свої зобов'язання за договором неналежним чином, у зв'язку із чим починаючи із 24.03.2022р. за договором виникла прострочена заборгованість за орендними платіжами. Також, відповідно до пункту 4 Договору оренди та пункту 8.4 Правил до договору оренди, за прострочення орендних платежів орендодавець має право нараховувати орендарю пеню в розмірі до 3% (трьох відсотків) від суми простроченого платежу за кожний день такого прострочення, починаючи з першого дня прострочення, але не більше 50% від загальної суми прострочених орендних платежів за цим Договором оренди. Орендодавець відповідним правом скористався і нараховував пеню. Також варто зазначити, що станом на дату складення відповідної позовної заяви унаслідок порушення орендарем умов викупу об'єкту оренди до орендаря не перейшло право власності на об'єкт оренди.
03.07.2023 року між Товариством з Обмеженою Відповідальністю «Будинок Комфорту» та Товариством з Обмеженою Відповідальністю «Росвен Інвест Україна» було укладено договір факторингу № 01.02-28/23, відповідно до умов якого ТОВ «Будинок Комфорту» передає (відступає) фактору, а фактор набуває права вимоги клієнта за Договорами та сплачує клієнту за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та строки, встановлені цим Договором.
Згідно з підпунктом 3.1.3 Договору факторингу, сторони погодили, що право вимоги переходить до фактора (позивача) з моменту підписання Договору факторингу після чого фактор (позивач) стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей за договорами оренди. Разом з правами вимоги фактору (позивачу) переходять всі інші пов'язані з ними права, в обсязі і на умовах, що існували у клієнта (орендодавця) на момент переходу цих прав та передбачених Договором оренди.
Відповідно до п.2.2 Договору факторингу передбачено, що загальний розмір заборгованостей складається з: заборгованості зі сплати сум орендної плати за Договорами оренди, сум неустойки, обов'язок сплати яких виникає у зв'язку з невиконанням умов Договорів оренди та сум вартості викупу орендованого майна, що фактор матиме право самостійно нарахувати боржникам за Договорами оренди у зв'язку із розірванням Договорів оренди внаслідок прострочення сплати боржниками орендної плати за Договорами оренди. Заборгованості, що зазначені у цьому пункті Договору, передаються фактору з правом подальшого самостійного нарахування (отримання) фактором майбутніх орендних платежів, штрафних санкцій, вартості викупу орендованого майна, комісій та інших платежів, що передбачені Договорами оренди.
Відповідно до п.1.1. Договору факторингу, погоджений перелік боржників, їх Договорів оренди, права вимог за якими відступаються за цим Договором факторингу, особистих даних і розмірів грошових зобов'язань кожного з них із зазначенням суми заборгованості, а також інших даних у разі їх наявності у клієнта, за формою, наведеною в Додатку 1 до цього Договору (реєстр боржників).
Відповідно до Додатку 1 (реєстру боржників) до договору факторингу № 01.02-28/23 від 03.07.2023 року, загальна заборгованість ОСОБА_1 за договором оренди з правом викупу (станом на дату відступлення права вимоги) складала: 36 522,00 грн (Тридцять шість тисяч п'ятсот двадцять дві гривні 00 копійок).
Відповідний Додаток 1 (Реєстр боржників) до договору факторингу № 01.02-28/23 від 03.07.2023 року є об'ємним документом на 483 (чотириста вісімдесят три) сторінки і містить інформацію щодо 18298 (вісімнадцяти тисяч двохсот дев'яносто восьми) боржників за договорами оренди, права вимоги за заборгованістю яких були відступлені ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» (після перейменування ТОВ «СВЕА ФІНАНС») за цим Договором факторингу. Таким чином, на підтвердження вищенаведеної інформації додано до заяви копії першої і останньої сторінки відповідного Реєстру боржників і сформований витяг з відповідного реєстру боржників, який стосується саме заборгованості ОСОБА_1 за договором оренди майна з правом викупу № 1144220124035.
Орендар на користь позивача жодних платежів станом на дату подання позовної заяви не здійснював, тому станом на дату складання позовної заяви заборгованість, яка не оспорюється орендарем, за Договором №1144220124035 від 24.01.2022 року становить:
-заборгованість за простроченими орендними платіжами - 24 348,00 грн.;
-заборгованість за пенею за договором - 12 174,00 грн.;
-заборгованість за вартістю орендного майна - 00,00 грн.;
-загальна заборгованість - 36 522,00 грн.
Враховуючи, що відповідачем у добровільному порядку не вчиняються дії, спрямовані на повернення кредитних коштів та процентів за договором, з метою захисту права й охоронюваних законом інтересів Товариства, представник Товариства звернувся до суду з даною позовною заявою, яку просить задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 31.10.2024 року відкрито провадження та вирішено розгляд справи проводити у спрощеному позовному провадженні.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, на задоволенні позову наполягав, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день і час розгляду справи повідомлявся відповідно до вимог чинного законодавства, що підтверджується матеріалами справи, про причину неявки суд не інформував, відзив на позовну заяву не подавав, тому суд визнає причину неявки відповідача неповажною і вважає можливим проводити розгляд справи у відсутності сторін, з постановленням заочного рішення, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом за відсутності учасників справи не здійснюється.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для справи.
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна із сторін зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.263 ч.5 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Ураховуючи наведене та відповідні спеціальні законодавчі акти, які підлягають застосуванню, а саме - Цивільний кодекс України, Закон України «Про захист прав споживачів», та постанова №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», суд приходить до наступного.
Згідно ст.1054 ЦК України банк зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти. До відносин по кредитних договорах застосовуються положення ст.ст.1046-1053 ЦК України, якщо інше не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ст.1050 ЦК України якщо позичальник вчасно не повернув суму боргу, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України.
Згідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір % не встановлений договором.
Відповідно до ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонам.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України , зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За змістом ч. 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовим ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду .
Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України, у разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що 24.01.2022р. між Товариством з Обмеженою Відповідальністю «Будинок Комфорту» (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди майна з правом викупу № 1144220124035 у порядку, визначеному ЦК України та Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до частини 1 статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться. Пропозицією укласти договір с. зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться (частина 1 статті 641 ЦК України). Якщо пропозицію укласти договір, в якій не вказаний строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір с укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку. встановленого актом цивільного законодавства (частина 2 статті 644 ЦК України). Правові відносини під час вчинення електронних правочинів у сфері електронної комерції регулює Закон України «Про електронну комерцію» (частина 1 статті 1 цього закону).
Так, 24.01.2022р. орендар через веб-сайт орендодавця (https://domcomfort.ua), на якому станом на момент укладення договору була розміщена публічна оферта договору оренди майна з правом викупу з усіма його істотними умовами, в особистому кабінеті подав заявку на укладення договору з наданням необхідної інформації та копій документів для вчинення електронного правочину. Після цього боржник здійснив послідовність дій в особистому кабінеті у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» (вхід до особистого кабінету за допомогою ідентифікації в інформаційно- телекомунікаційній системі, ознайомлення з офертою договору, вибрав опцію «підписати» та підписав одноразовим ідентифікатором із отриманого на його телефон 380662718302 електронного повідомлення про прийняття умов (підписання), щодо укладення Договору в інформаційно-телекомунікаційній системі). Таким чином, Договір оренди між орендодавцем і боржником був укладений у спосіб, визначений статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» та підписаний відповідно до статті 12 цього ж Закону.
Згідно з абзацом 3 частини 2 статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За умовами Договору оренди, орендодавець надав орендарю у строкове платне володіння та користування об'єкт оренди (Тип товару: Смартфон; Модель товару: Smart/tel Samsung Galaxy A32 4/128GB Black (SM-A325FZKGSEK)) з подальшим переходом права власності на умовах, передбачених правилами надання майна у оренду, які є невід'ємною частиною Договору та на момент укладення договору були розміщені на веб-сайті орендодавця у вільному доступі для необмеженого кола осіб. Орендар, у свою чергу, зобов'язався прийняти об'єкт оренди у строкове володіння та користування, а згодом і у власність, на визначених умовах, а також сплачувати орендодавцеві орендну плату.
Відповідно до статті 705 ЦК України, за договором найму-продажу до переходу до покупця права власності на переданий йому продавцем товар покупець є наймачем (орендарем) цього товару.
Орендодавець відповідно до умов Договору оренди передав об'єкт оренди шляхом відправлення на адресу орендаря оператором поштового зв'язку ТОВ «Нова Пошта», що підтверджується транспортною накладною (експрес-накладною) оператора поштового зв'язку. Таким чином, передавши об'єкт оренди орендареві, орендодавець свої зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі.
Сторонами, відповідно до умов Договору оренди, погоджено строк оренди майна на 12 місяці (в) та з щомісячним платежем у розмірі 2.029.00 гривень, а також вартість об'єкту оренди: при викупі за 12 місяці (в) складатиме 24 348.00 гривень (Пункт 2 Договору оренди майна з правом викупу). Сплата Орендної плати у розмірі 2029.00 грн. (в тому числі ПДВ 338.17 грн.) здійснюється орендарем до 24-го числа (включно) кожного наступного календарного місяця, що слідує за місяцем укладення Договору протягом усього строку оренди, який становить 12 місяця, де днем внесення останнього платежу є 24.01.2023 р.
Орендар в свою чергу виконував свої зобов'язання за договором неналежним чином, у зв'язку із чим починаючи із 24.03.2022р. за договором виникла прострочена заборгованість за орендними платіжами. Також, відповідно до пункту 4 Договору оренди та пункту 8.4 Правил до договору оренди, за прострочення орендних платежів орендодавець має право нараховувати орендарю пеню в розмірі до 3% (трьох відсотків) від суми простроченого платежу за кожний день такого прострочення, починаючи з першого дня прострочення, але не більше 50% від загальної суми прострочених орендних платежів за цим Договором оренди. Орендодавець відповідним правом скористався і нараховував пеню. Також варто зазначити, що станом на дату складення відповідної позовної заяви унаслідок порушення орендарем умов викупу об'єкту оренди до орендаря не перейшло право власності на об'єкт оренди.
03.07.2023 року між Товариством з Обмеженою Відповідальністю «Будинок Комфорту» та Товариством з Обмеженою Відповідальністю «Росвен Інвест Україна» було укладено договір факторингу № 01.02-28/23, відповідно до умов якого ТОВ «Будинок Комфорту» передає (відступає) фактору, а фактор набуває права вимоги клієнта за Договорами та сплачує клієнту за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та строки, встановлені цим Договором.
Згідно з підпунктом 3.1.3 Договору факторингу, сторони погодили, що право вимоги переходить до фактора (позивача) з моменту підписання Договору факторингу після чого фактор (позивач) стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей за договорами оренди. Разом з правами вимоги фактору (позивачу) переходять всі інші пов'язані з ними права, в обсязі і на умовах, що існували у клієнта (орендодавця) на момент переходу цих прав та передбачених Договором оренди.
Відповідно до п.2.2 Договору факторингу передбачено, що загальний розмір заборгованостей складається з: заборгованості зі сплати сум орендної плати за Договорами оренди, сум неустойки, обов'язок сплати яких виникає у зв'язку з невиконанням умов Договорів оренди та сум вартості викупу орендованого майна, що фактор матиме право самостійно нарахувати боржникам за Договорами оренди у зв'язку із розірванням Договорів оренди внаслідок прострочення сплати боржниками орендної плати за Договорами оренди. Заборгованості, що зазначені у цьому пункті Договору, передаються фактору з правом подальшого самостійного нарахування (отримання) фактором майбутніх орендних платежів, штрафних санкцій, вартості викупу орендованого майна, комісій та інших платежів, що передбачені Договорами оренди.
Відповідно до п.1.1. Договору факторингу, погоджений перелік боржників, їх Договорів оренди, права вимог за якими відступаються за цим Договором факторингу, особистих даних і розмірів грошових зобов'язань кожного з них із зазначенням суми заборгованості, а також інших даних у разі їх наявності у клієнта, за формою, наведеною в Додатку 1 до цього Договору (реєстр боржників).
Відповідно до Додатку 1 (реєстру боржників) до договору факторингу № 01.02-28/23 від 03.07.2023 року, загальна заборгованість ОСОБА_1 за договором оренди з правом викупу (станом на дату відступлення права вимоги) складала: 36 522,00 грн (Тридцять шість тисяч п'ятсот двадцять дві гривні 00 копійок).
Відповідний Додаток 1 (Реєстр боржників) до договору факторингу № 01.02-28/23 від 03.07.2023 року є об'ємним документом на 483 (чотириста вісімдесят три) сторінки і містить інформацію щодо 18298 (вісімнадцяти тисяч двохсот дев'яносто восьми) боржників за договорами оренди, права вимоги за заборгованістю яких були відступлені ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» (після перейменування ТОВ «СВЕА ФІНАНС») за цим Договором факторингу. Таким чином, на підтвердження вищенаведеної інформації додано до заяви копії першої і останньої сторінки відповідного Реєстру боржників і сформований витяг з відповідного реєстру боржників, який стосується саме заборгованості ОСОБА_1 за договором оренди майна з правом викупу № 1144220124035.
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Кредитор у зобов'язанні замінюється іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином відступлення права вимоги (пункт 1 частина 1 статті 512 ЦК України). Таким чином, в силу положень статей 512 та 1077 ЦК України, а також Договору факторингу позивач набув прав (статусу) кредитора та всіх прав вимог за Договором оренди по відношенню до відповідача.
Орендар на користь позивача жодних платежів станом на дату подання позовної заяви не здійснював, тому станом на дату складання позовної заяви заборгованість, яка не оспорюється орендарем, за Договором №1144220124035 від 24.01.2022 року становить:
-заборгованість за простроченими орендними платіжами - 24 348,00 грн.;
-заборгованість за пенею за договором - 12 174,00 грн.;
-заборгованість за вартістю орендного майна - 00,00 грн.;
-загальна заборгованість - 36 522,00 грн.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом; надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку. передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Важливо, щоб електронний договір містив усі істотні умови для відповідного виду договору, необхідно розуміти, в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронної правової угоди є використання:
-електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором не дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет- магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Правильно застосувавши норми матеріального права, слід дійти обґрунтованого висновку про те, що договір оренди майна з правом викупу підписаний орендарем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету договір між Заявником/Кредитором та Боржником/Позичальником не був би укладений.
Отже сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину. Аналогічної позиції притримується Верховний Суд по справі № 524/5556/19, що відображено в постанові від 12.01.2021 року (провадження № 61-16243 св 20). Подібна правова позиція міститься і у постанові Верховного Суду у справі №127/33824/19 від 07.10.2020 р.
Виходячи з вищевикладеного, можна прийти до висновку, що орендарем було порушено умови Договору оренди майна з правом викупу та станом на дату складання позовної заяви несплачена заборгованість складає: 36 522,00 грн. (Тридцять шість тисяч п'ятсот двадцять дві гривні 00 копійок), на підтвердження чого позивач додає до заяви розрахунок заборгованості за договором.
Відповідно до ст. 263 ЦК України, судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Перевіривши надані позивачем розрахунки та взявши до уваги умови договору оренди, суд вважає доведеним обставину порушення відповідачем умов договору в частині своєчасного повернення сум отриманих кредитів та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків у встановлені договорами оренди терміни.
Таким чином, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.
На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в сумі 3 028, 00 грн., оскільки заявлені вимоги підлягають задоволенню.
На підставі ст.ст. 625, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 247, 263, 264, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з Обмеженою Відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з Обмеженою Відповідальністю «Свеа Фінанс» (код ЄДРПОУ: 37616221, яке зареєстроване за адресою: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, б. 6) заборгованість за кредитним договором оренди з правом викупу № 1144220124035 від 24.01.2022р. у сумі 36 522 (тридцять шість тисяч п'ятсот двадцять дві) гривні 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з Обмеженою Відповідальністю «Свеа Фінанс» (код ЄДРПОУ: 37616221, яке зареєстроване за адресою: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, б. 6) сплачений судовий збір у сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім ) гривень 00 коп.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду через Баришівський районний суд Київської області протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Баришівського
районного суду Т. В. Чальцева