Справа № 356/501/24
Провадження № 2/355/99/25
04 лютого 2025 року Баришівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Чальцевої Т.В.,
за участю секретаря судового засідання Верби Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
16.07.2024 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Заяву мотивувала тим, що між нею та відповідачем 08.07.2011 р. відділом державної реєстрації актів цивільного стану Березанського міського управління юстиції у Київській області було зареєстровано шлюб, актовий запис № 73.
Від шлюбу мають неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Подружні відносини між ними тривалий час відсутні, вони майже не спілкуються, спільне господарство не ведеться, бюджет окремий. Однією сім'єю не проживають. Вважає, що при сформованих між ними взаєминах, збереження шлюбу, примирення та спільне проживання не можливо, тому звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу.
Ухвалою суду від 03.09.2024р. відкрито провадження у вищевказаній цивільній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 24.10.2024р., за заявою відповідача, провадження по справі зупинено, подружжю надано строк для примирення терміном 3 (три) місяці.
Ухвалою суду від 24.01.2025р.провадженя по справі поновлено, судове засідання призначено на 04.02.2025р.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, належним чином повідомлялась про дату, час та місце розгляду справи, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, на задоволенні позову наполягала.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Дегтяренко В.Г. в судове засідання не з'явились, належним чином були повідомлені про дату та місце розгляду справи, подали заяву про розгляд справи за їх відсутності, проти задоволення позову не заперечували.
Враховуючи, що учасники справи у судове засідання не з'явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем 08.07.2021 р. відділом державної реєстрації актів цивільного стану Березанського міського управління юстиції у Київській області було зареєстровано шлюб, актовий запис № 73, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 08.07.2011р. (а.с. 7).
Від шлюбу мають неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 04.03.2016р. (а.с. 8).
Подружні відносини між ними тривалий час відсутні, спільне господарство не ведеться, бюджет окремий. Однією сім'єю не проживають. Вважає, що при сформованих між ними взаєминах, збереження шлюбу, примирення та спільне проживання не можливо, тому звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу.
Відповідно до ч.3 ст. 105 Сімейного Кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.
Згідно зі ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно - відмова в розірванні шлюбу - буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ст. 112 ч.2 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно ч.2 ст.114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України- документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу - потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Приймаючи до уваги, що причини, що спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу - є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
В силу ч. 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Водночас, у позовній заяві позивач не ставить вимоги про стягнення судового збору з відповідача. Відтак, ухвалюючи рішення, суд не вирішує питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат по сплаті судового збору сплачених позивачем при зверненні до суду с вищевказаним позовом.
На підставі ст.ст. 105, 110, 112, 114, 115СК України та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 200, 263-265, 281-284, 289 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 08.07.2011 р. відділом державної реєстрації актів цивільного стану Березанського міського управління юстиції у Київській області, актовий запис №73 - розірвати.
Понесені судові витрати залишити за позивачем.
Апеляційна скарга на рішення подається до Київського апеляційного суду через Баришівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Баришівського
районного суду Т. В. Чальцева