Справа № 161/13929/24
Провадження № 2-др/161/10/25
12 лютого 2025 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :
головуючого - судді Філюк Т.М.
за участю секретаря судового засідання Романюк М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах яких діє законний представник ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування Луцької міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,
29 січня 2025 року законний представник відповідачів ОСОБА_4 звернулась до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу.
Заяву обґрунтовує тим, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 січня 2025 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах яких діє законний представник ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування Луцької міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщеннямвідмовлено. З врахуванням вимог ст. 137, 142 ЦПК України, просить стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати, які складаються з витрат на професійну допомогу у розмірі 13000 гривень.
10 лютого 2025 року від представника позивача надійшло клопотання про зменшення витрат на правову допомогу. В поданому клопотанні вказувала, що заявлені стороною відповідача витрати є неспівмірними та необгрунтованими. Вказує, що враховуючи складне матеріальне становище позивача, яка є особою похилого віку, пенсіонером, її розмір пенсії становить щомісячно 4519,96 гривень, а також складну економічну ситуацію в країні, зумовлену введенням воєнного стану, розмір витрат на переконання позивача, є непропорційним предмету позову, а вартість послуг є завищеною. Просить зменшити розмір витрат на правову допомогу.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення по справі.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 3 даної норми визначено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 січня 2025 року в задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах яких діє законний представник ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування Луцької міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщеннямвідмовлено.
Представником відповідача суду надано документи на підтвердження понесених витрат: копію договору про надання правової допомоги від 24.09.2024, розрахунок вартості виконаних робіт від 11.12.2024, з якого вбачається, що загальна вартість наданих послуг становить 13 000 гривень, квитанцію про оплату послуг за договором на суму 13 000 гривень.
Згідно з вимогами ст. 137 ЦПК витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У разі недотримання вимог суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Але обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат.
Статтею 141 ЦПК передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження.
У даній справі суд вважає, що заявником надано належні, допустимі, достатні та достовірні докази щодо підтвердження витрат на правничу допомогу, які сторона відповідача має понести у зв'язку із розглядом справи в суді, оскільки суд відмовив у задоволенні позовних вимог повністю.
Однак, відповідно до ст. 137 ЦПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).
Таким чином, принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин 5 та 6 ст. 137 ЦПК України, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку насамперед тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.
Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, беручи до уваги заперечення представника позивача щодо розміру витрат та клопотання про зменшення їх розміру, а також матеріальне становище позивача, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат товариства на професійну правничу допомогу та про необхідність покладення на позивача судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем, у розмірі 3 000 грн.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 82, 137, 141 270 ЦПК України, суд,-
Доповнити рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 січня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах яких діє законний представник ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування Луцької міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 (три тисячі) гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Дата складання повного тексту додаткового рішення 12 лютого 2025 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Філюк Т.М.