Справа № 161/12375/24
Провадження № 2/161/703/25
05 лютого 2025 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Черняка В.В.,
за участю секретаря судового засідання - Лук'янчук О.А.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2 ,
представника відповідача - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,-
Позивач через свого представника звернулась до суду із вказаним позовом.
В обґрунтування вимог вказує, що з 05 липня 2018 року по 13 вересня 2023 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу мають двох дітей. За час перебування в шлюбі ними набуто у спільну власність квартиру АДРЕСА_1 . Право власності на вказану квартиру набуто на підставі договору купівлі-продажу від 25 січня 2022 року укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (відповідач та діти сторін). За наслідками укладення договору частки ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 склали по 1/3 квартири. Відтак, поділу між подружжям підлягає 1/3 частки спірного нерухомого майна, зареєстрована за відповідачем.
З огляду на вказане та презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу, позивач просить суду визнати за нею право власності на 1/6 частку квартири АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 01 липня 2024 року позовну заяву було залишено без руху.
Ухвалою суду від 05 серпня 2024 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, просила задовольнити. Додатково зауважила, що відповідачем не подано відзиву на позов та зустрічного позову щодо визнання 1/3 частки квартири його приватною власністю.
Відповідач та його представник проти задоволення вимог заперечили. Зазначили, що вказана квартира придбана за рахунок коштів компенсації за належні для отримання жилі приміщення відповідачу (як особі ІІ групи інвалідності, що захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України). Позивач на момент винесення рішення комісії про виплату компенсації була співвласником частки квартири, належної її батькам та не потребувала покращення житлових умов. Згідно договору купівлі-продажу об'єкт нерухомого майна набуто покупцями (відповідачем та двома дітьми, як членами сім'ї ОСОБА_2 ) в особисту приватну власність за кошти, які є виплатою вказаної грошової компенсації.
Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 05 липня 2018 року по 13 вересня 2023 року (а.с.7, 10-11).
Від шлюбу мають двох дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Предметом розгляду справи є питання визнання за позивачем права власності на 1/6 частки квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до частин першої та другої статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Конструкція статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом з тим, зазначена презумпція може бути спростована одним із подружжя у судовому порядку у разі оспорювання ним поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17.
Згідно зі статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Відповідно до ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.
У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (частина перша статті 70 СК України).
Вирішуючи спори між подружжям про поділ майна, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час придбання зазначеного майна. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.
Згідно ч. 3 ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, набуття майна за час шлюбу створює презумпцію права спільної сумісної власності, а за відсутності належних доказів того, що майно придбане за особисті кошти одного з подружжя, таке майно вважається спільною сумісною власністю, при цьому тягар доказування, що вказане майно не належить до спільної сумісної власності, покладається на того з подружжя, хто набув спірне майно за кошти, що належали йому особисто.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17 та постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2018 року у справі № 235/9895/15-ц, від 05 квітня 2018 року у справі № 404/1515/16-ц.
З матеріалів справи вбачається, що згідно нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 25 січня 2022 року ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 набули в особисту приватну власність по 1/3 частці квартири АДРЕСА_1 (розділ 1, п. 4,1 розділу 4 договору) за кошти, які є виплатою компенсації за належне для отримання жиле приміщення відповідно до рішення комісії щодо розгляду заяв членів сімей загиблих та осіб з інвалідністю про виплату грошової компенсації від 27 вересня 2021 року (п. 5.5 розділу 5 договору) (а.с.14-17). Вартість квартири згідно договору становить 1 662 841,19 грн. (розділ 2 договору).
Згідно посвідчення серії НОМЕР_1 від 20 березня 2015 року відповідач є учасником бойових дій (а.с.45).
Згідно довідки МСЕК серії 12 ААГ № 588208 від 23.11.2023 року ОСОБА_2 є інвалідом ІІ групи (встановлено довічно) (а.с. 45 зворот).
Постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 719, затверджено Порядок виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення членам сімей загиблих військовослужбовців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, а також інвалідам I-II групи з числа військовослужбовців, які брали участь у зазначеній операції, та потребують поліпшення житлових умов (далі - Порядок).
Право на отримання грошової компенсації відповідно до цього Порядку мають інваліди війни I та II групи, визначені у пункті 11 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", які перебувають на квартирному обліку. Грошова компенсація членам сім'ї загиблого військовослужбовця або інвалідам виплачується в порядку черговості постановки на квартирний облік в межах однієї категорії за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво (придбання) житла для сімей загиблих військовослужбовців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, а також для інвалідів I-II групи з числа військовослужбовців, які брали участь у зазначеній операції, та потребують поліпшення житлових умов (пункти 3, 4 Порядку).
Відповідно до підпункту 2 пункту 18 Порядку, у разі прийняття рішення про призначення заявнику грошової компенсації комісія одночасно визначає розмір такої компенсації, виходячи з таких нормативів: за нормою 13,65 кв. м жилої площі на інваліда та кожного члена його сім'ї, зазначеного у абзаці другому пункту 21 цього Порядку.
Пунктом 21 Порядку передбачено, що під час прийняття рішення щодо призначення грошової компенсації інваліду комісія розраховує розмір такої компенсації на підставі рішення про взяття заявника на квартирний облік із зазначенням складу членів сім'ї - осіб, які разом із заявником перебувають на такому обліку. При цьому в розрахунок включаються лише особи, які зазначені в рішенні про взяття на квартирний облік.
До членів сім'ї інвалідів належать: дружина (чоловік), їх малолітні (до 14 років) та неповнолітні (до 18 років) діти; неодружені повнолітні діти, визнані інвалідами з дитинства I та II групи або інвалідами I групи; особа, яка проживає разом з інвалідом війни I групи та доглядає за ним, за умови, що інвалід війни не перебуває у шлюбі; непрацездатні батьки; особа, яка перебуває під опікою або піклуванням громадянина, який має право на пільги, та проживає разом з ним (п.п. 5 п. 20 Порядку).
Право на отримання грошової компенсації вважається використаним з моменту перерахування коштів грошової компенсації в повному обсязі на спеціальний рахунок члена сім'ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, та особи з інвалідністю в уповноваженому банку. Грошова компенсація за рахунок коштів субвенції членам сім'ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, та особам з інвалідністю надається один раз (п. 28 Порядку).
Право власності на нерухоме майно оформляється на заявника (заявника, який перемістився) та членів його сім'ї, на яких було розраховано грошову компенсацію. Після оформлення права власності на житлове приміщення, виплата такої допомоги припиняється (п. 44 Порядку).
У разі відчуження житла (квартири, житлового будинку із земельною ділянкою, на якій він розташований), придбаного за рахунок коштів грошової компенсації, яке перебувало у власності заявника (заявника, який перемістився) та членів його сім'ї, на яких було виплачено грошову компенсацію, менше трьох років, кошти отриманої грошової компенсації підлягають поверненню до державного бюджету (п. 47 Порядку).
Відповідно до рішення Луцької міської ради № 456-1 від 07 серпня 2019 року ОСОБА_2 , його дочку та сина було включено до складу осіб на отримання державного житла. Крім того, з рішення вбачається, що відповідач перебував на квартирному обліку у загальній черзі з 26 листопада 2015 року, у пільговій черзі, як учасник бойових дій - з 26 листопада 2015 року, у списку на позачергове отримання житла, як особа з інвалідністю внаслідок війни 2 групи - з 06 лютого 2019 року (а.с.52).
Відповідно до рішення комісії щодо розгляду заяв членів сімей загиблих та осіб з інвалідністю про виплату грошової компенсації від 27 вересня 2021 року ОСОБА_2 , як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи з числа військовослужбовців Збройних Сил України, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, та у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, перебуваючи в районах та у період здійснення зазначених заходів, та членам його сім'ї згідно п. 18 Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення деяким категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членам їх сімей, затвердженим постановою КМУ від 19 жовтня 2016 року № 719, визначено перерахувати розмір грошової компенсації в сумі 1 662 841,19 грн. (а.с.53).
Згідно відомостей письмової згоди ДСП Луцької міської ради надав згоду на перерахування вказаних коштів у вказаній сумі як оплату за договором купівлі-продажу квартири від 25 січня 2022 року із спеціального рахунку ОСОБА_2 , відкритого в ПАТ «Державний ощадний банк України» на рахунок ОСОБА_5 (продавця квартири згідно договору) (а.с.54).
Стаття 57 СК України містить перелік майна, набутого дружиною, чоловіком за час шлюбу і яке є їх особистою приватною власністю.
Правовий статус такого майна, яке набуте дружиною, чоловіком за час шлюбу як кошти, одержані ними одноособово у вигляді індивідуальної грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, норми ст.57 СК України не містять.
Як встановлено ч.1 ст.10 СК України, якщо певні сімейні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами або домовленістю (договором) сторін, до них застосовуються норми цього Кодексу, які регулюють подібні відносини (аналогія закону).
Згідно ч.4 ст.57 СК України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка їй, йому належала, а також як відшкодування завданої їй, йому моральної шкоди.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 СК України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.
Відповідно до ч. 3 ст. 57 СК України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є премії, нагороди, які вона, він одержали за особисті заслуги.
Фактично квартира була придбана за кошти грошової компенсації (перерахованої на спеціальний особистий рахунок ОСОБА_2 ) за особисті заслуги відповідача перед Батьківщиною, за його участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
Вказані кошти були перераховані на рахунок продавця спірного об'єкту нерухомості, до вказаного моменту укладення договору з рахунку вони не знімались.
Як встановлено судом вказана компенсація отримувалася ОСОБА_2 та його дітьми, виходячи із нормативів, затверджених наведеним вище Порядком, без урахування члена його сім'ї - дружини ОСОБА_4 , оскільки остання на момент ухвалення рішення про призначення компенсації та взяття заявника на квартирний облік була власницею нерухомого майна (квартира батьків позивача перебуває у спільній частковій власності) та не потребувала поліпшення житлових умов.
Виплачена відповідачу грошова компенсація на придбання спірного об'єкту нерухомого майна за своєю природою та призначенням не відноситься до об'єктів права спільної сумісної власності подружжя в розумінні ч. 2 ст. 62 СК України.
Враховуючи встановлені обставини справи, досліджені докази, суд вважає за можливе та доцільне застосувати аналогію закону, застосувавши для вирішення даних правовідносин положення ч.4 ст.57 СК України.
З огляду на те, що грошові кошти на придбання жилого приміщення отримані індивідуально як компенсація за особисті заслуги відповідача (як особи з інвалідністю ІІ гр. внаслідок війни за його участь у бойових діях), зважаючи те, що при розрахунку суми компенсації не враховувалась позивач ОСОБА_4 , суд вважає, що у відповідності до ст.57 СК України, вказані кошти є особистою власністю відповідача.
Відтак, оскільки спірна квартира придбана за особисті кошти відповідача, його частка не підлягає поділу як об'єкт спільної власності подружжя.
З урахуванням викладеного, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Відповідно до ст.ст. 57, 60, 63, 69, 70, 71 СК України, ст. 368 ЦК України, керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 76-82, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 12 лютого 2025 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.В. Черняк