03 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 466/12252/23
провадження № 61-557ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сердюка В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Баюш Лілія Володимирівна, на постанову Львівського апеляційного суду від 05 грудня
2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , Львівська міська рада, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Черник Наталія Степанівна, про витребування майна з чужого незаконного володіння,
09 січня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Баюш Л. В., засобами поштового зв'язку, звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного суду від 05 грудня 2024 року у цій справі.
Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання
про відкриття касаційного провадження, виходячи з наступного.
На виконання вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Баюш Л. В., до касаційної скарги додано документ, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 10 869,20 грн.
Разом з тим, на день подання касаційної скарги неможливо встановити точний розмір судового збору за подачу касаційної скарги.
Пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України передбачено, що ціна позову
у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - визначається вартістю майна.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 серпня 2020 року у справі
№ 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зазначила, що «майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані
з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви
про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить
про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі
№ 907/9/17 (провадження № 12-76гс18)). Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці».
Майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами (стаття 190 ЦК України).
Тому вимога у цій справі про витребування майна з чужого незаконного володіння має майновий характер, оскільки підлягають грошовій оцінці, проте касаційна скарга та судові рішення судів попередніх інстанцій не містять відомостей про ціну позову (вартість спірної квартири).
Отже, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Баюш Л. В., слід надати докази (наприклад, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел щодо ринкової вартості спірної квартири тощо), які підтверджують ціну позову на день подання позовної заяви.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено, що з 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2 684,00 грн.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 073,60) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (13 420,00).
Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено за наступними реквізитами: отримувач коштів ? ГУК у місті Києві/Печерський район/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; призначення платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Отже, після підтвердження ціни позову станом на день його подання (вартість спірної квартири) судом касаційної інстанції буде розраховано розмір судового збору за подання касаційної скарги на постанову Львівського апеляційного суду
від 05 грудня 2024 року у цій справі.
Крім того, з прохальної частини касаційної скарги вбачається, що ОСОБА_1 ,
в інтересах якої діє адвокат Баюш Л. В., просить скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 05 грудня 2024 року, а рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 02 вересня 2024 року та ухвалу Галицького районного суду
м. Львова від 25 березня 2024 року залишити без змін.
Проте як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень справа
№ 466/12252/23 розглядалася Шевченківським районним судом м. Львова.
Крім того, за відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень Шевченківським районним судом м. Львова 25 березня 2024 року
не постановлялася жодна ухвала.
За таких обставин ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Баюш Л. В., необхідно уточнити вимоги прохальної частини касаційної скарги в частині залишенням без змін ухвали Галицького районного суду м. Львова від 25 березня 2024 року та зазначити у якій справі ця ухвала була постановлена та чи вона відносить до касаційної скарги у справі № 466/12252/23, у якій подана касаційна скарга на постанову Львівського апеляційного суду від 05 грудня 2024 року.
Отже, з метою усунення недоліків касаційної скарги представнику, який діє
в інтересах заявниці, необхідно надати уточнену касаційну скаргу разом
з її копіями відповідно до кількості учасників справи, в якій уточнити вимоги прохальної частини касаційної скарги в частині залишенням без змін ухвали Галицького районного суду м. Львова від 25 березня 2024 року та зазначити у якій справі ця ухвала була постановлена та чи вона відноситься до касаційної скарги
у справі № 466/12252/23, у якій подана касаційна скарга на постанову Львівського апеляційного суду від 05 грудня 2024 року, та надати докази (наприклад, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел щодо ринкової вартості спірної квартири тощо), які підтверджують ціну позову на день подання позовної заяви.
Таким чином, виходячи із наведених норм права, якщо ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Баюш Л. В., відповідно до ухвали суду у встановлений строк усуне недоліки касаційної скарги, вона вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Відповідно до частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Баюш Лілія Володимирівна, на постанову Львівського апеляційного суду від 05 грудня
2024 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Сердюк