12 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 953/3864/23
провадження № 61-1321ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Литвиненко І. В., розглянувши питання про прийняття до розгляду касаційної скарги
ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду міста Харкова від 08 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,
27 січня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Козаренко Н. Ю., засобами поштового зв'язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського районного суду міста Харкова
від 08 листопада 2024 року у вказаній справі.
Касаційна скарга не може бути прийнята судом до розгляду та підлягає залишенню без руху з наступних підстав, оскільки не відповідає вимогам
статті 392 ЦПК України.
У статті 392 ЦПК України встановлені вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги.
Пунктами 4, 6 частини другої статті 392 ЦПК України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено рішення (ухвала), що оскаржується та клопотання особи, яка подає скаргу.
Згідно з частиною першою статті 406 ЦПК ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу.
Касаційна скарга заявника вказаним вимогам не відповідає.
У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду
до Київського районного суду міста Харкова.
Повноваження суду касаційної інстанції визначені статтею 409 ЦПК України.
Згідно з частиною першою статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:
1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;
2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду;
3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд;
4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині;
5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині;
6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині;
7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.
Верховний Суд наголошує, що заявник оскаржує лише ухвалу суду першої інстанції, що суперечить повноваженням суду касаційної інстанції, які визначені статтею 409 ЦПК України.
Визначення судового рішення, яке є предметом касаційного оскарження та формулювання клопотання (процесуальної вимоги) має суттєве значення на стадії касаційного провадження.
Враховуючи викладене, заявнику необхідно надіслати до суду касаційної інстанції нову редакцію касаційної скарги, зазначивши рішення, які оскаржує та прохальну частину касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 409 ЦПК України, та яка відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, додати до неї копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята судом до
розгляду та підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду міста Харкова від 08 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали до касаційної скарги застосовуються наслідки, передбачені цивільним процесуальним законодавством.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. В. Литвиненко