12 лютого 2025 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду в складі:
Головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря ОСОБА_4
учасників судового засідання: прокурора ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Шевченківського районного суду м. Чернівців від 15.11.2024 року в кримінальному провадженні №12021263090000117 по обвинуваченню ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Чернівці, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , маючого середню освіту, не працюючого, раніше неодноразово судимого, останній раз: 25.07.2019 року вироком Шевченківського районного суду м. Чернівців за ст.185 ч.2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України,-
Вироком Першотравневого районного суду м. Чернівців від 15.11.2024 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України і йому призначено покарання:
- за ч.2 ст.185 КК України 2 роки позбавлення волі;
- за ч.3 ст.185 КК України 3 роки 4 дні позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_7 покарання у виді 3 роки 4 дні позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_7 визначено обчислювати з 04.10.2021 року.
Зараховано в строк відбуття покарання ОСОБА_7 перебування його під вартою з 04.11.2021 року по 09.11.2021 року (37 днів) та з 19.12.2021 року по 15.11.2024 року (2 роки 10 місяців 27 днів).
Запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 скасовано.
У зв'язку з повним та реальним відбуттям покарання на момент ухвалення вироку ЄУНСС 727/10669/21 НП 11кп/822/35/25 головуючий у 1 інстанції ОСОБА_9
звільнено ОСОБА_7 з-під варти.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_7 на користь держави судові витрати в розмірі 6521 грн. 56 коп.
Заставу в розмірі 35686 грн., внесену за засудженого ОСОБА_7 , після набрання вироку законної сили вирішено звернути в дохід держави, а саме шляхом зарахування на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних сил України.
Вирішено долю речових доказів.
Згідно вироку суду, 30.08.2021 року о 06:16 год. ОСОБА_7 , перебуваючи в приміщенні АЗС «Nova» по вул. Урочище Клим, 1 в с. Задубрівка Чернівецького району Чернівецької області, діючи умисно, маючи на меті таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, протиправно, скориставшись тим, що оператор АЗС ОСОБА_10 , спала та не могла спостерігати за його діями, повторно, зі столу оператора, таємно викрав мобільний телефон марки «Iphone 11, 128 Gb» фіолетового кольору, ІМЕІ НОМЕР_1 , який був у прозорому чохлі із захисним покриттям загальною вартістю 21 693 грн. 08 коп. та жіночу сумку бежевого кольору вартістю 700 грн., в якій знаходився прилад для вирівнювання волосся вартістю 650 грн., з місця події зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, 05.09.2021 року о 17 год. 42 хв., ОСОБА_7 , перебуваючи в АДРЕСА_2 , діючи умисно, маючи на меті таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, протиправно, повторно, шляхом вільного доступу, зайшовши до магазину «Кошик», скориставшись відсутністю продавця, таємно викрав грошові кошти у сумі 6000 гривень, які знаходилися у шухляді столу продавця, які належать ФОП ОСОБА_11 , з якими з місця події зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
В подальшому, 22.09.2021 року о 13:51 год. ОСОБА_7 , перебуваючи на території Калинівського ринку по вул. Калинівська, 13 в м. Чернівці, а саме біля торгового прилавку №253-А, що належить ФОП ОСОБА_12 , діючи умисно, маючи на меті таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, протиправно, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, повторно, таємно з вказаного торгового прилавку викрав блокнот темно-синього кольору, в якому знаходились грошові кошти в сумі 900 доларів США, що відповідно до курсу НБУ, станом на момент вчинення кримінального правопорушення становить 24 030 грн., з якими ОСОБА_7 з місця події пішов, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Також 23.08.2021 року ОСОБА_7 , перебуваючи у квартирі АДРЕСА_3 , яку він на підставі усної домовленості орендував у ОСОБА_13 , діючи умисно, маючи на меті таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, протиправно, шляхом вільного доступу, таємно, викрав телевізор марки «Samsung» модель «Full HD TV series M5500 class» з діагоналлю 49 дюймів, серійний номер BN69-16151B-01, вартість якого, на момент вчинення злочину складала 8233 гривні 33 копійки, та пилосос червоного кольору, невстановленої марки, вартістю 100 євро, що згідно курсу НБУ, станом на момент вчинення злочину складає 3117 гривень.
Крім того, 04.10.2021 року ОСОБА_7 , о 15 год. 55 хв., перебуваючи за адресою м. Чернівці, вул. Толстого, 13, реалізовуючи злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, протиправно, повторно, з корисливих мотивів, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, шляхом вільного доступу зайшов до приміщення офісу благодійного фонду «Я майбутнє України», звідки таємно викрав належні ОСОБА_14 мобільний телефон марки «Хіаомі», модель «Redmi 3S» золотистого кольору, вартістю 1120 гривень та мобільний телефон марки «Iphone X Silver 256 Gb» ІМЕІ: НОМЕР_2 вартістю 9516 гривень 67 копійок.
Також, 18.11.2021 року о 19 год. 20 хв., ОСОБА_7 , перебуваючи в приміщені стоматологічного кабінету, що по Руданського, 42/2, діючи умисно, маючи на меті таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, протиправно, повторно, шляхом вільного доступу, скориставшись відсутністю персоналу, таємно викрав грошові кошти у сумі 1500 гривень, які знаходилися на стійці столу адміністратору, які належать ФОП ОСОБА_15 .
Крім цього, 04.12.2021 року о 18 год. 15 хв., ОСОБА_7 перебуваючи в приміщені торгівельного центру «Формаркет», що по вул. Небесної Сотні, 19 В, діючи умисно, маючи на меті таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, протиправно, повторно, шляхом вільного доступу зі стійки кав'ярні, скориставшись відсутністю продавця, таємно викрав належний ОСОБА_16 мобільний телефон марки «Samsung Galaxy 8+», ІМЕІ: НОМЕР_3 , вартістю 5 000 грн.
Окрім того 26.09.2021 року о 09:40 год., ОСОБА_7 , перебуваючи по вул. Галицький Шлях, 2 в м. Чернівці, а саме біля приміщення офісу «Щедра садиба», що належить ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи умисно, маючи на меті таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, протиправно, шляхом віджиму металопластикових дверей, проник всередину вказаного приміщення, звідки повторно, таємно викрав три ноутбуки марок «Lenovo», вартістю 10 800 грн., «Asus», вартістю 7 000 грн., «НР» вартістю 10 000 грн., два мобільних телефони марки «Redmi 6А», чорного кольору, вартість яких згідно висновку експерта № СЕ-19/126-21/8050-ТВ складає 2412 гривень 74 копійки, та грошові кошти в сумі 1 000 грн., з якими ОСОБА_7 з місця події зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Також, 04.10.2021 року близько 03 години, ОСОБА_7 , перебуваючи по вул. Коперника в м. Чернівці, діючи умисно, маючи на меті таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, протиправно, шляхом механічного пошкодження дверного замка в автомобілі марки «Фольксваген Т4», д.н.з. НОМЕР_4 , проник в салон, звідки викрав гаманець темно-синього кольору, який матеріальної цінності не представляє, всередині якого був ланцюжок із металу жовтого кольору, вартістю 5000 гривень, посвідчення водія на ім'я ОСОБА_18 , ID-картка на ім'я ОСОБА_18 , картка платника податків на ім'я ОСОБА_18 та грошові кошти в сумі 50 гривень, а також гаманець коричневого кольору, який матеріальної цінності не становить, всередині якого були наявні грошові кошти в сумі 70 гривень та посвідчення водія на ім'я ОСОБА_19 . Після чого з місця кримінального правопорушення пішов, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерплій ОСОБА_18 матеріальної шкоди на суму 5120 гривень.
В подальшому, 17.11.2021 року приблизно о 12:30 год. ОСОБА_7 , перебуваючи по вул. Румунська, 22Б в м. Чернівці, діючи умисно, маючи на меті таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, протиправно, повторно, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу проник до салону автомобіля марки «Фольксваген», модель «Таурег», д.н.з. НОМЕР_5 , звідки таємно викрав належний ОСОБА_20 мобільний телефон марки «Арllе Iphone 10, 64 Gb» чорного кольору, вартість якого 9133 грн. 33 коп. та в подальшому з якого за допомогою додатку «Приват24» здійснив 4 перекази грошових коштів на загальну суму 10 571 грн., за подіявши потерпілому шкода на загальну суму 19704 грн. 33 коп.
На цей вирок обвинувачений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення, дослідити всі докази по справі та викликати і допитати в суді свідків. Зазначав, що суд не дослідив всі докази по справі, а саме не досліджені речові докази, не допитано потерпілих та не допитано свідків. Ще вказував, що з нього безпідставно стягнуто процесуальні витрати, оскільки він не вчиняв крадіжок і жоден висновок експертів не доводить його вину у вчиненні кримінальних правопорушень. Ще зазначав, що застава не повернута та немає доказів на підтвердження невиконання ним процесуальних обов'язків.
В доповненнях до апеляційної скарги зазначав:
По епізоду від 18.11.2021 р. протокол добровільної видачі та огляду від 19.11.2021 р., протокол огляду та перегляду відеозапису також датовано 19.11.2021 р., постанова про визнання відеозапису речовим доказом датована 19.11.2021 р., а в т.3 а.с.61 наявний диск з відеозаписом і дата створення відеофайлу на ньому вказана 09.12.2021 р. Ці обставини, на думку апелянта, свідчать про фальсифікацію доказу.
Також зазначав, що в т.3 а.с.82 є протокол впізнання по фотознімках і в цьому протоколі зазначено, що свідок ОСОБА_21 впізнав особу під номером №4, у якого він придбав телефон, а поняті, в присутності яких проводилось впізнання, вказали, що свідок впізнав на фотознімках особу під №2.
Ще зазначав, що відеозапис та протокол огляду і перегляду відеозапису від 19.11.2021 р. є недопустимим доказом, оскільки на відеозаписі відсутні дані, які б вказували на те, що особа, яка зображена на ньому, проникала в автомобіль. По цьому епізоду просив виправдати його.
По епізоду від 23.22.2021 р. зазначав, що 09.08.2024 р. набрав чинності Закон України, яким встановлено, що кримінальна відповідальність за окремі злочини настає в разі викрадення майна на суму що перевищує 2 неоподатковуваних мінімуми. Зазначав, що вказані дії по цьому епізоду підпадають під ст.51 КУпАП. По цьому ж епізоду зазначав, що заява ОСОБА_15 про надання відеозапису датована 23.11.2021 р. (т.3 а.с.114, протокол огляду та перегляду відеозапису датований 25.11.2021 р. і при проведенні цієї слідчої дії в якості понятого приймає участь ОСОБА_22 , який був понятим при проведенні інших слідчих дій по іншому епізоду. Зазначав, що слідчий ОСОБА_23 сфабрикував докази по цьому епізоду.
По епізоду від 05.12.2021 р. зазначав, що відеофайл було створено 09.12.2021 р. (т.3 а.с.135), а протокол огляд та перегляду відеофайлу, постанова про визнання речовим доказом і долучення диску в відеозаписом до матеріалів провадження датовані 07.12.2021 р. Вважає, що докази також сфабриковано. Зазначав, що якщо файл створено 09.12.2021р., то яким чином свідок ОСОБА_24 міг приймати участь в перегляді цього відеозапису 07.12.2021 р. Вказував, що відеозаписи сфабриковані, а інших доказів його винуватості у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України немає і просив виправдати його по цьому епізоду.
По епізоду від 27.09.2021 р. (т.1 а.с.224) зазначав, що заява від ОСОБА_25 про надання відеозапису датована 27.09.2021 р., створено відеофайл 27.09.2021 р. о 1год.123хв., а час внесення відомостей до ЄРДР 27.09.2021 р. о 15 год. 05 хв.
Зазначав, що слідчі дії не можуть проводитись до внесення відомостей про кримінальне правопорушення в ЄРДР, а здобуті докази мають визнаватись недопустимими. Інших доказів його вини по цьому епізоду немає і просив виправдати його.
По епізоду від 31.08.2021р. вказував, що огляд місця події проводився 30.08.2021 р. і в ньому зазначено, що вилучено відеозапис з камер спостереження, який було скопійовано. Дата створення відеозапису 30.08.2021 р. о 18 год. 13 хв., а відомості до ЄРДР про кримінальне правопорушення внесено було 31.08.2021 р. об 11 год. 47 хв. Ще зазначав, що слідча склала два протоколи огляду та перегляду відеозаписів по двох різних кримінальних правопорушеннях в один і той же день в один і той же час (т.1 а.с.55, а.с.227). Зазначав, що доказів на підтвердження його вини стороною обвинувачення не надано і просив виправдати його по цьому епізоду.
По епізоду від 06.09.2021 р. по факту викрадення коштів з магазину «Кошик» зазначав, що є сумнівним існування такого магазину і не надано доказів на підтвердження розміру завданої шкоди. Зазначав, що приміщення передано в оренду з метою використання його як «Перукарня». Державна реєстрація такого магазину відсутня, і немає дозвільних документів на нього. Зазначав, що даний відеозапис не доводить вчинення ним крадіжки з магазину. Вказував, що він дійсно заходив в якесь приміщення в с. Топорівці з метою поміняти кошти, але там були люди і він нічого там не крав. Також зазначав, що дата створення відеофайлу по цьому епізоду вказана 11.10.2021 р. о 09 год. 31 хв. Це, на думку апелянта, свідчить про фальсифікацію доказу. Ще вказував, що ухвала суду про накладення арешту на майно є необґрунтованою, арешт проведено без його відома і не надано доказів на підтвердження завданих збитків, відсутня реєстрація магазину «Кошик».
По епізоду від 24.09.2021р. по факту викрадення коштів в сумі 900 доларів США зазначав, що відсутні докази існування в потерпілого таких коштів, відеозапис, наданий потерпілим, не містить даних про вчинення ним викрадення навіть блокноту. Ще вказував, що відеофайл було створено 12.10.2021 р. об 11 год. 53 хв., а вилучено відеозапис було 24.09.2021 р. Вказував, що потерпілий ОСОБА_12 зазначав, що є фізичною особою підприємцем (ФОП), але в матеріалах провадження відсутні дані про здійснення потерпілим підприємницької діяльності на Калинівському ринку і що він там орендує торговий прилавок (кіоск) №253А. Також просив виправдати його по цьому епізоду.
По епізоду від 04.10.2021 р.по факту викрадення гаманця з грошима та золотим ланцюжком зазначав, що доказів того, що в потерпілої був такий ланцюжок, немає, в справі відсутні квитанції про придбання потерпілою такої речі, не вказано пробу золота, вага самого ланцюжка для визначення його вартості. Ці обставини є предметом доказування і сторона обвинувачення повинна їх доводити. Зазначав, що вартість викраденого майна у потерпілої становить, на його думку, не більше 3028 грн. і у зв'язку з прийняттям Закону України від 09.08.2024 р. такі дії охоплюються ст. 51 КУпАП. Просив виправдати його по цьому епізоду.
По епізоду від 04.10.2021 р. ще зазначав, що його затримання та обшук було проведено з порушенням вимог ст.208 КПК України, оскільки не було забезпечено йому захисника і обшук проводився без захисника в порушення вимог ч.5 ст.236 КПК України. Ще вказував, що слідчий в протоколі вказав про наявність трьох мобільних телефонів: айфон-білий, Ксіомі та GS1402, а потерпілий і свідок вказують на мобільні телефони Айфон Silver(сірий) та ОСОБА_26 . Зазначав, що виявлені у нього мобільні телефони йому підкинули. Ще вказував, що впізнання по фотознімках було проведено з порушенням норм КПК України (т.2 а.с.148-149). Зазначав, що на відеозаписі зображена невідома особа, але не він, по справі не проведена портретна експертиза. Просив виправдати його по цьому епізоду.
По епізоду від 07.10.2021 р. по факту викрадення пилососа та телевізора у ОСОБА_13 зазначав, що він орендував квартиру в потерпілої для своєї знайомої. Потерпіла не мала права здавати в оренду житло, оскільки на той час не прийняла ще спадщину. Потерпіла самовільно підняла ціну за оренду квартири та поміняла замки в дверях і не повернула йому заплачену наперед суму оренди 300 євро. Вказував, що потерпіла винна йому, з урахуванням пені, всього 740 євро. Зазначав, що в даному випадку ці обставини можуть вказувати на наявність цивільно-правових відносин.
Також апелянт посилався на окремі рішення Конституційного Суду України, Конституцію України, норми КПК України. Зазначав, що вирок суду ґрунтується на припущеннях та сфабрикованих доказах.
Заслухавши доповідь судді, адвоката, яка просила задовольнити подану апеляційну скаргу, посилаючись на обставини, що наведені в ній, прокурора, який просив відмовити в задоволенні вимог апелянта, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апелянта, колегія суддів вважає, що апеляційні вимоги обвинуваченого необхідно задовольнити частково.
Що стосується вимог апелянта про повне дослідження доказів по справі, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення таких вимог обвинуваченого, оскільки в суді першої інстанції в суді першої інстанції було досліджено всі можливі докази сторона обвинувачення, сторона захисту не заявляла клопотань про допит свідків захисту, і в апеляційній скарзі обвинувачений не посилався на те, що окремі докази досліджені судом неповно, або з порушенням вимог КПК України.
Крім того, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що частина потерпілих виїхала за кордон після початку повномасштабного вторгнення в Україну військ РФ, а частина потерпілих відмовилась з'являтися до суду та просили здійснювати судовий розгляд без них (т.10 а.с.100-114).
А тому колегія суддів вважає необхідним дослідити ті докази, на які посилається обвинувачений в своїй скарзі і які, на його думку, є сфабриковані, або спростовують його винуватість.
Що стосується тверджень апелянта про необхідність скасування вироку про визнання його винуватим у вчиненні крадіжки 18.11.2021 року грошових коштів в сумі 1500 грн. у ОСОБА_27 , його вимоги є частково обґрунтованими.
При цьому колегія суддів вважає необхідним скасувати вирок в цій частині і провадження закрити на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України з наступних підстав.
З наявних в матеріалах провадження даних вбачається, що саме ОСОБА_7 18.11.2021 року таємно з приміщення стоматологічного кабінету викрав належні ОСОБА_27 грошові кошти. Ці обставини не оспорює і сам апелянт.
Законом України №3886-1Х від 18.07.2024 року, який набрав законної сили 09.08.2024 року, внесено зміни до ст.51 КУпАП, якою змінено визначення розміру дрібного викрадення чужого майна і, відповідно, змінено визначення розміру шкоди для настання кримінальної відповідальності за вчинення крадіжки.
Згідно внесених змін до ст.51 КУпАП, дрібним викраденням чужого майна є викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Оскільки для визначення розміру шкоди, заподіяної правопорушенням, застосовується не мінімальний неоподатковуваний мінімум доходів громадян в розмірі 17 грн., а податкова соціальна пільга, яка складає прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відповідно до п.5 р. ХХ Податкового кодексу, у зв'язку з внесеними змінами від 18.07.2024 р, розмір матеріальної шкоди для настання кримінальної відповідальності за вчинення крадіжки чужого майна, яка мала місце 18.11.2021р., становить 2270 грн.
Оскільки ОСОБА_7 18.11.2021 вчинив таємне викрадення чужого майна на суму 1500 грн., вказане діяння на даний час не утворює складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, а має ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.51 КУпАП.
Що стосується тверджень обвинуваченого про відсутність достатніх доказів його вини у вчиненні інших епізодів крадіжок чужого майна, які йому інкриміновано, а також його твердження про недопустимість доказів, то вони є необґрунтовані.
Так, твердження обвинуваченого про те, що створення окремих відеофайлів, на яких зображено ОСОБА_7 під час вчинення ним крадіжок майна та перебування його в приміщеннях та місцях в той період часу, коли відбувались крадіжки чужого майна у потерпілих, було датовано пізніше за часом, ніж коли слідчий переглядав ці відеозаписи, і що це, на його думку, свідчить про фальсифікацію доказів, є необґрунтованими.
Так, дата створення відеофайлу є час, коли вказаний відеозапис було перенесено (скопійовано) на інший носій, а не дата, коли було записано події на відеокамеру вперше.
Ці обставини є очевидними, зрозумілими і не потребують спеціальних знань.
А тому твердження обвинуваченого про недопустимість даних, що містяться на долучених до кримінального провадження в якості доказів відеофайлів, на яких зображено ОСОБА_7 під час вчинення ним крадіжок чужого майна та перебування його в місцях, приміщеннях, торгових кіосках, а також біля транспортних засобів, з яких в той час було викрадено майно потерпілих, а також визнання недопустимими доказами протоколів огляду відеозаписів, є безпідставні.
Що стосується тверджень обвинуваченого про те, що органом досудового слідства не надано доказів вартості золотого ланцюжка, викраденого у ОСОБА_18 , не встановлено якої проби золото, яка вага ланцюжка, в даному випадку є необґрунтованим, оскільки вартість викраденого встановлено зі слів потерпілої особи при поданні нею заяви про вчинене кримінальне правопорушення (т.2 а.с.7), а відсутність викраденого унеможливлює провести товарознавчу експертизу. Відсутність у потерпілої особи товарного чеку на придбане майно ніяким чином не свідчить про те, що вартість викраденого значно менша, як заявляє обвинувачений. При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що суд оцінював всі докази я кожен окремо, так і в в сукупності з точки зору належності, допустимості, достовірності і достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення. А тому підстав для виправдання обвинуваченого, як про те просить останній, немає.
Твердження апелянта про те, що протокол його затримання, а також докази, які були отримані під час його затримання та проведення його особистого огляду, є недопустимими доказами через те, що при проведенні цих слідчих та процесуальних дій не було забезпечено участь захисника, є безпідставні, оскільки в даному випадку не забезпечення участі захисника при проведенні вказаних дій не є підставою для визнання недопустимими доказів, що були отримані. Крім того, присутність захисника при проведенні вказаних слідчих і процесуальних дій не могла вплинути на їх результати.
Також з матеріалів провадження вбачається, що під час особистого огляду обвинуваченого після його затримання в порядку ст.208 КПК України у нього було виявлено викрадені мобільні телефони, а також особисті документи на ім'я ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , які були викрадені в потерпілих ОСОБА_14 , та ОСОБА_18 (т.2 а.с.85-89). Той факт, що в протоколі слідчий зазначив колір одного телефона «сірий», а потерпіла сказала, що викрадений телефон був білого кольору, в даному випадку є не суттєвим. Твердження обвинуваченого про те, що виявлені у нього мобільні телефони йому підкинули працівники поліції, є необґрунтованими і це може свідчити про обрання ним такого способу захисту.
Крім того, з висновків товарознавчих експертиз від 06.10.2021 р. та від 18.10.2021року вбачається, що вартість одного з викрадених у ОСОБА_14 мобільних телефонів, який було виявлено в ОСОБА_7 під час його огляду при затриманні в порядку ст.208 КПК України 04.10.2021 року, станом на 04.10.2021 р. могла становити 9916 грн. 67 коп. (т.2 а.с.132-136), а вартість іншого мобільного телефону могла становити 1120 грн. 00 коп. (т.2 а.с.143-146).
З протоколу впізнання особи за фотознімками з потерпілою ОСОБА_14 вбачається, що вона впізнала особу на фотознімку під №4, на якій зображено ОСОБА_7 , як особу, яку бачила біля офісу по вул. Л.Толстого, 13, 04.09.2021 р. перед тим, як виявила відсутність своїх мобільних телефонів (т.2 а.с.148-149).
Не заслуговують на увагу і посилання обвинуваченого на те, що слідча провела одночасно перегляд відеозаписів по різних кримінальних правопорушеннях, оскільки це може пояснюватись тим, що перегляд здійснювався одночасно і в даному випадку це не може свідчити про недопустимість оформлених нею процесуальних документів. Даних, які б свідчили про неможливість проведення слідчою таких дій в той час, немає і апелянтом не наведено в своїй скарзі.
Що стосується зауважень обвинуваченого про те, що в протоколі впізнання по фотознімках по епізоду викрадення чужого майна, а саме мобільного телефону у ОСОБА_20 , свідок ОСОБА_28 впізнав особу під №4, у якої придбав мобільний телефон, а поняті, які були присутні при проведенні цієї слідчої дії, в своїх показаннях на досудовому слідстві вказали, що особа, яка здійснювала впізнання, впізнала особу під номером №2, необхідно зазначити, що суд не посилався у вироку на показання свідків, даних ними на досудовому слідстві, а в судовому засіданні свідки, які були понятими при проведенні слідчої дії, не допитувались. Крім цього, з протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками вбачається, що свідок ОСОБА_28 вказав прізвище та ім'я особи, у якої придбав мобільний телефон- ОСОБА_29 , оскільки записав його анкетні дані перед покупкою, а також він поставив свій підпис в протоколі під фото №4, на якому зображено ОСОБА_7 , та підписав сам протокол, тим самим засвідчивши правильність результатів проведеного з ним впізнання (т.2 а.с.82-84).
З висновку експерта від 23.11.2021 року вбачається, що вартість викраденого мобільного телефону марки «Аррle» модель «iPhone 10» з об'ємом пам'яті 3/64 Gb, який було викрадено у ОСОБА_20 , станом на 18.11.2021 року могла становити 9133 грн. 33 коп.(т.3 а.с.93-96).
Вина обвинуваченого також підтверджується протоколами слідчих дій, в яких зафіксовано вилучення та добровільна видача свідками предметів, які було викрадено обвинуваченим у потерпілих, а також видача свідками та потерпілими відеозаписів, на яких зображено обвинуваченого під час вчинення крадіжок (т.1 а.с.22-28, 53, 106, 157, 163, 224, т.2, а.с.65, т.3 а.с. 66, 88, 114, 134)
Посилання апелянта на те, що магазин «Кошик» не зареєстрований, а приміщення, яке орендує потерпіла в с. Топорівці, має використовуватись як « ОСОБА_30 », згідно договору оренди, ніяким чином не спростовує факт викрадення ним чужого майна та не впливає на кваліфікацію дій ОСОБА_7 .
Не заслуговують на увагу і посилання обвинуваченого на те, що потерпіла ОСОБА_31 не мала права здавати йому в оренду квартиру, з якої ним було викрадено телевізор та пилосос через те, що остання на той час ще не прийняла спадщину. Твердження апелянта про те, що потерпіла заборгувала йому, з урахуванням пені, 740 євро, що відсутні докази того, що в потерпілої було це майно, не надано доказів вартості того майна і що спір між ним та потерпілою має ознаки цивільно-правових відносин, є надуманим, не відповідає дійсності та може свідчити про намагання перешкодити суду встановити істину по справі та уникнути відповідальності.
Так, з скріншоту відеозапису, наданого потерпілою ОСОБА_13 , вбачається, що в квартирі, яка була здана нею в оренду ОСОБА_7 на час його заселення, в квартирі був наявний телевізор (т.2 а.с.174).
З висновку експерта №СЕ-19/126-21/8049-ТВ від 20.10.2021 р. вбачається, що вартість телевізора марки «SAMSUNG» FULL HD TV series М5500 class, з діагоналлю 49 дюймів (саме такий телевізор було викрадено в потерпілої ОСОБА_13 ), станом на 23.08.2021 року могла становити 8233 грн. 33 коп. (т.2 а.с.190-193).
Судом першої інстанції було досліджено докази по справі, якими обґрунтовується висновок про винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому злочинів, детально описано події та дії ОСОБА_7 , що зафіксовані на відеозаписах, які викривають його у вчиненні злочинів, дано правильно оцінку всім доказам по справі, а тому колегія суддів вважає, що висновок суду про винуватість останнього у вчиненні інкримінованих йому діянь є правильний, а вирок суду є законним на обґрунтованим належними і допустимими доказами, за виключенням епізоду про визнання винуватим ОСОБА_7 у вчиненні викрадення ним грошових коштів в сумі 1500 грн. з приміщення стоматологічного кабінету.
Що стосується тверджень обвинуваченого про необґрунтованість звернення судом в дохід держави внесеної за нього застави в розмірі 35686грн. та відсутність доказів порушення ним покладених на нього обов'язків, то вони також з необґрунтовані.
Так, 06.10.2021 р. ухвалою слідчого судді ОСОБА_7 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою та визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 35685 грн. і у разі звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави на нього покладено наступні обов'язки: прибувати до уповноваженого у кримінальному провадження слідчого, прокурора та суду із встановленою ними періодичністю; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання. (т.2 а.с.107-108).
08.11.2021 р. ОСОБА_32 було внесено заставу за ОСОБА_7 і останнього було звільнено з-під варти.
Після звільнення з-під варти обвинувачений ОСОБА_7 в судові засідання 29.11.2021 року, 01.12.2021 року, 03.12.2021 року, 10.12.2021 року, 16.12.2021 року не з'являвся без поважних причин та не повідомляв суд про причини своєї неявки.
Судом приймались рішення про привід ОСОБА_33 в судові засідання 01.12.2021 року, 03.12.2021 року, 10.12.2021 року, які не було виконано у зв'язку з відсутністю обвинуваченого по місцю проживання, про що свідчать рапорти працівників поліції( т.4 а.с.49-58).
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівців від 16.12.2021 року ОСОБА_7 було оголошено в розшук та дано дозвіл на його затримання з метою приводу в суд (т.4 а.с.61)..
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівців від 19.12.2021 року. задоволено клопотання прокурора та обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення застави (т.4 а.с.74-76).
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 28.12.2021 року залишено без змін ухвалу Шевченківського районного суду від 19.12.2021 року.
За таких обставин твердження апелянта про те, що він не порушував покладені на нього обов'язки при звільненні його з -під варти, коли щодо нього діяв запобіжний захід у вигляді застави, і що суд першої інстанції безпідставно звернув внесену за нього заставу в дохід держави, є необґрунтованими.
Щодо інших посилань апелянта про незаконність оскаржуваного вироку, колегія суддів не вбачає підстав для наведення в цій ухвалі доводів на їх спростування через їх необґрунтованість. При цьому колегія суддів керується рішенням ЄСПЛ у справі «Серявін проти України» від 10.02.2020 року, де в п.58 Суд зазначив, що хоча пункт перший статті 6 Конвенції (995 004) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.
Також колегія суддів вважає, що, незважаючи на зменшення обсягу обвинувачення ОСОБА_7 у зв'язку з закриттям кримінального провадження по факту викрадення ним грошових коштів в сумі 1500 грн. у потерпілого у ОСОБА_27 , підстав для зміни кваліфікації дій обвинуваченого та пом'якшення призначеного йому покарання немає.
На підставі наведеного та керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду,-
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 задовольнити частково.
Вирок Першотравневого районного суду м.Чернівців від 15 листопада 2024 року по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України в частині визнання його винуватим у вчиненні крадіжки грошових коштів в сумі 1500 грн. у потерпілого ОСОБА_27 скасувати і провадження в цій частині закрити на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України.
В іншій частині оскаржуваний вирок залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим ОСОБА_7 , який утримується під вартою на даний час по іншому кримінальному провадженню, в той же строк з дня вручення йому копії ухвали.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3
Копія. Згідно з оригіналом: суддя